
- •Основи технології видобування корисних копалин
- •Основи технології видобування корисних копалин
- •1. Розташування і призначення підземних гірничих виробок
- •1.2. Короткі відомості про підземні гірничі виробки
- •1.2.1. Підготовка шахтного поля. Призначення і розташування гірничих виробок.
- •1.2.2. Виробки, довжина яких значно перевищує поперечний переріз.
- •1.2.4. Приствольні двори і службові камери.
- •1.3. Контрольні запитання
- •2. Кріплення для капітальних і підготовчих гірничих виробок
- •2.2. Характеристика кріплення, і умови його роботи та область застосування
- •2.3. Контрольні запитання
- •3. Технологія проведення капітальних і підготовчих гірничих виробок
- •3.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •3.2.2. Технологія проведення виробки буропідривним способом (на прикладі проведення штреку змішаним вибоєм).
- •3.2.3. Керування процесами проведення гірничих виробок, задачі автоматизації.
- •3.2.4. Порядок застосування технологічних схем проведення гірничих виробок і розрахунку параметрів бпр.
- •3.3. Контрольні запитання
- •4. Виймання вугілля і кріплення в очисних вибоях шахти
- •4.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •4.2. Поняття про засоби і процеси виймання пластів
- •4.3. Виймання вугілля комбайнами
- •4.4. Виймання вугілля стругами
- •4.5. Кріплення для очисних вибоїв
- •4.5.1. Індивідуальне кріплення.
- •4.5.2. Механізоване кріплення.
- •4.6. Поняття про технологічні схеми очисних робіт, організацію роботи в лаві
- •4.6.1. Технологічні схеми очисних вибоїв.
- •4.6.2. Порядок вибору технологічного комплексу очисного вибою і розрахунку навантаження на комбайнову лаву.
- •4.7. Контрольні запитання
- •5. Процеси і системи розробки рудних родовищ
- •5.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •5.2. Основні виробничі процеси при розробці рудних родовищ
- •5.3. Системи розробки руди, порядок виконання підготовчих та очисних робіт
- •5.3.1. Класифікація систем розробки.
- •5.3.2. Система розробки поверховим обрушенням.
- •5.3.3. Камерно-стовпова система розробки.
- •5.3.4. Система розробки руди з магазинуванням.
- •5.3.5. Системи розробки руди похилими шарами із закладкою.
- •5.4. Контрольні запитання
- •6. Вентиляція гірничих підприємств
- •6.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •6.2. Склад рудникового повітря, гранично-допустимі концентрації газів та пилу
- •6.3. Принцип розрахунку основних параметрів провітрювання підземних виробок
- •6.4. Засоби та способи вентиляції підземних гірничих виробок та шахти в цілому
- •6.5. Засоби та способи нормалізації атмосфери в кар'єрах
- •6.6. Визначення необхідої кількості повітря і величини депресії для очисного вибою та виймальної дільниці
- •6.7. Контрольні запитання
- •7. Технологія і механізація відкритих гірничих робіт
- •7.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •7.2. Гірничі виробки на відкритих гірничих роботах
- •7.3. Етапи і процеси відкритих гірничих робіт
- •7.4. Підготовка гірських порід до виймання
- •7.4.1. Осушення масиву порід.
- •7.4.2. Буропідривні роботи.
- •7.5. Виймально-навантажувальні роботи на кар’єрах
- •7.5. 1. Виймально-навантажувальне обладнання.
- •7.5.2. Технологія виконання виймально-навантажувальних робіт, принцип розрахунку продуктивності машин.
- •7.6. Контрольні запитання до роботи
- •8. Транспорт на гірничих підприємствах
- •8.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •8.2. Особливості транспорту на гірничих підприємствах
- •8.3. Підземний транспорт
- •8.3.1. Задачі, структура і технологічні схеми підземного транспорту.
- •8.3. 2. Засоби основного транспорту.
- •8.3.3. Допоміжний транспорт.
- •8.3.4. Технологічні процеси в приствольному дворі.
- •8.4. Переміщення кар’єрних вантажів
- •8.4.1. Кар'єрний залізничний транспорт.
- •8.4.2. Автомобільний транспорт.
- •8.4.3. Конвейєрний транспорт.
- •8.4.4. Комбіновані і спеціальні види транспорту на кар'єрах
- •8.5. Контрольні запитання
- •9. ЛітературА
3.2.3. Керування процесами проведення гірничих виробок, задачі автоматизації.
Керування окремими процесами проведення виробок можливе не тільки в ручному режимі, але й з допомогою автоматичних пристроїв.
Основні напрямки автоматизації – дистанційне керування комбайном, програмне керування виконавчим органом виймального механізму, автоматичне регулювання навантаження приводу, автоматичний рух машин за напрямком. Система автоматичного регулювання повинна реагувати на зміни площі перерізу виробки, коригувати відхилення машин від заданого напрямку з допомогою лазерних пристроїв.
3.2.4. Порядок застосування технологічних схем проведення гірничих виробок і розрахунку параметрів бпр.
Технологічні схеми проведення гірничих виробок передбачають застосування певних комплектів гірничих машин і обладнання, їх розстановку та організацію робіт в залежності від гірничо-геологічних і гірничотехнічних умов, а саме: від міцності порід, кута нахилу виробки, величини перерізу, типу кріплення та ін. Якщо гірничотехнічні умови дозволяють застосувати комбайнову прохідку виробки, тоді приймаємо технологічну схему комбайнового проведення і з таблиці 4.2 обираємо один з наведених комбайнів.
В противному випадку по каталогу «Технологічні схеми проведення гірничих виробок» приймаємо одну з технологічних схем проведення виробок за допомогою БПР з відповідним набором обладнання і визначаємо параметри буропідривних робіт (БПР).
Порядок вибору і розрахунку параметрів БПР такий.
1). Для заданого перерізу виробки, міцності порід і газового режиму шахти обираємо тип ВР, діаметр патрону ВР. Для шахт, небезпечних по газу та пилу необхідно застосовувати запобіжні ВР (типу амоніт ПЖВ-20), а в інших випадках – загально вживанні ВР.(амоніт №6ЖВ, детоніти та ін.). Діаметр патронів ВР 28-45 мм і відповідно діаметр шпурів 32-60 мм. Довжину шпурів (lш), яка залежить від міцності порід та величини перерізу виробки, знаходимо з табл. 3 Додатку.
2). Кількість ВР на цикл визначається за формулою
Q
= q
·
S
·
lш
·
,
кг,
(3.1)
де q – питомі витрати ВР – наведені в табл. 4 Додатку; S – перетин виробки в прохідці, м2; – коефіцієнт використання шпура = 0,75…0,90; lш· =lз – величина заходки або просування виробки за цикл, м.
3). Величину заряду одного шпура Q1 та кількість шпурів N визначаємо з формул
Q1
=
(
d2/4)·
·
lз·
к
·
,
кг,
(3.2)
де lз = lш· – величина заходки (циклу), м; к – коефіцієнт заповнення шпура к = 0,5 … 0,8.
N = Q/ Q1. (3.3)
Приклад. Обрати обладнання, розрахувати основні параметри буропідривнх робіт для проведення двохколійного польового штреку, перерізом у світлі 16,0 м2, в прохідці S = 19,8 м2, з міцністю порід f = 12, тип кріплення – металеві арки в бетоні, шахта надкатегорійна за метановиділенням.
Для заданих умов роботи приймаємо комплект обладнання: породо-навантажувальну машину 2ПНБ-2 бурильну установку СБУ-2м.
Визначаємо параметри БПР. В якості ВР приймаємо амоніт ПЖВ-20, діаметр патронів ВР d = 36 мм, діаметр шпурів 42 мм. З таблиці 3 Додатку для f = 12 і S = 19,8 м2 приймаємо глибину шпурів lш = 2,0 м, а з табл.3 – питомі витрати ВР q = 2,4 кг/м3. Коефіцієнт використання шпурів = 0,8.
Після цього з вище наведених формул розраховуємо:
– просування вибою за цикл lз = lш·ή =2,00,8 = 1,6 м.;
– кількість ВР на цикл Q = q·S ·lш· , = 2,4·19,8·2·0,8 = 76 кг,
– величину заряду одного шпура Q1 =( d2/4)·lз·к· = (3,14·0,0362/4)·2·0,75· 1000 = 1,526 кг.
Маса одного патрону становить 0,25 кг, отже кількість патронів в шпурі становить n = 1,526/0,250 = 6,10. Приймаємо 6 патронів і коректуємо величину заряду шпура: Q1 =6·0,25 = 1,50 кг;
– кількість шпурів на заходку N = Q/ Q1 =76/1,5 = 51.