
- •Тема№3. Протиінфекційний імунітет Імунітет і його основна функція
- •Загальна характеристика антигенів
- •Основні властивості речовин-антигенів
- •Антигени бактерій і вірусів
- •Антитіла (імуноглобуліни). Характеристика основних класів імуноглобулінів
- •Динаміка утворення антитіл
- •Теорії синтезу антитіл
- •Структура імунної системи організму
- •Антигенпрезентуючі клітини
- •Структура і функція головного комплексу гістосумісності
- •Генетична карта головного комплексу гістосумісності
- •Механізми захисту організму від збудників захворювань
- •Альтернативний шлях активації
- •Класичний шлях активації комплементу
- •Механізм імунного захисту організму
- •Імунні системи шкіри і слизових оболонок
- •Генетичні та ідіотипні механізми регуляції імунної відповіді
- •Класифікація гіперчутливості за Coombs I Gell
- •Основні клінічні алергічні проби
- •Способи гіпо - і десенсибілізації організму
- •Гіперчутливість сповільненого типу
- •Трансплантаційний імунітет
- •Аутоімунні реакції
- •Особливості протипухлинного імунітету
- •Імунодефіцитні стани. Дослідження імунного статусу людини. Імунокорекція Класифікація імунодефіцитів і їх характеристика
- •1. Імунодефіцити в-системи імунітету
- •2. Імунодефіцити т-системи імунітету
- •4. Вади системи фагоцитозу
- •5. Вади системи комплементу
- •Лікування імунодефіцитних станів
- •Дослідження імунного статусу організму
- •Оцінка гуморального імунітету - стану в-системи
- •1. Визначення концентрації імуноглобулінів у сироватці (тест Манчіні)
- •5. Кількісні тести визначення в-лімфоцитів
- •1. Шкірні проби гіперчутливості сповільненого типу
- •2. Стимуляція лімфоцитів in vitro
- •3. Кількісні тести визначення т-лімфоцитів
- •4. Визначення субпопуляцій т-лімфоцитів
- •5. Функціональна оцінка т-хелперів
- •7. Цитотоксична активність к- і пк-клітин
- •Принципи імунокорекції
Структура і функція головного комплексу гістосумісності
Головний комплекс гістосумісності (ГКГ) - це система генів, яка контролює синтез антигенів, що визначають несумісність тканин при пересадках та індукують реакції відторгнення трансплан тантів. Проте, ці антигени виконують в організмі і інші біологічно важливі функції. Вони є маркерами диференціації Т-лімфоцитів і містяться на клітинах-мішенях цитотоксичних Т-лімфоцитів, розміщуючись на В-клітинах і макрофагах, обумовлюють їх взаємодію з Т-хелперами. Продукти ГКГ виконують функцію резервної генетичної інформації для відтворення різноманіття, утворення С3-конвертаз, беруть участь у різноманітних імунологічних процесах. Поверхневі структури цитомембран клітин, які індукують реакції відторгнення трансплантанта, отримали назву антигенів гістосумісності, а гени, які їх кодують - генів гістосумісності - Н-генів (histocompatibility). Ці гени є сильними і кодують антигени, що викликають гострі реакції відторгнення. Головний комплекс гістосумісності - досить різноманітна і складна система, сформована з великої кількості генів і розміщується в невеликому сегменті на шостій парі хромосом та складається з багатьох локусів. Генетична карта ГКГ має такий вигляд:
Таблиця 3
Генетична карта головного комплексу гістосумісності
КЛАС ГКГ |
II |
III |
І |
|||||||||||
ГЕНИ |
DP |
DS |
DQ |
DR |
C2 |
FB |
C4 |
HSP70 |
B |
C |
E |
A |
G |
F |
ПРОДУКТИ ГЕНІВ |
HLA-DP |
HLA-DS |
HLA-DQ |
HLA-DR |
C2 |
FB |
C4 |
Білки теплового шоку |
HLA-B |
HLA-C |
HLA-E |
HLA-A |
HLA-G |
HLA-F |
Відповідно до наведеної схеми розрізняють три основні класи ГКГ. У межах кожного класу функціонують певні гени, продуктами яких є різноманітні лейкоцитарні антигени (HLA - human leucocyte antigen), білки тощо. Молекули - продукти ГКГ І класу - це трансмембранні пептиди, що складаються з важкого поліпептидного ланцюга, який ковалентно зв'язаний з легкими b2 - мікроглобуліном. Велика частина важкого ланцюга утворює три домени (a1, a2, a3), що виступають над поверхнею клітини. Молекули ГКГ ІІ класу - це трансмембранні гетеродимери, які складаються з двох поліпептидних ланцюгів a і b і формують два домени.
Антигени першого класу розміщені практично на всіх клітинах організму. Антигени другого класу розміщені на В-лімфоцитах, макрофагах, входять до складу рецепторів Т-хелперів, беруть участь в імунній відповіді, клітинному розпізнаванні і взаємодії клітин імунної системи.
Існує багато алелів кожного з локусів: HLA-AI...A23, HLB-BI...B31, HLA-Cw1...Cwв і т.ін. Гени локусів А, В, С, Е, G, F кодують антигени,які визначаються у серологічних реакціях, а гени локусів D кодують антигени, які визначаються як в серологічних реакціях, так і в реакціях клітинного імунітету. Гени третього класу кодують компоненти комплементу і білки теплового шоку. Останні виконують захисну роль при клітинному стресі (підвищення температури, зміна РН, осмотичного тиску тощо).
Таким чином, ГКГ є основною генетичною системою, що обумовлює функціювання імунної системи і, в першу чергу, Т-системи імунітету. ГКГ кодує здатність розпізнавати "своє" і "чуже", здатність синтезувати антитіла, відторгати чужерідні клітини. Він визначає схильність до захворювань людей похилого віку (злоякісні пухлини, діабет, амілоїдоз, серцево-судинні захворювання). Всі ці хвороби постійно супроводжуються недостатністю Т-системи імунітету.
Гаплотип антигенів гістосумісності успадковується повністю, тому кожна половина антигенів дитини ідентична з гаплотипом одного з батьків. Даний індивід може мати максимально 8 антигенів системи HLA, з яких 6 визначається серологічними методами, а 2 - з допомогою лімфоцитів. Серед народів різних рас є відмінності в частоті антигенів HLA. Серед монголоїдної раси частіше зустрічаються антигени HLA (A9, A11, B5), у африканців - HLA - (A23, A30, B17).
HLA - антигени продукти локусів першого класу розміщені на всіх клітинах і тканинах. Проте найбільша кількість їх знаходиться в лімфоїдних органах і в крові. Значно менше їх в легенях, нирках, ще менше - в м'язах і мозку. Ці антигени розчинні і містяться в молоці, сироватці крові. Від набору лейкоцитарних антигенів залежить антигенна мозаїка організму, фактично залежить "я" кожного індивіда. Вважається, що антигени першого класу обумовлюють взаємодію між будь-якими клітинами організму, а антигени другого класу забезпечують взаємодію між клітинами імунної системи. Основне значення антигенів (білків) ГКГ полягає в спрямуванні реакції Т-клітин на антигени. Це явище називається ГКГ обме женням. Яка користь для організму в ГКГ-обмеженні? Активність цитотоксичних Т-лімфоцитів спрямована на клітини власного організму, уражені вірусами, а не конкретно на віруси чи бактерії.
Із набором антигенів HLA асоційовано ряд захворювань. Антиген В-27 зустрічається у 96% хворих хронічним анкілозуючим спондилоартритом, у 80% хворих хворобою Рейтера. HLA-8 зустрічається у 80% хворих хворобою Адісона, 60% - ювенільним діабетом. За наявністю тих чи інших лейкоцитарних антигенів можна прогнозувати результати певних захворювань.