
- •Тема№3. Протиінфекційний імунітет Імунітет і його основна функція
- •Загальна характеристика антигенів
- •Основні властивості речовин-антигенів
- •Антигени бактерій і вірусів
- •Антитіла (імуноглобуліни). Характеристика основних класів імуноглобулінів
- •Динаміка утворення антитіл
- •Теорії синтезу антитіл
- •Структура імунної системи організму
- •Антигенпрезентуючі клітини
- •Структура і функція головного комплексу гістосумісності
- •Генетична карта головного комплексу гістосумісності
- •Механізми захисту організму від збудників захворювань
- •Альтернативний шлях активації
- •Класичний шлях активації комплементу
- •Механізм імунного захисту організму
- •Імунні системи шкіри і слизових оболонок
- •Генетичні та ідіотипні механізми регуляції імунної відповіді
- •Класифікація гіперчутливості за Coombs I Gell
- •Основні клінічні алергічні проби
- •Способи гіпо - і десенсибілізації організму
- •Гіперчутливість сповільненого типу
- •Трансплантаційний імунітет
- •Аутоімунні реакції
- •Особливості протипухлинного імунітету
- •Імунодефіцитні стани. Дослідження імунного статусу людини. Імунокорекція Класифікація імунодефіцитів і їх характеристика
- •1. Імунодефіцити в-системи імунітету
- •2. Імунодефіцити т-системи імунітету
- •4. Вади системи фагоцитозу
- •5. Вади системи комплементу
- •Лікування імунодефіцитних станів
- •Дослідження імунного статусу організму
- •Оцінка гуморального імунітету - стану в-системи
- •1. Визначення концентрації імуноглобулінів у сироватці (тест Манчіні)
- •5. Кількісні тести визначення в-лімфоцитів
- •1. Шкірні проби гіперчутливості сповільненого типу
- •2. Стимуляція лімфоцитів in vitro
- •3. Кількісні тести визначення т-лімфоцитів
- •4. Визначення субпопуляцій т-лімфоцитів
- •5. Функціональна оцінка т-хелперів
- •7. Цитотоксична активність к- і пк-клітин
- •Принципи імунокорекції
Тема№3. Протиінфекційний імунітет Імунітет і його основна функція
Чи задумувались ви, як може існувати людина в такому складному оточуючому середовищі, де міріади бактерій, вірусів, найпростіших проникають у її внутрішнє середовище з єдиною метою - продовжити свій рід, а людині водночас заподіяти шкоду. Ми постійно стикаємося з величезною кількістю різноманітних органічних і неорганічних сполук, що виникають у природі в результаті планетарних процесів і діяльності людини. У самому організмі в результаті мутацій постійно з'являються змінені клітини, які можуть започаткувати злоякісний ріст.
Але в переважній більшості всі ці фактори ніякої шкоди людині не заподіюють. Чому? Тому що існує і активно функціонує імунна система організму. Імунна система людини виконує гомеостатичну функцію імунного нагляду. Вона підтримує постійність внутрішнього середовища і оберігає його від виникнення захворювань, пов'язаних у першу чергу з аутоімунними і пухлинними процесами. Від стану імунної системи, як правило, залежить реакція, відповідь організму на проникнення хвороботворних агентів: бактерій, вірусів, грибів, найпростіших тощо.
Одним із доказів цього є такі відомі факти. У дітей з імунодефі цитами, тобто у тих, що мають вроджені генетичні вади імунної системи, в десятки тисяч разів частіше виникають пухлини, і вони в більшості випадків гинуть від хвороб, викликаних різноманітни ми збудниками: бактеріями, вірусами, грибами, найпростійшими.
Злоякісні пухлини дуже часто зустрічаються у людей після пересадок нирок і ін., тому що попередньо вони піддавались масивній імунопригнічуючій (імунодепресивній) терапії.
Останній факт відомий вам. При СНІДі глибоко уражається імунна система, хворого заполоняють опортуністичні інфекції. Це в осовному представники тих мікроорганізмів, що в нормі живуть в організмі у кожного з нас. Фактично, при СНІДі людина помирає від інфекції. Також у цих хворих розвиваються злоякісні пухлини, наприклад, саркома Капоші. Імунна система функціонує не ізольовано, а у тісній взаємодії з іншими життєво важливими системами організму. Таким чином, система, яка забезпечує одну з найважливіших адаптаційних функцій організму і спрямована на контроль і збереження його генетичної недоторканості або гомеостазу одержала назву імунітету.
Імунітет - це спосіб захисту організму від живих тіл і речовин, які несуть на собі ознаки чужорідної генетичної інформації.
Основна функція імунітету - систематично розпізнавати чужорідну генетичну інформацію (живі клітини, що потрапили в організм, або власні, що змінились, чужорідні речовини), яка порушує гомеостаз і негайно нейтралізувати, видаляти, знищувати чужорідні агенти. Пізнавати "не своє", а " чуже " - бережливо берегти "своє ".
Організм специфічно реагує на кожну чужорідну органічну структуру, що потрапляє в організм, виробляючи при цьому молекули і клітини, які вступають у специфічну взаємодію з даною чужорідною субстанцією і знешкоджують її.
Перед тим, як ознайомитися з механізмами захисту організму від збудників та іншої чужорідної генетичної інформації, давайте визначимо основних дійових осіб цього процесу. Ними, без сумніву, є антигени, антитіла і клітини лімфоїдної системи.