4. Доручення перекладу

Людина, що перекладає, береться за справу через свій свідомий вибір (я виключаю можливість здійснення перекладу під гіпнозом), або ж через те, що від нього це вимагається. Людина перекладає або з власної ініціативи, або з ініціативи когось іншого; але у будь-якому випадку, вона діє відповідно до «доручення» (Auftrag).

Давайте визначимо доручення як вказівку, що її дає хтось інший чи сам перекладач, вказівку виконати певну дію — у даному випадку, перекласти. (У цій статті під «перекладом» розуміється як письмовий, так і усний переклад).

На сьогодні, доручення зазвичай дають відкрито й чітко (Будь ласка, перекладіть текст, що я вам його надсилаю), хоча нечасто вказують на остаточну мету тексту. У реальному житті, конкретизація мети, адресатів й т.ін., зазвичай, достатньо зрозуміла із самої ситуації доручення: за винятком випадків, коли вказується на протилежне, члени нашої культури вважають, що, наприклад, фахову статтю про якесь астрономічне відкриття слід перекладати як фахову статтю для астрономів, а де саме її опублікують, немає великого значення; або, коли компанія замовляє переклад ділового листа, природно припустити, що лист буде вжитий цією компанією (і у більшості випадків перекладач уже бути знайомий зі стилем, притаманним цій компанії тощо). За умови, якщо ці припущення обґрунтовані, це доводить, що будь-який переклад виконується відповідно до скопосу. Якщо ми не отримали конкретизації, все одно можна казати про неявний (чи гаданий) скопос. Тим не менше, гадаю, потрібно підкреслити необхідність у зміні підходу багатьох перекладачів і клієнтів: як би там не було, дуже бажано надавати детальну інформацію щодо скопосу.

За винятком ситуацій форс-мажору (чи навіть разом із ними, згідно з концепцією «доручення» — пор. роль так званого натхнення під час перекладу біблійних текстів), наведена вище дефініція, разом із запереченнями стосовно її, дозволяю нам стверджувати, що будь-який переклад заснований на дорученні.

Доручення включає (чи має включати) якомога більше детальної інформації щодо: (1) цілі, тобто специфікацію мети доручення; (2) умови, за яких потрібно досягти запланованої мети (звісно, сюди мають входити дуже практичні речі, такі як термін виконання та гонорар). І цілі, і умови потрібно відкрито й ретельно обговорити між клієнтом (тим, хто доручає) і перекладачем, бо в клієнта інколи може бути неточна чи навіть невірна уява про те, як саме перекладений текст буде сприйнято в цільовій культурі. Тут перекладачеві потрібно надавати можливість надати аргументовані пропозиції. Доручення може (і має) стати остаточним і обов’язковим для виконання, і прийнятим як таке перекладачем, лише якщо умови достатньо прозорі. <…>

Переклад А.О. Івахненко

Завдання до тексту

І. Дайте відповідь на питання:

1) Як розглядається переклад у скопос-теорії?

2) Поясніть термін «транслят».

3) Хто виступає як «експерт» перекладацької дії?

4) Хто вирішає, яку роль джерельний текст гратиме в перекладацькій дії? Що саме впливає на це рішення?

5) На зо орієнтуються джерельний і цільовий тексти, відповідно?

6) У якому відношенні знаходяться транскодування і переклад? У чому полягає різниця між ними?

7) Які заперечення скопос-теорії наводяться у наукових роботах?

8) Яким чином Г. Вермеєр відповідає на перше заперечення?

9) Які три твердження обговорює автор статті, розглядаючи друге заперечення?

10) Чому «прагматичні тексти» повинні бути цілеспрямованими? Чому їх переклади також повинні мати певну мету?

11) Яким чином автор пропонує встановлювати групу адресатів перекладу?

12) Чи повинен перекладач адаптуватися до звичаїв та традицій цільової культури, згідно із скопос-теорією?

13) Дайте визначення поняттю «доручення», що його вживає Г. Вермеєр.

14) Яку інформацію обов’язково повинно включати доручення?

ІІ. Підготуйте доповідь на такі теми:

1) Функціональний підхід до перекладу Катарини Райсс (5-7 слайдів, до 10 хвилин доповідь).

2) Розвиток ідей Ганса Вермеєра в роботах Хольц-Мянтярі (5-7 слайдів, до 10 хвилин доповідь).

3) Розкрийте основні питання, що розглядаються в межах сучасного комунікативно-функціонального підходу до перекладу.