
- •Лекція 7 особливості версальсько-вашингтонського порядку 1918 – 1945 рр.
- •Періодизація історії міжнародних відносин 1918-1945 рр.
- •2. Наслідки Першої світової війни. Підписання Версальського та інших мирних договорів.
- •Основні проблеми міжнародних відносин після псв (мирне врегулювання, німецьке питання).
- •3. Загальна характеристика Версальського порядку: його основні риси та недоліки.
- •4. Підписання Вашингтонського мирного договору. Загальна характеристика Вашингтонського порядку в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні: його значення та недоліки.
- •5. Причини краху Версальсько-Вашингтонського порядку.
Лекція 7 особливості версальсько-вашингтонського порядку 1918 – 1945 рр.
План лекції:
1. Періодизація історії міжнародних відносин 1918-1945 рр.
2. Наслідки Першої світової війни. Підписання Версальського та інших мирних договорів.
3. Загальна характеристика Версальського порядку: його основні риси та недоліки.
4. Підписання Вашингтонського мирного договору. Загальна характеристика Вашингтонського порядку в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
5. Причини краху Версальсько-Вашингтонського порядку.
Періодизація історії міжнародних відносин 1918-1945 рр.
І період. Післявоєнна нестабільність 1918-1923 рр.
Характерна боротьба за встановлення нового світового порядку (Версальський договір, Вашингтонські договори, Генуезька конференція 10 квітня-19 травня 1922 р. – головною проблемою обговорення була проблема економічних зв’язків та проблема повернення російських боргів (29 держав, крім США); Гаагзька конференція 15 червня – 20 липня 1922 р. – обговорювалися ті ж питання; Лозаннська конференція жовтень 1922 р. – липень 1923 р. - врегулювання відносин на Близькому Сході і утвердження статусу проток Босфору і Дарданелл).
Таким чином, на цих конференціях мав місце пошук шляхів між Заходом і Сходом для налагодження співробітництва. На цьому шляху були серйозні труднощі. У наступні роки упущені на цих конференціях можливості для стабільного розвитку післявоєнного світу ще більше ускладнили міжнародну обстановку.
Зростають соціальні суперечності; відбуваються революції і громадянські війни в Росії, в Угорщині, Німеччині. Виникає фашизм.
ІІ період. Стабілізація 1924-1933 рр.
Швидке зростання світової економіки і спад революційного руху. На Лондонській конференції (16 липня – 16 серпня 1924 р.) – шляхи вирішення репараційного питання: план Дауеса, який встановив новий порядок виплат репарацій Німеччиною.
У 1929 р. під тиском Німеччини для розгляду репараційного питання був створений новий міжнародний комітет, який знову очолив громадянин США О. Юнг. Сутність плану Юнга (1929 р.) полягала в тому, що загальна сума репарацій визначалась у 114 млрд. марок.
Локарнська конференція відбулася 5-16 жовтня 1925 р. з метою політичної інтеграції Німеччини в Версальську систему та об’єднання Західної Європи. Угоди було укладено в інтересах Німеччини. Спрямовувалися вони проти СРСР.
Локарнські угоди підвели риску під пошуками розвитку світу в період стабілізації. Причому багато було зроблено з урахуванням інтересів Німеччини. Захід немов би хотів забути про неприязнь до Німеччини, яка мала місце під час Першої світової війни та одразу ж після її закінчення. Враження європейської громадськості від результатів Локарнської конференції було таким сильним, що міністри закордонних справ Англії, Франції та Німеччини Остін Чемберлен, Арістид Бріан і Густав Штреземан були відзначені Нобелівськими преміями «за миротворчу діяльність».
27 серпня 1928 р. було підписано Пакт Бріана-Келлога про колективне проголошення державами «права на мир» та відмови від війни як інструменту державної політики.
ІІІ період. Назрівання Другої Світової війни 1933-1939 рр.
Перемога нацистів у Німеччині, загострення міжнародної ситуації, військові конфлікти в Азії та Європі.
Зусилля СРСР протягом 1933 – 1935 рр. щодо створення колективної безпеки в Європі: укладення договорів про взаємодопомогу між СРСР і Францією, СРСР і Чехословаччиною.
Італо-ефіопська війна 1935 – 1936 рр. - приєднання Ефіопії як колонії до Італії. Ці дії остаточно поховали Версальський мирний договір.
Друга половина 1930-х рр. – політика невтручання,умиротворення (в Європі – Англія і Франція), політика нейтралітету (США).
Створення «Антикомінтернівського пакту» (листопад 1936 р.) між Німеччиною, Японією, до якого в 1937 р. приєднується Італія. (вісь Рим-Берлін-Токіо).
Поширення японської агресії в Китаї. «Меморандум Танаки», агресія проти Монгольської Народної Республіки (березень 1926 р.), Північного Китаю (у липні 1937 р.).
Аншлюс Австрії до Німеччини 12 березня 1938 р.
Мюнхенська угода 29-30 вересня 1938 р. Гітлера (рейхсканцлер Німеччини), Муссоліні (голова уряду, дуче Італії), Чемберлена (прем’єр-міністр Великобританії) і Даладьє (прем’єр-міністр Франції) про поділ Чехословаччини.
Англо-франко-радянське зближення 1939 р.
Пакт Рібентропа-Молотова 23 серпня 1939 р. – договір про ненапад між СРСР і Німеччиною.
Початок Другої світової війни – 1 вересня 1939 р. – день нападу Німеччини на Польщу.