
- •1. Джерела цивільного процесуального права.
- •2. Структура Цивільного процесуального кодексу України 2004 року та його основні новели.
- •7. Резолюції та рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи щодо доступності правосуддя у цивільних справах.
- •8. Судова практика, її значення у цивільному процесі.
- •9. Право на справедливий судовий розгляд .
- •10. Конституційні засади цивільного судочинства.
- •11.Принцип верховенства права та законності в цивільному процесі.
- •12. Гласність та відкритість судового розгляду.
- •13.Принцип диспозитивності в цивільному процесі.
- •14. Принцип змагальності в цивільному процесі.
- •15.Принцип рівноправності сторін в цивільному процесі.
- •16. Система судів цивільної юрисдикції. Суд як суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин.
- •17. Склад суду. Підстави для відводу суддів.
- •18. Особи, які беруть участь у справі. Їх процесуальні права та обов’язки.
- •19. Поняття сторін в цивільному процесі. Права та обов’язки сторін.
- •1.1. Поняття та процесуальне становище сторін
- •20.Співучасть у цивільному процесі. Процесуальні права та обов’язки співучасників.
- •21. Необхідна та факультативна співучасть.
- •22. Неналежний відповідач та порядок його заміни.
- •23. Процесуальне правонаступництво.
- •24.Порядок вступу до процесу правонаступника та його правове становище.
- •25. Треті особи в цивільному процесі (поняття та підстави їх участі).
- •26. Відмінність третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги, від первісних позивачів та співпозивачів.
- •27. Відмінність третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, від співучасників (співпозивачів, співвідповідачів).
- •28. Участь у цивільному процесі, органів та осіб, яким законом надано право захищати права та свободи інших осіб.
- •29.Поняття та види судового представництва.
- •30. Добровільне представництво у суді.
- •31. Законне представництво у суді.
- •32. Повноваження представника у суді.
- •33.Інші учасники цивільного процесу. Їх процесуальні права та обов’язки
- •34. Поняття та види строків у цивільному процесі, їх обчислення. Продовження та поновлення процесуальних строків.
- •35. Поняття та види судових витрат.
- •36. Заходи процесуального примусу.
- •37. Цивільна юрисдикція.
- •38.Розмежування юрисдикції цивільних, господарських, адміністративних судів.
- •39. Види проваджень цивільного судочинства.
- •40. Наказне провадження.
- •41. Наказ як форма судового рішення.
- •42.Окреме провадження в структурі цивільного процесу.
- •43. Поняття та види підсудності.
- •44. Порядок передачі справи до іншого суду.
- •45.Поняття судових доказів. Поняття засобів доказування у цивільному процесі.
- •46.Належність доказів і допустимість засобів доказування.
- •47. Предмет доказування.
- •48. Факти, що не потребують доказування.
- •49.Допит сторін, третіх осіб, їх представників як свідків та їх правовий імунітет
- •50.Показання свідків, порядок їх дослідження. Імунітет свідка.
- •51. Письмові докази.
- •52. Речові докази. Порядок їх дослідження.
- •53. Висновок експерта.
- •54. Судові доручення, порядок їх дачі та виконання.
- •55.Забезпечення доказів. Підстави і порядок забезпечення доказів.
- •56. Оцінка судових доказів.
- •57. Поняття позову та його елементи.
- •58. Види позовів.
- •59. Право на пред’явлення позову.
- •60. Пред’явлення позову. Відкриття провадження по справі.
- •61. Об’єднання і роз’єднання кількох позовних вимог.
- •62.Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви.
- •63. Мирова угода.
- •64. Відмова від позову, визнання позову. Процесуальний порядок прийняття відмови від позову і визнання позову.
- •65.Матеріально-правові й процесуальні наслідки порушення цивільної справи.
- •66. Підстави для відмови у прийнятті заяви. Правові наслідки відмови судом у прийнятті заяви.
- •67. Провадження у справі до судового розгляду.
- •68.Попереднє судове засідання.
- •69.Стадія судового розгляду у структурі цивільного процесу.
- •70.Судове засідання, його порядок судового засідання.
- •71.Ухвалення та проголошення судового рішення.
- •72. Фіксування цивільного процессу
- •73. Зауваження щодо технічного запису судового засідання, журналу судового засідання та їх розгляд.
- •74.Підстави і наслідки відкладення розгляду справи.
- •75. Підстави і наслідки зупинення провадження у справі.
- •76. Підстави і наслідки закриття провадження у справі.
- •77.Підстави і наслідки залишення заяви без розгляду.
- •78. Поняття і види судових рішень.
- •79. Вимоги, яким повинно відповідати судове рішення.
- •80.Засоби усунення недоліків рішення судом, який його ухвалив.
- •81. Законна сила судового рішення. Об’єктивні та суб’єктивні межі законної сили судового рішення.
- •82. Види ухвал суду першої інстанції.
- •83. Заочний розгляд справи.
- •84.Окреме провадження у цивільному судочинстві.
- •85.Справи про обмеження цивільної дієздатності, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
- •86.Справи про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.
- •87.Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
- •88.Справи про усиновлення.
- •89.Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
- •90.Справи про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі.
- •91.Справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність.
- •92.Справи про визнання спадщини відумерлою.
- •93.Справи про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку.
- •94.Справи про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.
- •95.Справи про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
- •96.Право апеляційного оскарження та порядок його здійснення. Форма і зміст апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора.
- •97.Розгляд цивільної справи судом апеляційної інстанції.
- •98. Повноваження суду апеляційної інстанції.
- •99.Підстави для скасування рішення суду в апеляційному порядку і передачі справи на новий розгляд.
- •100. Підстави для скасування рішень суду першої інстанції і ухвалення апеляційним судом нового рішення.
- •101. Ухвали і рішення суду апеляційної інстанції.
- •102. Оскарження ухвал суду першої інстанції.
- •103. Право касаційного оскарження, касаційного подання судових рішень та порядок його здійснення. Форма і зміст касаційної скарги, подання.
- •104. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції.
- •105. Повноваження суду касаційної інстанції.
- •106. Підстави для скасування судових рішень.
- •107. Провадження у зв’язку з винятковими обставинами.
- •108. Провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •109. Відновлення втраченого судового провадження
- •110. Поняття міжнародного цивільного процесу.
- •111. Джерела міжнародного цивільного процесу їх класифікація.
- •112. Цивільні процесуальні права іноземних громадян, підприємств, організацій та осіб без громадянства.
- •113. Підсудність цивільних справ з участю іноземного елемента.
- •114. Позови проти іноземних держав.
- •115. Виконання судових доручень.
- •116. Визнання і виконання рішень іноземних судів та арбітражів.
62.Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви.
1. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
2. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
3. Крім цього, заява повертається у випадках, коли:
1) позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;
2) заяву подано недієздатною особою;
3) заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
4) справа не підсудна цьому суду;
5) подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним кодексом України;
6) подана заява без дотримання порядку, визначеного частиною третьою статті 118 цього Кодексу.
4. Про повернення позовної заяви суддя постановляє ухвалу.
5. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР до статті 121 Цивільного процесуального кодексу України
1. Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання.
2. У разі якщо при прийнятті позовної заяви будуть виявлені обставини, які свідчать про недодержання позивачем вимог, передбачених законом, для звернення до суду і які перешкоджають відкриттю провадження у справі, суддя залишає позовну заяву без руху.
Найбільш типовими помилками, які стають причиною для залишення позовної заяви без руху, є неправильна сплата судового збору (в неповному розмірі або на помилкові рахунки); неповне зазначення прізвища, ім'я та по батькові (найменування) сторін (замість імен - ініціали); неподання оригіналів документів про сплату судового збору (копії не допускаються); неправильне об'єднання позовних вимог; відсутність у позовній заяві конкретизованих вимог позивача; відсутність відомостей про ціну позову; неподання копії документів у належній кількості.
Для того, щоб залишати позовну заяву без руху, суддя, щонайменше, повинен одержати від позивача письмовий документ, який містить прізвище, адресу позивача, суть вимог та підпис особи. В іншому випадку, документ не має жодних ознак позовної заяви, є анонімним, унеможливлює листування з позивачем і розглядатися не повинен.
Подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.
Як зазначає Пленум ВС України у своїй постанові N 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12.06.2009 р. пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. У разі якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, і позивач не погоджується на її заміну, суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача з власної ініціативи. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Заява не може бути визнана неподаною, залишеною без руху або повернутою з мотивів ненадання доказів.
3. Питання про залишення позовної заяви без руху вирішується ухвалою суду, яка не може бути оскаржена в апеляційному порядку. В ухвалі суду зазначається підстава для залишення позовної заяви без руху, а саме яку саме вимогу закону позивачем не дотримано.
Відповідно до постанови Пленуму ВС України N 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12.06.2009 р., якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення, але не більше 5 днів з дня отримання позивачем ухвали.
Якщо недоліки виправлені позивачем з власної ініціативи (наприклад, до суду надійшла квитанція про сплату державного мита) до постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху, то у суду немає підстав для постановлення такої ухвали.
4. Якщо позивач виправить зазначені суддею недоліки в межах строку, визначеного суддею, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Ця норма має важливе значення з огляду на обчислення строку позовної давності. Так, час протягом якого заява чи скарга залишались без руху, не враховується при визначенні строку здійснення судом процесуальних дій, пов'язаних з розглядом заяви чи скарги, в тому числі й строку проведення попереднього судового засідання, а також не враховується і при прийнятті скарги до апеляційного розгляду чи відкритті касаційного провадження у справі.
5. Повернення позовної заяви без розгляду - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті позивачем. Підстави ці є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають: