Львівський державний медичний коледж

ім. Андрея Крупинського

Теоритичне заняття з дисципліни «Медсестринство в онкології»

спеціальність 5.12010102 «Сестринська справа»

I рівня акредитації

Лекція на тему:

Організація онкологічної допомоги. Диспансеризація та облік онкохворих. Організація та проведення профілактичних медоглядів. Аналіз причин запущених форм захворювання.

Львів 2012

Тема: Організація онкологічної допомоги. Диспансеризація та облік онкохворих. Організація та проведення профілактичних медоглядів. Аналіз причин запущених форм захворювання.

Кількість навчальних годин – 2

Актуальність теми Захворюваність населення на злоякісні пухлини в Україні невпинно зростає, а смертність від них займає друге місце після серцево-судинної патології. Тепер вже стало очевидним, що боротьба з цією тяжкою хворобою буде одним із пріоритетних завдань клінічної онкології у ХХ1 столітті. Тому підготовка спеці­алістів, які поєднували б знання з основ теоретичної онкології з грунтовними практичними навиками щодо лікування і догляду за онкологічними хворими, є назрілою необхідністю.

№п/п	Основні етапи та їх зміст	Цілі у рівнях абстракції	Типи лекції, методи і засоби активізації уваги студентів, оснащення	Розподіл часу
I	Підготовчий етап Постановка навчальних цілей Забезпечення позитивної мотивації	I I		5хв.
II	Основний етап Викладення лекційного матеріалу наступним планом : Організація онкологічної служби України Епідеміологія та статистика злоякісних пухлин Канцерогенез Клінічні групи для диспансерного спостереження	II II	Лекція із застосуванням зворотнього зв’язку, з використанням інноваційних технологій	80 хв.
III	Заключний етап Загальні висновки Завдання для самопідготовки			5 хв.

1. Організація онкологічної служби україни.

В Україні сформована і функціонує чітка державна система організації онкологічної служби, яка займається всіма питаннями практичної і теоретичної онкології. Вона охоплює низку респуб­ліканських, обласних, міських онкологічних диспансерів і спеціа­лізованих відділень та науково-дослідних інститутів (онкологічних, рентгенорадіологічних). Станом на 2000 рік в нашій країні функц­іонує два науково-дослідних інститути онкологічного та рент­генологічного профілю і 45 онкологічних диспансерів. Крім того, в спеціалізованій та загальнолікувальній мережі розгорнуто 92 радіо­логічних відділення (кабінети).

В обласних центрах функціонують обласні онкологічні дис­пансери - багатопрофільні медичні установи, здатні керувати органі­заційно-методичною роботою з онкології у регіоні та надавати спеціалізовану діагностичну і лікувальну допомогу онкологічним хворим. Вони, як правило, в своєму складі мають організаційно- методичне, поліклінічно-диспансерне, профільні клінічні відділен­ня - хірургічне, гінекологічне, променеве, хіміотерапевтичне, тора- кальне, урологічне та інші. Крім того, в диспансерах розгорнуті діагностичні відділення або кабінети (ендоскопічне, УЗД, рентгено­логічне, морфологічне, лабораторне тощо).

З 1994 року в Україні діє національний канцер-реєстр, основна діяльність якого спрямована на накопичення і моніторинг (регу­лярне спостереження) та аналіз інформації про хворих на зло­якісні пухлини як на всій території України, так і в окремих регіо­нах. Отримана інформація може бути використана для вирішення різноманітних завдань управління онкологічною службою.

У 2007 р. Україна приєдналася до конвенції країн, що підписали Паризьку хартію боротьби з раком, зобов’язавшись підготувати національну стратегію боротьби з онкологічними захворюваннями. Саме спеціалісти Інституту зробили перші кроки на шляху реформування онкологічної галузі, впроваджуючи європейські стандарти надання медичної допомоги.

Для вирішення цього завдання було розробле­но концепцію Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на 2007–2016 рр. (далі — Концепція), схвалену розпорядженням КМУ від 10.07.2006 р. № 393-р.

Згідно із положеннями Концепції у спеціалізованих лікувальних закладах необхідно створити єдину базу даних з діагностики, лікування та реабілітації онкологічних хворих, здійснити перехід до єдиної автоматизованої технології оцінки ефективності протиракових заходів; удосконалити моніторинг захворюваності на рак; підвищити рівень раннього виявлення пухлин шляхом відновлення профілактичних оглядів населення та диспансерного спостереження за хворими з передпухлинною патологією. Крім того, потрібно забезпечити діагностування, лікування та реабілітацію відповідно до європейських стандартів шляхом покращення матеріально-технічної бази спеціалізованих лікувальних закладів; провести фундаментальні наукові дослідження стосовно проблем етіології, патогенезу раку та лікувального впливу специфічних протиракових засобів і біотерапії, а також прикладні дослідження з організації онкологічної допомоги населенню. Особлива увага в Концепції приділяється підвищенню рівня обізнаності населення в питаннях, які стосуються онкології, налагодженню міжнародного співробітництва у пріоритетних напрямах боротьби з раком.

Саме в рамках такої співпраці створено Асоціацію директорів центрів та інститутів онкології, радіології і рентгенології країн - учасниць СНД. Інститут — активний член згаданої організації. Його співробітники брали участь у розробці Міждержавного плану боротьби з раком (далі - План). Він включає такі розділи: профілактика; скринінг та рання діагностика раку; медична допомога хворим; навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів; наукові розробки та контроль за епідеміологіч­ною ситуацією стосовно раку.

Щодо покращення профілактики планується впровадити комплекс заходів під назвою «Рак  – це не вирок», спрямованих на формування у населення думки про онкологічні захворювання як про виліковні. Також План передбачає реалізацію заходів по боротьбі з негативними факторами, котрі призводять до розвитку злоякісних новоутворень, а саме: палінням, зловживанням алкоголем, нераціональ­ним харчуванням, ожирінням, низькою сексуальною культурою, недостатньою фізичною активністю, шкідливим впливом ультрафіолетового опромінення. У розділі «Скринінг» вчені підкреслюють необхідність організації та контролю за раннім діагностуванням злоякісних пухлин. Мета Плану — забезпечити розробку та впровадження клінічних протоколів, чітких критеріїв якості лікування; оптимальних шляхів фінансування. Особлива увага приділяється підвищенню рівня надання медичної допомоги онкохворим дітям. Підкреслено необхідність підвищення кваліфікації лікарів-онкологів загального профілю, хіміотерапевтів, онкохірургів. Головне завдання вчених - проведення масштабних наукових досліджень усіх видів злоякісних новоутворень.