§ 3. Стадії правозастосування

Застосування права являє собою цілісний процес, що складається з певних стадій – сукупності дій, які здійснюються в процесі правозастосування і об’єднані певною проміжною метою.

Перша стадія – встановлення фактичних обставин справи. В ході цієї стадії уповноваженими суб’єктами встановлюються факти і обставини, що мають юридичне значення і пов’язані з вирішенням справи по суті. Юридичні значущі факти виявляються за допомогою доказів, отриманих у встановлених законом формах і порядку: показання свідків, протоколів огляду місця події, висновків експертів, документів тощо.

Другою стадією є встановлення юридичних обставин справи, що охоплюють дії по відшуканню правової норми, що відповідає обставинам, встановленим на першій стадії, і підлягає застосуванню. На цій стадії проводиться перевірка юридичної чинності норми з точки зору її дії в часі, просторі, відносно кола осіб, а також встановлення змісту норми за допомогою тлумачення.

На цій стадії правозастосовного процесу здійснюється правова кваліфікація – юридична оцінка всієї сукупності фактичних обставин справи шляхом віднесення конкретного випадку до сфери дії певних юридичних норм.

На завершальній стадії правозастосування приймається рішення у справі. Скопировать с пособия 132 ст.

§ 4. Принципи застосування норм права

С 134-135

§ 5. Акти правозастосування, їх види

Акт застосування права – це правовий акт, у якому закріплюється індивідуально владне рішення суб’єкта правозастосування у конкретній справі.

Він:

а) видається уповноваженими суб’єктами в процесі правозастосовної діяльності, має індивідуально-владний характер;

б) забезпечує реалізацію норм права, конкретизує їх загальний характер щодо певних життєвих ситуацій;

в) адресований конкретним особам (персоніфікований), фіксує їхні суб’єктивні права, обов’язки,

г) спрямований на індивідуальне регулювання суспільних відносин (конкретної життєвої ситуації);

г) вичерпується виконанням, хоча правові стани, що породжуються ними, можуть мати тривалий характер (наприклад, рішення про призначення пенсії);

д) є письмовим документом, який має форму та структуру та приймається у встановленому законом порядку

Класифікація правозастосовних актів здійснюється наступним чином:

за суб’єктом прийняття	акти органів законодавчої, виконавчої та судової влади, акти глави держави, акти органів місцевого самоврядування
за галузевою належністю норм, що застосовуються	акти застосування конституційно-правових, цивільно-правових, адміністративно-правових, кримінально-правових норм та ін.
за юридичною формою	укази, постанови, розпорядження, накази, ухвали, подання, приписи, вироки, рішення та ін.
за юридичним значенням	акти, які містять остаточне рішення у юридичній справі (вирок, рішення суду, указ про нагородження); допоміжні акти, що забезпечують прийняття основних актів (постанова про порушення кримінальної справи, ухвала суду тощо)
за способом правового регулювання	уповноважуючи, забороняючи,зобовязуючі
за характером юридичних наслідків	правовстановлюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі, правоконстатуючі, правовідновлюючі,