
- •Міністерство освіти і науки України Луцький державний технічний університет зовнішньоекономічна діяльність підприємства
- •Тема 1. Поняття та форми зовнішньоекономічних зв’язків, зовнішньоекономічна діяльність україни План лекції:
- •1. Поняття та форми зовнішньоекономічних зв’язків
- •2. Пріоритети зовнішньої торгівлі на сучасному етапі
- •3. Відмінності між поняттями „зовнішньоекономічні зв'язки” та „зовнішньоекономічна діяльність”
- •Питання для самоперевірки:
- •Тема 2. Організація експортно-імпортних операцій
- •Види операцій та угод в зовнішній торгівлі
- •Основні етапи здійснення зовнішньоторговельної операції
- •3. Показники результативності зовнішньої торгівлі
- •Питання для самоперевірки:
- •Тема 3. Сучасні форми торгівлі на міжнародних ринках
- •1. Торгівля готовою продукцією
- •2. Торгівля виробами у розібраному вигляді
- •3. Торгівля комплектним обладнанням
- •4. Будівництво об‘єктів „під ключ”
- •5. Торгівля сировинними товарами
- •6. Біржова торгівля
- •7. Торгівля продовольчими й товарами широкого вжитку
- •8. Торгівля товарами інтелектуальної власності
- •9. Торгівля інжинірингово-консультаційними послугами
- •Питання для самоперевірки:
- •Тема 4. Методи міжнародної торгівлі
- •Зустрічна торгівля, її різновиди
- •Виробнича кооперація і промислове співробітництво
- •Оренда та лізинг в зовнішній торгівлі
- •Питання для самоперевірки:
- •Тема 5. Міжнародні посередницькі операції
- •Посередництво в зед
- •Види посередників у зед
- •3. Положення посередників на ринку
- •4. Посередницька винагорода
- •Питання для самоперевірки:
- •Тема 6. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •Цілі та принципи державного регулювання зед
- •Органи регулювання зед в Україні
- •Законодавство України про зед
- •4.Організація сприяння розвитку зед
- •Питання для самоперевірки:
- •Тема 7. Методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.Митно-тарифне регулювання
- •2.Нетарифне регулювання
- •3.Валютно-кредитне регулювання
- •Питання для самоперевірки:
- •Тема 8. Організація та управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств
- •1. Планування зовнішньоекономічної діяльності
- •2. Організація зовнішньоекономічної служби підприємств
- •3. Організація і способи пошуку іноземних партнерів
- •4. Зовнішньоторговельна документація
- •5. Зовнішньоекономічні контракти
- •Питання для самоперевірки:
- •Тема 9. Маркетинг в системі зовнішньоекономічних зв’язків
- •1.Планування міжнародного маркетингу
- •2.Товарна і марочна політика фірми
- •3. Політика комунікації
- •4. Політика розповсюдження товарів
- •Питання для самоперевірки:
- •Тема 10. Ціни в зовнішньоекономічній діяльності
- •1. Принцип визначення зовнішньоторговельних цін
- •2.Контрактна ціна та способи її фіксації
- •Спосіб фіксації ціни
- •3.Розрахунок цін на експортну продукцію
- •4.Розрахунок цін на імпортну продукцію
- •5. Комерційні поправки для зовнішньоторговельних цін
- •Питання для самоперевірки:
- •Термінологічний словник
- •Бібліографія
- •Навчально-методичне видання
- •Кривов'язюк Ігор Володимирович
- •Зовнішньоекономічна
- •Діяльність підприємства
- •43018 М. Луцьк, Львівська, 75
Питання для самоперевірки:
Покажіть важливість планування процесу ЗЕД.
Які розділи має включати бізнес-план розвитку ЗЕД?
Як класифікують організацію ЗЕД на підприємствах?
Які відділи можуть забезпечити належний рівень здійснення підприємством ЗЕД?
Назвіть способи пошуку партнерів у процесі здійснення ЗЕД?
Що може включати зовнішньоторговельна документація?
Які способи підготовки, укладання і виконання контрактів ви знаєте?
Тема 9. Маркетинг в системі зовнішньоекономічних зв’язків
План лекції:
Планування міжнародного маркетингу.
Товарна і марочна політика фірми.
Політика комунікації.
Політика розповсюдження товарів.
1.Планування міжнародного маркетингу
Міжнародний маркетинг – філософія та інструментарій міжнародного бізнесу, процес розробки та прийняття рішень у системі взаємовідносин між суб‘єктами зовнішньоекономічної діяльності в процесі обміну товарами, послугами.
Умови міжнародного маркетингу: незалежність країн, наявність стійких національних валют, розвиненість національного законодавства, надійність національної політики, мовні й культурні відмінності.
Планування міжнародного маркетингу відбувається внаслідок:
насичення внутрішнього ринку, отримання можливості здійснювати бізнес за кордоном;
наявність резервних виробничих потужностей з причин неосвоєння нових ринків;
благоприємна комерційна ситуація на іноземних ринках;
зміна купівельної спроможності та курсу національної валюти;
доступ до ноу-хау на іноземних ринках;
можливості створення філій дочірніх фірм з метою експортування продукції.
Деталізація завдань міжнародного маркетингу дає можливість виділити й оцінити важливість, пріоритетність дій конкретного підприємства залежно від наявності ресурсів та стану навколишнього середовища на міжнародних ринках.
2.Товарна і марочна політика фірми
Товарна політика в міжнародному маркетингу є невід‘ємною частиною міжнародної маркетингової політики по відношенню до товару, складовими елементами якої є товарна стратегія, політика щодо якості товару, його асортименту, пакування, маркування, дизайну, товарних марок і сервісу.
Основним моментом міжнародної товарної політики фірми є поєднання стандартизації й адаптації товарів до нових умов зовнішніх ринків.
В міжнародному маркетингу виділяють такі напрями політики, що відповідають товарним стратегіям:
просте розширення (експорт);
адаптація продукції нових винаходів;
припинення виробництва товару.
Марочна політика – це система заходів, спрямованих на ідентифікацію товару за певними ознаками. Виділяють локальні, регіональні та глобальні товарні марки. Здійснення такої політики вимагає від фірми прийняття рішень в комунікативній сфері.
Реєстрація товарних знаків на міжнародному ринку відбувається на основі національних законів та позитивних рішень міжнародних угод.
3. Політика комунікації
Комунікативна політика в системі міжнародного маркетингу – це перспективний курс дій підприємства, спрямований на планування та здійснення взаємодії фірми з усіма суб‘єктами маркетингової системи на основі стратегії використання комплексу комунікативних засобів.
Комунікативна політика включає два напрями:
міжособистісні комунікації, спілкування і взаємодія;
неособистісні комунікації, як процес маніпулювання засобами та методами комунікації.
Підприємства при організації комунікативної політики орієнтуються на локальний і глобальний підхід, використовуючи три способи формування іміджу: міжнародні уніфіковані компанії, міжнародні диференційовані компанії і міжнародні „директивні” компанії.