Сушарки з „киплячим” шаром

Сушарки з „киплячим” шаром використовуються для сушіння сипких зернистих матеріалів, а також матеріалів, які піддаються грудкуванню (поліетилен, полівінілхлорид), пастоподібних матеріалів (пігментів, згущеного молока, барвників), розчинів, розплавів, суспензій. Матеріал, що висушується, подається в камеру шнеком з бункера. Повітря вентилятором подається в калорифер, де нагрівається і направляється в сушильну камеру. Проходячи через шар матеріалу, який висушується, повітря переводить частинки у завислий стан, висушує їх. Відпрацьовані гази очищаються від пилу в циклоні, батарейному вловлювачі і пінному фільтрі. Після чого викидаються в атмосферу. Висушений матеріал через живильник надходить на транспортер. Процес сушіння в киплячому шарі дає можливість у багато разів інтенсифікувати випаровування вологи з матеріалу і скоротити (до декількох хвилин) тривалість висушування.

Для підтримання рівномірного кипіння частинок в шарі гаряче повітря чи інший теплоносій подають під решітку сушарки рівномірно по всій її площі і з відповідною швидкістю, при якій частинки матеріалу переходять у завислий стан, і весь шар матеріалу нагадує киплячу рідину.

Димогазові сушарки

Димогазові сушарки працюють з використанням в якості теплоносія суміші димових газів з повітрям. Паливні гази у більшості випадків отримують в спеціальних паливниках при спалюванні твердого, рідкого чи газоподібного палива. Їх розводять повітрям до необхідної температури. Подібного роду сушарки використовують для сушіння деревини. зерна, , деревних відходів, бавовни, льону, вугілля, торфу.

2.2. Контактні сушарки

В контактних сушарках передача тепла від теплоносія до матеріалу, що висушується, здійснюється через стінку, яка їх розділяє. Найпростішими контактними сушарками періодичної дії є вакуум-сушильні шафи, які використовуються для сушіння малотоннажних продуктів у виробництві, де використання високопродуктивних механізованих сушарок безперервної дії економічно не доцільно.

Вакуум-сушильна шафа являє собою циліндричну камеру, у якій розташовані порожнисті нагрівальні плити, які обігріваються глухою парою. Матеріал, що висушується розташовується в противнях. Волога відсмоктується з сушарки через штуцер.

Вакуум–сушильні шафи придатні для сушіння легкозаймистих, вибухонебезпечних і речовин, які виділяють горючі пари. Однак, вони є малопродуктивні і малоефективні, оскільки сушка у них відбуваається в нерухомому шарі при наявності малопровідних тепло щілин між противнями і плитами, які нагрівають.

До контактних сушарок безперервної дії відносяться валкові сушарки (одновалкові і двовалкові). В одновалкових сушарках матеріал, що висушується (рідкий чи пастоподібний) подається у ванну, у якій обертається порожній барабан (валок), який зсередини обігрівається парою. Матеріал покриває поверхню барабану тонким шаром (плівкою). Висушування матеріалу відбувається протягом одного неповного обороту барабана. Плівка висушеного матеріалу знімається ножем, який розташований вздовж твірної барабана. Волога, що випаровується вилучається через спеціальні штуцери.

Двовалкові сушарки працюють так само, як і одновалкові. Матеріал, який висушується (сировина) подається у щілину між валками, які повільно обертаються назустріч один одному. Валки зсередини підігріваються парою або високотемпературними теплоносієм. Щілина між валками регулюється. Тонкий шар висушеного матеріалу знімається ножем. Пари вологи вилучаються через штуцери, а висушений матеріал виводиться через штуцер.

Валкові сушарки можуть працювати при атмосферному тиску і при вакуумі. В останньому випадку всі робочі частини сушарки знаходяться всередині герметичного кожуха, який з’єднаний з установкою для створення вакууму. У валкових сушарках може бути здійснена ефективна сушка матеріалів, які не витримують тривалого впливу високих температур (наприклад, барвників).

Пожежна небезпека контактних сушарок пов’язана з можливістю утворення вибухонебезпечних концентрацій всередині кожуха у випадку порушення процесу відсмоктування горючих парів (зупинки вакуум-насосів чи вентиляторів чи падіння їх продуктивності), а також у випадку перегріву поверхонь через порушення теплового режиму підігріву валків.

Заходами пожежної профілактики передбачається:

• Контроль за концентрацією горючих парів в кожуху і витяжних лініях;

• Блокування, що забезпечує зупинку подачі сировини у випадку зупинки вентилятора чи вакуум-насоса;

• Контроль за температурним режимом роботи валків;

• Контроль за вологовмістом сировини.