Тема 7 «процедура прийняття рішень щодо визначення ціни»

1. Зменшення ціни товару на ринку призводить до:

– зменшення потрібної кількості товару;

+ збільшення потрібної кількості товару;

– аж ніяк не позначається на потрібній кількості товару;

– збільшення або зменшення пропонованої кількості товару залежить від інших умов.

2. “Ініціативна зміна цін” як маркетинговий прийом ціноутворення передбачає:

– зниження цін на товари;

– підвищення цін на товари;

+ як зниження, так і підвищення цін на товари;

– аналіз конкуренції.

3. В Україні діють такі ціни на споживчі товари:

– фіксовані;

– регульовані;

– вільні;

+ регульовані та вільні.

4. Умови постачання товарів відбивають такі ціни:

– закупівельні;

+ франко;

– роздрібні;

– базисні.

5. Для товару, виробництво якого скорочується або припиняється, застосовується стратегія:

– гнучкої ціни;

– сегмента ринку;

– довгострокової ціни;

+ ціноутворення на товари, зняті з виробництва.

6. Торговельна надбавка – це:

– частина податку на додану вартість;

– частина собівартості продукції виробника;

– витрати торговельного підприємства;

+ витрати торговельного підприємства та податок на додану вартість.

7. Цінова стратегія, яку використовують виробники, що прагнуть підробляти товар відомих марок:

– стратегія «зняття вершків» ;

– стратегія підвищеної ціни;

+ стратегія пограбування;

– стратегія показового блиску.

8. Під час розробки другого етапу цінової стратегії необхідно:

– визначити потенційних конкурентів;

– уточнити маркетингову стратегію;

– уточнити фінансові цілі;

+ проаналізувати сегментний ринок і конкуренцію.

9. У першу чергу постачальники великих партій продукції орієнтуються:

+ на конкуренцію;

– споживчу вартість;

– на витрати;

– рекламу.

10. Розпочинається розрахунок початкової ціни із:

+ формування завдання ціноутворення з урахуванням довгострокової мети;

– встановлення верхньої та нижньої меж ціни;

– порівняння ціни з цінами товарів конкурентів;

– вибору методу ціноутворення.

Тема 8 « коригування ціни»

1. Вільними цінами не можна вважати ціни, які:

+ встановлюються відповідними органами державного управління;

– встановлюються виробниками продукції і послуг на власний роз­суд;

– встановлюється виробниками на підставі витрат;

– встановлюється з урахуванням обмеження на націнку.

2. Якщо будь-яка кількість товару продається за однаковою ціною, то попит на цей товар є:

+ абсолютно еластичним;

– абсолютно нееластичним;

– еластичним;

– попитом одиничної еластичності.

3. Постійні витрати фірми – це

+ витрати, які несе фірма навіть у тому випадку, якщо продукція не виробляється;

– витрати на ресурси за цінами, що діяли у момент їх придбання;

– мінімальні витрати виробництва будь-якого обсягу продукції за найбільш сприятливих умов виробництва;

– витрати на відрахування заробітної плати працівникам.

4. Непрямий податок, що стягується з товарів, які переміщуються через митний кордон – це:

+ мито;

– акцизний збір;

– ПДВ

– податок на прибуток.

5. Одиниці виміру, в яких може встановлюватися акцизний збір:

– у відсотках до митної вартості імпортованих товарів;

+ в твердих сумах з одиниці товарів, що імпортуються;

– у відсотках до обороту, що включає митну вартість, ввізне мито, акцизний збір;

– не існує одиниця виміру.

6. Ставка оподаткування, що згідно із Законом «Про податок на додану вартість» застосовується в Україні:

– 20% і 17%;

– 0% і 17%;

– 20% і 10%

+ 20% і 0%.

7. Непрямий податок, що включається до ціни товару, має назву специфічний акциз:

+ акцизний збір;

– ПДВ;

– мито;

– податок на прибуток.

8. До прихованих цінових знижок зараховують такі:

– для постійних партнерів;

+ на страхування;

– для іноземних партнерів;

– за продаж несезонного товару.

9. Торгова надбавка установлюється, як правило, у відсотках до:

+ вільної відпускної ціни (без ПДВ);

– трансфертної ціни;

– індикативної ціни;

– ціни придбання товару (без ПДВ).

10. Дисконтна знижка з ціни товару – це:

– знижка за позасезонну покупку;

– знижка для постійних покупців;

– знижка за прискорення оплати товару;

+ знижка під час комплексної закупівлі товаров.

11. Виділяють такі види коригування цін:

– знижки повернення;

– знижки;

– цінові стимули, знижки, не округлені ціни;

– знижки, не округлені ціни, географічні коригування, цінові стимули, повернення.

12. Виплати покупцям з боку продавців – це:

+ повернення;

– уцінка;

– зниження;

– метод стимулювання збуту.

13. Ціни, що закінчуються на непарну цифру, називаються:

– гнучкими;

– непарними;

– спадними;

+ не округленими.

14. До групи «тимчасові знижки з ціни» не належать умови повязані з:

– сезонним розпродажем товарів;

– терміновістю купівлі товарів;

+ терміновістю споживання, використання товарів;

– терміновістю оплати за товар.

15. За комерційною природою знижка може бути одна з двох типів:

+ планова, тактична;

– кумулятивна, некумулятивна;

– тимчасова, функціональна;

– функціональна, планова.

16. Знижка на замовлення – це знижка:

– на товари-новинки;

– на останню партію;

+ коли вартість замовлення перевищує обумовлену суму;

– на товари-новинки, на останню партию.

17. До тактичних знижок відносять:

– кількісні, функціональні;

– касові, фінальні;

– планові, сезонні;

+ кількісні, функціональні, касові, фінальні.

18. Планові знижки формуються за рахунок:

+ накладних витрат;

– прибутку;

– накладних витрат, прибутку;

– резервного фонду.