ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

Лабораторні роботи істотно доповнюють та поглиблюють лекційний курс із зоології. Саме на цих заняттях відбувається знайомство з конкретними зоологічними об’єктами з різних таксонів, з технічними прийомами роботи з тваринами, зосереджується увагу на найхарактерніших і типових особливостях їх організації та морфоадаптаціях до умов довкілля, набуваються навички та уміння необхідні для подальшої діяльності вчителя біології.

Робочий зошит значно полегшить роботу студента, вивільнить час для теоретичної підготовки і допоможе краще засвоїти матеріал. На початку робочого зошита подається таблиця написання та вимови деяких латинських літер та їх сполучень, що допоможе студентам правильно записати та вивчити латинські назви тварин і таксономічні групи, до яких вони належать.

Об’єкти, що вивчаються на лабораторних заняттях, замальовуються студентами або подаються у зошиті готовими. На малюнках повинні бути позначені під певними номерами частини тіла тварин.

Кожний студент на лабораторних заняттях повинен мати простий та кольорові олівці, гумку, ручку. Системи органів прийнято зафарбовувати у відповідні кольори: травну – коричневим; дихальну – голубим; кровоносну артеріальну систему – червоним; венозну – синім; видільну – зеленим; нервову – чорним; статеву систему самця – синім чи фіолетовим; самки – червоним або вишневим.

ВИМОВА ЛАТИНСЬКИХ ЛІТЕР ТА ЇХ СПОЛУЧЕНЬ

Літери, дифтонги	Звуки	Вимова	Приклади
Ае, ое	е	у більшості випадків	Taenia (тенія)
Au	aу	у більшості випадків	auris (ауріс)
Сс	ц	перед е,і,у,ое,ае	Arcella (арцела)
	к	в інших випадках	Culex (кулекс)
Сh	x	завжди	Сhilopoda (хілопода)
Нh	х,г	у більшості випадків	Helix (хелікс)
	не вимовляється у словосполученнях rh,th		Rhizopoda (різопода)
Ph	ф	завжди	Daphnia (дафнія)
Іi	і	на поч.слова, після приголосної	Ixodes (іксодес)
	й	після голосної	Eimeria (еймерія)
Ll	л	вимовляється м’ягко	Lamblia (лямблія)
Ngu	нгв	перед голосними	sanguis (сангвіс)
	нгу	перед приголосними	lingulа (лінгуля)
Qu	кв	завжди	Aquatica (акватіка)
Ss	c	у більшості випадків	Fasciola (фасціола)
	з	між голосними; m,n і голосними	Infusoria (інфузорія)
Ti	ці	перед голосними	Ceratium (цераціум)
Uu	в	після а, е	Euglena (евглена)
	у	в інших випадках	Unio (уніо)
Vv	в	завжди	Viviparus (вівіпарус)
Ww	в	завжди	Wajsberg (вайсберг)
Хx	кс	завжди	Culex (кулекс)
Уy	і	завжди	Cyclops (циклопс)
Zz	З	завжди	Sporozoa (спорозоа)

Л а б о р а т о р н а р о б о т а 1

Тема: підцарство одноклітинні, або найпростіші protozoa Підтема 1: саркодові – найпростіше організовані тварини

Царство ТВАРИНИ – _{–––––––––––––––––––––––––––––––}

Підцарство ОДНОКЛІТИННІ – _{––––––––––––––––––––}

Тип САРКОМАСТІГОФОРИ – _{–––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

Підтип Саркодові – _{–––––––––––––––––} Надклас Корененіжки – _{––––––––––––––––––––––}

Клас Справжні амеби – _{–––––––––––––––––––––} Підклас Голі амеби – _{––––––––––––––––––––––––}

Ряд Амебіди – _{––––––––––––––––––––––––––––}

1.Амеба протей – _{–––––––––––––––––––––––––––––––––––}

Підклас Черепашкові амеби – _{–––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

2. Арцела – _{–––––––––––––––––––––––––––––––} 3. Дифлюгія – _{––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

Клас Зернястосітчасті – _{–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

Ряд Форамініфери – _{––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

4. Ельфідіум – _{–––––––––––––––––––––––} 5. _{––––––––––––––––––––––––––––––––––} 6. _{––––––––––––––––––––––––––––––––}

Мета: ознайомитися з будовою амеби як типового представника саркодових та формою, структурою черепашок арцели, дифлюгії і різних представників форамініфер.

Виконання

1. Під малим збільшенням мікроскопа розглянути тотальний мікропрепарат амеби. Відшукати псевдоподії, цитоплазму, ядро. Амебу замалювати і позначити всі органоїди.

Амеба протей – _{––––––––––––––––––––––––}

1 – псевдоподія; 2 – плазмолема; 3 – ектоплазма; 4 – ендоплазма;

5 – ядро; 6 – травна вакуоля;

7 – скоротлива вакуоля.

2. Під мікроскопом при малому збільшенні знайти, а при великому детальніше розглянути постійні чи тимчасові мікропрепарати арцели і дифлюгії. Зважити на їх форму і структуру. Замалювати черепашки цих представників.

Арцела – _{––––––––––––––––––––––––––––––––––––} Дифлюгія – _{––––––––––––––––––––––––––––––––––}

1 – вустя; 2 – стінка черепашки.

3. Розглянути тотальні мікропрепарати черепашок форамініфер, а також відшукати їх під бінокуляром у морському піску. За формою черепашок визначити їх родову приналежність, користуючись посібником „Лабораторний практикум з зоології безхребетних. Частина І” (автори Каневець В.М., Лащенко В.Ф.), стр. 22, мал. 5. Замалювати черепашки знайдених представників.

Ельфідіум - _{––––––––––––––––––––––– ––––––––––––––––––––––––––––––– ––––––––––––––––––––––––––––}

1 – камери черепашки; 2 – пори; 3 – вустя; 4 – зародкова камера.

4. Вказати характерні ознаки будови та життєдіяльності представників підтипу Саркодові _{––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}