Тема 4. Міжнародні інвестиції

Визначення прямих іноземних інвестицій та характеристика їх динаміки. Основні фактори впливу на процес прямого інвестування. Форми прямого інвестування. Значення прямих іноземних інвестицій для рес­труктуризації економіки країн Східної Європи та країн із перехідною економікою.

Форми портфельного інвестування. Типи операцій, їх обсяг та динаміка. Операції з акціями та облігаціями. Операції із вторинними цінними паперами. Характеристика світових фінансових центрів. Проблеми сві­тового фінансового ринку.

1. Формами прямого інвестування є:

1. Створення філій та дочірніх підприємств потужних ТНК.

2. Створення спільних підприємств.

3. Процес злиття та придбання.

4. Всі відповіді є вірними.

2. Процес „злиття та придбання” – це:

1. Злиття двох і більше фірм.

2. Придбання однією фірмою інших при зміні юридичних прав власності.

3. Злиття фірм або придбання однією фірмою інших без змін юридичних прав власності.

4. Вірними є відповіді п. 1, 2.

3. Існують такі види процесу „злиття та придбання”:

1. Горизонтальний.

2. Вертикальний.

3. „Перевернутої піраміди”.

4. Вірними є відповіді п. 1, 2.

4. Основні потоки прямих іноземних інвестицій сконцентровані у середовищі:

1. Країн Великої сімки.

2. Країн Організації економічної співпраці і розвитку (ОЕСР).

3. Промислово розвинених країнах.

4. Країн, що розвиваються.

5. Прямі іноземні інвестиції в країнах, що розвиваються, розподілені:

1. Рівномірно.

2. Нерівномірно.

3. Пропорційно.

4. Вірної відповіді немає.

6. Ключову роль у прямому інвестуванні в країни Азії відіграє:

1. США.

2. Японія.

3. Країни ЄС.

4. Всі відповіді є вірними.

7. Лідером за обсягами процесу злиття та придбання є:

1. США.

2. Мексика.

3. Україна.

4. Польща.

8. Пряме інвестування пов'язане із:

1. Наданням позичок підприємству.

2. Володінням 10% акціонерного капіталу іноземних фірм.

3. Володінням більше 10% акціонерного капіталу іноземних фірм.

4. Вірними є відповіді п.1, 3.

9. Прямі інвестиції почали різко зростати в світі з середини:

1. 50-х років.

2. 70-х років.

3. 90-х років.

4. Вірної відповіді немає.

10. Найбільшими інвесторами економіки Гонконгу є:

1.Внутрішні інвестори.

2.Західні інвестори.

3. Компанії Китаю.

4. Країни „Великої сімки”.

11. Динаміка прямого інвестування в країни групи "Великої п’ятірки" протягом останніх десятиріч характеризується:

1. Циклічністю.

2. Періодичністю.

3. Системністю.

4. Незмінністю.

12. Лібералізація фінансового ринку є характерною для таких країн:

1. Китай, Гонконг, Індія.

2. США, Японія, Великобританія.

3. Франція, Німеччина, Італія.

4. Ліван, Ізраїль, Кувейт.

13. Елементи лібералізації фінансового ринку стосуються:

1 Торгівлі цінними паперами, валютного регулювання, правил злиття та придбання компаній.

2. Експорту та імпорту товарів.

3. Митних тарифів.

4. Прямого іноземного інвестування.

14. Вплив на процес прямого інвестування в країнах, що розвиваються, мають такі додаткові фактори:

1. Пошук контактів, технології та "ноу-хау" у промислово розвинених країнах.

2. Лібералізація фінансового ринку.

3. Макроекономічні умови.

4. Всі відповіді є вірними.

15. Законодавство щодо прямих іноземних інвестицій лібералізовано у країнах, що розвиваються, згідно з резолюцією:

1. ЄС.

2. МВФ.

3. ООН.

4. Транснаціональних компаній.

16. Які нові напрямки інвестування з'явилися у сучасному світі?

1. З нових індустріальних країн в країни, що розвиваються.

2. З країн Організації економічної співпраці і розвитку (ОЕСР) в країни „Великої сімки”.

3. З країн, що розвиваються, в індустріальні країни.

4. Вірними є відповіді п.1, 3.

17. Важливою причиною найбільшого поширення альянсів і кон­сорціумів на світовому фінансовому ринку є:

1. Збільшення асортименту товарів на ринку.

2. Полегшення доступу до ринку та краща його оглядовість.

3. Збільшення попиту на товар, який виготовляють підприємства, об'єднані в альянси і консорціуми.

4. Підвищення продуктивності праці на підприємствах, об'єднаних в альянси і консорціуми.

18. В яких галузях альянси і консорціуми набули найбільшого по­ширення?

1. Інформаційній.

2. Біотехнічній.

3. Машинобудівній.

4. Вірними є відповіді п.1, 2.

19. Конкуренцію азійським країнам у залученні прямих іноземних інвестицій складають:

1. Мексика, Аргентина.

2. Індія, Шрі-Ланка.

3. Пакистан, Філіппіни.

4. Папуа-Нова Гвінея, Саудівська Аравія.

20. Лідерами у залученні прямих іноземних інвестицій є:

1. Китай, Сінгапур, Малайзія, Таїланд.

2. Пакистан, Філіппіни, Бангладеш.

3. Індія, В'єтнам, Шрі-Ланка.

4. Східна Європа, країни колишнього союзу.

21. Роль японських інвесторів зменшилася в кінці 90-х р. у зв'язку з:

1. Економічною кризою в Японії.

2. Російським дефолтом.

3. Фінансовою кризою на фондовій біржі в Гонконзі.

4. Всі відповіді є вірними.

22. На процес прямого інвестування впливають такі фактори:

1. Лібералізація фінансового ринку.

2. Макроекономічні умови.

3. Дефіцит торговельного балансу.

4. Всі відповіді є вірними.

23. Які з перелічених нижче операцій належать до форм портфельного інвестування?

1. Операції з облігаціями та акціями.

2. Операції на ринку вторинних цінних паперів.

3. Операції з валютою.

4. Всі відповіді є вірними.

24. Портфельна інвестиція – це розміщення капіталу (його частини) на:

1. Національному ринку, яке пов’язане із забезпеченням його при­бу­тковості.

2. Іноземному ринку, яке пов'язане із зменшенням фінансового ризику.

3. Іноземному ринку, яке пов'язане із забезпеченням його при­бутковості.

4. Вірними є відповіді п. 2, 3.

25. Характеристика фінансових центрів включає аналіз таких елементів:

1. Обсягу і структури операцій.

2. Форм проведення операцій.

3. Методів впливу на глобальні процеси.

4. Всі відповіді є вірними.

26. Характеристику фінансових центрів здійснюють, аналізуючи такі еле­менти:

1. Обсяг і структури операцій.

2. Форми проведення операцій.

3. Методи впливу на глобальні процеси.

4. Всі відповіді є вірними.

27. Характеристику фондового ринку здійснюють, аналізуючи такі еле­менти:

1. Капіталізація ринку і його ліквідність.

2. Рівень інфляції.

3. Віддача на інвестиції та форми правової регуляції.

4. Вірними є відповіді п.1, 3.

28. Форвардна операція – це:

1. Позабіржова валютна угода, що здійснюється банками на договірній основі.

2. Біржова валютна угода, що здійснюється банками на контрактній основі.

3. Позабіржова валютна угода, що здійснюється юридичними особами на контрактній основі.

4. Біржова валютна угода, що здійснюється фізичними особами на до­говірній основі.

29. Угода „Про майбутню ставку” – це:

1. Біржова угода про купівлю-продаж валюти, сировини, товарів чи золота фіксованою ставкою в момент укладення угоди ціною, з виконанням операцій через 2-3 роки.

2. Міжбанківська угода про взаємну компенсацію збитків від зміни про­центних ставок протягом одного року.

3. Позабіржова валютна угода, яка здійснюється банками та про­ми­слово-торговими корпораціями на договірній основі.

4. Всі відповіді є вірними.