6. Вентиляція гірничих підприємств

6.1. Загальні зауваження до вивчення теми

Дана тема є визначальною при створенні безпечних умов праці на гірничих підприємствах Тому при вивченні її крім навчального посібника [2, розд.7] необхідно ознайомитися з вимогами «Правил безпеки…» (ПБ) [3]. Основні завдання при вивченні теми:

– ознайомитися зі складом рудникового повітря, вивчити гранично- допустимих концентрацій газів та пилу;

– ознайомитися з принципом розрахунку основних параметрів провітрювання підземних виробок;

– ознайомитися з засобами та способами вентиляції підземних гірничих виробок та шахти в цілому, з засобами та способами нормалізації атмосфери в кар'єрах;

–розрахувати необхідну кількість повітря і величину депресії для очисного вибою та виймальної дільниці;

– вивчити вимоги відповідних розділів ПБ;

– відповісти на контрольні запитання по темі.

6.2. Склад рудникового повітря, гранично-допустимі концентрації газів та пилу

Повітря, яке заповнює гірничі виробки шахт і кар'єрів, називають рудниковим повітрям. Воно складається з атмосферного повітря та домішок пилу, часто шкідливих газів: оксидів вуглецю і азоту, зокрема, CO₂, CO, NO₂, NO, N₂O₄, N₂O₅, метану (CH₄) та інших. Основними складовими атмосферного повітря є азот (78,08 % – за об'ємом для сухого повітря) та кисень (20,95 %).

Джерелами утворення пилу є виробничі процеси, пов'язані з руйнуванням порід, їх навантаженням, розвантаженням та інше.

Шкідливі та отруйні гази утворюються при буропідривних роботах, при роботі двигунів внутрішнього згоряння або виділяються з корисної копалини і оточуючих порід (метан, вуглекислий газ та ін). На вугільних шахтах найбільш небезпечним газом є метан. Він майже вдвічі легший за повітря і при концентраціях від 5 до 14...16 % утворює з повітрям вибухову суміш, яка підривається при наявності високої температури (650...750 С і більше). Гранично – допустимі концентрації (ГДК) метану і вуглекислого газу наведені в таблиці 6.1.

Дуже шкідливим для здоров’я людей є оксид вуглецю CO (чадний газ). Він утворюється здебільшого при пожежах, самозагорянні вугілля, при буро-підривних роботах (БПР). Максимальний допустимий вміст CO в діючих виробках – 0,0017 %.

При вибухових роботах утворюються отруйні окиси азоту. Найбільш стійкий з них NO₂, для якого ГДК становить 0,00025 %. Для інших отруйних газів “Правилами безпеки” встановлені межі ГДК: для сірчаного газу (SO₂) – 0,00038 %, для сірководню (H₂S) – 0,00071 %.

Таблиця 6.1. Гранично-допустимі концентрації газів у підземних гірничих виробках

Назва газу	Місця заміру, назви виробок	ГДК (С), %
Метан (CH4)	На виході з шахти, крила	0,75
	На виході з очисних і підготовчих вибоїв, у всіх інших виробках	1,0
	Місцеве скупчення біля працюючих машин	 2
Двоокис вуглецю (CO2)	На виході з шахти, крила	0,75
	У решті виробок	0,5
	В місцях ліквідації аварії	1,0

Гранично-допустимі концентрації (ГДК) пилу в гірничих виробках залежать від вмісту SiO₂: якщо SiO₂ > 70 %, то ГДК = 1 мг/м³; при вмісті SiO₂ 10-70 % ГДК = 2 мг/м³. Для вугільно-породного пилу без SiO₂ ГДК = 10 мг/м³.