49. Методика організації та проведення індивідуальних занять та консультацій.

Консультації - форма навчання, у процесі якої студент отримує відповіді на конкретні запитання або пояснення складних для самостійного осмислення проблем. Консультації можуть бути індивідуальними (наприклад, при підготовці студентом курсового проекту) або груповими, що проводяться перед модульною контрольною роботою, заліком чи іспитом. Консультація:допомагає студ. подолати труднощі, які виникли при самостійному опрацюванні матеріалу;поглибити і розширити знання. Викладач має порадити, яку наукову літературу слід використовувати, як її краще опрацювати.Групові консультації проводяться:а)при необхідності детально проаналізувати питання, які були недостатньо висвітлені в лекціях або на семінарсько-практичних заняттях;б) з метою допомоги студентам у самостійній роботі, при підготовці до практ.робіт, написанні реферату, курсової чи дипломної роботи, підготовки до заліку чи іспиту, у процесі проходження практики.Методики проведення передекзаменаційних консультацій:складається з двох частин. Першу - умовно можна назвати організаційною, а другу - змістовою.Організаційна частина містить наступні моменти:1) Повідомлення про порядок проведення іспиту (час, процедуру та форму проведення іспиту: усно, письмово чи за допомогою комп'ютера);2) Рекомендації щодо змісту і форми відповіді;3) поради щодо організації самостійної роботи при підготовці до іспиту (література, особливо важливі теми, послідовність їх вивчення тощо).У другій частині консультації слід висвітлити найбільш складні проблеми, відповісти на запитання студентів і пояснити систему оцінювання.Зі студентами, які мають глибокі прогалини в знаннях, а також тими, які захоплюються науково-дослідною роботою, слід організовувати індивідуальні заняття. Ці заняття проводяться за окремим графіком згідно індивідуальних планів студентів. Мета:можливість поглибленого вивчення окремих питань навчальної дисципліни, виконання науково-дослідної роботи,корекції знань та вмінь. Залежно від рівня сформованості у студента дослідницьких умінь йому можна запропонувати написання реферату, наукової статті, доповіді, есе, рецензії, анотації, тез, підготувати "Портфоліо" з дисципліни, виконати завдання на дослідження певного явища, розробити науковий проект і т.п.Кожне індивідуальне завдання слід орієнтувати на окремий випадок пошуку способу вирішення поставленої проблеми, у процесі якого студент має виявити певний ступінь інтелектуальної активності і самостійності. Слід урахувати, що знання та досвід, набуті при виконанні індивідуального завдання, більш дієві. Правильно дібрані, вони є запорукою зростання пізнавальної активності студента, стимулюють його до самоосвіти та саморозвитку.

50. Сутність, види і форми самостійної роботи студентів

Самостійна робота студента (СРС) - це самостійна діяльнісгь-учіння студента, яку науково-педагогічний працівник планує разом зі студентом, але виконує її студент за завданнями та під методичним керівництвом і контролем науково-педагогічного працівника без його прямої участі.Під час вивчення навч.дисцип. виокремлюють такі види самостійного учіння студента:- слухання лекцій, участь у семінарських заняттях, виконання практичних і лабораторних робіт- підготовка рефератів і курсових робіт, написання дипломної роботи;- підготовка до модульного контролю та іспитів;- робота з літературою та ін.Студент має оволодіти методикою самостійної роботи під час лекційного заняття та відпрацювання лекції. Насамперед у студентів необхідно сформувати вміння слухати і конспектувати лекції, оскільки робота над ними безпосередньо на занятті й у позааудиторний час потребує значних зусиль: уміти не лише слухати, а й сприймати, усвідомлювати зміст лекції; систематизувати і групувати одержані знання в конспектах; уміти творчо осмислювати матеріал лекції у процесі самостійної роботи та ін.СРС формує в студентів уміння і навички самостійної пізнавальної діяльності. До методів СРС відноситься читання (робота з підручником і посібниками), відеострічка, експертиза, слухання, конспектування, вправи, рішення задач і проблемних ситуацій, дослід, експериментування. Читання(сприяє розширенню наукових знань студентів, формуванню умінь самостійної пізнавальної діяльності,застосовується для осмислення й закріплення наукової інформації, вже отриманої студентами на лекціях і семінарських заняттях, а також для самостійного первинного придбання, розширення знань без участі викладача)Конспектування. Здійснюється в двох різновидах: зі слуху і при читанні.Відеострічка. Ціль методу – допомогти студентам побачити себе, свою навчальну діяльність, свої дії, по можливості не тільки навчального, але і професійного характеру, з боку. Але для цього необхідно зробити запис, фіксацію навчального фрагмента, педагогічної практики і відтворити за допомогою відеокамери або відеомагнітофона. Потім студент самостійно переглядає на телеекрані й аналізує ці фрагменти, вирішуючи, як треба або як не треба діяти. Експертиза. ефективний для розвитку аналітичних здібностей, рефлексії. Він широко використовується для експертної оцінки дій студентів під час педагогічних, пізнавальних, ділових ігор; при аналізі рефератів, виконання дослідів, рішення різних задач, подолання конфліктних ситуацій. Основна мета – формування умінь при вивченні конкретних дисциплін. Проведення дослідів вимагає, щоб студенти були підготовлені теоретично, добре знали лабораторне устаткування, матеріали і технологію організації дослідницької роботи. Цінність її полягає в тому, що студенти здобувають уміння і навички проведення наукового дослідження, поглиблюють теоретичні знання, у них розвивається допитливість, відповідальність, самостійність. Навчальні дослідження. До навчальних досліджень відносяться курсові і дипломні роботи, реферати, проекти. Одним з результатів самостійної роботи стає виконання індивідуального завдання. При виконанні індивідуального завдання студент здійснює необхідні розрахункові, графічні та інші роботи, використовує і наводить доказовий та ілюстративний матеріал у викладі таблиць, схем, доречних прикладів тощо.