- •Тема 1. Державний фінансовий контроль та його здійснення в умовах ринкової економіки.
- •5. Інспектування (ревізія) та державний фінансовий аудит як основні форми здійснення державного фінансового контролю, їх класифікація та етапи проведення.
- •5.1. Інспектування.
- •5.2. Послідовність проведення ревізій.
- •5.3.Державний фінансовий аудит.
- •6.Проблемні питання державного фінансового контролю.
- •Тема 2. Система органів державного фінансового контролю в україні.
- •1. Система органів стратегічного управління державним фінансовим контролем в Україні.
- •2.Міжгалузеві органи управління державним фінансовим контролем в Україні.
- •3. Рахункова Палата України – найвищий орган державного фінансового контролю від законодавчої влади.
- •4.Дискусійні питання організації роботи Рахункової палати
- •5.Державний фінансовий контроль центральних органів виконавчої влади, арк та державних адміністрацій
- •6. Спеціалізовані органи державного фінансового контролю в Україні.
- •7. Відомчий фінансовий контроль.
- •8. Комунальний (муніципальний) фінансовий контроль.
- •9.Взаємодія органів державного фінансового контролю з правоохоронними органами.
- •Тема 3. Організація фінансового контролю в системі Державної казначейської служби україни.
- •1.Функції Державної казначейської служби України.
- •2. Організаційна структура Державної казначейської служби України
- •3.Послідовність та особливості державного фінансового контролю, що здійснюється органами Державної казначейської служби.
- •4. Внутрішній контроль в органах Державної казначейської служби
- •5. Відповідальність дкс при здійсненні казначейського обслуговування бюджетних коштів
- •Тема 4. Організація контрольно-ревізійної роботи державної фінансової інспекції в україні.
- •1.Основні положення організації діяльності Держфінінспекції України.
- •2.Завдання та функції Держфінінспекції.
- •3.Права, обов’язки та відповідальність Держфінінспекції.
- •4. Порядок формування планів роботи органів держфінінспекції.
- •4.2.Квартальні плани контрольно-ревізійної роботи держфінінспекції
- •5. Організація та порядок проведення ревізій фінансово-господарської діяльності бюджетних установ та організацій.
- •5.2. Підготовка до проведення ревізії.
- •5.3. Офіційні розпорядчі документи на проведення контрольних заходів та початок контрольного заходу.
- •5.4. Документальна та фактична перевірка.
- •5.5. Дії посадових осіб Держфінінспекції у випадку виявлення порушень.
- •5.7. Проведення зустрічних звірок.
- •Тема 5. Державний фінансовий аудит.
- •1. Поняття, сутність та види державного фінансового аудиту.
- •1.1. Державний фінансовий аудит виконання бюджетних програм
- •2. Правові засади організації та здійснення державного фінансового аудиту в Україні.
- •3. Підготовка до проведення державного фінансового аудиту бюджетної установи.
- •4. Основні процедури здійснення аудиторських досліджень.
- •4.1.Моніторинг.
- •4.2. Камеральна перевірка.
- •4.3.Обстеження
- •5. Оцінка стану внутрішньогосподарського фінансового контролю.
- •6. Складення довідки за результатами поточних аудиторських процедур.
- •6. Реалізація результатів державного фінансового аудиту.
- •8.Аудит в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах.
- •Тема 6. Реалізація матеріалів інспектування.
- •1. Порядок документування результатів контрольних заходів.
- •2.Оформлення результатів ревізії.
- •3.Ознайомлення з актом об'єкта контролю і підписання акта.
- •4.Реалізація результатів ревізії.
- •5. Застосування фінансових санкцій та адміністративних стягнень.
- •6. Контроль за станом усунення виявлених порушень і виконанням вимог контролюючого органу.
- •Тема 7. Контроль грошових коштів та розрахунків бюджетних установ
- •1. Основні завдання ревізії грошових коштів у касі бюджетної установи.
- •2.Джерела ревізії каси та нормативна база ведення касових операцій.
- •3.Інвентаризація наявних грошових коштів, що зберігаються в касі установи
- •3.1.Опечатування приміщення каси.
- •3.2.Послідовність проведення інвентаризації каси.
- •4.Ревізія касових операцій.
- •5. Контроль розрахунків з підзвітними особами.
- •6.Ревізія витрат на відрядження
- •7. Джерела та завдання ревізії операцій за рахунками у банках та Державній казначейській службі.
- •8.Ревізія операцій за рахунками у банках та Державній казначейській службі.
- •9.Джерела та завдання ревізії розрахункових операцій бюджетної установи.
- •10. Ревізія розрахункових операцій бюджетної установи.
- •11. Контроль розрахунків з оплати праці.
- •Тема 8. Контроль виконання кошторисів бюджетних установ.
- •2.Основні завдання контролю за виконанням кошторисів бюджетних установ.
- •3. Особливості контролю складання та затвердження кошторису бюджетної установи.
- •4.Контроль за доходами та видатками, джерелами яких слугують власні надходження.
- •5. Перевірка правильності фактичного виконання кошторису.
- •5.1. Перевірка правильності фактичного виконання загального фонду кошторису.
- •5.2. Перевірка правильності фактичного виконання спеціального фонду кошторису.
- •5.3. Перевірка фактичних видатків у розрізі кожного кекв та їх відповідності касовим.
- •4. Перевірка правильності виконання кошторису./(Альтернативний і простіший розгляд питання
- •Тема 9. Контроль наявності та руху основних засобів, інших необоротних активів, нематеріальних активів та запасів у бюджетних установах.
- •1. Завдання та напрями ревізії, джерела та об’єкти контролю основних засобів і нематеріальних активів.
- •2. Інвентаризація матеріальних цінностей.
- •3. Перевірка стану збереження та обліку основних засобів та нематеріальних активів.
- •4. Напрями перевірки операцій з надходжень та вибуття основних засобів.
- •5.Контроль за оприбуткуванням основних засобів.
- •6.Перевірка операцій з списання основних засобів. Основних засобів.
- •7. Контроль правильності нарахування зносу необоротних активів.
- •8. Контроль витрат на ремонт основних засобів.
- •9. Перевірка повноти оприбуткування запасів, які отримані як гуманітарна допомога та шляхом централізованого постачання.
- •10. Перевірка правильності проведення переоцінки запасів.
- •11. Контроль за правильністю списання запасів.
- •12. Перевірка стану обліку запасів.
- •Тема 10. Контроль за правильністю здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.
- •1.Фінансово-господарські операції на які поширюється дія Закону України «Про здійснення державних закупівель».
- •2.Оприлюднення інформації про закупівлі.
- •3.Процедури закупівлі.
- •4.Договір про закупівлю.
- •5.Державне регулювання та контроль у сфері закупівель.
- •6.Перевірка державних закупівель Держфінінспекцією.
- •6.1.Підстави проведення позапланових перевірок державних закупівель.
- •6.2. Виїзна та невиїзна перевірка державних закупівель.
- •6.3. Фактичний та документальний аналіз питань перевірок державних закупівель.
- •6.4.Документування перевірки державних закупівель.
- •Тема 11. Контроль стану бухгалтерського обліку і фінансової звітності в бюджетних установах.
- •1. Завдання, основні напрями і джерела ревізії бухгалтерського обліку.
- •2. Перевірка організації облікової і контрольної роботи в установі.
- •3. Перевірка стану бухгалтерського обліку.
- •4.Перевірка відображення господарських операцій в первинних документах обліку.
- •5.Меморіально-ордерна форма ведення бухгалтерського обліку бюджетними установами.
- •6. Перевірка достовірності звітності і стану звітної дисципліни.
- •Тема 12. Контроль за касовим виконанням державного та місцевих бюджетів.
- •1. Мета і завдання контролю за виконанням бюджетів.
- •2. Контроль за виконанням зведеного місцевого бюджету.
- •3. Контроль законності операцій за рахунками місцевого бюджету.
- •4. Перевірка економічної і контрольної роботи фінансових і казначейських органів.
6.Перевірка операцій з списання основних засобів. Основних засобів.
При перевірці правильності списання основних засобів необхідно звернути увагу на вказані в актах на списання причини списання. Так, списанню підлягає майно, що не може бути в установленому порядку відчужене, безоплатно передане державним підприємствам, установам чи організаціям, щодо якого не можуть бути застосовані інші способи управління (або їх застосування може бути економічно недоцільне), у разі, коли таке майно морально чи фізично зношене, непридатне для подальшого використання суб'єктом господарювання, зокрема у зв'язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переоснащенням, або пошкоджене внаслідок аварії чи стихійного лиха та відновленню не підлягає, або виявлене в результаті інвентаризації як нестача.
Морально застаріла комп'ютерна техніка, придатна для подальшого використання, може передаватися до сфери управління місцевих органів виконавчої влади з подальшим її закріпленням за відповідними закладами, установами та організаціями.
Списання майна здійснюється суб'єктом господарювання, на балансі якого воно перебуває, на підставі прийнятого суб'єктом управління рішення про надання згоди на його списання.
Рішення про надання згоди на списання об'єктів незавершеного будівництва приймається суб'єктом управління за погодженням з державним органом приватизації за місцезнаходженням суб'єкта господарювання.
Безоплатна передача майна, яке є державною власністю регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.98 р. № 1482 "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" .
Відчуження об'єктів державної власності регулюється Порядком відчуження об'єктів державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 р. № 803, а об'єктів комунальної власності - відповідним порядком, який затверджується нормативними актами органів місцевого самоврядування.
При перевірці списання та відчуження майна необхідно врахувати, що списання та відчуження майна здійснюється установою, на балансі якої воно перебуває, на підставі прийнятого суб'єктом управління рішення про надання згоди на його списання.
Необхідно перевірити достовірність поданих документів для отримання згоди від органу управління на списання та відчуження майна, зокрема: техніко-економічне обґрунтування необхідності списання майна, причини вибуття матеріальних цінностей та чи належним чином проведено обґрунтування недоцільності і неможливості їх відновлення.
Рішення про списання, можливість подальшого використання матеріалів від списаних матеріальних цінностей приймає постійно діюча комісія установи, зокрема, при неможливості їх подальшого використання комісія приймає рішення про їх знищення. Списання матеріальних цінностей проводиться згідно з актами.
Необхідно звернути увагу, чи зазначені в акті на списання відомості щодо вмісту дорогоцінних металів у списаних матеріальних цінностях. При цьому, якщо списані основні засоби містять дорогоцінні чи кольорові метали, то ці метали підлягають оприбуткуванню та в подальшому обов'язковій здачі до установ, які займаються прийманням та переробкою таких відходів і лому.
Крім того, необхідно звернути увагу на списання майна, що знаходиться під наглядом державних інспекцій (автомобілі, трактори, нагрівальні котли, підйомники), оскільки таке списання можливо провести лише при наявності відповідного висновку представника інспекції, що здійснює нагляд. Такий висновок повинен бути доданий до акта на списання.
Непридатні для використання вузли, деталі, матеріали та агрегати оприбутковуються як вторинна сировина (металобрухт тощо).
Суб'єкти господарювання, на балансі яких перебувало майно, подають суб'єктам управління у місячний строк після закінчення процедури розбирання, демонтажу та оприбуткування звіт про списання майна.
Для оформлення необоротних активів, які стали непридатними, застосовуються: “Акт про списання основних засобів”, “Акт про списання автотранспортних засобів”, “Акт про списання вилученої з бібліотеки літератури”.
В актах на списання зазначаються дані, які характеризують об’єкт: рік виготовлення або будівництва, дата його отримання установою, первісна вартість, сума нарахованого зносу за даними бухгалтерського обліку, кількість проведених капітальних ремонтів та інше.
У них детально вказуються причини вибуття об’єкта, стан основних частин, деталей і вузлів, конструктивних елементів та обґрунтовується недоцільність і неможливість їх відновлення.
При списанні з обліку установ необоротних активів, які вибули внаслідок аварій, до акта про списання додається копія акта про аварію, де пояснюються причини, які викликали аварію, та вказуються заходи, вжиті щодо винних осіб. Розбирання та демонтаж необоротних активів до затвердження актів на їх списання не допускаються.
Продаж будівель, споруд, транспортних засобів та повністю зношених за даними бухгалтерського обліку матеріальних цінностей, які відносяться до необоротних активів, дозволяється проводити тільки за експертною оцінкою на конкурсних засадах.
У разі здійснення бюджетною установою операцій з продажу будівель і споруд ревізору необхідно перевірити повноту перерахування отриманих коштів до бюджету, за рахунок якого вона утримується.
В ході ревізії необхідно врахувати, що нарахований зносу розмірі 100 відсотків вартості на об'єкти, що придатні для подальшої експлуатації, не може бути підставою для їх списання за причиною повного зносу.
Документи аналітичного обліку необоротних активів систематизуються за датами здійснення операцій та оформлюються меморіальним ордером №9(ф.438),
Дані меморіального ордера №9 заносяться в книгу “Журнал-головна”.
