8. До причин необхідності уникнення назв брендів, аналогічних до тих, що існують, не належать:

– захист від обвинувачень у порушенні авторських прав або у підробці;

– відсутність судових приписів і рішень про конфіскацію та арешт майна порушника авторських прав;

– захист від судових переслідувань з найменшої причини;

+ захист прав споживачів.

9. Особливою засторогою для творців брендів є::

– враження, яке справляє на людину назва бренду;

+ використання слів, які можуть викликати негативні емоції та справити депресивне враження на певну категорію людей – потенційних споживачів товарної марки;

– захист від обвинувачень у порушенні авторських прав або у підробці;

– відсутність судових приписів і рішень про конфіскацію та арешт майна порушника авторських прав.

Тема 14.«організація маркетингових комунікацій»

1. Структура служби маркетингу залежить від таких факторів:

– негативних і позитивних;

+ зовнішніх і внутрішніх;

– активних і пасивних;

– класичних і новітніх.

2. До базових організаційних структур служби маркетингу не належать:

– функціональна організація;

– управління в рамках функціональної організації в розрізі окремих продуктів або груп;

+ служба збуту;

– дивізіонні структури.

3. Структура комплексу маркетингових комунікацій – це:

– покриття певної частки ринку комунікативним впливом;

– співвідношення результату та витрат на маркетингові комунікації для досягнення цього результату;

+ загальна і конкретна комунікаційна програма фірми, що складається з поєднання реклами, паблік-рилейшнз, особистих продажів або стимулювання збуту;

– створення правильного іміджу компанії-виробника.

4. До процесу планування маркетингових комунікацій не входять такі елементи:

+ спроможність пригадати рекламу, рівень спонукання;

– планування цілей маркетингу;

– розробка стратегії маркетингу підприємства;

– розробка тактичних планів МПК.

Тема 15.«оцінювання ефективності маркетингових комунікацій»

1. До плану маркетингових заходів належать такі розділи:

+ стратегія маркетингу;

– цінність обраних носіїв МК;

– визначення комунікативної ефективності КМК;

– плани – графіки подання МК.

2. До основних показників ефективності роботи служби маркетингових комунікацій не відносять:

– «ціна за тисячу»;

– теоретична прогнозована середня кількість слухачів;

– вартість рекламного простору;

+ фінансова стабільність.

3. До показників визначення ефективності участі у виставках і ярмарках не належать:

– середня щоденна частота відвідувань;

– щоденний показник обслуговування відвідувачів;

+ політика на ринках продажу;

– ступінь інтенсивності комерційних контактів.

4. Ефективність використання тих чи інших засобів масової інформації визначається за допомогою показника «вартість рекламного простору», що означає:

+ ціну, яку платить підприємство за розміщення рекламного звернення у цьому носії;

– теоретичну прогнозну середню кількість слухачів, глядачів або читачів, які можуть мати хоча б один контакт з рекламним носієм (газетою, журналом, радіопередачею, відеороликом тощо);

– частку цільової аудиторії, яку охоплює цей носій реклами;

– ціну за тисячу.

5. Розрахунок вартості одного візиту торгового агента:

+ витрати на візити/кількість візитів за період аналізу;

– обсяг продажу/кількість візитів;

– обсяги продажу новим клієнтам/кількість нових клієнтів;

– витрати на нових клієнтів/кількість нових клієнтів або середні витрати на візит/відсоток нових клієнтів з-поміж усіх клієнтів.

34