2) Два рядки римуються, третій - холостий.

У І. Франка є терцет. Схема: аба:Тричі мені являлася любов. аОдна несміла, як лілея біла, бЗ зітхання й мрій уткана, із обснов. А Сріблястих, мов метелик, підлетіла а

3) Два рядки римуються, третій - холостий, має риму аж в суміжній строфі:

4) існує ще й четвертий різновид — неримований верлібровий терцет:

4. Терцина - трирядкова строфа з особливим римуванням: аба, бвб, в. «Божественная комедія» Данте Аліг'єрі, М. Рильського, П. Тичини. І. Франко написав терцинами пролог до поеми «Мойсей».

5. Катрен (фр. — чотири) - чотирирядкова строфа, найбільш поширена в літературі; може мати будь-який тип римування: аба, абба, а я 63, абав, аааа.

Ви мене, журавлі, не маніть!Не для мене замріяна даль...Вже мою піднебесну блакитьЗатуманила чорна вуаль.

3. Красівський

6. Пентина- строфа, що складається з п'яти рядків, що мають різні способи римування. Поширена в часи Бароко, часто її використовували і в акростихах, де перші літери кожної строфи, прочитані по вертикалі, складали ім'я автора.У 2-римових пентинах можливі такі поєднання співзвуч: абаба, абааб, аббаб, аабба, аббба, аббаа, ааабб, ааббб.Садок вишпевий коло хати…

7. Секстина аабввб, абабвв, абабаб, абабба, абвабв, ааббвв.

Було колись в одній країні аСумний поет в сумній хатині а

Рядами думи шикував; бВони й «рівнялись», мов піхота, вАж тут співця взяла охота вІ він їм крила подавав. бЛеся Українка8. Септима або семивірш аббабвв, абабавв, абаббвв, абабаба, абабввб і т. д.

Цікавий приклад септими — вірш з циклу «Сім струн» Лесі Українки:

Сім струн я торкаю, струна по струні, аНехай мої струни лунають, бНехай мої співи літають бПо рідній коханій моїй стороні. а, може, де кобза найдеться, вЩо гучно на струни озветься, вНа струни, на співи мої негучні а9. Октава (лат. - вісім) - строфа з восьми рядків з чіткою схемою рим авававсс (обов’язкове чергування чоловічих та жіночих клаузул).

Астрофічний вірш — вірш, у якому відсутній поділ на строфи. Рядки у такому вірші поєднуються не на основі впорядкованого чергування їхніх клаузул, а тільки за синтаксичними і смисловими ознаками; розміщення рим може бути довільним. В поезії Шевченка А.в. відіграє помітну роль. Астрофізм — властивість лірики Шевченка. Переважна більшість його поем скомпонована нерівними строфами; лише кілька невеликих ліро-епічних творів або їх фрагменти астрофічні (вірш баладного типу “Чума” — перша його половина, написана 4-стопним ямбом). Найбільш типові моделі А.в. у Шевченка: 1) 14-складовий А.в. з вільним римуванням (наприклад, “Ой я свого чоловіка...”; 2) 4-стопний ямб з вільним римуванням (наприклад, “Мені однаково, чи буду”; “Н.Костомарову”; “І золотої, й дорогої”; “Доля”; “Сон — На панщині пшеницю жала”;

64. Принципи і способи наукового вивчення літературно-художнього твору

Наукове вивчення ЛХТ- неупереджений і доскіпливий розгляд цієї сукупності текстових фактів твору через раціональні осмислення його форми в усьому багатоманітні компонентів. Принципи – 1) опис- констатація особливостей твору на формальному рівні: мовленнєвих одиниць, зображенні предметів, дій, фіксування даних. 2) аналіз – умовний поділ ЛХТ на компоненти з метою осягнення їх через сутність та взаємозв’язок сутності всього твору. 3)інтерпретація- тлумачення змісту і смислу твору на різних структурних рівнях через співвідношення з цілісністю вищого порядку – тексту творчості письменника, літ.школи, напряму, періоду. Способи НВ: 1) іманентний- будь-який елемент твору вивчається у контексті твору – фрагмент, сцена, персонаж, слова. 2) контекстуальний: твір досліджується у зв’язку з текстовими і нетекстовими факторами. Правила НВ твору: твір не вичерпується одним потрактуванням, інтерпретація не є догмою, кількість прочитань безмежна, прочитання повинно бути коректним, аргументованим, чітким, масштабним, але не банальним.