Тема 6: Культура Стародавнього Сходу (4 год.) Лекція 7. Лекція 8.

1.Соціальні та світоглядні основи культури Стародавнього Сходу

2. Особливості культури Стародавнього Єгипту.

3. Особливості культури Месопотамії .

Східна деспотія як соціальна основа давніх культур

Перш за все над людиною тяжіє державний механізм, функціонування якого повністю відрізняється від західного типу. На Заході держава виникає як наслідок прояву індивідуальних особливостей особистостей, які хочуть досягти влади і власності. Для регулювання цього процесу і взагалі для здійснення влади і виникає інститут держави. Держава охороняє новий порядок, дозволяє групі індивідів зберігати владу і регулює для інших доступ до влади. Тобто, виникненню держави на Заході передував прояв людської свободи, який знаходить свій вираз в бажанні володіти владою, що було здійснено в варварській формі. Висновок може бути таким - суть західної держави полягає в тому, що саме такий тип держави і є формою реалізації свободи.

На Сході функціонує зовсім інший механізм створення держави. На Сході потреба в державі виникає раніше, ніж навіть паростки свободи, і має матеріальну причину виникнення. Справа в тому, що фізично вижити в кліматичних умовах Стародавнього Сходу можливо лише через застосування зрошувальної системи і постійно створюючи суспільні запаси зерна (на випадок неврожаю чи стихійного лиха). Така необхідність потребувала значних витрат ресурсів, адміністративного керівництва і об'єднання великої кількості сільськогосподарських громад в єдине ціле.

Тому вже в III тис. до н.е. на території Єгипту, Месопотамії, Індії, Китаю виникають перші держави зазначеного східного типу. Такий тип держави народився не з потреб свободи, а з потреб жорстокого об'єднання для боротьби з природними умовами.

Основа східного типу держави - наявність ідеалу абсолютної єдності, де заперечувався будь-який прояв індивідуальності і свободи людини. В цьому полягає духовна суть східної деспотії.

Основи релігійного світогляду Стародавнього Сходу

Східні божества проявляють себе як носії державного порядку. Так, розглядаючи китайські вірування помічаємо, що світ небесних духів управляється за тими ж принципами, що і земна держава. Життя суспільства ще сильно залежить від стихійних сил і тому спостерігається намагання отримати магічну владу над природою, що обожнюється (Бог Вітру, Бог Сонця тощо). Магія стає державною справою і її найвищі обряди може виконувати лише верховний володар.

В Східному типі держави сама влада не носила світський характер - і шумерський цар, і єгипетський фараон, і китайський імператор - це правителі, що уособлюють в собі божественну сутність і самі називаються Богами. Вони виступають як посередники між божественною природою і державою, їх влада носить магічний характер, земне втілення божественної могутності, їхній вплив міг розповсюджуватися не лише на людей, але й на явища природи. Образ тварини-людини був ознакою підлеглості людини природним силам.

Цивілізація Стародавнього Єгипту нараховує понад три тисячі років. Наприкінці ІУ тис. до н.е. у долині ріки Ніл формується рабовласницька держава - Єгипет. Слово "Єгипет" походить від грецької назви даної території - Айгюптс. Місцеве населення називало свою країну - Чорна Земля - Та-кемет, на відміну від Червоної землі - пустелі.

Географічні особливості суттєво вплинули на формування культури Стародавнього Єгипту знаходився у замкненому просторі, що створювало чудові умови для захисту: на півночі - Середземне море; на півдні - поріг Нилу; на заході - Лівійська пустеля; на сході хребти Аравійської пустелі. Життя цілком залежало від Нілу.

Економічні особливості, були обумовлені природними умовами і складали унікальність матеріальної культури Стародавнього Єгипту. Базувалась ця держава на скотарстві і землеробстві, останнє і підкорило собі всі інші галузі суспільства. Саме заради землеробства будували іригаційні споруди - дамби, греблі, канали; задля землеробства жителі долини Нілу навчилися використовувати розливи: була створена система басейнового зрошування; ефективність і продуктивність землеробства дозволили вивільнити певну частину населення, на підставі чого пізніше формуються прошарки ремісників, інженерів-іригаторів, військова аристократія. Виникає ієрогліфічна писемність.

Державні особливості: Специфічні природні та соціальні умови сприяли виникненню централізованої державної влади. Фараон уособлював спосіб правління, що називався теократія. Формуються перші державні утворення (їх нараховується біля 40). Пізніше внаслідок міжусобиць виникають два великих царства: Нижньоєгипетське (північ) та Верхньоєгипетське (південь). Наприкінці ІУ тис. до н.е. цар Верхнього Єгипту Менес об'єднує країну і засновує першу династію фараонів.

Релігійний світогляд

Світосприйняття єгиптян відбувається під знаком дуалізму, що може бути пояснене наявністю двох складових в самому Єгипті - Верхнє та Нижнє царство.

Єгиптяни мали досить оригінальну картину побудови Всесвіту. Спочатку богів зображували у вигляді тварин, пізніше вони набувають подоби людської фігури з головами тварин. Так, Ра мав голову Сокола, Анубіс - собаки, Хатор - корови; людськими рисами володіли боги Птах, Осіріс, Мін.

На релігійному підґрунті базується і вибір форми гробниць фараонів. Вважалося, що грані піраміди нагадують і ототожнюються з променями Сонця, по яким померлий фараон піднімається до свого божественного батька.

Література в Стародавньому Єгипті носила релігійно-філософський характер і була тісно пов'язана з релігійним світоглядом. Література дуже цінувалась, оскільки вважалось, що думка і мова - це атрибути влади.

Реалізація всіх релігійних і соціальних задумів неможлива без підґрунтя, яке створюють науково-практичні знання.

Стародавня Месопотамія - це територія сучасного Іраку. Слово "Месопотамія" вперше було вжито давньогрецькими географами. Воно походить від двох слів і буквально означає Межиріччя. Саме до культури Месопотамії відноситься існування колись відомих і могутніх центрів Вавілона і Ніневії. Месопотамська цивілізація, як і Єгипетська, обумовлена сільським господарством, що базувалось на системі зрошування (іригації).

В другій половині УІІ тис. до н.е. в Месопотамії з'являються шумери.

Сусіди шумерів - семіти-аккадці відчували на собі значний вплив шумерів, але аккадці в особі царя Саргона Древнього вели активну політику, що призвело до утворення "Царства Шумера і Аккади".

Культура Месопотамії визначається такими суттєвими факторами як - своєрідна форма організації суспільства, наявність власних кодифікованих юридичних поглядів, створення власної писемності розвинута управлінської бюрократична система. Своєрідна форма існування суспільства проявляється в цілому синтезі східного типу деспотичної держави із використанням формальних елементів демократії.

Одним з найбільших надбань Месопотамської цивілізації було створення юридичних кодексів. Ці закони не мали розмежування, але висвітлювали аспекти кримінального, цивільного, процесуального, державного права. Встановлювались одночасно права і обов'язки громадян, відповідальність за порушення законів; оговорювалось застосування смертної кари, принципу таліона, грошової компенсації.

В законах Хамураппі набуває юридичного оформлення інститут рабства: раб постає як повна власність господаря, стає часткою майна.

Проте Закони за умов існування деспотичної теократії мали спиратися на релігійне обґрунтування, яким і постає теорія божественного походження Законів Хамураппі - Концепція МЕ як праобраз реальних законів. Ця концепція прагне пояснити сутність природи та власно цивілізації. Ме - це сукупність різних закономірностей й правил, що створені богами, але існують без них і в живій, і в неживій природі.

Саме Месопотамію можна вважати батьківщиною писемності, її винайдення обумовлено суто прагматичними мотивами - для полегшення, бухгалтерії, що значно ускладнилась в розвинутих міському та храмовому господарствах. Писемність Месопотамської цивілізації існувала в формі клинопису. З розвитком писемності відчутно поширилась бюрократична управлінська система. Великого значення надавалось звітності, укладенню ділових документів, фінансових і банківських справ. Всі данні підраховувались і заносились до табличок.

Релігійний світогляд як відображення навколишнього світу через надприродне мав риси, що схожі з єгипетськими релігійними поглядами.

Отже, міфологічні божества, що представлені в культурах Стародавнього Єгипту і Месопотамії є уособленням державного устрою того часу.

Література:

Древние цивилизации (под общ. ред. Бонгард-Левина Г.) М.,1989

Культура Древнего Егигпта. М., 1976

Манн Т.Иосиф й его братья. М., 1987

Матье М. Искусство Древнего Египта. Ленинград, 1961