
- •Основи технології видобування корисних копалин
- •Основи технології видобування корисних копалин
- •1. Розташування і призначення підземних гірничих виробок
- •1.2. Короткі відомості про підземні гірничі виробки
- •1.2.1. Підготовка шахтного поля. Призначення і розташування гірничих виробок.
- •1.2.2. Виробки, довжина яких значно перевищує поперечний переріз.
- •1.2.4. Приствольні двори і службові камери.
- •1.3. Контрольні запитання
- •2. Кріплення для капітальних і підготовчих гірничих виробок
- •2.2. Характеристика кріплення, і умови його роботи та область застосування
- •2.3. Контрольні запитання
- •3. Технологія проведення капітальних і підготовчих гірничих виробок
- •3.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •3.2.2. Технологія проведення виробки буропідривним способом (на прикладі проведення штреку змішаним вибоєм).
- •3.2.3. Керування процесами проведення гірничих виробок, задачі автоматизації.
- •3.2.4. Порядок застосування технологічних схем проведення гірничих виробок і розрахунку параметрів бпр.
- •3.3. Контрольні запитання
- •4. Виймання вугілля і кріплення в очисних вибоях шахти
- •4.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •4.2. Поняття про засоби і процеси виймання пластів
- •4.3. Виймання вугілля комбайнами
- •4.4. Виймання вугілля стругами
- •4.5. Кріплення для очисних вибоїв
- •4.5.1. Індивідуальне кріплення.
- •4.5.2. Механізоване кріплення.
- •4.6. Поняття про технологічні схеми очисних робіт, організацію роботи в лаві
- •4.6.1. Технологічні схеми очисних вибоїв.
- •4.6.2. Порядок вибору технологічного комплексу очисного вибою і розрахунку навантаження на комбайнову лаву.
- •4.7. Контрольні запитання
- •5. Процеси і системи розробки рудних родовищ
- •5.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •5.2. Основні виробничі процеси при розробці рудних родовищ
- •5.3. Системи розробки руди, порядок виконання підготовчих та очисних робіт
- •5.3.1. Класифікація систем розробки.
- •5.3.2. Система розробки поверховим обрушенням.
- •5.3.3. Камерно-стовпова система розробки.
- •5.3.4. Система розробки руди з магазинуванням.
- •5.3.5. Системи розробки руди похилими шарами із закладкою.
- •5.4. Контрольні запитання
- •6. Вентиляція гірничих підприємств
- •6.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •6.2. Склад рудникового повітря, гранично-допустимі концентрації газів та пилу
- •6.3. Принцип розрахунку основних параметрів провітрювання підземних виробок
- •6.4. Засоби та способи вентиляції підземних гірничих виробок та шахти в цілому
- •6.5. Засоби та способи нормалізації атмосфери в кар'єрах
- •6.6. Визначення необхідої кількості повітря і величини депресії для очисного вибою та виймальної дільниці
- •6.7. Контрольні запитання
- •7. Технологія і механізація відкритих гірничих робіт
- •7.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •7.2. Гірничі виробки на відкритих гірничих роботах
- •7.3. Етапи і процеси відкритих гірничих робіт
- •7.4. Підготовка гірських порід до виймання
- •7.4.1. Осушення масиву порід.
- •7.4.2. Буропідривні роботи.
- •7.5. Виймально-навантажувальні роботи на кар’єрах
- •7.5. 1. Виймально-навантажувальне обладнання.
- •7.5.2. Технологія виконання виймально-навантажувальних робіт, принцип розрахунку продуктивності машин.
- •7.6. Контрольні запитання до роботи
- •8. Транспорт на гірничих підприємствах
- •8.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •8.2. Особливості транспорту на гірничих підприємствах
- •8.3. Підземний транспорт
- •8.3.1. Задачі, структура і технологічні схеми підземного транспорту.
- •8.3. 2. Засоби основного транспорту.
- •8.3.3. Допоміжний транспорт.
- •8.3.4. Технологічні процеси в приствольному дворі.
- •8.4. Переміщення кар’єрних вантажів
- •8.4.1. Кар'єрний залізничний транспорт.
- •8.4.2. Автомобільний транспорт.
- •8.4.3. Конвейєрний транспорт.
- •8.4.4. Комбіновані і спеціальні види транспорту на кар'єрах
- •8.5. Контрольні запитання
- •9. ЛітературА
6.6. Визначення необхідої кількості повітря і величини депресії для очисного вибою та виймальної дільниці
У більшості випадків при відробці виймального поля одинарними лавами виймальна дільниця складається з очисного вибою (лави) і двох штреків чи ходків, що прилягають до нього: конвеєрного (чи відкотного) і вентиляційного.
Необхідна кількість повітря для провітрювання очисного вибою за фактором метановиділення визначається на основі формули (6.1):
Qоч = 100· I · Kн /(C – C0) ·коч, м3/хв., (6.6)
де коч – коефіцієнт, який враховує рух повітря по частині виробленого простору, що прилягає безпосередньо до виробленого простору лави: при управлінні покрівлею повним обваленням породи приймається рівним 1,30; 1,25; 1,20 відповідно для порід покрівлі – стійких, середньої стійкості і нестійких.
Кількість повітря для очисного вибою, крім вказаних факторів, визначають, як і для підготовчих виробок, за факторами газовиділення після вибухових робіт, максимальною кількістю одночасно працюючих, за тепловим фактором з забезпеченням мінімальної швидкості повітря у виробці.
Отриману з (6.6) кількість повітря перевіряють тільки за максимально-допустимій за ПБ швидкістю Vmax = 4 м/с – з формули (6.2), в якій переріз очисного вибою (лави) у світлі визначається з виразу:
S =kз m bmin,
де kз – коефіцієнт загромадження привибійного простору: для механізованих комплексів орієнтовно приймається рівним 0,7…0,9 – відповідно для потужності пласта m від 0,7...0,8 до 1,6…1,9 м; для індивідуального кріплення – 0,9 …0,95; bmin – мінімальна ширина привибійного простору: приймається у відповідності з паспортом кріплення лави; в більшості випадків знаходиться в межах 2,6…3,2 м.
Якщо за формулою (6.6) кількість повітря за газовим фактором перевищує отримане за (6.2) максимально допустиме значення, то необхідно зменшити метановиділення в очисний вибій шляхом застосування дегазації або ж шляхом зменшення навантаження на лаву до виконання нерівності
Q´оч Qmax.
Розрахунок кількості повітря для вентиляції виймальної дільниці Q´дл може бути здійснений з урахуванням прийнятої розрахункової кількості повітря по лаві
Qдл = квт Q´оч, м3/хв,
де квт – коефіцієнт втрат повітря через вироблений простір дільниці: залежить від системи розробки, схеми провітрювання, характеристики порід покрівлі, для стовпової системи розробки і зворотньоточної схеми провітрювання можна приймати рівним 1,40, 1,30 або 1,25 відповідно для порід покрівлі – стійких, середньої стійкості і нестійких.
Ця кількість повітря (Qдл) проходить по виймальних підготовчих виробках. Переріз цих виробок приймається в залежності від транспортного обладнання, від технологічної схеми очисного вибою.
Приклад. Визначити кількість повітря, необхідну для провітрювання виймальної дільниці, і депресію тертя для ярусного конвеєрного штреку довжиною l = 1500 м, перерізом у світлі S = 8,8 м2, якщо: кількість повітря для очисного вибою Q´оч = 456 м3/хв = 7,6 м3/с; коефіцієнт аеродинамічного опору = 0,030; породи покрівлі стійкі (квт = 1,4).
Розв’язання.
Визначимо периметр
Ps,
кількість повітря
Qкш
і депресію конвеєрного штреку
h:
Ps
4
= 4
= 12,3 м;
Qкш = Qдл = квт Q´оч = 1,4·456 = 638 м3/хв = 10,5 м3/с;
h = Psl Q2 / S3= 0,030·12,3·1500·10,52/8,83 = 89,5 Н/м2.
Гірничотехнічні умови для розрахунку параметрів провітрювання виймальної дільниці задані в Додатку індивідуально (поваріантно).