- •Основи технології видобування корисних копалин
- •Основи технології видобування корисних копалин
- •1. Розташування і призначення підземних гірничих виробок
- •1.2. Короткі відомості про підземні гірничі виробки
- •1.2.1. Підготовка шахтного поля. Призначення і розташування гірничих виробок.
- •1.2.2. Виробки, довжина яких значно перевищує поперечний переріз.
- •2.2. Характеристика кріплення, і умови його роботи та область застосування
- •1.2.4. Приствольні двори і службові камери.
- •1.3. Контрольні запитання
- •2. Кріплення для капітальних і підготовчих гірничих виробок
- •2.3. Контрольні запитання
- •3. Технологія проведення капітальних і підготовчих гірничих виробок
- •3.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •3.2.2. Технологія проведення виробки буропідривним способом (на прикладі проведення штреку змішаним вибоєм).
- •3.2.3. Керування процесами проведення гірничих виробок, задачі автоматизації.
- •3.2.4. Порядок застосування технологічних схем проведення гірничих виробок і розрахунку параметрів бпр.
- •3.3. Контрольні запитання
- •4. Виймання вугілля і кріплення в очисних вибоях шахти
- •4.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •4.2. Поняття про засоби і процеси виймання пластів
- •4.3. Виймання вугілля комбайнами
- •4.4. Виймання вугілля стругами
- •4.5. Кріплення для очисних вибоїв
- •4.5.1. Індивідуальне кріплення.
- •4.5.2. Механізоване кріплення.
- •4.6. Поняття про технологічні схеми очисних робіт, організацію роботи в лаві
- •4.6.1. Технологічні схеми очисних вибоїв.
- •4.6.2. Порядок вибору технологічного комплексу очисного вибою і розрахунку навантаження на комбайнову лаву.
- •4.7. Контрольні запитання
- •5. Процеси і системи розробки рудних родовищ
- •5.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •5.2. Основні виробничі процеси при розробці рудних родовищ
- •5.3. Системи розробки руди, порядок виконання підготовчих та очисних робіт
- •5.3.1. Класифікація систем розробки.
- •5.3.2. Система розробки поверховим обрушенням.
- •5.3.3. Камерно-стовпова система розробки.
- •5.3.4. Система розробки руди з магазинуванням.
- •5.3.5. Системи розробки руди похилими шарами із закладкою.
- •5.4. Контрольні запитання
- •6. Вентиляція гірничих підприємств
- •6.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •6.2. Склад рудникового повітря, гранично-допустимі концентрації газів та пилу
- •6.3. Принцип розрахунку основних параметрів провітрювання підземних виробок
- •6.4. Засоби та способи вентиляції підземних гірничих виробок та шахти в цілому
- •6.5. Засоби та способи нормалізації атмосфери в кар'єрах
- •6.6. Визначення необхідої кількості повітря і величини депресії для очисного вибою та виймальної дільниці
- •6.7. Контрольні запитання
- •7. Технологія і механізація відкритих гірничих робіт
- •7.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •7.2. Гірничі виробки на відкритих гірничих роботах
- •7.3. Етапи і процеси відкритих гірничих робіт
- •7.4. Підготовка гірських порід до виймання
- •7.4.1. Осушення масиву порід.
- •7.4.2. Буропідривні роботи.
- •7.5. Виймально-навантажувальні роботи на кар’єрах
- •7.5. 1. Виймально-навантажувальне обладнання.
- •7.5.2. Технологія виконання виймально-навантажувальних робіт, принцип розрахунку продуктивності машин.
- •7.6. Контрольні запитання до роботи
- •8. Транспорт на гірничих підприємствах
- •8.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •8.2. Особливості транспорту на гірничих підприємствах
- •8.3. Підземний транспорт
- •8.3.1. Задачі, структура і технологічні схеми підземного транспорту.
- •8.3. 2. Засоби основного транспорту.
- •8.3.3. Допоміжний транспорт.
- •8.3.4. Технологічні процеси в приствольному дворі.
- •8.4. Переміщення кар’єрних вантажів
- •8.4.1. Кар'єрний залізничний транспорт.
- •8.4.2. Автомобільний транспорт.
- •8.4.3. Конвейєрний транспорт.
- •8.4.4. Комбіновані і спеціальні види транспорту на кар'єрах
- •8.5. Контрольні запитання
- •9. ЛітературА
7.6. Контрольні запитання до роботи
Назвіть і покажіть на макетах, плакатах гірничі виробки, окремі елементи відкритих робіт.
Які основні і допоміжні процеси виконують при відкритих роботах?
Назвіть виймально-навантажувальні машини безперервної та циклічної дії.
Назвіть основні схеми розташування виймального і транспортного обладнання в кар'єрі.
В чому полягає підготовка щільних, напівскельних і скельних порід до виймання?
Як класифікують гірські породи за складністю буріння?
Які типи бурильних машин застосовують на кар’єрах з породами різної міцності (буримості)?
В чому суть застосування підривних робіт для подрібнення скельних і напівскельних порід?
Що таке «якість подрібнення» породи при застосуванні БПР і якими факторами вона визначається?
Які характерні особливості конструкції екскаваторів типу механічна лопата і драглайн? Які переваги і недоліки вказаних типів екскаваторів?
Які існують схеми розташування виймально-навантажувального і транспортного обладнання на уступах?
Як визначається паспортна, технічна і експлуатаційна продуктивність екскаваторів?
Що таке коефіцієнт екскавації?
8. Транспорт на гірничих підприємствах
8.1. Загальні зауваження до вивчення теми
Вивчення теми передбачено з використанням діючих моделей виймально-навантажувальних машин, макетів гірничих виробок, плакатів та навчального посібника [2], виконавши наступні завдання:
– ознайомитись з засобами, процесами, структурою і технологічними схемами основного і допоміжного транспорту на шахтах і рудниках;
– ознайомитись з засобами, структурою і технологічними схемами транспорту на кар'єрах;
– відповісти на контрольні запитання по темі.
8.2. Особливості транспорту на гірничих підприємствах
Транспорт на гірничих підприємствах з підземним і відкритим способами розробки родовищ корисних копалин має як спільні риси, так і суттєві відмінності. Спільність полягає в тому, що основним вантажем для обох способів є гірська маса, яка в багатьох випадках кускувата та абразивна, вантажопотоки мають односторонній напрям, а транспортні мережі, зазвичай, розгалужені і нерідко зі значними ухилами.
Відмінні риси полягають у тому, що в підземних гірничих виробках на транспортні засоби накладається ціла низка обмежень, пов'язаних з розмірами цих виробок, з газовим фактором, з більш жорсткими санітарними вимогами.
8.3. Підземний транспорт
8.3.1. Задачі, структура і технологічні схеми підземного транспорту.
Підземний транспорт на шахтах призначається для виконання таких задач:
– доставка корисної копалини від очисних вибоїв до головного ствола, а при розкритті похилими стволами – до поверхні;
– доставка корисної копалини і породи від підготовчих вибоїв або місць ремонтних робіт до ствола;
– доставка матеріалів та обладнання від стволів чи з поверхні до очисних і підготовчих вибоїв та в зворотному напрямку;
– доставка людей позмінно від ствола до робочих місць і в зворотному напрямках.
Структурно весь підземний транспорт діляють на дві групи: основний – для доставки корисної копалини та допоміжний - для доставки людей і всіх інших вантажів.
Сукупність засобів основного і допоміжного транспорту разом з мережею транспортних виробок визначають технологічну схему транспорту.
В залежності від місця розташування транспортних засобів увесь підземний транспорт поділяють на дві групи: дільничний та магістральний.
Дільничний транспорт являє собою сукупність транспортних засобів в межах виймальної дільниці. На технологічній схемі транспорту, наведеній на рис. 8.1, до дільничного транспорту відносяться транспортні засоби на виймальних і вентиляційних ярусних, поверхових, проміжних штреках та проміжних бремсбергах, виймальних і вентиляційних ходках.
Магістральний транспорт – це сукупність транспортних засобів і пристроїв, розташованих в капітальних похилих виробках, приствольних дворах.
Основний магістральний транспорт може бути однотипним (локомотивним чи конвеєрним) від очисного вибою до ствола, або комбінованим: конвеєрний з локомотивним. На рис. 8.1 наведено технологічну схему транспорту для комбінованої схеми підготовки: поверхової з поділом на підповерхи – для бремсбергової частини, панельної – для похилої південно-східної частини і погоризонтної з вийманням стовпами по підняттю – для південно-західної частини шахтного поля.
Допоміжний транспорт для наведеної на рисунку схеми такий: по головних, поверхових і ярусних штреках – електровозний; по допоміжних і людських бремсбергах (8, 9) – канатна кінцева відкатка за допомогою лебідок (підйомних машин); по допоміжному проміжному бремсбергу, підповерховому штреку, вентиляційному ходку (13, 13',13") – за допомогою монорейкової доріжки з канатною тягою.
Для верхніх підповерхів схема транспорту – п'ятиланкова. Для нижніх підповерхів, якщо відсутні печі та просіки, і для ярусних штреків похилової панелі схема транспорту простіша, трьохланкова (наприклад, ярусний відкотний штрек – панельний конвеєрний бремсберг – головний відкотний штрек), а для південно-західної лави з погоризонтною підготовкою – дволанкова.
Власне процеси транспортування складаються з монтажу-демонтажу транспортних засобів на окремих ділянках штреку, нарощування чи скорочення окремих конвеєрних ліній, обслуговування їх в процесі експлуатації, управління механізмами на пунктах перенавантаження, керування електровозами, наглядом за роботою конвеєрних ліній, за технічним станом окремих транспортних засобів, їх ремонту.
