Будова клітини
Клітини більшості грибів мають добре виражену клітинну оболонку (0,2 мкм), яка складається з 80-90% полісахаридів пов'язаних з білками і ліпідами. Крім цього в її склад входять поліфосфати, пігменти. Скелетні компоненти оболонки (мікрофібріли) складаються з хітину або целюлози. Склад клітинної оболонки у різних класів грибів має певні відмінності.
В цитоплазмі клітин грибів добре розрізняються рибосоми, мітохондрії, апарат Гольджі і ядра від одного до багатьох. Протопласт відокремлений цитоплазматичною мембраною.
Запасними речовинами є глікоген (тваринний крохмаль), волютин, олія Крохмаль ніколи не утворюється.
Клітини грибів бувають різноманітно забарвлені. Знайдені такі пігменти: жовтий – каротин; червоний - моноскорубрин, зелений - ксиліндеїн та інші. Фотосинтезуючих пігментів немає.
Розмноження грибів.
Розмножуються гриби вегетативним, безстатевим і статевим способами.
Вегетативне розмноження відбувається частинами міцелію, брунькуванням, склероціями, оідіями, хламідоспорами, гемами, міцеліальними тяжами, ризоморфами.
Оідії - це клітини з тонкою оболонкою, що виникають і відокремлюються на кінцях грибних гіф під час поділу останніх чисельними перегородками.
Хламідоспори - клітини з товстою оболонкою і значним запасом поживних речовин на які розпадається міцелій.
Геми – клітини, або ділянки міцелію із згущеним вмістом і товстою оболонкою але не мають певної форми і розмірів.
Безстатеве розмноження, відбувається за допомогою різних типів спор
Ендогенні спори утворюються всередині спеціальних клітин - спорангіїв і бувають рухомими - зооспори і нерухомими - спорангієспори Спорангії розташовуються на спорангієносцях, які бувають різноманітно розгалужені.
Екзогенні спори, або конідії розвиваються на поверхні особливих відгалужень міцелію – конідієносців. Відомо декілька типів формування конідій із конідієгенних клітин:
таломні конідії утворюються після їх відокремлення септою від конідієгенної клітини (артроспори - утворюють ланцюги, алевріоспори - поодинокі, великі, товстостінні);
бластичні конідії, які починають формуватись до відокремлення перегородкою від конідієгенної клітини (бластоспори - всі шари клітинної оболонки конідієгенної клітини приймають участь у формуванні оболонки конідії;
проспори - тільки внутрішні шари оболонки приймають участь у формуванні;
фіалоспори - клітинна оболонка конідії утворюється самостійно.
Конідоєносці грибів мають дуже різноманітну будову, вони можуть мати головку із стерігмами і конідієгенними клітинами (фіалідами) або бути різноманітне розгалуженими. Часто спостерігається їх агрегація в коремії (щільний пучок конідієносців), спородохії (конідієносці у вигляді подушечок на випуклому плетиві гіфів), піоноти (подібне до спородохій, але занурені у слиз), ложа (подібне до спородохій, але на плоскому плетиві гіф), пікніди - сферичне утворення з отвором, всередині якого утворюються конідієносці з конідіями.
Статеве розмноження грибів різноманітне
У нижчих грибів статевий процес відбувається під час злиття двох одноядерних клітин, диференційованих на гамети (гаметогамія):
ізогамія;
гетерогамія,
оогамія.
та при злитті недиференційованих на гамети клітини:
гологамія (різновидність соматогамії, коли зливаються одноклітинні таломи у найпростіших грибів),
зигогамія (різновидність гаметангієгамії, коли зливаються багатоядерні гаметангії).
У вищих грибів статевий процес відбувається у вигляді:
соматогамії (гамети і статеві органи відсутні, зливаються звичайні соматичні клітини міцелію),
автогамії (зливаються попарно ядра в клітині);
сперматизації - злиття нерухомої клітини (спермація) із жіночим статевим органом,
гаметангієгамії - злиття різних за виглядом статевих органів.
Серед грибів відомо як гомоталічні види так і гетероталічні. У гомоталічних видів зливаються клітини одного міцелію при статевому процесі; у гетероталічних - різного статевого знаку (+ та –)
Зигота у нижчих грибів деякий час перебуває у стані спокою, тому її ще називають ооспорою або зигоспорою. Під час проростання зиготи або перед цим відбувається редукційний поділ ядра. Зигота дає зооспори або коротку гіфу із зооспорангієм, спорангієм чи конідією. Переважає, як правило, в циклі розвитку гаплоїдна ядерна фаза, диплоїдна тільки зигота.
Особливістю статевого процесу у вищих грибів є те, що при статевому злитті клітин спочатку зливаються тільки цитоплазми (плазмогамія), а ядра зближуються попарно і утворюють так звані дікаріони. Злиття ядер (каріогамія) відбувається пізніше. Зразу ж після утворення диплоїдного ядра відбувається редукційний поділ. Зигога розростається і утворює сумки (аски) або базидії, а гаплоїдні ядра, які утворились, стають центрами спор : ендогенних аскоспор або екзогенних базидіоспор.
В циклі розвитку вищих грибів чергуються три ядерні фази гаплоїдна, дікаріотична і диплоїдна.
Спори, які утворилися внаслідок статевого пронесу називають статевими.
У нижчих грибів це спори покою - ооспори і зигоспори, які проростають у зародковий спорангій. У вищих - аскоспори, базидіоспори, які проростають у новий міцелій.