36. Друга теорема подібності формулюється таким чином:
1. Будь-яке рівняння, що виражає зв’язок між фізичними величинами, що описують процес, можна подати у вигляді залежності між відповідними критеріями подібності, складеними з цих фізичних величин
2. Будь-яке рівняння, що пов’язує N основних величин, виражених через М основних одиниць вимірів, може бути подане у вигляді залежності між (N–M) критеріями подібності.
3. Подібними є процеси та системи, якісно однакові та у яких рівні визначальні критерії подібності.
4. Подібні явища характеризуються однаковими і чисельно рівними критеріями подібності.
Л-2, с. 14
37. -теорема формулюється таким чином:
1. Подібні явища характеризуються однаковими і чисельно рівними критеріями подібності.
2. Подібними є процеси та системи, якісно однакові та у яких рівні визначальні критерії подібності.
3. Будь-яке рівняння, що виражає зв’язок між фізичними величинами, що описують процес, можна подати у вигляді залежності між відповідними критеріями подібності, складеними з цих фізичних величин.
4.Будь-яке рівняння, що пов’язує N основних величин, виражених черезnосновних одиниць вимірів, може бути подане у вигляді залежності між (N–n).
Л-2, с. 14
38. Різанням називають процес,в результаті якого отримують частинки:
1. Різної маси і форми.
2.Приблизно однакових розмірів і форм.
3. Однакової густини.
4. Однакової насипної маси.
Л-1, с. 373
39. Дробленням називають процес, в результаті якого отримують частинки:
1. Однакових розмірів і маси.
2. Різних розмірів і густини.
3. Різних розмірів і форми.
4. Кулеподібної форми з однаковою насипною масою.
Л-1, с. 362
40. Що визначає величина отворів сита під час вивантаження подрібненого матеріалу у молотковій дробарці?
1. Швидкість обертання ротора.
2. Насипну масу продукту.
3. Ступінь подрібнення.
4. Тривалість циклу роботи.
Л-1, с. 370
41. Яка машина відноситься до подрібнювальних?
1. Бланшувач.
2. Сепаратор.
3. Вальцьова дробарка.
4. Барботер.
Л-1, с. 367
42. Як називається процес розділення сипких матеріалів на фракції, які відрізняються фізичними параметрами та геометричними розмірами?
1. Екстракція.
2. Сепарування.
3. Фасування.
4. Просіювання.
Л-1, с. 379
43. Всі критерії подібності:
1. Мають визначену розмірність.
2. Можуть мати визначену розмірність чи бути безрозмірними.
3. Є безрозмірними.
4. Мають розмірність залежно від характеру процесу, який описується.
Л-1, с. 66
44. Внаслідок взаємного перерозподілу фаз, що входять в неоднорідну систему, розрізняють такі неоднорідні системи:
1. Пилогазову, димову, туман, піну, суспензію, емульсію .
2. Туман, суспензію, емульсію.
3. Пилогазову, піну.
4. Пилогазову, туман, піну, суспензію, емульсію
Л-1, с. 66
45. Залежно від величини зважених твердих частинок розрізняють такі суспензії:
1. Грубі і тонкі.
2. Грубі, тонкі, каламуті, колоїди.
3. Каламуті і колоїди.
4. Грубі, тонкі, колоїди.
Л-1, с. 66
46. Пилогазова неоднорідна система – це:
1. Газове середовище з розподіленими в ньому твердими частинками, що сконденсувались в тверду фазу.
2. Гази зі зваженими в них твердими частинками.
3. Парогазове середовище з розподіленими в ньому дрібними краплями рідини.
4. Гази із зваженими в них краплями рідини.
Л-2, с. 46
47.Туман – це:
1. Гази із зваженими в них краплями рідини.
2. Гази зі зваженими в них твердими частинками.
3. Парогазове середовище з розподіленими в ньому дрібними краплями рідини.
4. Газове середовище з розподіленими в ньому твердими частинками, що сконденсувались в тверду фазу.
Л-2, с. 46
48. Рідинне середовище з розподіленими в ньому газовими пухирцями має назву:
1. Туман.
2. Суспензія.
3. Піна.
4. Емульсія.
Л-2, с. 46
49. Рідина з розподіленими в ній зваженими твердими частинками має назву:
1. Емульсія.
2. Суспензія.
3. Піна.
4. Туман.
Л-2, с. 46
50. Рідина зі зваженими у ній краплями іншої рідини, що не розчиняється в першій, має назву:
1. Піна.
2. Суспензія.
3. Туман.
4. Емульсія.
Л-2, с. 46
51. Для розділення неоднорідних систем призначені:
1. Механічні процеси.
2. Хімічні процеси.
3. Теплові процеси.
4. Гідромеханічні процеси.
Л-2, с. 46
52. Відстоюваннявідбувається:
1. Під дією виштовхувальних сил пухирців повітря, що прилипли до твердих частинок.
2. В полі дії відцентрових сил, що штучно утворюються в обертових апаратах або в закручених потоках.
3. Під дією штучно створених інерційних сил при раптовій зміні напряму руху потоку середовища.
4. Під дією різниці сил тяжіння і виштовхувальних сил середовища у малоконцентрованих суспензіях.
Л-2, с. 47
53. Флотація відбувається:
1. Під дією штучно створених інерційних сил при раптовій зміні напряму руху потоку середовища.
2. Під дією виштовхувальних сил пухирців повітря, що прилипли до твердих частинок.
3. В полі дії відцентрових сил, що штучно утворюються в обертових апаратах або в закручених потоках.
4. Під дією різниці сил тяжіння і виштовхувальних сил середовища у малоконцентрованих суспензіях.
Л-2, с. 60
54. Центрифугування відбувається:
1. В полі дії відцентрових сил.
2. Під дією різниці сил тяжіння і виштовхувальних сил середовища.
3. Під дією виштовхувальних сил пухирців повітря, що прилипли до твердих частинок.
4. Під дією штучно створених інерційних сил.
Л-2, с. 74
55. Мокре розділення відбувається:
1. Під дією різниці сил тяжіння і виштовхувальних сил середовища у малоконцентрованих суспензіях.
2. Під дією виштовхувальних сил пухирців повітря, що прилипли до твердих частинок.
3. В полі дії відцентрових сил, що штучно утворюються в обертових апаратах або в закручених потоках.
4. При додатковому зволоженні забруднених пилогазових сумішей різними рідинами.
Л-2, с. 86
56. Геометричною характеристикою частинок несферичної форми є:
1. Мінімальний діаметр.
2. Еквівалентний діаметр.
3. Максимальний діаметр.
4. Середній діаметр.
Л-2, с. 48
57. Відстоювання використовується для розділення:
1. Суспензій.
2. Сипучих сумішей.
3. Пульп.
4. Туманів кислот.
Л-2, с. 48
58. Мокре розділення використовується для розділення:
1. Туманів кислот.
2. Пилогазових сумішей.
3. Пульп.
4. Суспензій.
Л-2, с. 86
59. Процес стислого осідання частинок у полі дії гравітаційних сил називається:
1. Центрифугуванням.
2. Відстоюванням.
3. Фільтруванням.
4. Емульгацією.
Л-2, с. 47
60. Виштовхувальна сила середовища, що дорівнює вазі рідини, витиснутої частинкою, має назву:
1. Сила Бассе.
2. Сила Кулона.
3. Сила Архімеда.
4. Сила Лоренца.
Л-1, с. 68
61. При осіданні частинки в ламінарному режимі швидкість руху частинок визначають за формулою:
1. Бернуллі.
2. Аллена.
3. Ньютона.
4. Стокса.
Л-1, с. 69
62. Швидкість стислого осідання частинок:
1. Завжди менша від швидкості вільного осідання окремих частинок.
2. Завжди більша від швидкості вільного осідання окремих частинок.
3. В більшості випадків менша від швидкості вільного осідання окремих частинок.
4. В більшості випадків більша від швидкості вільного осідання окремих частинок.
Л-1, с. 70
63. Коефіцієнт опору частинки при турбулентному режимі осідання:
1.Є постійним.
2. Залежить від форми відстійника.
3.Залежить від критерію Рейнольдса.
4. Залежить від критерію Архімеда.
Л-2, с. 48
64. Процес розділення неоднорідних систем із дисперсною твердою фазою за допомогою пористих перегородок, що затримують тверді дисперсні частинки і вільно пропускають дисперсійне середовище, називають:
1. Флотацією.
2. Фільтруванням.
3. Екстрагуванням.
4. Відстоюванням.
Л-1, с. 85
65. Нестисливим називають осад, якщо:
1. В процесі фільтрування зі збільшенням тиску він зберігає свою структуру і прозорість.
2. В процесі фільтрування зі зменшенням тиску він зберігає свою структуру і прозорість.
3. В процесі фільтрування зі збільшенням тиску він не зберігає свою структуру і прозорість.
4. В процесі фільтрування зі зменшенням тиску він не зберігає свою структуру і прозорість.
Л-1, с. 88
66. Стисливим називають осад, якщо під дією тиску він:
1. Ущільнюється і його прозорість зменшується.
2. Не ущільнюється і його прозорість зменшується.
3. Ущільнюється і його прозорість значно збільшується.
4. Не ущільнюється і його прозорість не змінюється.
Л-1, с. 88
67. Що є рушійною силою процесу фільтрування:
1. Різниця концентрацій над поверхнею рідини і під фільтрувальною перегородкою.
2. Різниця тисків на поверхні рідини і на фільтрувальній перегородці.
3. Різниця температури над поверхнею рідини і під фільтрувальною перегородкою.
4. Різниця тисків над поверхнею рідини і під фільтрувальною перегородкою.
Л-1, с. 85
68. Швидкістю фільтрування називають:
1. Об'єм фільтрату, що проходить через 1 м2 фільтра в одиницю часу, і відповідно до основних кінетичних рівнянь прямо пропорційний перепаду тиску та прямо пропорційний повному опорові фільтрувального шару.
2. Об'єм вологого осаду, що проходить через 1 м2фільтра в одиницю часу, і відповідно до основних кінетичних рівнянь прямо пропорційний перепаду тиску та обернено пропорційний повному опорові фільтрувального шару.
3. Об'єм фільтрату, що проходить через 1 м2 фільтра в одиницю часу, і відповідно до основних кінетичних рівнянь обернено пропорційний перепаду тиску та обернено пропорційний повному опорові фільтрувального шару.
4. Об'єм фільтрату, що проходить через 1 м2 фільтра в одиницю часу, і відповідно до основних кінетичних рівнянь прямо пропорційний перепаду тиску та обернено пропорційний повному опорові фільтрувального шару.
Л-1, с. 89
69. Гідростатичне фільтрування відбувається під дією:
1. Тиску стовпа рідини.
2. Різниці атмосферного тиску і розрідження.
3. Різниці атмосферного тиску.
4. Надлишкового тиску на середовище.
Л-1, с. 85
70. Вакуумне фільтрування відбувається під дією:
1. Надлишкового тиску на середовище.
2. Різниці атмосферного тиску і розрідження.
3. Різниці атмосферного тиску.
4. Тиску стовпа рідини.
Л-1, с. 85
71. До фільтрів безперервної дії відносять:
1. Стрічковий вакуум-фільтр.
2. Рамний фільтр-прес.
3. Нутч-фільтр.
4. Фільтр ФПАКМ.
Л-1, с. 104
72. До фільтрів періодичної дії відносять:
1. План-фільтр.
2. Рамний фільтр-прес.
3. Барабанний вакуум-фільтр
4. Стрічковий вакуум-фільтр.
Л-1, с. 97
73. Який з наведених основних способів перемішування заснований на безпосередньому підведенні енергії за допомогою мішалок:
1. Гідравлічний (інерційний).
2. Механічний.
3. Пневматичний (барботажний).
4. Циркуляційний.
Л-1, с. 120
74. Який з наведених основних способів перемішування заснований на створенні багатократних циркуляційних потоків струминним або відцентровим насосом:
1. Циркуляційний.
2. Гідравлічний (інерційний).
3. Пневматичний (барботажний).
4. Механічний.
Л-2, с. 94
75. Який з наведених основних способів перемішування здійснюють за допомогою продування через шар середовища, що перемішується, потоків стислого повітря, газу або водяної пари, диспергованих на дрібні пухирці та струмені:
1. Гідравлічний (інерційний).
2. Механічний.
3. Пневматичний (барботажний).
4. Циркуляційний.
Л-1, с. 135
76. Яким показником оцінюють інтенсивність перемішування:
1. Питомою витратою середовища, що перемішується.
2. Питомою продуктивністю.
3. Питомою витратою енергії.
4. Перепадом тиску.
Л-1, с. 89
77. До тихохідних мішалок відносять:
1. Турбінні.
2. Пропелерні.
3. Якірні.
4. Гвинтові.
Л-1, с. 90
78. До швидкохідних мішалок відносять:
1. Стрічкові.
2. Рамні.
3. Турбінні.
4. Шнекові.
Л-2, с. 91
79. Що є умовою переходу шару твердих частинок у псевдозріджений стан:
1.Рівність відцентрової сили силам тяжіння – ваги частинок.
2.Рівність піднімальної сили потоку силам тертя частинок.
3.Рівність відцентрової сили силам тертя частинок.
4.Рівність піднімальної сили потоку силам тяжіння – ваги частинок.
Л-2, с. 100
80.Основне рівняння процессу теплопередачі має вигляд:
1.
2.
3.
4. Q=k·Δt·F
Л-1, с. 140
81. В основу процесів теплоперенесення покладений основний кінетичний закон, відповідно до якого:
1. Кількість переданої теплоти пропорційна масовій витраті теплоносія, його теплоємності та різниці тисків.
2. Кількість переданої теплоти пропорційна масовій витраті теплоносія, його ентропії та різниці температур.
3. Кількість переданої теплоти пропорційна масовій витраті теплоносія, його теплоємності та різниці температур.
4. Швидкість теплопередачі прямо пропорційна рушійній силі та обернено пропорційна термічному опору.
Л-2, с. 11
82. Перенесення енергії від більш нагрітих середовищ до менш нагрітих відбувається під дією рушійної сили, за яку в теплових процесах приймається різниця:
1. Концентрацій між теплоносіями.
2. Температур між теплоносіями.
3. Тисків між теплоносіями.
4. Ентропій між теплоносіями.
Л-1, с. 5
83. Гарячим теплоносієм називається робоче середовище:
1. З більш високою початковою температурою.
2. З меншою початковою температурою.
3. З більш високою кінцевою температурою.
4. З меншою кінцевою температурою.
Л-1, с. 140
84. Холодним теплоносієм називається робоче середовище:
1. З меншою кінцевою температурою.
2. З меншою початковою температурою.
3. З більш високою кінцевою температурою.
4. З більш високою початковою температурою.
Л-1, с. 140
85. Окремий частковий процес перенесення тепла в межах однорідної фази з ядра потоку гарячого теплоносія до поверхні теплопередачі або від нагрітої поверхні у ядро потоку холодного теплоносія називається:
1. Теплоємністю.
2. Теплопровідністю.
3. Тепловіддачею.
4. Теплопередачею
Л-1, с. 140
86. Процес перенесення тепла з ядра потоку гарячого теплоносія у ядро потоку холодного теплоносія через розділяючу теплоносії стінку (міжфазну границю) називається:
1.Теплопередачею.
2. Теплоємністю.
3. Тепловіддачею.
4. Теплопровідністю.
Л-1, с. 140
87. Мірою накопиченого запасу тепла в одиниці маси теплоносія є:
1. Теплоємність.
2. Теплота фазового перетворення.
3. Теплопровідність.
4. Ентальпія.
Л-1, с. 150
88. Величина теплових втрат у теплоізольованих апаратах становить:
1. 1–2% від теплового навантаження апарата.
2. 7–10% від теплового навантаження апарата.
3. 3–5% від теплового навантаження апарата.
4. 12–15% від теплового навантаження апарата.
Л-2, с. 105
89. До прямих теплоносіїв відносять:
1. Димові гази.
2. Розчини солей.
3. Водяну пару.
4. Розплави металів.
Л-1, с. 150
90. До непрямих теплоносіїв відносять:
1. Димові гази.
2. Топкові гази.
3. Водяну пару.
4. Електричний струм.
Л-1, с. 150
91. Застосування води як гарячого теплоносія обумовлено цілоюнизкою переваг, основними з яких є:
1. Висока теплоємність.
2. Некорозійні властивості.
3. Легкість транспортування у трубопроводах на далекі відстані.
4. Висока текучість.
Л-1, с. 151
92. Молекулярний перенос за допомогою руху молекул, атомів та електронів називається:
1. Температурним градієнтом.
2. Конвекцією.
3. Теплопровідністю.
4. Тепловіддачею.
Л-1, с. 140
93. Одиниця вимірювання коефіцієнта теплопровідності:
1.
.
2.
.
3.
.
4.
.
Л-1, с. 145
94. Для апаратів, установлюваних усередині виробничих приміщень, температура зовнішнього шару ізоляції не повинна перевищувати:
1. 85 оС.
2. 60 оС.
3. 70 оС.
4. 45оС.
Л-1, с. 147
95. Одиниці вимірювання коефіцієнта тепловіддачі:
1. Вт/(м·К).
2. Вт/(м2·К).
3. Вт/(м3·К).
4. Дж/(м2·К).
Л-1, с. 146
96. Коефіцієнт тепловіддачі для гарячого теплоносія показує:
1. Яка кількість тепла передається за одиницю часу теплопровідністю із ядра потоку теплоносія до стінки площею 1 м2 при різниці температур між середовищем і стінкою в 1 градус.
2. Яка кількість тепла передається за одиницю часу теплопровідністю від стінки площею 1м2 до ядра потоку гарячого теплоносія при різниці температур між стінкою і ядром потоку середовища в 1 градус.
3. Яка кількість тепла передається за одиницю часу конвекцією від стінки площею 1 м2до ядра потоку холодного теплоносія при різниці температур між стінкою і ядром потоку середовища в 1 градус.
4. Яка кількість тепла передається за одиницю часу конвекцією із ядра потоку теплоносія до стінки площею 1 м2 при різниці температур між середовищем і стінкою в 1 градус.
Л-1, с. 146