7.6. Контрольні запитання до роботи

1. Назвіть і покажіть на макетах, плакатах гірничі виробки, окремі елементи відкритих робіт.

2. Які основні і допоміжні процеси виконують при відкритих роботах?

3. Назвіть виймально-навантажувальні машини безперервної та циклічної дії.

4. Назвіть основні схеми розташування виймального і транспортного обладнання в кар'єрі.

5. В чому полягає підготовка щільних, напівскельних і скельних порід до виймання?

6. Як класифікують гірські породи за складністю буріння?

7. Які типи бурильних машин застосовують на кар’єрах з породами різної міцності (буримості)?

8. В чому суть застосування підривних робіт для подрібнення скельних і напівскельних порід?

9. Що таке «якість подрібнення» породи при застосуванні БПР і якими факторами вона визначається?

10. Які характерні особливості конструкції екскаваторів типу механічна лопата і драглайн? Які переваги і недоліки вказаних типів екскаваторів?

11. Які існують схеми розташування виймально-навантажувального і транспортного обладнання на уступах?

12. Як визначається паспортна, технічна і експлуатаційна продуктивність екскаваторів?

13. Що таке коефіцієнт екскавації?

8. Транспорт на гірничих підприємствах

8.1. Загальні зауваження до вивчення теми

Вивчення теми передбачено з використанням діючих моделей виймально-навантажувальних машин, макетів гірничих виробок, плакатів та навчального посібника [2], виконавши наступні завдання:

– ознайомитись з засобами, процесами, структурою і технологічними схемами основного і допоміжного транспорту на шахтах і рудниках;

– ознайомитись з засобами, структурою і технологічними схемами транспорту на кар'єрах;

– відповісти на контрольні запитання по темі.

8.2. Особливості транспорту на гірничих підприємствах

Транспорт на гірничих підприємствах з підземним і відкритим способами розробки родовищ корисних копалин має як спільні риси, так і суттєві відмінності. Спільність полягає в тому, що основним вантажем для обох способів є гірська маса, яка в багатьох випадках кускувата та абразивна, вантажопотоки мають односторонній напрям, а транспортні мережі, зазвичай, розгалужені і нерідко зі значними ухилами.

Відмінні риси полягають у тому, що в підземних гірничих виробках на транспортні засоби накладається ціла низка обмежень, пов'язаних з розмірами цих виробок, з газовим фактором, з більш жорсткими санітарними вимогами.

8.3. Підземний транспорт

8.3.1. Задачі, структура і технологічні схеми підземного транспорту.

Підземний транспорт на шахтах призначається для виконання таких задач:

– доставка корисної копалини від очисних вибоїв до головного ствола, а при розкритті похилими стволами – до поверхні;

– доставка корисної копалини і породи від підготовчих вибоїв або місць ремонтних робіт до ствола;

– доставка матеріалів та обладнання від стволів чи з поверхні до очисних і підготовчих вибоїв та в зворотному напрямку;

– доставка людей позмінно від ствола до робочих місць і в зворотному напрямках.

Структурно весь підземний транспорт діляють на дві групи: основний – для доставки корисної копалини та допоміжний - для доставки людей і всіх інших вантажів.

Сукупність засобів основного і допоміжного транспорту разом з мережею транспортних виробок визначають технологічну схему транспорту.

В залежності від місця розташування транспортних засобів увесь підземний транспорт поділяють на дві групи: дільничний та магістральний.

Дільничний транспорт являє собою сукупність транспортних засобів в межах виймальної дільниці. На технологічній схемі транспорту, наведеній на рис. 8.1, до дільничного транспорту відносяться транспортні засоби на виймальних і вентиляційних ярусних, поверхових, проміжних штреках та проміжних бремсбергах, виймальних і вентиляційних ходках.

Магістральний транспорт – це сукупність транспортних засобів і пристроїв, розташованих в капітальних похилих виробках, приствольних дворах.

Основний магістральний транспорт може бути однотипним (локомотивним чи конвеєрним) від очисного вибою до ствола, або комбінованим: конвеєрний з локомотивним. На рис. 8.1 наведено технологічну схему транспорту для комбінованої схеми підготовки: поверхової з поділом на підповерхи – для бремсбергової частини, панельної – для похилої південно-східної частини і погоризонтної з вийманням стовпами по підняттю – для південно-західної частини шахтного поля.

Допоміжний транспорт для наведеної на рисунку схеми такий: по головних, поверхових і ярусних штреках – електровозний; по допоміжних і людських бремсбергах (8, 9) – канатна кінцева відкатка за допомогою лебідок (підйомних машин); по допоміжному проміжному бремсбергу, підповерховому штреку, вентиляційному ходку (13, 13',13") – за допомогою монорейкової доріжки з канатною тягою.

Для верхніх підповерхів схема транспорту – п'ятиланкова. Для нижніх підповерхів, якщо відсутні печі та просіки, і для ярусних штреків похилової панелі схема транспорту простіша, трьохланкова (наприклад, ярусний відкотний штрек – панельний конвеєрний бремсберг – головний відкотний штрек), а для південно-західної лави з погоризонтною підготовкою – дволанкова.

Власне процеси транспортування складаються з монтажу-демонтажу транспортних засобів на окремих ділянках штреку, нарощування чи скорочення окремих конвеєрних ліній, обслуговування їх в процесі експлуатації, управління механізмами на пунктах перенавантаження, керування електровозами, наглядом за роботою конвеєрних ліній, за технічним станом окремих транспортних засобів, їх ремонту.