
- •Частина друга Методика фізичного виховання
- •2. Значення, завдання і засоби фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку
- •3. Форми організації фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку
- •4. Деякі особливості методики навчання дошкільнят руховим діям взагалі і основним руховим діям зокрема
- •Розділ хііі Фізичне виховання дітей шкільного віку
- •1. Значення і завдання фізичного виховання дітей шкільного віку
- •2. Особливості вирішення освітніх і оздоровчих завдань фізичного виховання школярів різного віку
- •3. Особливості вирішення виховних завдань у процесі занять фізичними вправами з дітьми шкільного віку
- •4. Форми організації фізичного виховання школярів
- •Розділ хіv Шкільні програми з фізичної культури
- •1. Коротка характеристика історії створення і розвитку шкільних програм з фізичної культури
- •2. Деякі міркування стосовно навчальних програм взагалі і програм з фізичної культури зокрема, призначених для загальноосвітніх навчальних закладів
- •3. Перспективи створення більш досконалих програм з фізичної культури для загальноосвітніх закладів нашої країни
- •1. Історія розвитку уроку фізичної культури як основної форми навчальної роботи зі школярами
- •2. Особливості методики розробки завдань до уроку фізичної культури
- •3. Найважливіші аспекти методики проведення уроків фізичної культури в загальноосвітніх навчальних закладах
- •4. Основні методичні вимоги, які треба знати і враховувати учителю-початківцю
- •Позакласна робота з фізичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах
- •1. Завдання, особливості позакласної роботи і вимоги до її проведення
- •2. Форми позакласних занять фізичними вправами
- •3. Спортивні змагання та спортивні свята серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів
- •4. Планування оздоровчо-гігієнічної та фізкультурно-масової і спортивної роботи
- •Структурно-логічна схема планування оздоровчо-гігієнічних та фізкультурно-масових і спортивних заходів
- •Розділ XVII Фізичне виховання школярів з ослабленим здоров’ям
- •1. Розподіл школярів за медичними групами та основи методики комплектування груп
- •2. Приблизні строки відновлення занять фізичною культурою після деяких захворювань і травм
- •3. Зміст і форми організації занять з учнями, що мають відхилення в стані здоров’я
- •4. Особливості методики проведення занять із дітьми, які входять до спеціальної медичної групи
- •2. Загальна характеристика видів планування й основних підходів розподілу навчального матеріалу по чвертях
- •3. Етапи і напрямки планування роботи з фізичного виховання
- •4. Документи планування навчальної роботи з предмета “фізична культура”
- •5. Загальна характеристика обліку роботи з фізичного виховання
- •Розділ хіх Позашкільна робота з фізичного виховання
- •1. Значення, завдання і організація позашкільної роботи з фізичного виховання
- •2. Фізичне виховання в фізкультурно-оздоровчих таборах
- •3. Дитячо-юнацькі спортивні школи (дюсш) – найбільш значуща ланка у вирішенні завдань позашкільної роботи з фізичного виховання
- •2. Взаємозв’язок між професійними здібностями і фізичною підготовкою
- •3. Класифікація фізичних вправ з точки зору їх придатності для розвитку предметної спритності
- •4. Види і послідовність заходів визначення змісту ппфп стосовно спеціальних навчальних закладів того чи іншого профілю
- •Розділ ххі Фізичне виховання дорослого населення
- •1. Значення, завдання й організація фізичного виховання дорослого населення
- •2. Основи методики занять фізичними вправами з дорослими людьми
- •3. Поєднання рухової активності і раціонального харчування – головний шлях досягнення оптимального оздоровчого ефекту
- •4. Особливості фізичного виховання людей похилого віку
- •Розділ ххіі Спортивний відбір і орієнтація як одна зІ складових спортивної підготовки
- •1. Основні поняття, пов’язані з визначенням придатності і перспективності до занять окремими видами спорту
- •2. Методи спортивного відбору й орієнтації
- •3. Характеристика критеріїв первинного і вторинного відбору
- •4. Організаційні основи системи відбору до спортивних шкіл
- •5. Селективна робота на етапах багаторічної спортивної підготовки
- •Розділ ххііі Зміст і визначальні риси спортивного тренування
- •1. Засоби і методи спортивного тренування
- •2. Різновиди спортивної підготовки і їх зміст
- •3. Характеристика принципів, що реалізуються в процесі спортивного тренування
- •4. Управління в процесі спортивного тренування
- •Розділ ххіv Побудова спортивного тренування
- •1. Характеристика структури й основ методики побудови окремого тренувального заняття і мікроциклу
- •2. Тренувальні мезоцикли і їх коротка характеристика
- •3. Обґрунтування структури великого циклу (макроциклу) тренування і коротка характеристика його частин
- •Тренування в підготовчому періоді
- •Тренування в змагальному періоді
- •Тренування в перехідному періоді
- •4. Фактори відновлення в спортивному тренуванні
- •Напрямки використання факторів відновлення в спортивній практиці
- •5. Структура багаторічного тренування і деякі особливості окремих його етапів
- •Етап початкової підготовки
- •Етап попередньої базової підготовки
- •Етап спеціалізованої базової підготовки
- •Етапи максимальної реалізації індивідуальних можливостей та збереження досягнень
- •Розділ ххv Деякі особливості тренування
- •1. Загальні вимоги до тренування юних спортсменів
- •2. Методичні рекомендації щодо тренувальної роботи з дітьми і підлітками, зумовлені перебігом у них окремих психофізіологічних станів організму
- •3. Перетренування: причини його виникнення і шляхи профілактики в роботі з юними спортсменами
- •Розділ ххvI перевірка засвоєння знань з теорії і методики фізичного виховання
- •1. Співбесіда як інструмент контролю за рівнем знань студентів
- •2. Виконання комплексних контрольних завдань
- •Комплексні контрольні завдання і їх типові рішення
- •3. Виконання тестових завдань
- •Тестові завдання з теорії і методики фізичного виховання
- •Коди розв’язання тестових завдань з теорії і методики фізичного виховання
- •Використана література
Розділ XVII Фізичне виховання школярів з ослабленим здоров’ям
У попередніх розділах, розкриваючи різні аспекти фізичного вдосконалення школярів, ми вели мову головним чином про тих дітей, підлітків, юнаків, які є практично здоровими і мають достатню фізичну підготовку. Та насправді не всі учні загальноосвітніх навчальних закладів є такими. Серед них є діти, рівень здоров’я яких значно відхиляється від установлених медиками стандартів, а їх фізичні можливості не дозволяють успішно дотримуватись вимог програми з фізичної культури.
До таких дітей треба підходити диференційовано. Та спочатку їх треба виявити. І саме з цією метою органами народної освіти та охорони здоров’я на початку кожного навчального року (в першій чверті) в усіх загальноосвітніх навчальних закладах повинне проводитись поглиблене медичне обстеження учнів. Під час такого обстеження, аналізуючи результати вивчення стану серцево-судинної, нервової, дихальної, опорно-рухової й інших систем, лікарі розподіляють школярів на три медичні групи: основну, підготовчу і спеціальну. Для школярів, що віднесені до спеціальної медичної групи, слід не рідше одного разу в чотири місяці, а також у кінці навчального року організовувати додаткові поглиблені медичні обстеження.
1. Розподіл школярів за медичними групами та основи методики комплектування груп
Основна медична група. Вона найбільша за кількісним складом і включає всіх практично здорових учнів, у яких під час щорічних медичних обстежень не було виявлено відхилень у стані здоров’я та в фізичному розвитку. Ці учні можуть і зобов’язані оволодівати в повному об’ємі програмним навчальним матеріалом. Окрім цього, вони можуть бути членами будь-якого фізкультурного чи спортивного колективу (команди), вступати до ДЮСШ, здавати розрядні нормативи, нормативи фізичної підготовленості, брати участь у змаганнях, походах, подорожах і т.д.
Підготовча медична група. До неї зараховують учнів, у стані здоров’я і фізичному розвитку яких немає суттєвих відхилень від норм, а спостерігаються лише незначні порушення, переважно функціонального характеру. Наприклад, нечисті тони чи неорганічні шуми в серці, невеликі хрипи в легенях. У цю групу, як правило, потрапляють діти, у яких спостерігається схильність до надмірної ваги через, наприклад, ожиріння, яке ще не стало хворобою.
Медично-педагогічній практиці відомі і такі випадки: дитина практично здорова, немає у неї ні відхилень від норми, ні функціональних порушень, але рівень її фізичної підготовленості настільки низький, що вона майже задихається після 10-секундного повільного бігу чи 10-кратного підстрибування. І таких учнів також включають у підготовчу медичну групу – до того часу, поки вони не стануть достатньо сильними і витривалими, здатними витримувати більші фізичні навантаження.
Діти, зараховані до підготовчої медичної групи, не звільняються від уроків фізичної культури. Весь навчальний матеріал вивчається ними в загальному строю і нарівні з учнями основної групи. Обмеження встановлюються рідко, тоді, коли вправи можуть підсилювати порушення функціонального чи органічного характеру. Наприклад, коли м’язи і зв’язки, що утримують склепіння ступні, не досить сильні і міцні, то таким дітям не можна виконувати стрибки в довжину чи висоту, бо через часте повторення цих дій може формуватися сплощення ступні.
Якщо повна заборона на виконання окремих вправ – явище досить рідкісне, то цього не можна сказати про обмеження, які стосуються об’єму та інтенсивності навантаження. Такі обмеження у вигляді зменшення кількості повторень, тривалості роботи, швидкості виконання, частоти серцевих скорочень, якої слід досягати в процесі роботи і т.д., постійно мають місце і в цьому проявляється принцип індивідуалізації, диференційований підхід до учнів цієї групи.
Що ж стосується позакласних і позашкільних занять, то тут обмеження більш суттєві. Так, наприклад, ці учні не повинні брати участь у змаганнях, туристичних походах і подорожах, здавати розрядні норми, нормативи фізичної підготовленості, бути членами спортивних команд і вихованцями ДЮСШ. Зрозуміло, що всі ці заборони тимчасові: вони втрачають силу, якщо учня переводять в основну медичну групу.
Спеціальна медична група. Сюди належать діти із суттєвими відхиленнями в стані здоров’я, тобто з явно вираженою патологією. Це учні, хворі ревматизмом, у міжприступному періоді, якщо після чергової атаки пройшло 6-12 місяців, при нормальній картині крові та гарних об’єктивних даних, учні після міокардиту в зв’язку з перенесеними гострими інфекційними захворюваннями, учні з вродженими і набутими пороками серця. Сюди ж повинні бути включені й учні, у яких постійно підвищений артеріальний тиск.
До спеціальної групи включаються також школярі, які страждають іншими захворюваннями, і яким в даний час необхідно обмежити фізичні навантаження (після виснаження, викликаного туберкульозною інтоксикацією; при значному відставанні в фізичному розвитку і дуже низькій фізичній підготовленості; після гострих шлунково-кишкових захворювань із проявами виснаження; через 5-6 місяців після гепатохолециститу, а також вірусного гепатиту).
До цієї ж групи належать школярі, для яких фізичні навантаження не є небезпечними, але вони не можуть займатися по повній програмі через дефекти опорно-рухового апарату у вигляді анкілозів, контрактур, різкої атрофії м’язів; школярі після травматичних ушкоджень, після хронічного інфекційного поліартриту, що супроводжується обмеженням рухливості в суглобах; школярі із залишковими явищами поліомієліту, а також із вираженою деформацією хребта ІІ і ІІІ ступеню.
У межах цієї групи діти (залежно від складності порушень у стані здоров’я) поділяються на дві підгрупи. Дамо їм умовні позначення – А і Б.
У підгрупу “А” входять діти переважно з органічними захворюваннями серцево-судинної (компенсовані і декомпенсовані пороки серця ревматичного походження, серцева астма), дихальної (туберкульоз легень, бронхіальна астма), нервової (епілепсія) систем. Сюди ж включають учнів із вродженими або набутими фізичними вадами (недорозвинуті чи втрачені кінцівки, анкілозовані суглоби, сильний ступінь короткозорості). Сюди ж, як правило, відносять і школярів зі стійкими порушеннями постави, що перейшли (чи переходять) в патологічні форми сколіозу, лордозу, кіфозу.
Учні, включені шкільним лікарем до списків підгрупи “А”, стають одночасно і пацієнтами лікувально-профілактичного закладу відповідного профілю (кабінету лікувальної фізкультури, поліклініки, лікарні, лікарняно-фізкультурного диспансеру і т.д.).
До підгрупи “Б” відносять в основному дітей з ослабленим здоров’ям, з нестійкими порушеннями постави, в яких можна прогнозувати порівняно швидке одужання. Для роботи з цими учнями не потрібні специфічні умови медичного закладу. А тому заняття фізичними вправами з ними організуються безпосередньо в школі і проводить їх учитель фізичної культури, що має вищу освіту і спеціальну підготовку.
Зі сказаного зрозуміло, що хоч комплектування учнів за групами і підгрупами здійснюється медичними працівниками, та учителю фізичної культури (для того, щоб мати більш повне уявлення про стан здоров’я школярів) доцільно бути присутнім на медичних оглядах дітей, і особливо тих, що віднесені до спеціальної групи.