10. Характеристика компонентів праці викладача внз.

Статут навчального закладу,де окреслені вимоги. 1)Навчально-педагогічна діяльність (читання лекцій, проведення лабораторних занять, прийом захисту курсових робіт, керівництво дипломними). 2)Навчально-методична діяльність (розробка метод. матеріалів для студентів, складання тематики іспитів, складання програми, підготовку збірників вправ, задач). 3)Організаційно-методична робота (організація практик, робота в комісії, робота на підготовчому відділі, участь в роботі семінарів). 4)Виховна робота зі студентами (робота куратора, відвідування гуртожитків, контроль за самостійною роботою студентів, робота гуртків, секцій). 5)Науково-дослідна робота (написання статей, монографій, публікацій; підготовка рецензій, керівництво дипломн.роботами).

11. Професіоналізм діяльності педагога.

Професіоналізм – інтегрована якість, яка є результатом інтенсивної довготривалої роботи педагога, передбачає високий рівень продуктивн. праці. Макаренко: «не треба чекати, поки прийде талант, а потрібно докласти зусиль, щоб стати майстром своєї справи». Складові професіоналізму: 1)професіоналізм знань (комплексність знань-з інших наук.дисциплін; всі знання повинні мати власну думку);2) професіоналізм спілкування, студента виховує і процес спілкування (дотримання норм пед. етики, пед. такту(не переборщити); здатність до взаєморозуміння, повага до учня, студента і вимогливість до нього, педагогічний оптимізм(студент може стати кращим); 3) професіоналізм самовдосконалення відбувається через: самоосвіту, самовиховання. Всі ці складові мають бути присутні у викладача!!!!

12.Спілкування як компонент педагогічної діяльності.Функції спілкування.

Педагогічне спілкування - система способів іІ прийомів соціально-психологічної взаємодії педагога і вихованців, змістом якої є обмін інформацією, здійснення виховного впливу та налагодження взаємин.

Ініціатором і керівником цього процесу є педагог. Спілкування вчителя з учнем спрямоване на створення сприятливого психологічного клімату в системах "учитель - учень" і "учень - учень". Воно передбачає виконання важливих функцій:- обмін інформацією між педагогом та учнями;- міжособистісне пізнання;- організація та регулювання взаємин і спільної діяльності;- здійснення виховного впливу;- педагогічно доцільна самопрезентація педагога.Педагог у своїй діяльності намагається бути і джерелом інформації, і людиною, яка пізнає іншу людину або групу людей, і організатором колективних діяльності та взаємин.

13.Характеристика рівнів педагогічного спілкування.

Педагогічне спілкування - система способів іІ прийомів соціально-психологічної взаємодії педагога і вихованців, змістом якої є обмін інформацією, здійснення виховного впливу та налагодження взаємин.Рівні педагогічного спілкування: 1. Конвенційний рівень (лат. convencionalis — відповідно до договору): здійснюється відповідно до прийнятих правил, обмежений певними умовами, які визначені заздалегідь. Вимагає високої культури спілкування, ретельного дотримання певних правил.2. Примітивний рівень: для того, хто виявляє ініціативу спілкування, співбесідник є всього-на-всього предметом потрібним чи таким, що стоїть на перешкоді діяльності ініціатора. Якщо потрібний — оволодіти ним, коли заважає — відштовхнути, знехтувати.3. Маніпулятивний рівень: партнер — це лише суперник у певній грі, яку треба будь-що виграти.4. Стандартизований рівень: спілкування ґрунтується на стандартах, а не на взаємному розумінні актуальності ролей один одного. Це своєрідний "контакт масок".5. Ігровий рівень: спілкування здійснюється в ігровій формі, що вимагає від партнерів вияву творчості, добору таких прийомів, які допомогли б підтримувати запропонований тон.6. Діловий рівень: передбачає організацію співбесідника чи колективу вихованців на виконання конкретної справи, що стосується обох партнерів.7. Духовний рівень; є вищим етапом людського спілкування. За такого спілкування партнер сприймається як носій духовного начала, і усвідомлення цього пробуджує у співрозмовника почуття особливої уваги, шанобливості.