2. Виробнича кооперація і промислове співробітництво

Міжнародна виробнича кооперація – діяльність суб’єктів ЗЕД з приводу спільної розробки нових видів продукції, спеціалізації на виробництві вузлів та деталей виробів, включаючи її спільний збут і реалізацію з метою просування на ринок, підвищення конкурентності товарів.

Об’єкти міжнародної виробничої кооперації: продукція машинобудування, автомобільної та авіаційної промисловості.

Торгівля за кооперацією, на відміну від традиційної торгівлі, характеризується довгостроковою узгодженістю безпосередніх виробничих зв’язків.

Основними ознаками міжнародної виробничої кооперації є:

• попереднє узгодження сторонами в договірному порядку умов спільної діяльності;

• наявність безпосередніх суб’єктів виробничої кооперації промислових підприємств з різних країн;

• координація господарської діяльності підприємств-партнерів з різних країн у визначеній, взаємоузгодженій сфері діяльності як головний метод співробітництва;

• закріплення в договірному порядку головних об’єктів кооперуваня – готових виробів, компонентів, напівфабрикатів, технологій;

• розподіл між партнерами завдань у межах узгодженої програми, закріплення за ними виробничої спеціалізації з урахуванням основних цілей коопераційної угоди;

• здійснення взаємних або односторонніх поставок товарів за узгодженим графіком виконання виробничих програм у межах угоди щодо кооперації, а не як наслідок виконання звичайних договорів купівлі-продажу;

• довгостроковість й стабільність відносин, що підвищує зацікавленість відносин партнерів у цьому виді зв’язків і веде до встановлення між кооперантами установлених виробничих і технологічних зв’язків, тісної взаємодії та взаємозалежності.

В останні десятиріччя виробнича кооперація значно розширила свої межі за рахунок залучення до узгодженого співробітництва таких сфер діяльності, як науково-технічні дослідження та розробки, підготовка виробництва, збут, організація торгівлі тощо. Це призвело до появи поняття “промислове співробітництво”, яке за своїм охопленням значно ширше виробничої кооперації і включає цілий комплекс сфер діяльності – від наукових досліджень і підготовки виробництва до технічного обслуговування та маркетингу. Типи міжнародної кооперації доцільно виділяти за такими критеріями: кількість предметів договору щодо кооперації, кількість сторін угоди, структура зв’язків, організаційні форми, об’єкти кооперації.

Основним змістом міжнародної науково-технічної кооперації можуть бути фундаментальні та прикладні дослідження, технічні розробки (дослідно-конструкторські, технологічні, проектні, організаційні) та дослідне виробництво, освоєння та поширення нововведень. Зазвичай метою кооперації в науково-дослідній сфері є створення нових товарів і технологій з метою їх подальшого продажу третій стороні.

Збутова кооперація як співробітництво у сфері реалізації продукції на ринку являє собою процес узгодження дій юридично незалежних виробників щодо проведення спільних дій з реалізації продукції. Це може бути створення спільних збутових підприємств, використання існуючих каналів розподілу в різних країнах тощо.

Маркетингова кооперація на міжнародному ринку поєднується, як правило, зі збутовою та відображається в проведенні спільних рекламних кампаній, організації акцій зі стимулювання збуту, в обміні комерційною інформацією, узгоджені товарних і цінових політик тощо.

Франчайзинг виступає одним із найбільш дієвих способів кооперації зі збуту товарів або послуг достатньо відомої фірми через створену за її участю збутову компанію завдяки наданому праву використовувати її товарний знак та ноу-хау. Використовується франчайзинг в туристичній індустрії, сервісі побутової техніки, системах швидкого харчування, авторемонті.