МАРКЕТИНГОВЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ

ТЕСТИ

з навчальної дисципліни для контролю знань фахівців ОКР «Бакалавр»

напряму підготовки 6.030507 «Маркетинг»

у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації

Міністерства аграрної політики та продовольства України

Київ

«Агроосвіта»

2014

ТЕМА 1

«ВВЕДЕННЯ В ЦІНОУТВОРЕННЯ»

1. Ціна – це:

+ вартісна категорія;

– інструмент розподілу;

– засіб контролю;

– ревізія.

2. За економічною природою ціна – це:

+ засіб конкурентної боротьби;

– інструмент отримання прибутку;

– іновація товару;

– диверсифікація.

3. Ціноутворення – це:

+ процес визначення рівня ціни на всіх стадіях виробництва і реалізації продукції виробництва;

– процес визначення реакції покупців на підвищення чи зниження цін;

– виробнича програма підприємства, яка охоплює обмежену кількість, що визначає можливість обґрунтування рівня цін кожного окремого виду продукції;

– процес виробництва.

4.Ціна являє собою економічну категорію:

+ що визначає суму грошей, за яку продавець хоче продати, а покупець готовий купити товар;

– що функціонує на базі взаємодії попиту та пропозиції;

– що визначає купівельну спроможність продавця;

– що визначає купівельну спроможність покупця.

5. Елемент організаційного механізму, який включає такі складові, як види, структуру, величину, динаміку:

+ ціна;

– ціноутворення ;

– організаційний механізм;

– цінова політика.

6. Елемент цінового механізму, який включає такі складові, як способи встановлення цін, правила формування цін, зміни нових і діючих цін:

– ціна;

+ ціноутворення ;

– організаційний механізм;

– цінова політика.

7. Процес формування цін на товари і послуги – це:

– цінова політика;

+ ціноутворення;

– державне регулювання цін;

– ціновий механізм.

8. Загальноекономічні критерії, що визначають відхилення рівня цін від споживчої вартості товару:

– макроекономічні і зовнішні;

– мікроекономічні і внутрішні;

+ зовнішні і внутрішні;

– макроекономічні і мікроекономічні.

9. У ринкових умовах виділяють дві системи ціноутворення:

+ ринкове і державне;

– ринкове і монопольне;

– ринкове і вільне;

– державне і монопольне.

10. Елемент, який не відносять до внутрішніх загальноекономічних критеріїв формування цін:

– обсяг ринку;

+ обсяг попиту;

– наявність і рівень конкуренції;

– особливості виробничого процесу.

11. Ціна кожного окремого товару збігається з його вартістю:

– обов’язково;

– лише на товари промислового призначення;

– лише на продукти харчування;

+ необов’язково.

12. Фактори ринку, залежно від яких ціна може відхилятися від вартості:

+ попиту і пропозиції;

– конкурентоспроможності продукції і підприємства;

– собівартості продукції;

– внутрішніх і зовнішніх факторів.

13. Сукупність методів формування цін –це:

– методологія ціноутворення;

– фактори ціноутворення;

+ методика ціноутворення;

– принципи ціноутворення.

14. Постійно діючі основні положення, характерні для всієї системи цін і покладені в її основу – це:

– методологія ціноутворення;

– фактори ціноутворення;

– методика ціноутворення;

+ принципи ціноутворення.

15. Функція ціни, яка виступає інструментом розподілу й перерозподілу національного доходу:

– облікова;

– стимулююча;

+ розподільна;

– вимірювальна.

16. Розподільча функція ціни реалізується за рахунок включення до її складу:

+ ПДВ;

– торгових знижок;

– прибутку;

– посередницьких надбавок.

17. Базисна ціна на ринку чистої конкуренції встановлюється:

+ визначається на ринку;

– визначається на підприємстві, виходячи із собівартості;

– визначається на основі таємної змови підприємств-виробників;

– виходячи з нормативної норми рентабельності.

18. Інфляція впливає на ціни таким чином:

+ ціни підвищуються;

– ціни знижуються;

– ціни не змінюються;

– ціни змінюються згідно зі змінами кон’юктури ринку.

19. «Цінова дискримінація» застосовується за умови, що:

– товари різні;

– ринок товару недосконалий;

+ товари однакові;

– позиція продавця на ринку сильна.

20. Етапи розрахунку ціни:

– вибір мети і визначення завдань ціноутворення та вибір методу ціноутворення;

– вибір мети, завдань, аналізу діяльності конкурентів;

– вибір мети завдань, оцінювання витрат і встановлення кінцевої мети;

+ вибір мети, завдань, визначення попиту, оцінювання витрат, методу ціноутворення і встановлення кінцевої ціни.

Тема 2 «формування цінової політики»

1. Використовуючи стратегії єдиних цін фірма:

+ встановлює однакову ціну для всіх споживачів;

– диференціює ціни залежно від змін витрат на виробництво чи реалізацію продукції;

– встановлює різні ціни для різних споживачів;

– використовує стратегію «зняття вершків».

2. Базові моделі ціноутворення базуються на:

+ витратах виробництва, конкуренції, попиті;

– валовому прибутку, пропозиції, постачальниках;

– попиті, дискримінації;

– теорії трудової вартості.

3. Метод аукціону є різновидом моделі ціноутворення, яка базується на:

+ конкуренції;

– попиті;

– пропозиції;

– витратах підприємства.

4. На цінову еластичність не впливає:

– чинник часу;

– соціальна значущість товару;

– питома вага товару в бюджеті споживача;

+ вартість виробничих ресурсів.

5. Попит вважається нееластичним, якщо коефіцієнт еластичності:

+ менше 1;

– менше 0;

– більше 1;

– дорівнює 1.

6. До основних передумов функціонування ринку досконалої конкуренції не належить:

– відсутність цінової дискримінації;

+ державне регулювання цін;

– свобода вступу і виходу з нього;

– виробництво однорідної продукції.

7. Особливості якого ринку полягають в існуванні великої кількості продавців і покупців певного товару:

+ вільної конкуренції;

– монополістичної конкуренції;

– монополістичного ринку;

– олігополістичного ринку.

8. Зовнішні ознаки, що не характерні для ринку монополістичної конкуренції:

– легкість проникнення на ринок;

– диференціація товарів;

+ вільний вхід і вихід на ринок продавців і покупців;

– висока інтенсивність конкуренції між підприємствами за умов значної ролі нецінової конкуренції.

9. Ринок, на якому товари різняться між собою торговельною маркою або фірмовим знаком:

– чистої монополії;

– чистої конкуренції

+ монополістичної конкуренції;

– вільної конкуренції.

10. Диверсифікація цін – це:

– сукупність загальних правил, принципів і методів розробки концепції ціноутворення;

– створення й підтримка оптимальної структури і динаміка зміни за часом товарів і ринків;

– грошовий вираз вартості товару;

+ свідоме встановлення різних рівнів цін на той самий товар для різних покупців.

11. Встановлення різних сезонних знижок для покупців є прикладом :

+ диверсифікації цін за часом;

– диверсифікації цін залежно від обсягу споживання;

– добровільної диверсифікації цін покупцями;

– диверсифікації цін за категорією товарів.

12. Ринок, який складається з безлічі продавців і покупців схожого товару:

+ ринок чистої конкуренції;

– ринок монополістичної конкуренції;

– олігополістичний ринок;

– ринок чистої монополії.

13. Концепція, що описує збут товару з моменту надходження його на ринок і до моменту зняття з продажів, визначає

+ життєвий цикл товару:

– стимулювання збуту;

– комунікацію продукту;

– позиціонування товару.

14. На підвищення цін впливають такі чинники:

– за відносно стабільних доходів споживачів пропозиція перевищує попит;

– підвищення продуктивності праці;

+ неефективне використання капіталу, устаткування, робочої сили;

– зниження купівельної спроможності населення.

15. На зниження ціни впливають такі чинники:

– ажіотажний попит;

+ за відносно стабільних доходів споживачів пропозиція перевищує попит;

– заробітна плата збільшується швидшими темпами, ніж продуктивність праці й виробництво товарів і послуг;

– низька ефективність використання основного капіталу, устаткування, робочої сили.

16. Маркетингова цінова політика – це:

+ процес формування цін на товари, послуги і системи цін загалом;

– вибір ціни реалізації в межах між ціною виробництва і ринковою ціною залежно від стану ринку збуту і цілей фірми на ньому;

– заходи щодо визначення витраченої на виробництв товару (послуги) суспільної праці ;

– процес установлення цін таким чином, щоб отримати прибуток, що становить необхідну частку від обсягу продажу.