Тема 4. Система обліку витрат та основи калькулювання собівартості продукції

Мета: навчитися обчислювати собівартість випущеної продукції; визначати собівартість еквівалентної одиниці продукції, собівар­тість готової продукції та незавершеного виробництва за методом середньо­зваженої собівартості та методом FIFO у процесному калькулюванні

Короткі теоретичні відомості

Система калькулювання витрат залежить від специфіки продукції та технології її виробництва. Виділяють дві системи калькулювання: за окремими замовленнями і за окремими процесами. Розрізняють простий і складний процесні методи калькулювання витрат.

Собівартість продукції за складного процесного (передільного) методу калькулювання витрат обчислюють методом FIFO чи методом середньозваженої собівартості.

1. Визначають кількість одиниць готової продукції, виробленої за звітній період та кількість одиниць продукції, що залишилася у незавершеному виробництві на кінець звітного періоду, тобто складають виробничий звіт про обсяги виробництва продукції. При складанні виробничого звіту за методом ФІФО вважають, що з усієї кількості одиниць готової продукції, виробництво яких було завершене протягом звітного періоду, спочатку було виготовлено ті, виробництво яких було розпочате у минулому звітному періоді, а потім ті, виробництво яких було розпочате у поточному звітному періоді. Кількість одиниць продукції, виробництво яких було розпочате і завершене протягом звітного періоду, визначають за формулою:

К_р-з = К₃-К_п, (1)

де К _р-з - кількість одиниць продукції, виробництво яких було розпочато і завершено протягом звітного періоду; К₃ - загальна кількість одиниць продукції, виробництво яких було завершено протягом звітного періоду; К_п - кількість одиниць продукції, які знаходились у незавершеному виробництві на початок звітного періоду;

2. Розраховують кількість еквівалентних одиниць готової продукції (Кео). Кількість еквівалентних одиниць готової продукції обчислюють, перемножуючи число оброблених за звітний період виробів на відсоток їхньої готовності. За методом ФІФО загальну кількість еквівалентних одиниць готової продукції, виготовленої за звітний період, визначають з урахуванням залишків незавершеного виробництва на початок і кінець цього періоду за формулою:

К_ео =К_п х Ч₁ + К_р-з + К_к х Ч₂ (2)

де К_п - кількість одиниць продукції у незавершеному виробництві на початок звітного періоду, од.; Ч₁ - вартісна частка продукції, що знаходилася у незавершеному виробництві на початок звітного періоду, яку у цьому періоді було дозавершено; К_р-з - кількість одиниць продукції, виробництво яких було розпочато і завершено протягом звітного періоду, од; К_к - кількість одиниць продукції у незавершеному виробництві на кінець звітного періоду, од.; Ч₂ - рівень завершеності продукції у незавершеному виробництві на кінець звітного періоду.

3. Обчислюють собівартість еквівалентної одиниці готової продукції (С_ео) діленням загальних витрат на виробництво продукції у звітному періоді (В_заг) на кількість еквівалентних одиниць готової продукції, виробленої у цьому періоді.

С_{ео(ФІФО)} = В_заг / К_ео (3)

Собівартість еквівалентної одиниці готової продукції можна розраховувати за двома видами виробничих витрат - прямими матеріальними витратами та доданими витратами (прямими витратами на оплату праці та загальновиробничими витратами);

4. Усі виробничі витрати розподіляють між готовою продукцією і незавершеним виробництвом, перемножуючи показник собівартості еквівалентної одиниці готової продукції на кількість одиниць готової продукції, випущеної з виробництва та кількість еквівалентно готових виробів у незавершеному виробництві на кінець періоду.

Собівартість еквівалентної одиниці готової продукції за методом середньозваженої собівартості обчислюють діленням суми вартості незавершеного виробництва на початок звітного періоду (Вн_п) та витрат звітного періоду (В₃), на суму еквівалентних одиниць готової продукції у незавершеному виробництві на кінець звітного періоду (К_еок) та кількості одиниць готової продукції, яку було виготовлено протягом звітного періоду (К₃).

(4)

Підприємства самостійно обирають метод визначення собівартості виробле­ної продукції залежно від особливостей завдань їхньої фінансово-економічної діяльності.

Задача 1

Підприємство виготовило за рік 2500 одиниць готової продукції. Залишок незавершеного виробництва на кінець року становить 500 одиниць, що були завершені на 30 % за доданими витратами і на 100 % за матеріальними витратами. Початкового залишку незавершеного виробництва не було. За звітний рік матеріальні витрати становили 9300 грн., а витрати на обробку - 5300 грн.

Необхідно обчислити собівартість випущеної продукції та вартість незавершеного виробництва на кінець року.

Задача 2

Дані про виробництво продукції та витрати на її виготовлення за місяць наведено у табл. 1 та 2.

Таблиця 1