Тема 1. Медичне правознавство в системі вищої освіти. Юридична регламентація питань охорони здоров’я в Україні.

План лекції:

1. Медичне правознавство як навчальна дисципліна.

2. Правовідносини у сфері охорони здоров’я: поняття, склад.

3. Суб’єкти та об’єкти медичних правовідносин.

4. Джерела медичного права.

5. Законодавство України про охорону здоров’я: сучасний стан і перспективи розвитку.

6. Державний контроль і нагляд у сфері охорони здоров’я.

7. Акредитація у сфері охорони здоров’я.

1. Медичне правознавство як навчальна дисципліна. – 10 хв.

У Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров’я», затвердженому наказом МОЗ України від 29.03.2002 р. № 117, для лікарів усіх нозологій передбачено, що вони повинні знати основи права в медицині та чинне законодавство про охорону здоров'я і нормативні документи. І саме студентська лава дає можливість закладати фундамент для професійного утвердження, у т. ч. правову основу.

Системно виконуючи науково-дослідну роботу, МОЗ України переконливо може твердити про повне методологічне забезпечення навчальної дисципліни «Медичне право України» як для медичних, так і для юридичних вишів.

Шлях медичного права в національному освітянському контексті почався саме з медицини. Вперше державне обрамлення навчальна програма отримала в 2004 р., коли профільне міністерство затвердило програму «Медичне право України», розроблену у Львівському національному університеті імені Данила Галицького, яку почали вивчати організатори охорони здоров’я, лікарі усіх спеціальностей, що є слухачами факультетів та закладів післядипломної освіти МОЗ України.

Наступним методологічним етапом було розроблення навчальної програми для додипломної підготовки спеціалістів. Тривалий час студенти медичних вузів опановували правові знання у межах курсу «Судова медицина і медичне законодавство». Значна кількість медичних вишів вирішила роз’єднати ці дві самостійні дисципліни, позначивши другу складову або право, або правознавство.

У 2009 р. була затверджена типова навчальна програма «Медичне право» для студентів вищих медичних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, що була укладена на базі Національного медичного університету імені О. Богомольця. Відповідно до програми, студенти повинні вивчати курс «Медичне право» на 4-му і 5-му роках навчання за допомогою лекційних (32 години), семінарських (32 години) аудиторних занять, а також в процесі самостійного вивчення окремих питань проблематики медичного права (28 годин).

У 2012 р. колективом кафедри судової медицини з курсом права ДУ «Кримський державний медичний університет імені С.I. Георгієвського» розроблено програму навчальної дисципліни «Медичне правознавство» для студентів вищих медичних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації. Програма дисципліни структурована в 1 модуль, до складу якого входять 3 змістових модулі. Студенти опановують навчальну дисципліну 45 год., з яких 10 год. – лекції, 20 год. – практичні заняття, а також 15 год. відведено на самостійну роботу.

Метою викладання дисципліни «Медичне право України» є комплексна підготовка фахівців, які отримають необхідний обсяг правових знань, знатимуть практичні механізми правореалізації, володітимуть достатнім рівнем правової культури та правосвідомості для збереження балансу взаємин між суб’єктами медичних правовідносин і дотримання прав людини у сфері охорони здоров’я.

У результаті вивчення цієї дисципліни студент/слухач повинен знати:

• міжнародно-правові стандарти в галузі прав людини й охорони здоров’я;

• чинне законодавство України про охорону здоров’я, у тому числі біоетичне;

• тенденції нормотворення і державної політики у сфері охорони здоров’я;

• права й обов’язки суб’єктів медичних правовідносин;

• механізми та процедури захисту своїх прав;

• види й підстави юридичної відповідальності за професійні правопорушення;

• правові основи провадження окремих видів медичної діяльності.

Опанування права в медицині необхідно студентам з урахуванням таких чинників:

1. профілактичний характер для майбутньої професійної діяльності, оскільки доноситься інформація, що слугує попередженню вчинення правопорушень, дотриманню прав пацієнтів, а також формуванню упевненості при провадженні медичної практики;

2. численні ситуації, що виникають при провадженні медичної діяльності, мають юридичний фон;

3. можна ствердно говорити про збільшення питомої ваги медичних справ у національній судовій практиці;

4. підвищення рівня правової обізнаності медичних працівників;

5. налаштування студентів на гармонійні відносини «лікар - пацієнт», що ґрунтуватимуться на біоетичних і правових засадах, сприятимуть підвищенню довіри до професії.

Юридична освіта теж не встояла перед медичним правом і до навчальних планів численних вишів, які готують правників, включена навчальна дисципліна з однойменною назвою. Якщо на етапі сходження це були лише поодинокі ініціативи юридичних вишів щодо опанування цієї навчальної дисципліни майбутніми юристами, то вже сьогодні медичне право в юридичних закладах отримало державницький формат. На базі МОЗ України було створено міжвідомчу робочу групу з розробки навчальної програми з курсу «Медичне право» для студентів вищих навчальних закладів, які готують професіоналів за напрямом «Право», затверджену наказом МОЗ України від 23.09.2010 р. № 808. До роботи над підготовкою програми було залучено представників Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства юстиції України, а також провідних фахівців України, які досліджують проблематику медичного права. За результатами діяльності розроблено типові навчальні програми з дисципліни «Медичне право України» для студентів вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації, що навчаються за напрямом підготовки «Право», спеціальністю «Правознавство» (для освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» і «Спеціаліст»). Ця програма була затверджена Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України 2011 р., з відповідними погодженнями Міністерством юстиції України та Міністерством охорони здоров’я України.

Медичне право України вивчається студентами п’ятого курсу, що здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр» і «спеціаліст» у вищих юридичних навчальних закладах України, протягом семестру (за окремими типовими навчальними програмами). Планом навчального процесу для вивчення курсу дисципліни відведено 54 години навчальних занять із застосуванням кредитно-модульної системи.

Напевно, неодноразово поставало запитання щодо необхідності такого курсу для майбутніх правників, з урахуванням і без того перевантаженості навчальної програми. На користь доцільності такого освітнього кроку може слугувати низка зауваг, зокрема, аналіз юридичної практики у сфері охорони здоров’я, що свідчить про зростання кількості медичних справ, значний обсяг законодавства у сфері охорони здоров’я, опанування якого не покривається повною мірою жодною з нормативних чи вибіркових дисциплін, державний перехід на засади господарювання, зміни «територіального» устрою в медицині, розширення приватного сектору, прогнозоване впровадження загальнообов’язкового медичного страхування. Звісно, що вивчення піврічного курсу не зможе забезпечити юриста всім спектром необхідного інструментарію і ґрунтовними знаннями в цій царині, це лише основа, яка потребує додаткових доктринально-практичних зусиль для становлення як фахівця.

Резюмуючи, слід відзначити наступні кроки, які доцільно зробити з метою зміцнення ролі медичного права як навчальної дисципліни:

• сприяти створенню кафедр медичного права у вищих медичних навчальних закладах з належною викладацькою укомплектованістю і навчально-методичним забезпеченням. Поряд з важливою освітньою роллю, було б доречно, аби саме ці кафедри стали центрами розвитку науки медичного права, забезпечували б вивчення проблематики медичного права, підготовки кадрового складу для викладання навчальної дисципліни «Медичне право України», обміну досвідом, нормативно-експертної та методичної роботи у цій царині. Звичайно, що саме ці кафедри стали б і осередком підготовки джерел для опанування медичного права;

• активізувати роботу над підготовкою кадрового ресурсу для викладання навчальної дисципліни «Медичне право України», зокрема шляхом проведення шкіл, воркшопів, тренінгів, семінарів, зважаючи на незначну кількість фахівців у цій царині.