Антигени бактерій і вірусів

   Вам відомо, що до складу мікроорганізмів входять білки, полісахариди, сполуки білків з полісахаридами і ліпідами, нуклеїнові кислоти. Складністю хімічної будови бактерій зумовлена їх мозаїчність в антигенному відношенні. У бактерійній клітині містяться різноманітні антигени і гаптени, які поділяються на дві групи: групові - загальні для декількох видів бактерій і специфічні видові - притаманні тільки даному виду і відсутні в інших видів.     Варіанти в межах виду розрізняються за антигенами, специфічними для сероварів. Використовуючи специфічні антисироватки, можна диференціювати мікроорганізми в межах роду і виду. Найбільш складними в хімічному відношенні продуктами мікробного походження є білки. Дуже багаті білками мікросомні фракції бактерій. Серед протеїнів бактерій найбільше значення як антигенні субстанції мають муко-, хромо- і нуклеопротеїни. В клітинах сальмонел розрізняють соматичний - О-, джгутиковий - Н- і капсульний К-антигени, кожен з яких стимулює синтез специфічних антитіл (рис. 7.3).

Рис. 7.3. Антигенна будова бактеріальної клітини (О-, К-, Н-антигени).

    У клітинній стінці грамнегативних бактерій міститься ендотоксин - ліпополісахарид (ЛПС), який є антигеном. Ендотоксини грамнегативних бактерій є полімерами і мають подібну структуру незалежно від виду бактерій. Молекули ЛПС складаються з гідрофіль ної полісахаридної частини і з гідрофобної - ліпіду А. Специфічність сальмонел залежить від структури специфічних бокових ланцюгів ліпополісахариду, які побудовані з гексоз, пентоз тощо.

    У клітинній стінці стафілококів знаходяться два видоспецифі чні антигени. Антиген А - специфічний для S. aureus (тейхоєва кислота) і антиген В - специфічний для сапрофітних стафілококів. Антигенні властивості мають і позаклітинні продукти стафілоко ків гемолізини, лейкоцидин, ентеротоксин і коагулаза.     Антигени вірусів. Кожен вірус є складною сукупністю антигенів.

Ступінь цієї складності визначається кількістю вірусоспеци фічних білків. Особливою властивістю вірусів як антигенів є здатність до реплікації, завдяки якій збільшується період впливу антигена на імунну систему. Більшість вірусних антигенів виявились тимусзалежними. Високими імуногенними властивостями володіють пептиди вірусних глікопротеїдів, які містять гідрофільні групи (гемаглютинін вірусу грипу, поверхневий антиген вірусу гепатиту В, антигени вірусів сказу, ящура).

    Знання антигенної будови бактерійних клітин необхідне для серологічної ідентифікації мікробної культури, отримання вакцинних препаратів, діагностичних і лікувально-профілактичних сироваток.

    Перехресні антигени ссавців і мікроорганізмів

    Виявлено загальні антигени у стрептококів і клітин ендокарда, клапанів серця і нирок. Коклюшні бактерії мають спільні антигени з нервовою тканиною кролика, ряд штамів кишкової палички - з ізоантигенами А і В еритроцитів людини. З еритроцита рними антигенами мають спільні антигени і холерний вібріон, збудник чуми, бактерії тифо-паратифозної групи, вірус віспи.

    Перехресні антигени мікробів і вірусів можуть стимулювати в організмі синтез антитіл (аутоантитіл), які пошкоджують відповідні тканини організму. Такі патогенетичні механізми досить чітко проглядаються при ревматизмі, виразковому коліті, деяких ускладненнях після вакцинації.