4. Шляхи розповсюдження пожежі

Розповсюдженню пожежі в сушарках сприяє:

• наявність великої кількості горючих матеріалів. (на порівняно невеликих площах зосереджується значна кількість горючих матеріалів в камерах і біля них), які нагріті приблизно де температури 40-150 ^оС. Наявність горючих відкладень (пилу і конденсату) в повітроводах вентиляції.

• систем вентиляції (Наявність різноманітних повітропроводів для вилучення парів розчинників та забрудненого повітря з цеху і сушильних установок створює передумови для розповсюдження пожежі по всій вентиляційній системі, обладнанню та виробничих приміщеннях.)

• транспортних засобів,

• технологічних прорізів.

2. Протипожежний захист сушарок

Для виключення утворення горючих концентрацій в сушильних камерах встановлюють гранично допустимий температурний режим роботи і здійснюють за ним автоматичний контроль. Автоматичні регулятори підтримують задану температуру за рахунок зміни кількості теплоносія (палива чи напруги). Вентиляційна система забезпечує вибухобезпечну концентрацію парів і газів в сушильній камері. Для контролю за концентраціями парів в сушарці встановлюють автоматичні газоаналізатори, які забезпечують подачу сигналу при досягненні концентрації, що рівна 20% С_нкмрп. При відсутності газоаналізаторів для парів даного розчинника, які випускають серійно, передбачають лабораторний контроль концентрації парів в повітрі, періодично відбираючи проби.

Необхідно передбачити в закритих камерах легкі покриття, запобіжні клапани чи вибухові панелі, розташовані в тих місцях, щоб при їх розкритті скерувати вибухову хвилю в найбільш безпечну сторону (в атмосферу, в місця, де немає обслуговуючого персоналу, технологічного обладнання).

Одним із протипожежних заходів є влаштування надійної вентиляційної системи, при якій б виключалась можливість утворення вибухонебезпечної концентрації всередині сушильних камер, повітроводів і приміщень, що прилягають. Такі вимоги можуть бути виконані лише при умові створення різниці тисків і в прилягаючих приміщеннях. В камерах тиск повинен підтримуватись дещо менший, ніж в прилягаючих приміщеннях, щоб виключити можливість виходу парів розчинників через відкриті прорізи камер в приміщенні цеху.

В камерах, що мають постійно відкриті прорізи, швидкість руху повітря в сторону вентилятора повинна бути 1...1,5 м/с. Потужність електродвигуна і вентилятора повинна забезпечувати такий повітрообмін, при якому у нормальних умовах роботи концентрація парів розчинника складає менше 50% нижньої межі вибуховості. Сушильні камери повинні мати приточно-витяжну вентиляцію (див. рисунок).

В сушарках, що працюють з рециркуляцією, контролюють допустиму величину вмісту рециркуляту повітря, щоб в сушильній камері не могла створитись концентрація парів, що перевищує 0,5 Снкмрп. Шибери на викидних лініях обладнують обмежувачами.

Для сушки матеріалів, пов’язаних з виділенням великої кількості розчинників, використовують вакуумні сушарки чи сушарки з інертним середовищем.

В сушарках з постійно відкритими прорізами слідкують за тим, щоб система відсмоктування забезпечувала швидкість руху повітря в прорізах не менше 1-1,5 м/с для запобігання потрапляння парів розчинника в цех.

При сушінні подрібнених і порошкових матеріалів кількість повітря, що подається в сушарку приймають з умови, щоб концентрація пилу завжди була меншою 0,5С_нкмрп Якщо ж цю умову виконати не можливо, сушку здійснюють в середовищі інертного газу. Конструктивні елементи сушарок виконують так, щоб виключалась можливість відкладення на них пилу (гладкі поверхня стін камер, повітроводів, калориферів, плавні повороти і з’єднання повітроводів). Для детального очищення повітря, що виходить з сушарок, після циклонів встановлюють пінні фільтри і скрубери.

Робота сушарок безперервної дії здійснюється при наявності справної діючої системи блокування, що забезпечує автоматичне відключення обігріву при раптовій зупинці конвеєра чи витяжного вентилятора. У вибухонебезпечних сушарках застосовують вибухобезпечне обладнання, а притвори дверей виготовляють з матеріалів, які не висікають іскр при ударах.

При сушінні нітросполук і органічних матеріалів, які виділяють пил ви відходи, калорифери розташовують поза сушильними камерами. В проектованих сушарках для сушіння твердих горючих матеріалів, які не пилять калорифери розташовують у верхній частині камери або біля бокових стін, для виключення дотикання калориферів з матеріалом, який висушується і запобігаючи забруднення поверхні нагрівальних приладів пилом і відходами. При розташуванні нагрівних елементів в нижній частині сушильної камери над ними влаштовують металічні щитки (екрани) чи суцільні настили. При сушінні матеріалів, які здатні до самозагоряння, підтримують оптимальну товщину шару, слідкуючи за тим, щоб матеріали не знаходились в купі.

Для відведення статичної електрики заземлюють металічні елементи сушарок, циклони, трубопроводи. Якщо заземлення не ефективне через відкладення пилу на стінках (суцільний шар), використовують сушильний агент, що володіє електропровідністю (через іонізацію чи достатнє насичення вологою) чи інертні гази (азот, перегріта пара).

Обертові вали при сушінні волокнисті матеріалів захищають від дотику з волокнистими матеріалами, встановлюють мінімальні щілини між цапфами валів і підшипників, вчасно здійснюють очищення валів від волокон.

В димогазових сушарках при раптовій зупинці вентилятора чи транспортера подачу теплоносія зразу ж припиняють, а продукти горіння викидають з паливника у атмосферу.

Конструкція сушильної камери і спосіб подачі матеріалів на сушіння виключає утворення застійних зон. Патрубок для подачі нерегульованої кількості холодного повітря в змішувальну камеру підбирають без засувок таким січенням, щоб при форсованому режимі роботи не збільшувалась максимально допустима температура в сушильній камері.

Для запобігання потрапляння в сушильні камери іскр паливники сушарок обладнують не менше ніж двома системами іскровловлення (осадними камерами, циклонами, жалюзійними іскровловлювачами) слідкують за їх справністю. При включенні в роботу сушарки і прогріві па ливника продукти горіння викидають через димову трубу в атмосферу. Вентилятор розташовують перед сушильною камерою, щоб він міг служити додатковим іскрогасним пристроєм. Передбачають надійний захист від потрапляння на гарячі поверхні боровів і труб горючих відходів.

Для того, щоб газоходи менше забруднювались сажою, забезпечують повне згоряння палива з високим коефіцієнтом надлишку повітря (не менше 1,5). Догоряння іскр в осадних камерах і цегляному циклоні добре протікає при нагріванні їх стінок до температури не менше 700-750 ^оС. Осадні камери і циклон очищають від вловлених іскр, а канали від сажі не рідше одного разу на тиждень.

Терморадіаційні сушарки включають в роботу при наявності справних терморегуляторів, які автоматично підтримують температуру, не допускають зменшення гранично безпечних відстаней від випромінювачів (рамп і панелей) до матеріалу, який висушується.

В лампових сушарках використовують тільки ті лампи, на які сушарки розраховані. Монтажні лампові панелі розташовують поза камерою. При конструюванні радіаційних сушарок з панельними і ламповими випромінювачами передбачають спеціальні пристрої для охолодження контактів і цоколів ламп. Здійснюється контроль за станом поверхні керамічних екранів. При газовому обігріві панелей для продування системи перед розпалюванням пальників на газопроводі (перед пальниками) встановлюють продувні свічі. Сушарки обладнують автоматичними запальниками, а для контролю за витіканнями використовують газоаналізатори, які є зблоковані з аварійною системою вентиляції.

Сушильні установка (камери) виготовляють з негорючих матеріалів. розташовуючи їх по периметру будівлі (біля зовнішніх стін), відокремлюючи їх від решти приміщень протипожежними стінами і обладнуючи самостійною системою вентиляції, яка не зв’язана з вентиляцією цеху.

Для кожної сушарки встановлюють гранично допустиму норму завантаження камери матеріалом. У сушарок періодичної дії завантаження і вивантаження вагонеток, противнів та інших транспортерних пристроїв здійснюють поза сушильною камерою, щоб не забруднювати її. Після кожного розвантаження камери очищують від горючих відходів. Регулярно очищають від пилу і інших відкладень підігрівачі, циклони і транспортні пристрої.

Для запобігання розповсюдження пожежі по повітроводах лінії нагнітання і відсмоктування повітря обладнують засувками, які закриваються автоматично.

При сушінні матеріалів від горючих розчинників чи сушінні подрібнених матеріалів, пил яких має С_НКМРП 65 г/м³ і меншу, сушильні камери виготовляють з легким покриттям чи обладнують їх запобіжними вибухозарядними клапанами. Клапани розташовують так, щоб при їх спрацюванні не постраждав обслуговуючий персонал.

Сушильні камери обладнують автоматичними установками пожежогасіння і первинними засобами пожежогасіння. При загорянні матеріалу, який висушується, систему вентиляції і транспортні пристрої зразу ж зупиняють.