- •Завдання №2
- •Завдання №3
- •Завдання №4
- •Завдання №5
- •Завдання №6
- •Завдання №7
- •Завдання №8
- •Завдання №9
- •Завдання №10
- •Завдання №11
- •Завдання №12
- •Завдання №13
- •Завдання №14
- •Завдання №15
- •Завдання №16
- •Завдання №17
- •Завдання №18
- •Завдання №19
- •Завдання № 20
- •Завдання № 21
- •Завдання № 22
- •Завдання № 23
- •Завдання № 24
- •Завдання № 25
- •Завдання № 26
- •Завдання № 27
- •Завдання № 28
- •Завдання № 29
- •Завдання № 30
- •Завдання № 31
- •Завдання № 32
- •Завдання № 33
- •Завдання № 34
- •Завдання № 35
- •Завдання № 36
- •Завдання № 37
- •Завдання № 38
- •Завдання № 39
- •Завдання № 40
- •Завдання № 41
- •Завдання № 42
- •Завдання № 43
- •Завдання № 44
- •Завдання № 45
- •Завдання № 46
- •Завдання № 47
- •Завдання № 48
- •Завдання № 49
- •Завдання № 50
Завдання № 39
|
Охарактеризувати методики оцінки впливу біологічних факторів на здоров’я суспільства і основні показники захворюваності |
|
|---|---|---|
|
|
|
Види захворюваності наступні:
Захворюваність населення показує рівень, частоту, поширеність всіх хвороб разом узятих і кожної окремо серед населення в цілому і його окремих групах за віком, статтю, професією й т.д. Показники захворюваності визначаються відповідною цифрою на 1000, 10000 або 100 000 осіб населення. Захворюваність має найважливіше значення у вивченні стану здоров'я населення. Захворюваність вивчається на підставі аналізу медичної документації амбулаторно-поліклінічних і стаціонарних установ:
|
Завдання № 40
|
Охарактеризувати основні ознаки здоров’я і розкрити їх зміст |
|
|---|---|---|
|
|
|
Здоров'я можна охарактеризувати такими ознаками:
|
Завдання № 41
|
Окреслити основні проблеми організації фізичного виховання у школах України |
|
|---|---|---|
|
|
|
При вступі дітей до школи одним з факторів, що перешкоджають нормальному протіканню адаптації до нових умов, є зниження рухової активності майже наполовину. У діяльності учнів переважає статичний компонент: 80-85% денного часу вони перебувають у сидячому положенні. Рухова активність учнів складається із щоденної (ранкова гімнастика, ходьба, рухливі перерви й паузи в режимі дня) і періодичної, котра може бути різноманітною. Рухова активність школяра повинна займати не менш 1/5 добового бюджету часу (за винятком часу сну й денного відпочинку), а її структура залежить від вікової групи дітей. З гіподинамією зв'язують підвищений ризик серцево-судинних захворювань, цукрового діабету, порушень обміну речовин, ожиріння, розладів ендокринної системи й опорно-рухового апарату. При недостатньому фізичному навантаженні прогресує зниження здатності еритроцитів переносити кисень до м'язів, тканинам, головному мозку. До основних шкільних хвороб відносяться: сколіоз і короткозорість, нервово-психічні розлади, обумовлені впливом дистресів, астено-невротичні стани, порушення обміну речовин і захворювання травної системи, обумовлені неправильним харчуванням, гіподинамією й ін. .Після закінчення школи юнаки, які страждали гіподинамією, важко адаптуються до армійської служби, мають обмеження для вибору професії. У дівчат виникають проблеми при пологах. Необхідна рухова активність учнів у школі відбувається, в основному, на уроках фізкультури. Для школярів заняття фізичними вправами повинні займати 8-12 г у тиждень. Навіть трьох уроків фізкультури явно недостатньо для задоволення біологічної потреби зростаючого організму в русі. Головний принцип, яким повинні керуватися й учитель фізкультури, і адміністрація освітньої установи - «Фізкультура без звільнених!» Парадокс: ослаблені, хворобливі учні, які більше інших потребують і відновлення і зміцнення здоров'я, у тому числі засобами фізичної культури, від цих уроків звільняються, проводячи 45 хвилин без активного руху. Найбільший оздоровчий ефект дають заняття плаванням і лижами, тому що перші проходять у водному середовищи, а другі - на сніжній поверхні, що значно полегшує рух, загартовує і має позитивний слідовий ефект. Фізична активність учнів у школі повинна бути організована при взаємодоповнюючому сполученні двох напрямків: 1) занять великих форм - уроків фізкультури і роботи спортивних секцій у позаурочний час 2) занять малих форм, що вводяться в структуру навчального дня для підтримки високого рівня працездатності школярів протягом усього часу навчання.
|
