Тема 14 «ціноутворення брендів»

1. Як визначення марки може бути використано:

– марка – це заголовок;

– марка – це форма;

– марка – це персонаж;

+ марка – як заголовок, як форма, як персонаж.

2. Середня цінова премія на провідні марки продовольчих товарів становить:

– 100%;

+ 40%;

– 19%;

– 50%.

3. Торговельні марки є:

– одним з найдорожчих активів фірми;

– більше, ніж просто товари і послуги;

– нематеріальний, але надзвичайно важливий компонент діяльності фірми;

+ одним з найдорожчих активів фірми, надзвичайно важливий компонент діяльності фірми.

4. Найбільш точним визначенням марочного ціноутворення є:

– традиційне ціноутворення;

– використання гнучких цінових стратегій;

+ використання інтегрованих з позицією марки складових її портрета, для визначення цін на пропоновані під її ім’ям товари і послуги;

– традиційне ціноутворення, використання гнучких цінових стратегій.

5. Бренд – це:

– марка, але з повними властивостями;

+ марка, що сприйнята логікою і серцем покупця, споживача внаслідок цілеспрямованих, високозатратних дій фірми;

– поняття, яке якби його не було, то слід було придумати;

– марка, але з повними властивостями, марка, що сприйнята логікою і серцем покупця, споживача внаслідок цілеспрямованих, високозатратних дій фірми.

6. Створення бренда:

– бажано для кожної фірми, але воно не завжди може бути підкріплене можливостями;

+ дорога, трудомістка, клопітка кваліфікована праця, яку можуть собі дозволити крупні, фінансово стійкі компанії;

– необов’язкове для всіх фірм, оскільки передбачає виникнення ризику;

– бажано для всіх товарів.

7. Назвіть найпоширеніші недоліки методів розрахунку капіталу бренда:

– не враховують результату від застосування бренда, а тільки витрати на нього;

– нездатні враховувати обсяги продажу під певним брендом;

– важко підібрати небрендовий товар, з яким можна було б порівняти обсяги продажу брендового;

+ не враховують результату від застосування бренда, а тільки витрати на нього, не здатні враховувати обсяги продажу під певним брендом.

8. Кількість рівнів чинників лояльності до торговельних марок:

– 2;

+ 3;

– 4;

– 5.

39