Завдання для перевірки знань

1. Мета запровадження нетарифних обмежень.

2. За якими ознаками класифікують комплекс нетарифних обмежень?

3. Чим відрізняються наслідки введення квот від наслідків введення мита?

4. Які заходи відносяться до групи монополістичних?

5. Мета впровадження заборон.

6. Що являє собою такий нетарифний захід як ліцензування?

7. Види експортних (імпортних) ліцензій.

8. Порядок отримання та видачі ліцензій.

9.Сутність добровільних обмежень експорту.

10. Наслідки запровадження добровільних обмежень експорту.

11. Механізм дії паратарифних заходів.

12. Особливості застосування технічних бар’єрів.

13. Види експортних (імпортних) квот.

14. Особливості дії митних процедур.

15. Яким чином відбувається уніфікація митних процедур?

Теми рефератів, доповідей, повідомлень

1. Інструменти нетарифного регулювання в Україні.

2. Квотування і ліцензування зовнішньоекономічних операцій.

3. Роль митного протекціонізму в системі міждержавних відносин.

4. Особливості застосування інструментів нетарифного регулювання в умовах вступу країни до СОТ.

Тести до теми 2

1. Встановлення максимального обсягу товарів, який дозволений для експорту або імпорту протягом певного часу – це:

1.1. Кількісні обмеження.

1.2. Тарифні обмеження.

1.3. Паратарифні заходи.

2. Хто отримує найбільшу вигоду від введення кількісних обмежень?

2.1. Економіка країни.

2.2. Галузь економіки.

2.3. Окремі фірми.

3. Мета запровадження експортних квот:

3.1. Збільшення поступлень у державний бюджет.

3.2. Обмеження пропозиції товару на світовому ринку з метою досягнення підвищення світових цін.

3.3. Захист національних споживачів.

4. Відмінність між імпортним митом і імпортною квотою у тому, що:

4.1. Квота більш жорсткий спосіб обмеження іноземної конкуренції.

4.2. Наслідки введення мита менш передбачувані, ніж наслідки введення квоти.

4.3. Лише квота обмежує пропозицію імпортного товару.

5. Встановлення кількості товару, яку дозволено до ввозу або вивозу за особливою, більш низькою ставкою тарифу протягом певного періоду часу – це:

5.1. Адміністративні квоти.

5.2. Тарифні квоти.

5.3. Монопольні квоти.

6. Надання ліцензії лише на основі прохання про її видачу та об’єктивних критеріїв - це:

6.1. Дозвільне ліцензування.

6.2. Заявочне ліцензування.

6.3. Автоматичне ліцензування.

7. На практиці ліцензування часто застосовують одночасно із:

7.1. Встановлення додаткових податків.

7.2. Кількісними обмеженнями.

7.3. Технічними бар’єрами.

8. Ліцензія, що надає право будь-якій особі або фірмі ввозити необмежену кількість товару, вказаній у ліцензії:

8.1. Разова.

8.2. Індивідуальна.

8.3. Генеральна.

9. Заходи „сірої зони” – це:

9.1. Застосування торговельних обмежень поза обов’язками в рамках багатосторонніх угод, коли такі зобов’язання відкрито не порушуються, оскільки обмеження застосовуються у неявних юридичних формах, наприклад, на основі двосторонніх домовленостей.

9.2. Дозвільний порядок ввозу або вивозу товару після отримання спеціального дозволу уповноваженого державного органу.

9.3. Адміністративні правила і процедури, які необхідно виконувати при переміщенні товарів через митний кордон або при розміщенні товару під будь-який митний режим.

10. Особливістю добровільних обмежень експорту є те, що:

10.1. Вони легко піддаються міжнародного контролю.

10.2. Вони рідко мають законодавче оформлення.

10.3. Вони не протирічать принципу транспарентності.

11. Що не відноситься до технічних бар’єрів:

11.1. Спеціальні вимоги до маркування і упакування.

11.2. Технічні норми і правила.

11.3. Монопольний канал імпорту.

12. Основна риса всіх технічних бар’єрів:

12.1. Офіційно застосовуються не як засіб обмеження імпорту, а для забезпечення цілісності національної системи стандартизації та безпеки використання товарів.

12.2. Не передбачають застосування заборон, обов’язкових інспекцій товарів, спеціальних дозволів на ввіз.

12.3. Не існують у вигляді відповідних законодавчих та нормативних актів даної країни.

13. Заходи, які не спрямовані на те, щоб впливати на обсяг, динаміку або структуру імпорту або експорту, але можуть бути перешкодою для імпорту (експорту) товарів – це:

13.1. Технічні бар’єри.

13.2. Митні процедури.

13.3. Непрямі податки.

14. Непрямі податки найчастіше стосуються:

14.1. Імпорту.

14.2. Експорту.

14.3. Транзиту.