
- •1. Етапи розвитку наук.-педагог.Знання. Функції педагог.Освіти
- •2. Диференціація та інтеграція…
- •3. Парадигми освіти і виховання…
- •4. Аналіз моделей освіти…
- •5.Зміст і структура основних етапів педагогічного дослідження.
- •6. Характеристика емпіричних методів педагогічного дослідження.
- •7. Характеристика теоретичних методів дослідження.
- •8. Сутність професійно-педагогічної діяльності.
- •9. Основні компоненти структури педагогічної діяльності.
- •10. Характеристика компонентів праці викладача внз.
- •11. Професіоналізм діяльності педагога.
- •12.Спілкування як компонент педагогічної діяльності.Функції спілкування.
- •13.Характеристика рівнів педагогічного спілкування.
- •14.Характеристика стилів педагогічного спілкування.
- •15. Барєри у спілкуванні педагога, шляхи їх подолання.
- •16. Професіоналізм пед.Спілкування
- •17. Саморегуляція в роботі педагога.
- •18. Роль уваги суб’єктів педагогічної взаємодії. Прийоми завоювання уваги особистості.
- •19. Вікові особливості учнівської молоді.
- •20. Соціально-психологічні особливості студентської молоді.
- •21. Соціально-педагогічна адаптація молоді у внз.
- •22. Поняття педагогічної майстерності.
- •23. Педагогічна техніка. Зовнішня і внутрішня.
- •24. Зв’язок дидактики…
- •25. Наукові засади методики…
- •27. Сутність та структура…
- •28. Мотиви учння…
- •30. Характеристика загально дидактичних принципів.
- •31. Принципи навч. У вищій школі
- •32. Поняття змісту освіти…
- •37. Методи стимулювання та мотивації…
- •38.Методи контролю та самоконтролю
- •49. Методика організації та проведення індивідуальних занять та консультацій.
- •50. Сутність, види і форми самостійної роботи студентів
- •51. Зміст, види і форми науково-дослідної роботи студентів та методика її організації
- •52. Методика роботи студента з навчальною та науковою літературою
14.Характеристика стилів педагогічного спілкування.
Педагогічне спілкування - система способів іІ прийомів соціально-психологічної взаємодії педагога і вихованців, змістом якої є обмін інформацією, здійснення виховного впливу та налагодження взаємин. На основі особливостей взаємодії людини (особливо тієї, що виконує керівні функції на будь-якому рівні) з іншими людьми або певними колективами склалися такі стилі спілкування:1) авторитарний (в перекладі - влада) — ґрунтується на беззаперечному підкоренні окремої людини або колективу владній особистості. Педагог-вихователь, що стоїть на позиціях авторитаризму, одноосібно визначає напрями діяльності школярів, а також кожен крок діяльності вихованців, зупиняє будь-яку ініціативу учнів. Основний засіб впливу на вихованців — вказівка, наказ, розпорядження, інструкція тощо.2) ліберальний (вільний) — ґрунтується на безпринципному, байдужому ставленні до негативних дій вихованців, характеризується потуранням дій учнів. Педагог схильний не втручатися в життєдіяльність колективу, не виявляє активності й ініціативи у керівництві колективом, пасивно пливе за подіями, самоусувається від відповідальності за стан справ;3) демократичний (влада народу, народовладдя) — ґрунтується на врахуванні думки і волі колективу в організації життєдіяльності вихованців. Педагог спільно з членами колективу визначає завдання, організовує діяльність вихованців на виконання усвідомлених завдань, заохочує ініціативу учнів, радиться з ними щодо пошуків шляхів і засобів вирішення завдань, розвиває самоуправління, залучає активістів до виконання керівних функцій. Демократичний стиль якнайповніше сприяє розвитку особистості школярів, формуванню їх людської гідності, підготовки до активної діяльності в демократичному суспільстві. На засадах демократичного стилю має розвиватися педагогіка співробітництва.4) Спілкування на основі захопленості спільною творчою діяльністю. В основі цього стилю - єдність високого професіоналізму педагога та його етичних установок.5) Спілкування-дистанція. Цей стиль спілкування використовують як досвідчені педагоги, так і початківці. Суть його полягає в тому, що в системі взаємин педагога і учнів як обмежувача виступає дистанція.6) Спілкування – залякування.Цей стиль спілкування, до якого також іноді звертаються вчителі-початківці, пов'язаний в, основному з невмінням організувати продуктивне спілкування на основі захопленості спільною діяльністю.7)Загравання. Знову-таки характерне, в основному, для молодих вчителів і пов'язане з невмінням організувати продуктивне педагогічне спілкування. По суті, цей тип спілкування відповідає прагненню завоювати помилковий, дешевий авторитет у дітей, що суперечить вимогам педагогічної етики.
15. Барєри у спілкуванні педагога, шляхи їх подолання.
Психологічна перепона різного походження, яку реципієнт установлює на шляху небажаної, втомлюючої або небезпечної інформації, називається комунікативним бар'єром.Такі бар'єри можуть виникати через відсутність розуміння між учасниками спілкування, яке виникає на грунті соціальних, політичних, релігійних, професійних відмінностей, які породжують різне світовідчуття, світорозуміння, світогляд взагалі. Бар'єри у спілкуванні можуть виникати через індивідуальні психологічні особливості тих, хто спілкується (недовіра, образа, підозра та ін.). Комунікативні бар'єри можуть бути викликані різними причинами. Тому можна виділити такі їхні типи: бар'єри розуміння, бар'єри соціально-культурного розходження і бар'єри відносини.Бар'єр взаєморозуміння. Його виникнення може бути викликано різними причинами як психологічного, так і іншого характеру. Він може виникати через огріхи в процесі передачі інформації. Це фонетичне нерозуміння.1.Семантичний бар'єр розуміння. Він пов'язаний з тим, що учасники спілкування використовують різні значення слів. Наприклад, скажемо, льотчик або танкіст чує в театрі слова: "Подати екіпаж!", то це може викликати в них легке здивування, тому що в п'єсі йдеться про карету, а вони уявляють собі людей, які керують машиною.2.Стилістичний бар ер розуміння. Він звичайно виникає при невідповідності стилю мови того, хто говорить, і ситуації спілкування або стилю мови і стану того, хто в даний момент слухає.3.Логічний бар'єр розуміння. Він виникає в тих випадках, коли логіка міркування того хто говорить або занадто складна для розуміння слухаючого, або здається йому неправильною чи суперечить властивій йому манері доказів.4.Соціально-культурний бар'єр розуміння. Інколи причиною бар'єра розуміння можуть бути соціально-культурні відмінності між партнерами спілкування. Це можуть бути соціальні, політичні, релігійні і професійні відмінності, що приводять до різного пояснення тих або інших понять.5.Бар'єр авторитету. Іноді перешкодою може стати саме сприйняття партнера спілкування як особи певної професії, національності, статі і віку. Отже, ефективному спілкуванню можуть заважати різні перешкоди, пов'язані з нерозумінням. Перешкодою для розуміння може бути характер сприйняття партнерів спілкування, зумовлений їх особистісними установками. Істотною перешкодою є також смислові бар'єри, пов'язані з відмінностями значень, вкладених різними людьми в ті самі слова, символи (вербальні і невербальні атрибути спілкування).