Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Оксана Якубенко.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
42.09 Кб
Скачать

21

ЗМІСТ

Вступ

3

1 Основи побудови фінансового обліку

4

2 Облік грошових коштів

6

2.1 Облік грошових коштів в касі

6

2.2 Облік коштів на рахунках в банках

7

3 Облік дебіторської заборгованості

9

3.1 Облік розрахунків з покупцями

9

3.2 Облік розрахунків з підзвітними особами

9

4 Облік виробничих запасів

11

5 Облік витрат виробництва

15

6 Облік готової продукції

17

Список використаних джерел

19

ВСТУП

Технологічна практика проходила на підприємстві ТОВ «Мебльщик».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мебльщик» займається виготовлення готової продукції - меблеві вироби (кроваті, шафи,комп’ютерні столи тощо.) .А також ця фірма має фірмовий магазин «Комфорт» в якому реалізують свою продукцію.

Фірма Товариство з обмеженою відповідальністю «Мебльщик» знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Миколаєвске шосе №23. Товариство є юридичною особою з дня його державної реєстрації.

Товариство має права та обов'язки передбачені чинним законодавством України та установчими документами, має самостійний баланс, основні фонди та оборотні кошти, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банківських установах, печатку, штампи, товарний знак та інші реквізити.

1 Основи побудови фінансового облікУ

Закон України Про Бухгалтерського обліку і фінансової звітності – визначає правові засади регулювання організації ведення бухгалтерського обліку і складання фінансового звітності.

Відповідно до ст. 1 Закону підприємство веде такі види обліку :

Бухгалтерський облік – це процес виявлення , вимірювання,реєстрації інформації про діяльність підприємства для зовнішніх і внутрішніх користувачів.

Мета – надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та не упередженої інформації про фінансове становище, результат діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Внутрішньо – господарський(управлінський ) облік – це система обробітки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством.

Мета – надання внутрішнім користувачам для більш ефективного планування, контролю і прийняття рішень.

Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку який ведеться підприємством. Дані бухгалтерського обліку використовують для складання фінансових,податкових і статистичних звітностей .

Фінансовий облік – це сукупність правил та процедур, які забезпечують підготовку, оприлюднення інформації про результати діяльності підприємства (установи, організації) та його фінансовий стан відповідно до вимог законодавчих актів і стандартів бухгалтерського обліку.

1. Нормативно-правове забеспечення фінансового обліку;

2. План розрахунків;

3. Облікові регістри

Об’єктами фінансового обліку, що відображаються як на синтетичних, так і на аналітичних рахунках, є:

  • активи підприємства,

  • джерела власних засобів,

  • зобов’язання (пасиви) підприємства,

  • витрати підприємства за їх елементами і доходи за їх видами,

  • фінансові результати діяльності підприємства і їх розподіл,

  • господарські операції, пов’язані з процесами придбання ресурсів, виробництва та реалізації.

Принципово важливим питанням фінансового обліку є методологія і організація обліку витрат і доходів. Саме в цьому питанні проявляються відмінності побудови фін обліку.

Для фінансового обліку розробляється детальна номенклатура елементів витрат і кожному елементові витрат призначається бухгалтерський рахунок.

Таким чином, створюється система рахунків витрат за елементами. На рахунках витрат накопичуються витрати за елементами впродовж звітного періоду.

Облікові регістри ( книги, журнали, тощо) призначені для хронологічного, систематичного або комбінового накопичення, групування та узагальнення інформацій про господарські операції, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах.

Регістри бухгалтерського обліку побудовані за коренспондецію рахунків в бухгалтерському обліку, що встановлена інструкцію застосування Плану рахунків в бухгалтерському обліку.

2 Облік грошових коштів

2.1 Облік грошових коштів в касі

Готівкові розрахунки - це платежі готівкою (підприємств, підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію товари , виконанні роботи, надання послуг а також за операціями які безпосередньо не пов’язанні з реалізацією продукції та іншого майна.

В Україні готівковий обіг регулюють наступними нормативними документами :

1.Порядок ведення касових операцій в національній валюті в Україні.

2.Інструкція про організацію роботи з готівковим оборотом , установами банків.

3. Наказ міністерства статистики «Про Затвердження типових форм первинного обліку, касових операцій, під готівкою розуміють, валюту України та іноземну валюту.

Іноземна валюта – це валюта інша, ніж валюта звітності.

Для того щоб підприємство могло здійснювати готівкові розрахунки вони повинні мати касу.

Каса – це спеціально обладнане приміщення призначене для приймання, видачи та тимчасового зберігання готівки.

Облік касових операцій у системі рахунків. Для обліку касових операцій і залишку використовують рахунок «Каса», записи здійснюють на основі перевірених відривних аркушів касової книги і доданих до них документів на загальні суми за день (або за кілька днів). На цьому рахунку не можна робити жодних бухгалтерських проведень, якщо вони не відображають касових операцій (сторнувань тощо). Усі бухгалтерські проведення мають точно відповідати записам касової книги. Це неодмінна умова для забезпечення готівки. На рахунку «Каса» у дебеті записують операції надходження грошей до каси, а у кредиті — їх вибуття; сальдо може бути тільки дебетове, що відображає залишок грошей у касі.

За дебетом рахунок «Каса» кореспондує з рахунками «Рахунки в банках», «Доходи», «Розрахунки з підзвітними особами», «Розрахунки з різними дебіторами» тощо.

Записи на кредиті рахунка «Каса» здійснюють в кореспонденції з дебетом рахунків «Розрахунки з оплати праці»; «Розрахунки з підзвітними особами» (видача підзвітних сум); «Рахунки у банку»; «Загальновиробничі витрати»; «Адміністративні витрати»; «Витрати на збут»; «Розрахунки з різними дебіторами»; «Розрахунки зі страхування» тощо..