Тема 2: Основні школи та концепції культурології

(4 год.)

Лекція 3. Лекція 4.

1. Історичний аспект розуміння культури.

2. Культурологічні напрямки.

3. Концепції культурології.

За часів античності панували міфологічні уяви про розвиток культури. Культура розумілась як посередник між природою і людиною, як прояв творчих сил людини, що надані Богом.

Крім того, непотрібно забувати, що культура має одним із своїх тлумачень - вплив на природу, що більше властиво давньоримській культурі.

За добу середньовіччя набагато поширенішим були культові (в значенні релігійного) розуміння культури. Культура асоціюється з ознаками досконалості, наближенням до Бога.

За добу Відродження культура розуміється як гармонійний і високий розвиток людини, що базується на творчому активному началі.

В Новий Час культура починає тлумачитися як самостійне явище і означає результати діяльності суспільної людини.

Французькі Просвітники XVIII ст. зводили зміст культурно-історичного процесу до розвитку людського розуму. Культура – це форма духовного і політичного розвитку суспільства, а її прояви – це релігія, державне управління, мораль.

Німецька класична філософія надає культурі загальнолюдського осмислення.

В індустріальному суспільстві XIX – XX ст. формуються основні тенденції сучасної культурології. Акцент переноситься з місця людини в світі культури, на людину, що має в середині себе прояви і розвиток культури.

Зрозуміло, що неоднозначність в поглядах на виникнення і становлення культури викликало до життя багато різних версій походження культури. Звідси, концепції походження культури.

• Богословські концепції культури

Термін "культура" в даних концепціях вживається в значенні культу (від лат. - вшанування, поклоніння). Згідно з уявленнями богословів сенс існування і виникнення культури полягає в процесі осмислення божественного в природі й історії. Необхідно поклонятися надприродній вищій силі, яка спрямовує долю всього людства. В такому поклонінні і полягає культурна діяльність.

• Просвітницька концепція культури

Для зазначеної концепції характерним є вживання терміну "цивілізація" на відміну від терміну "культура". Цивілізація ж розуміється як такий досконалий суспільний лад, якому притаманна гармонія відносин між суспільством і людиною, державою і громадянами. Основою такою гармонізації може стати виховання шляхом просвіти розумної людини, здатної усвідомити суспільний інтерес як власний. Лише індивіди, виховані на засадах розуму, можуть витворити досконалий суспільний і державний устрій, що відповідає природі людини.

• Еволюціоністські концепції культури

Представники даної концепції наголошують на єдності світової культури при всій багатоманітності її форм. Еволюціоністи вважали, спираючись на дослідження первісного суспільства, що розвиток людства відбувається прямолінійно, від простого до складного. Всі народи проходять однакові стадії розвитку. Людство є однорідним за природою, лише перебуває на різних стадіях розвитку культури.

• Концепції культурних кругообігів

Поява цих концепцій датується кінцем 19 - початком 20 ст. Сама назва концепції дає визначення того, що будь-яка культура в своєму розвитку проходить певні етапи і повертається на початок, але вже на якісно новому рівні.

• Функціональні концепції культури

В кінці 19 ст. набувають поширення концепції, які пробують звести культуру до біологічної природи людини, розкриваючи її сутність через безпосередню адаптацію до умов навколишнього середовища.

• Символічна концепція культури

Представники даної течії концентрували увагу виключно на символічних культуроформуючих факторах.

• Концепція ігрової культури

(Й. Хейзенга, Х. Ортега – і – Гассет, Г.Гадамер, Е. Фінк)

Культуроформуючі властивості гри базуються та тому, що для змін навколишнього середовища людина мала зробити аналогічні дії у власній уяві, тобто “програти” процес діяльності.

Гра – частина людського буття разом із смертю, працею, володарюванням і любов’ю. Гра визначає спосіб розуміння буття, це важливий спосіб реалізації людської діяльності, що невластивий тваринному світу, тому що в основі гри – фантазія, якої немає у тварини. Так відбувається виділення людини над природою і народження культури.

В культурології виділяються декілька напрямків, найбільш впливовими серед них є такі.

1. Суспільно - історичний.

2. Натуралістичний.

3. Соціологічний.

4. Структурно-символічний.