Завдання № 39

Охарактеризувати методики оцінки впливу біологічних факторів на здоров’я суспільства і основні показники захворюваності

Види захворюваності наступні:

• загальна захворюваність,

• захворюваність із тимчасовою втратою працездатності,

• інфекційна захворюваність і т.д.

Захворюваність населення показує рівень, частоту, поширеність всіх хвороб разом узятих і кожної окремо серед населення в цілому і його окремих групах за віком, статтю, професією й т.д. Показники захворюваності визначаються відповідною цифрою на 1000, 10000 або 100 000 осіб населення. Захворюваність має найважливіше значення у вивченні стану здоров'я населення. Захворюваність вивчається на підставі аналізу медичної документації амбулаторно-поліклінічних і стаціонарних установ:

• листків непрацездатності;

• карт хворих, що вибули зі стаціонару;

• статистичних талонів для реєстрації уточнених діагнозів;

• екстрених повідомлень про інфекційні захворювання;

• свідчень про смерть і т.д.

Охарактеризувати основні ознаки здоров’я і розкрити їх зміст

Здоров'я можна охарактеризувати такими ознаками:

• нормальне функціонування організму на всіх рівнях його організації – органів, організму в цілому, гістологічних, клітинних та генетичних структур, нормальна поточність типових фізіологічних і біохімічних процесів, які сприяють вираженню та відтворенню;

• здатність до повноцінного виконання основних соціальних функцій, участь у соціальній діяльності та суспільно-корисній праці;

• динамічна рівновага організму і його функцій та чинників навколишнього середовища;

• здатність організму пристосовуватися до умов існування в навколишньому середовищі, що постійно змінюється (адаптація), здатність підтримувати нормальну і різнобічну життєдіяльність та зберігання живої основи в організмі;

• відсутність хвороби, хворобливого стану або хворобливих змін, тобто оптимальне функціонування організму за відсутності ознак захворювання або будь-якого порушення;

• повне фізичне, духовне, розумове і соціальне благополуччя, гармонійний розвиток фізичних і духовних сил організму, принцип його єдності, саморегулювання і гармонійної взаємодії всіх органів[

Окреслити основні проблеми організації фізичного виховання у школах України

При вступі дітей до школи одним з факторів, що перешкоджають нормальному протіканню адаптації до нових умов, є зниження рухової активності майже наполовину. У діяльності учнів переважає статичний компонент: 80-85% денного часу вони перебувають у сидячому положенні. Рухова активність учнів складається із щоденної (ранкова гімнастика, ходьба, рухливі перерви й паузи в режимі дня) і періодичної, котра може бути різноманітною. Рухова активність школяра повинна займати не менш 1/5 добового бюджету часу (за винятком часу сну й денного відпочинку), а її структура залежить від вікової групи дітей. З гіподинамією зв'язують підвищений ризик серцево-судинних захворювань, цукрового діабету, порушень обміну речовин, ожиріння, розладів ендокринної системи й опорно-рухового апарату. При недостатньому фізичному навантаженні прогресує зниження здатності еритроцитів переносити кисень до м'язів, тканинам, головному мозку.

До основних шкільних хвороб відносяться: сколіоз і короткозорість, нервово-психічні розлади, обумовлені впливом дистресів, астено-невротичні стани, порушення обміну речовин і захворювання травної системи, обумовлені неправильним харчуванням, гіподинамією й ін. .Після закінчення школи юнаки, які страждали гіподинамією, важко адаптуються до армійської служби, мають обмеження для вибору професії. У дівчат виникають проблеми при пологах.

Необхідна рухова активність учнів у школі відбувається, в основному, на уроках фізкультури. Для школярів заняття фізичними вправами повинні займати 8-12 г у тиждень. Навіть трьох уроків фізкультури явно недостатньо для задоволення біологічної потреби зростаючого організму в русі. Головний принцип, яким повинні керуватися й учитель фізкультури, і адміністрація освітньої установи - «Фізкультура без звільнених!» Парадокс: ослаблені, хворобливі учні, які більше інших потребують і відновлення і зміцнення здоров'я, у тому числі засобами фізичної культури, від цих уроків звільняються, проводячи 45 хвилин без активного руху.

Найбільший оздоровчий ефект дають заняття плаванням і лижами, тому що перші проходять у водному середовищи, а другі - на сніжній поверхні, що значно полегшує рух, загартовує і має позитивний слідовий ефект. Фізична активність учнів у школі повинна бути організована при взаємодоповнюючому сполученні двох напрямків:

1) занять великих форм - уроків фізкультури і роботи спортивних секцій у позаурочний час

2) занять малих форм, що вводяться в структуру навчального дня для підтримки високого рівня працездатності школярів протягом усього часу навчання.