3. Вплив та влада в діяльності менеджера

Вплив – це поведінка і відношення одного індивіда, що вносить зміну в поведінку, відношення, відчуття іншого індивіда. Модель впливу керівника на підлеглого наведена на рис. 1.

Рис. 1 Модель впливу керівника на підлеглого

Спектр способів впливу наведено у табл.1.

Таблиця 1 Спектр способів впливу (Ф. Каст і Дж. Розенцвейг)

Змагання	Пропозиція	Переконання	Примушування
Боротьба за рівність чи до-сконалість. Наслідування з наміром зрів-нятися чи до-сягнення рів-ності	Надання чи за-лучення ідеї або плана про-позиції тощо кому-небудь для обговорен-ня або мож-ливої дії	Переконання ко-го-небудь за допо-могою: Поради; Аргументу; Доводів; Спонукання зробити що-небудь, але не силою	Застосування сили Примушування Зобов’язання Фізичний тиск

Виділяють наступні форми впливу:

• переконання (ефективна передача своєї точки зору іншим);

• участь;

• винагорода;

• традиція;

• харизма;

• розумна віра;

• страх.

Недоліки та переваги впливу через переконання наведені у табл.2.

Таблиця 2 Вплив через переконання: його недоліки та переваги

Плюси	Мінуси
Посилює інші види впливу. Збільшує довіру до керівника. Немає необхідності контролювати виконання, тому що виконавець вже переконаний, що виконання допоможе задовольнити його потреби.	Повільна дія. Невизначеність – неможливо бути переконаним, що виконавець сприйме вплив. Одноразова дія, для кожного разу необхідно починати спочатку.

Так, керівник, який впливає шляхом переконання, не вказує виконавцю, що треба робити. Він доводить до відома виконавця, що зробивши так, як того бажає керівник, виконавець задовольнить свою особисту потребу. При цьому керівник визнає свою незалежність від виконавця.

Перевага у використанні переконання полягає в тому, що виконання роботи людиною, на яку впливали, не треба буде перевіряти і вона буде намагатися виконати більше, ніж найменші вимоги.

Вплив за допомогою участі: менеджер не робить ніяких зусиль, щоб переконати виконавця, замість переконання менеджер лише спрямовує зусилля виконавця та сприяє вільному обміну інформацією.

Вплив через участь передбачає:

• залучення підлеглих до формування цілей;

• спрямування зусиль на досягнення цієї цілі;

• сприяння вільному обміну інформацією.

Недоліки та переваги впливу через участь наведені у табл.3.

Типи впливів в типових горизонтальних взаємовідносинах, в яких зацікавлені керівники, їх спільні вимоги наведені у табл. 4.

Таблиця 3 Вплив через участь: його недоліки та переваги

Плюси	Мінуси
Вплив через участь буде успішним тільки серед таких виконавців, які мають потребу у залученні в управлінський процес.	Робітники, що не сприймають неясність – невизначеність, не схильність до індивідуалізму і віддають перевагу жорсткій, контрольованій, авторитарній ситуації, погано піддаються впливу через участь Вплив через участь використо-вується рідко, тому що менеджер не хоче поступатися своєю владою, повноваженнями, прерогативами.

Таблиця 4 Типи впливів в типових горизонтальних взаємовідносинах, в яких зацікавлені керівники, їх спільні вимоги

Тип відносин	Тип потрібного впливу (приклад)
Консультативний – контакти з офіційними органами, які володіють особливим досвідом	Менеджер з маркетингу радиться з менеджером по персоналу з метою отримати допомогу в наймі нового продавця
Аудит – контакти підрозділів, які мають право оцінювати дії інших	Менеджер по маркетингу намагається переконати менеджера по кредитах відмінити доповідь, яка критикує тенденцію маркетингу давати невдалі кредити
Схвалення – контакти з підрозділами, схвалення яких повинно бути отримано перед тим, як дія може бути здійснена	Менеджер з маркетингу дає опис роботи на розгляд спеціальному співробітникові організації для отримання позитивної резолюції для найму нового продавця
Робочий процес – контакти з попередніми або наступними у виробничому ланцюгу підроз-ділами	Менеджер конвеєра сповіщає менеджеру, відповідальному за наступний етап, про затримку
Обслуговування – контакти з підрозділами, які допомагають вирішувати проблеми	Менеджер конвеєра просить менеджера з постачання забезпечити пріоритетну поставку частини обладнання

Влада – це можливість впливати на поведінку інших.

Виділяють п'ять основних форм влади:

1. Влада, заснована на примусі: виконавець вірить, що той, хто впливає, має можливість карати таким чином, що задоволення певної потреби стане нереальним.

2. Влада, заснована на винагороді: виконавець вірить, що той, хто впливає, має можливість задовольнити певну потребу.

3. Експертна влада: виконавець вірить, що той, хто впливає, має спеціальні знання, які дозволяють задовольнити потребу.

4. Еталонна влада (влада приклада, влада за допомогою харизми) – характеристики, або властивості керівника настільки привабливі для виконавця, що він хоче бути таким же, як той, хто впливає.

Харизма – це влада, заснована не на логіці, не на давній традиції, а на силі особистих якостей або здібностей лідера.

Основними характеристиками харизматичних особистостей є:

1. обмін енергією – складається враження, що ці люди одержують енергію і заряджають нею оточуючих їх людей;

2. вразлива зовнішність;

3. незалежність характеру;

4. добрі риторичні здібності;

5. сприйняття захопленості своєю особистістю (вони почувають себе комфортно, коли інші висловлюють їм своє захоплення, не виявляючи при цьому зневаги);

6. чітка і впевнена манера триматися.

Менеджер, який є харизматичною особистістю, може використовувати владу прикладу, виявляючи наступні лідерські якості:

• інтелектуальні здібності (логіка, розсудливість, оригінальність, інтуїтивність);

• риси характеру особистості (гнучкість, творчість, самовпевненість, наполегливість, чесність).

5. Законна влада: виконавець вірить, що той, хто впливає, має право віддавати розпорядження, і що його обов'язок – підкорятися їм.

Він виконує розпорядження того, хто впливає, тому що традиція вчить, що підкорення призведе до задоволення потреб виконавця. Тому законну владу називають традиційною.

Основи влади, стратегії змін, управлінська поведінка і передбачення результатів наведені на рис.2.

Рівень впливу особи А, яка має владу на особою Б = ступеню залежності особи Б від особи А

Керівник має владу над підлеглими, тому що останні залежать від нього в таких питаннях, як:

• підвищення зарплатні;

• надання виробничих завдань;

• просування по службовим сходам;

• розширення повноважень;

• задоволення соціальних потреб.

Проте, у деяких ситуаціях підлеглі мають владу над керівником, тому що останній залежить від них у таких питаннях, як:

• одержання необхідної для прийняття рішення інформації;

• неформальні контакти з людьми в інших підрозділах, сприяння яких необхідне для керівника.

Основи влади

Стратегія змін

Управлінська поведінка

Передбачені результати

Винагорода Покарання Законність

Силова Примушування

Одностороння дія. Команда

Експертна влада

Емпірично-раціональна

Раціональне пере-конання; експертне підтвердження; де-монстрація проектів Команда

Еталонна влада

Нормативно-перенавчаюча

Влада, що розді-ляється; участь у прийнятті рішень; груповий процес

Рис. 2 Основи влади, стратегії змін, управлінська поведінка і передбачення результатів

Таким чином, ефективний керівник повинен підтримувати розумний баланс влади: достатній для забезпечення досягнення цілей, але й такий, щоб у підлеглих не виникало відчуття знедоленості .

Баланс влади

Не існує реальної абсолютної влади, тому що ніхто не може впливати на всіх людей в усіх ситуаціях. Скільки влади має та чи інша людина в будь-якій ситуації визначається не рівнем її формальних повноважень, а ступенем залежності від неї іншої людини.