3.2.3. Керування процесами проведення гірничих виробок, задачі автоматизації.

Керування окремими процесами проведення виробок можливе не тільки в ручному режимі, але й з допомогою автоматичних пристроїв.

Основні напрямки автоматизації – дистанційне керування комбайном, програмне керування виконавчим органом виймального механізму, автоматичне регулювання навантаження приводу, автоматичний рух машин за напрямком. Система автоматичного регулювання повинна реагувати на зміни площі перерізу виробки, коригувати відхилення машин від заданого напрямку з допомогою лазерних пристроїв.

3.2.4. Порядок застосування технологічних схем проведення гірничих виробок і розрахунку параметрів бпр.

Технологічні схеми проведення гірничих виробок передбачають застосування певних комплектів гірничих машин і обладнання, їх розстановку та організацію робіт в залежності від гірничо-геологічних і гірничотехнічних умов, а саме: від міцності порід, кута нахилу виробки, величини перерізу, типу кріплення та ін. Якщо гірничотехнічні умови дозволяють застосувати комбайнову прохідку виробки, тоді приймаємо технологічну схему комбайнового проведення і з таблиці 4.2 обираємо один з наведених комбайнів.

В противному випадку по каталогу «Технологічні схеми проведення гірничих виробок» приймаємо одну з технологічних схем проведення виробок за допомогою БПР з відповідним набором обладнання і визначаємо параметри буропідривних робіт (БПР).

Порядок вибору і розрахунку параметрів БПР такий.

1). Для заданого перерізу виробки, міцності порід і газового режиму шахти обираємо тип ВР, діаметр патрону ВР. Для шахт, небезпечних по газу та пилу необхідно застосовувати запобіжні ВР (типу амоніт ПЖВ-20), а в інших випадках – загально вживанні ВР.(амоніт №6ЖВ, детоніти та ін.). Діаметр патронів ВР 28-45 мм і відповідно діаметр шпурів 32-60 мм. Довжину шпурів (l_ш), яка залежить від міцності порід та величини перерізу виробки, знаходимо з табл. 3 Додатку.

2). Кількість ВР на цикл визначається за формулою

Q = q · S · l_ш · , кг, (3.1)

де q – питомі витрати ВР – наведені в табл. 4 Додатку; S – перетин виробки в прохідці, м²; – коефіцієнт використання шпура = 0,75…0,90; l_ш· =l_з – величина заходки або просування виробки за цикл, м.

3). Величину заряду одного шпура Q₁ та кількість шпурів N визначаємо з формул

Q₁ = ( d²/4)· · l_з· к · , кг, (3.2)

де l_з = l_ш· – величина заходки (циклу), м; к – коефіцієнт заповнення шпура к = 0,5 … 0,8.

N = Q/ Q₁. (3.3)

Приклад. Обрати обладнання, розрахувати основні параметри буропідривнх робіт для проведення двохколійного польового штреку, перерізом у світлі 16,0 м², в прохідці S = 19,8 м², з міцністю порід f = 12, тип кріплення – металеві арки в бетоні, шахта надкатегорійна за метановиділенням.

Для заданих умов роботи приймаємо комплект обладнання: породо-навантажувальну машину 2ПНБ-2 бурильну установку СБУ-2м.

Визначаємо параметри БПР. В якості ВР приймаємо амоніт ПЖВ-20, діаметр патронів ВР d = 36 мм, діаметр шпурів 42 мм. З таблиці 3 Додатку для f = 12 і S = 19,8 м² приймаємо глибину шпурів l_ш = 2,0 м, а з табл.3 – питомі витрати ВР q = 2,4 кг/м³. Коефіцієнт використання шпурів  = 0,8.

Після цього з вище наведених формул розраховуємо:

– просування вибою за цикл l_з = l_ш·ή =2,00,8 = 1,6 м.;

– кількість ВР на цикл Q = q·S ·l_ш· , = 2,4·19,8·2·0,8 = 76 кг,

– величину заряду одного шпура Q₁ =( d²/4)·l_з·к· = (3,14·0,036²/4)·2·0,75· 1000 = 1,526 кг.

Маса одного патрону становить 0,25 кг, отже кількість патронів в шпурі становить n = 1,526/0,250 = 6,10. Приймаємо 6 патронів і коректуємо величину заряду шпура: Q₁ =6·0,25 = 1,50 кг;

– кількість шпурів на заходку N = Q/ Q₁ =76/1,5 = 51.