Тема 3. Міжнародна торгівля

Динаміка міжнародної торгівлі та методи її виміру. Товарна та географічна структура світової торгівлі. Основні тенденції в сучасній міжнародній торгівлі. Характеристика світових товарних ринків. Сучасні теорії міжнародної торгівлі.

Роль Світової організації торгівлі (СОТ) у регулюванні міжнародної торгівлі. Організаційна структура СОТ та принципи діяльності.

1. Міжнародна торгівля – це:

1. Грошові відносини між усіма країнами світу.

2. Сукупність зовнішньої торгівлі країн світу.

3. Сфера товарно - грошових відносин.

3. Вірними є відповіді п. 2, 3.

2. Рух товарів на національному ринку зумовлений:

1. Економічним розвитком конкретного регіону.

2. Економічними факторами, виробничими зв’язками та державною політикою.

3. Товарно - грошовими відносинами, економічними факторами.

4. Всі відповіді є вірними.

3. Поняття „міжнародна торгівля” у вузькому розумінні означає:

1. Сукупність усіх відносин, які виникають і діють в результаті міжнародного поділу праці.

2. Торговельні відносини, які виникають між країнами з різним економічним розвитком.

3. Сукупність відносин обмінного характеру, які виникають і існують між суб’єктами міжнародної економіки і базуються на міжнародному поділі праці.

4. Всі відповіді є вірними.

4. На міжнародну торгівлю на світовому ринку впливає:

1. Зовнішньоекономічна політика країн.

2. Національна політика країни.

3. Економічні відносини.

4. Розвиток конкуренції на внутрішньому і зовнішньому ринках.

5. Основні показники „міжнародної торгівлі” – це вартісний обсяг:

1. Зовнішньоторговельного обігу.

2. Експорту країни.

3. Імпорту країни.

4. Всі відповіді є вірними.

6. Основні показники „міжнародної торгівлі” розглядаються у:

1. Динаміці.

2. Розрізі товарної структури.

3. Розрізі покраїнної структури.

4. Всі відповіді є вірними.

7. Країни, що розвиваються, спеціалізуються на:

1. Експорті високотехнологічних виробів.

2. Експорті сировини і продукції.

3. Експорті ресурсо- та працеємких товарів.

4. Всі відповіді є вірними.

8. На сегменті середньо– та низькотехнологічних виробів світового ринку конкурують:

1. Країни, що розвиваються.

2. Країни колишнього СРСР.

3. Промислово розвинені країни.

4. Всі відповіді є вірними.

9. На сегменті низькотехнологічних виробів світового ринку реалізують свою проду­кцію країни:

1. Латинської Америки.

2. Африки.

3. Колишнього СРСР.

4. Всі відповіді є вірними.

10. США на світовому ринку експортують значні обсяги:

1. Первинних продуктів.

2. Вторинних продуктів.

3. Капіталомісткої продукції.

3. Вірними є відповіді п. 1, 2.

11. Участь країн у міжнародній торгівлі є вигідною з причин:

1. Зменшення витрат виробництва.

2. Відмінності в умовах виробництва між регіонами.

3. Зменшення витрат виробництва, відмінності в умовах виробництва між регіонами, відмінності у смаках.

4. Відмінності у смаках, зменшення витрат виробництва.

12. Участь країни у світогосподарських зв’язках вва­жа­ється ефективною, коли є:

1. Високою частка готових виробів у імпорті країни.

2. Низькою частка готових виробів у експорті країни.

3. Високою частка готових виробів у експорті країни.

4. Низькою частка готових виробів у імпорті країни.

13. Найбільше конкурентів з’являється на такому сегменті світового ринку:

1. Високотехнологічних виробів.

2. Сировинних товарів.

3. Сільськогосподарських товарів.

4. Всі відповіді є вірними.

14. Товарній структурі міжнародної торгівлі притаманні такі тенденції:

1. Збільшення частки готових виробів у структурі експорту.

2. Зменшення частки сировинної продукції у світовому товарообігу.

3. Розширення торгівлі послугами, особливо фінансово-кредитними.

4. Всі відповіді є вірними.

15. В доіндустріальну епоху розвитку в товарній структурі міжнародної торгівлі переважали:

1. Аграрно-сировинні вироби; машинне виробництво.

2. Продукти сільського господарства, добувної промисловості, текстильні вироби.

3. Електронні вироби.

4. Біотехнологічні вироби.

16. Базові товари – це:

1. Текстильні вироби.

2. Продукти сільського господарства.

3. Біотехнологічні товари.

4. Сировинні товари.

17. Природні ресурси визначають конкурентні позиції держав тоді, коли в структурі міжнародної торгівлі переважають:

1. Текстильні вироби.

2. Електронні вироби.

3. Сировинні товари.

4. Біотехнологічні вироби.

18. Основну роль у світовому товарообігу готові вироби почали відігравати:

1. В кінці ХІХ століття.

2. На початку ХХ століття.

3. В середині ХХ століття.

4. В кінці ХХ століття.

19. Рух товарів між національними господарствами є дещо обмеженим, тому що уряди країн використовують:

1. Інструменти зовнішньоекономічної політики.

2. Інструменти національної політики.

3. Економічні фактори і виробничі зв’язки.

4. Всі відповіді є вірними.

20. Порушення рівноваги на світовому ринку спричинює появу нових:

1. Товарів та послуг.

2. Технологічних зв’язків.

3. Методів конкуренції

4. Всі відповіді є вірними.

21. Товарна структура міжнародної торгівлі – це:

1. Величина експорту (імпорту) даного виду товару.

2. Торгівля основними групами товарів.

3. Вартісний та фізичний обсяг зовнішньоторгівельного обороту.

4. Вірної відповіді немає.

22. Структура зовнішньої торгівлі окремих країн змінюється під впливом зміни таких факторів:

1. Валютного курсу.

2. Ціни на окремі види товарів.

3. Конкурентноспроможності товарів на світовому ринку.

4. Політичної системи в країні.

23. Регулюють та контролюють міжнародні процеси такі структури:

1. Міжнародні організації.

2. ТНК.

3. Уряди країн.

4. Митні служби.

24. В основі абсолютної переваги лежить теорія:

1. Д. Рікардо.

2. А. Сміта.

3. А. Маршалла.

4. Всі відповіді є вірними.

25. Суть теорії абсолютної переваги:

1. Країна буде експортувати ті товари, виробництво яких є ефе­ктивним.

2. Абсолютну перевагу мають всі без винятку країни.

3. Країни повинні конкурувати між собою за прибутки.

4. Країни повинні утримувати витрати виробництва низькими, а доходи експорту високими.

26. Країна А буде зацікавлена у торгівлі з країною В у випадку, коли:

1. Міжнародні умови торгівлі менш сприятливі для неї.

2. Міжнародні умови торгівлі будуть більш сприятливими для неї по­рівно з внутрішніми виробничими можливостями.

3. Ціна товару Х буде нижчою порівняно з внутрішньою ціною товару в країні В.

4. Всі відповіді є вірними.

27. Альтернативні видатки виробництва – це співвідношення:

1. Якісних характеристик товару до його кількості.

2. Доходів і видатків.

3. Кількості одиниць праці для виготовлення аналогічних товарів в кожній країні.

4. Всі відповіді є вірними.

28. Альтернативні витрати виробництва означають, що виробництво характеризується:

1. Різними затратами праці.

2. Однаковими затратами праці.

3. Високим рівнем ефективності.

4. Низьким рівнем споживання.

29. Графічне зображення рівня споживання товарів виглядає як:

1. Крива трансформації виробничих потужностей.

2. Крива байдужості.

3. Вірними є відповіді п. 1, 2.

4. Вірної відповіді немає.

30. Всі криві байдужості мають таку форму:

1. Зростаючу.

2. Спадаючу.

3. Зростаючу і спадаючу.

4. Вірної відповіді немає.

31. Перетин кривої байдужості та кривої трансформації виробничих потужностей характеризує рівень:

1. Використання ресурсів країною.

2. Споживання.

3. Технології виробництва.

4. Наявних в країні ресурсів.

32. Рівновага в закритій економіці означає, що:

1. Гранична норма заміщення дорівнює граничній нормі тран­сфо­р­мації.

2. Існує пропорційне співвідношення між виробництвом товарів Х та У.

3. Споживачі, збільшуючи споживання товару X, відмовляються від споживання товару У.

4. Кількість товару Х дорівнює кількості товару У.

33. Засновником теорії відносної переваги є:

1. Д.Рікардо.

2. А.Сміт.

3. Дж. Стюарт.

4. А. Маршалл.

34. Виробництво (графічне зображення) в країні вважається заниженим порівняно з потенційними можливостями країни, коли точки, які характеризують випуск товарів, знаходяться:

1. В середині “трикутника”, утвореного вісями координат і кривою трансформації виробничих потужностей.

2. За межами “трикутника”.

3. На кривій трансформації виробничих потужностей.

4. На кривій байдужості.

35. Внаслідок обмеженості ресурсів в країні неможливо досягти таких обсягів випуску (графічне зображення) двох товарів, коли точки, які характеризують виробництво, знаходяться:

1. В середині “трикутника”.

2. За межами “трикутника”.

3. На кривій трансформації.

4. На кривій байдужості.

36. Множину виробничих можливостей та можливостей споживання при їх графічному зображенні в закритій економіці характеризує:

1. Крива трансформації.

2. Трикутник, утворений вісями координат і кривою трансформації виробничих потужностей.

3. Крива байдужості.

4. Вірної відповіді немає.