- •1. Джерела цивільного процесуального права.
- •2. Структура Цивільного процесуального кодексу України 2004 року та його основні новели.
- •7. Резолюції та рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи щодо доступності правосуддя у цивільних справах.
- •8. Судова практика, її значення у цивільному процесі.
- •9. Право на справедливий судовий розгляд .
- •10. Конституційні засади цивільного судочинства.
- •11.Принцип верховенства права та законності в цивільному процесі.
- •12. Гласність та відкритість судового розгляду.
- •13.Принцип диспозитивності в цивільному процесі.
- •14. Принцип змагальності в цивільному процесі.
- •15.Принцип рівноправності сторін в цивільному процесі.
- •16. Система судів цивільної юрисдикції. Суд як суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин.
- •17. Склад суду. Підстави для відводу суддів.
- •18. Особи, які беруть участь у справі. Їх процесуальні права та обов’язки.
- •19. Поняття сторін в цивільному процесі. Права та обов’язки сторін.
- •1.1. Поняття та процесуальне становище сторін
- •20.Співучасть у цивільному процесі. Процесуальні права та обов’язки співучасників.
- •21. Необхідна та факультативна співучасть.
- •22. Неналежний відповідач та порядок його заміни.
- •23. Процесуальне правонаступництво.
- •24.Порядок вступу до процесу правонаступника та його правове становище.
- •25. Треті особи в цивільному процесі (поняття та підстави їх участі).
- •26. Відмінність третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги, від первісних позивачів та співпозивачів.
- •27. Відмінність третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, від співучасників (співпозивачів, співвідповідачів).
- •28. Участь у цивільному процесі, органів та осіб, яким законом надано право захищати права та свободи інших осіб.
- •29.Поняття та види судового представництва.
- •30. Добровільне представництво у суді.
- •31. Законне представництво у суді.
- •32. Повноваження представника у суді.
- •33.Інші учасники цивільного процесу. Їх процесуальні права та обов’язки
- •34. Поняття та види строків у цивільному процесі, їх обчислення. Продовження та поновлення процесуальних строків.
- •35. Поняття та види судових витрат.
- •36. Заходи процесуального примусу.
- •37. Цивільна юрисдикція.
- •38.Розмежування юрисдикції цивільних, господарських, адміністративних судів.
- •39. Види проваджень цивільного судочинства.
- •40. Наказне провадження.
- •41. Наказ як форма судового рішення.
- •42.Окреме провадження в структурі цивільного процесу.
- •43. Поняття та види підсудності.
- •44. Порядок передачі справи до іншого суду.
- •45.Поняття судових доказів. Поняття засобів доказування у цивільному процесі.
- •46.Належність доказів і допустимість засобів доказування.
- •47. Предмет доказування.
- •48. Факти, що не потребують доказування.
- •49.Допит сторін, третіх осіб, їх представників як свідків та їх правовий імунітет
- •50.Показання свідків, порядок їх дослідження. Імунітет свідка.
- •51. Письмові докази.
- •52. Речові докази. Порядок їх дослідження.
- •53. Висновок експерта.
- •54. Судові доручення, порядок їх дачі та виконання.
- •55.Забезпечення доказів. Підстави і порядок забезпечення доказів.
- •56. Оцінка судових доказів.
- •57. Поняття позову та його елементи.
- •58. Види позовів.
- •59. Право на пред’явлення позову.
- •60. Пред’явлення позову. Відкриття провадження по справі.
- •61. Об’єднання і роз’єднання кількох позовних вимог.
- •62.Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви.
- •63. Мирова угода.
- •64. Відмова від позову, визнання позову. Процесуальний порядок прийняття відмови від позову і визнання позову.
- •65.Матеріально-правові й процесуальні наслідки порушення цивільної справи.
- •66. Підстави для відмови у прийнятті заяви. Правові наслідки відмови судом у прийнятті заяви.
- •67. Провадження у справі до судового розгляду.
- •68.Попереднє судове засідання.
- •69.Стадія судового розгляду у структурі цивільного процесу.
- •70.Судове засідання, його порядок судового засідання.
- •71.Ухвалення та проголошення судового рішення.
- •72. Фіксування цивільного процессу
- •73. Зауваження щодо технічного запису судового засідання, журналу судового засідання та їх розгляд.
- •74.Підстави і наслідки відкладення розгляду справи.
- •75. Підстави і наслідки зупинення провадження у справі.
- •76. Підстави і наслідки закриття провадження у справі.
- •77.Підстави і наслідки залишення заяви без розгляду.
- •78. Поняття і види судових рішень.
- •79. Вимоги, яким повинно відповідати судове рішення.
- •80.Засоби усунення недоліків рішення судом, який його ухвалив.
- •81. Законна сила судового рішення. Об’єктивні та суб’єктивні межі законної сили судового рішення.
- •82. Види ухвал суду першої інстанції.
- •83. Заочний розгляд справи.
- •84.Окреме провадження у цивільному судочинстві.
- •85.Справи про обмеження цивільної дієздатності, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
- •86.Справи про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.
- •87.Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
- •88.Справи про усиновлення.
- •89.Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
- •90.Справи про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі.
- •91.Справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність.
- •92.Справи про визнання спадщини відумерлою.
- •93.Справи про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку.
- •94.Справи про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.
- •95.Справи про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
- •96.Право апеляційного оскарження та порядок його здійснення. Форма і зміст апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора.
- •97.Розгляд цивільної справи судом апеляційної інстанції.
- •98. Повноваження суду апеляційної інстанції.
- •99.Підстави для скасування рішення суду в апеляційному порядку і передачі справи на новий розгляд.
- •100. Підстави для скасування рішень суду першої інстанції і ухвалення апеляційним судом нового рішення.
- •101. Ухвали і рішення суду апеляційної інстанції.
- •102. Оскарження ухвал суду першої інстанції.
- •103. Право касаційного оскарження, касаційного подання судових рішень та порядок його здійснення. Форма і зміст касаційної скарги, подання.
- •104. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції.
- •105. Повноваження суду касаційної інстанції.
- •106. Підстави для скасування судових рішень.
- •107. Провадження у зв’язку з винятковими обставинами.
- •108. Провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •109. Відновлення втраченого судового провадження
- •110. Поняття міжнародного цивільного процесу.
- •111. Джерела міжнародного цивільного процесу їх класифікація.
- •112. Цивільні процесуальні права іноземних громадян, підприємств, організацій та осіб без громадянства.
- •113. Підсудність цивільних справ з участю іноземного елемента.
- •114. Позови проти іноземних держав.
- •115. Виконання судових доручень.
- •116. Визнання і виконання рішень іноземних судів та арбітражів.
74.Підстави і наслідки відкладення розгляду справи.
1. Суд може відкласти розгляд справи у випадках, встановлених цим Кодексом, а також у разі неможливості розгляду справи у зв'язку з необхідністю заміни відведеного судді або залучення до участі в справі інших осіб. 2. У разі неможливості продовження розгляду справи у зв'язку з необхідністю подання нових доказів суд оголошує перерву на час, необхідний для цього. 3. Суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в її розгляді, призначає відповідно день нового судового засідання або його продовження, про що ознайомлює під розписку учасників цивільного процесу, присутніх у судовому засіданні. Учасників цивільного процесу, які не з'явилися або яких суд залучає вперше до участі в процесі, викликають у судове засідання на призначений день. 4. У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з'явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову. 5. У справі про розірвання шлюбу суд може відкласти розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення. 6. Якщо розгляд справи відкладався, справа розглядається спочатку. 7. У випадках, коли сторони не наполягають на повторенні пояснень учасників цивільного процесу, наданих раніше, знайомі з матеріалами справи, в тому числі з поясненнями учасників цивільного процесу, якщо склад суду не змінився і до участі у справі не було залучено інших осіб, суд має право надати учасникам цивільного процесу можливість підтвердити раніше надані пояснення без їх повторення, доповнити їх і поставити додаткові питання.
1. Коментована стаття визначає правила щодо одного із способів подолання перешкод на шляху розвитку процесу по цивільній справі - про відкладання розгляду справи та оголошення перерви в її розгляді.Кожен випадок відкладення розгляду справи є затягуванням у її розгляді, тому це небажана
|
обставина. Однак краще довше розглядати справу, ніж неправильно її вирішити.Відкладення розгляду справи являє собою перенесення її розгляду на інший, точно обумовлений час. Відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву, суд зазначає день і годину, на які призначається нове судове засідання. Вичерпного переліку підстав відкладення розгляду справи цивільний процесуальний закон не містить, тобто суд може відкласти розгляд справи не тільки в прямо зазначених у цьому Кодексі випадках, але також у зв'язку з необхідністю заміни відведеного судді або залучення до участі у справі інших осіб.Відкладення справи необхідно відрізняти від оголошення перерви в її розгляді. Таких відмінностей дві: а) за підставами; б) за наслідками. Підставами відкладення є необхідність залучення у процес судді на заміну відведеного, інших осіб, які беруть участь у справі, або інших учасників процесу (свідків, спеціалістів та ін.), а підставою оголошення перерви - неможливість продовження розгляду справи у зв'язку з необхідністю подання нових доказів. Наслідком відкладення справи є розгляд її спочатку, а для оголошення перерви коментована стаття такої вимоги не передбачає, хоча практично у більшості випадків так буде і при закінченні перерви.2. Підстави відкладення можна розділити на дві групи:а) суб'єктивні підстави, тобто такі, що залежать від учасників процесу: неявка у судове засідання будь-кого з учасників процесу, без яких неможливий розгляд справи у даному судовому засіданні.У деяких випадках така неможливість може виникнути внаслідок вини суду або інших учасників процесу (неявка без поважних причин, неналежне повідомлення про день засідання, нестача доказівунаслідок неякісної підготовки справи);б) об'єктивні підстави: недостатність доказів унаслідок нових обставин, задоволення клопотань про відвід, надання подружжю строку для примирення тощо.3. Відкладення розгляду справи та оголошення перерви оформляється протокольною ухвалою. Учасникам, що з'явилися, про день нового судового засідання повідомляється під розписку. Привідкладенні розгляду справи суд допитує свідків, що з'явилися, в судовому засіданні у присутності осіб, які беруть участь у справі. Тільки у виняткових випадках свідків можна не допитувати і невикликати у нове судове засідання.4. У справах про розірвання шлюбу строк відкладення може бути тривалішим, ніж по інших справах. Провадження у цих справах повинно відкладатися тоді, коли суд вважає, що сім'ю ще можна зберегти. У цьому разі судді повинні, як видається, вчинити певні дії, спрямовані на примирення подружжя: спільна бесіда з ними, притягнення громадськості тощо (див. п. 5 постанови № 8 Пленуму Верховного Суду України від 31 серпня 1979 р. «Про судову практику в справах про розірвання шлюбу»).5. Після закінчення строку відкладення провадження у справі розпочинається заново, тобто за передбаченим у ЦПК порядком. У зв'язку з цим видається не цілком виправданим невключения ЦПК про безперервність судового розгляду, тому що цей принцип допускав розгляд інших справ у перерві розгляду даної справи але з додержанням при його поновленні зазначеного правила коментованої статті.6. Якщо після поновлення провадження сторони не наполягають на повторенні пояснень учасників процесу, знайомих з матеріалами справи, склад суду не змінився, не змінився і склад учасників справи, суд може надати учасникам процесу можливість підтвердити раніше дані пояснення без їх повторення, доповнити їх і задати додаткові запитання.