
- •Тема 2 «формування цінової політики»
- •Тема 3 « ціна як інструмент маркетингової цінової політики»
- •Тема 4 «система цін та їх класифікація»
- •Тема 5. «фактори маркетингового ціноутворення»
- •Тема 6 « методичні підходи до ціноутворення в системі маркетингу»
- •Тема 7 «процедура прийняття рішень щодо визначення ціни»
- •Тема 8 « коригування ціни»
- •Тема 9 «особливості дослідження ринкової кон’юнктури у ціноутворенні»
- •Тема 10 «маркетингові стратегії ціноутворення»
- •Тема 11 «ціноутворення в міжнародному маркетингу»
- •Тема 12 «оцінювання помилки і ризику в ціноутворенні»
- •Тема 13 «державне регулювання процесів ціноутворення в україні»
- •Тема 14 «ціноутворення брендів»
Тема 4 «система цін та їх класифікація»
1. Ціни, які зазначаються у ф’ючерсних угодах:
– монопольні;
+ біржові;
– індикативні;
– комісійні.
2. Розподільча функція ціни реалізується за рахунок включення до її складу:
– посередницьких надбавок;
+ ПДВ;
– прибутку;
– торгових знижок.
3. Стимулююча функція ціни для виробника нової продукції переважно проявляється через:
+ встановлення в ціні більш високого рівня прибутку;
– збільшення самої ціни;
– зменшення ставки ПДВ;
– збільшення ставки акцизного збору.
4. Фактори маркетингового ціноутворення – це:
+ зовнішні і внутрішні;
– фактори попиту і пропозиції;
– фактори виробництва і продажу;
– фактори мікро – і макросередовища.
5. До факторів попиту не належить:
– смаки споживачів;
– якісні характеристики товару;
– споживчі властивості товару;
+ рівень інфляції.
6. Види державного регулювання цін:
+ пряме і непряме;
– пряме і державне;
– державне і ринкове;
– пряме і ринкове.
7. Сільськогосподарські підприємства розраховуються з підприємствами переробної промисловості за такими цінами:
+ закупівельними;
– розрахунковими;
– роздрібними;
– гнучкими.
8. Ціни, які встановлюються в рамках стратегії неокруглених цін або стратегії цінових лімітів
– престижні ціни;
+ психологічні ціни;
– гнучкі ціни;
– єдині ціни.
9. Ціни, які використовують у торгівлі :
+ роздрібні;
– прейскурантні;
– порівняльні;
– середні.
10. Ціни, які встановлюються державою в особі будь-яких органів влади і управління:
+ фіксовані ціни;
– вільні ціни;
– закупівельні ціни;
– зовнішньоторговельні цени.
11. Ціна, яка встановлюється в договорі купівлі – продажу і не підлягає зміні:
+ тверда;
– ринкова;
– номінальна;
– кована.
12. Ціна, що дорівнює витратам виробництва плюс прибуток на весь авансований капітал:
+ виробництва;
– оптова;
– базисна;
– ринкова.
13. Ціна на ринку покупця:
+ ціна попиту;
– ціна виробництва;
– ринкова;
– вільна.
14. Ціна, яка встановлюється договором залежно від певних умов на певну дату:
– тверда;
+ змінювальна;
– ринкова;
– оптова.
15. Державою планується, рекомендується і стимулюється така ціна:
– вільна, договірна;
– фіксована;
+ індикативна;
– регульована.
16. Держава купує продукцію у сільськогосподарських виробників за
такими цінами:
– виробничими;
+ закупівельними;
– оптовими;
– роздрібними.
17. Ціни світового товарного ринку, які найбільш об’єктивно враховують ринкові фактори:
– розрахункові ціни;
+ біржові ціни;
– прейскурантні ціни;
– ціни пропозицій.
Тема 5. «фактори маркетингового ціноутворення»
1. Категорія факторів, що впливає на формування ціни нового товару у фазі зрілості:
+ фактори конкуренції;
– вартісні фактори;
– ринкові фактори;
– споживачі.
2. Ціна, характерна для товару на стадії зрілості:
+ гнучка;
– прориву на ринок;
– ступінчастих премій;
– знижки.
3. Ціна, характерна для нових іміджних товарів:
– гнучка;
+ зняття вершків;
– домінантна;
– націнки.
4. Мета маркетингової цінової політики, що реалізується за рахунок зменшення ціни на одиницю товару:
+ забезпечення збуту;
– утримання ринку;
– максимізація прибутку;
– взаємозв’язок з постачальниками.
5. Залежність між ціною і відповідним їй рівнем попиту характеризується:
+ кривою попиту;
– кривою пропозиції;
– співвідношенням попиту і пропозиції;
– ціною рівноваги.
6. Фактор, що не впливає на величину попиту:
– потреба в товарі;
– платоспроможність потенційних споживачів;
+ наявність заміни або конкурентів;
– конкуренти.
7. Валові витрати виробництва визначають:
+ мінімальну величину ціни;
– максимальну величину ціни;
– середню величину ціни;
– початкову величину ціни.
8. Фактор ціноутворення який контролює фірма:
– уряд, законодавчі органи;
– конкуренти;
– учасники каналів розповсюдження;
+ рівень витрат.
9. Фактори, що впливають на формування ціни нового товару у фазі зрілості –це:
+ фактори конкуренції;
– вартісні фактори;
– ринкові фактори;
– споживачі.
10. Ціна характерна для товару на стадії зрілості:
+ гнучка;
– прориву на ринок;
– ступінчастих премій;
– тверда.
11. Ціна, характерна для нових іміджних товарів:
– гнучка;
+ зняття вершків;
– домінантна;
– фіксовані.
12. Залежність між ціною і відповідним їй рівнем попиту характеризується:
+ кривою попиту;
– кривою пропозиції;
– співвідношенням попиту і пропозиції;
– ціною рівноваги.
13. Попит на товар визначає:
+ верхній рівень ціни, який може встановити підприємство;
– нижній рівень ціни, який може встановити підприємство;
– початковий рівень ціни, який може встановити торгівля;
– кінцевий рівень ціни, який може встановити торгівля.
14. Валові витрати виробництва визначають:
+ мінімальну величину ціни;
– максимальну величину ціни;
– середню величину ціни;
– початкову величину цени.
15. Рівень ціни, що формується з урахуванням як витрат виробництва, так і споживчого попиту:
– максимальний;
+ оптимальний;
– мінімальний;
– початковий.
16. Метод ціноутворення, для якого особливо важливою є цінова еластичність попиту:
– повних витрат виробництва;
– структурної аналогії;
+ аналіз беззбитковості й одержання цільового прибутку;
– на основі «цінності товару» для споживача.
17. Метод ціноутворення, основою якого є побудова графіка беззбитковості:
– метод повних витрат;
+ метод одержання цільового прибутку;
– структурної аналогії;
– метод «цінності товару»для споживача.
18. Верхню межу „можливої ціни” на товар формує:
+ ціни конкурентів;
– собівартість продукції;
– ринковий попит на товар;
– ринкова пропозиція.