
- •Основи технології видобування корисних копалин
- •Основи технології видобування корисних копалин
- •1. Розташування і призначення підземних гірничих виробок
- •1.2. Короткі відомості про підземні гірничі виробки
- •1.2.1. Підготовка шахтного поля. Призначення і розташування гірничих виробок.
- •1.2.2. Виробки, довжина яких значно перевищує поперечний переріз.
- •1.2.4. Приствольні двори і службові камери.
- •1.3. Контрольні запитання
- •2. Кріплення для капітальних і підготовчих гірничих виробок
- •2.2. Характеристика кріплення, і умови його роботи та область застосування
- •2.3. Контрольні запитання
- •3. Технологія проведення капітальних і підготовчих гірничих виробок
- •3.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •3.2.2. Технологія проведення виробки буропідривним способом (на прикладі проведення штреку змішаним вибоєм).
- •3.2.3. Керування процесами проведення гірничих виробок, задачі автоматизації.
- •3.2.4. Порядок застосування технологічних схем проведення гірничих виробок і розрахунку параметрів бпр.
- •3.3. Контрольні запитання
- •4. Виймання вугілля і кріплення в очисних вибоях шахти
- •4.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •4.2. Поняття про засоби і процеси виймання пластів
- •4.3. Виймання вугілля комбайнами
- •4.4. Виймання вугілля стругами
- •4.5. Кріплення для очисних вибоїв
- •4.5.1. Індивідуальне кріплення.
- •4.5.2. Механізоване кріплення.
- •4.6. Поняття про технологічні схеми очисних робіт, організацію роботи в лаві
- •4.6.1. Технологічні схеми очисних вибоїв.
- •4.6.2. Порядок вибору технологічного комплексу очисного вибою і розрахунку навантаження на комбайнову лаву.
- •4.7. Контрольні запитання
- •5. Процеси і системи розробки рудних родовищ
- •5.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •5.2. Основні виробничі процеси при розробці рудних родовищ
- •5.3. Системи розробки руди, порядок виконання підготовчих та очисних робіт
- •5.3.1. Класифікація систем розробки.
- •5.3.2. Система розробки поверховим обрушенням.
- •5.3.3. Камерно-стовпова система розробки.
- •5.3.4. Система розробки руди з магазинуванням.
- •5.3.5. Системи розробки руди похилими шарами із закладкою.
- •5.4. Контрольні запитання
- •6. Вентиляція гірничих підприємств
- •6.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •6.2. Склад рудникового повітря, гранично-допустимі концентрації газів та пилу
- •6.3. Принцип розрахунку основних параметрів провітрювання підземних виробок
- •6.4. Засоби та способи вентиляції підземних гірничих виробок та шахти в цілому
- •6.5. Засоби та способи нормалізації атмосфери в кар'єрах
- •6.6. Визначення необхідої кількості повітря і величини депресії для очисного вибою та виймальної дільниці
- •6.7. Контрольні запитання
- •7. Технологія і механізація відкритих гірничих робіт
- •7.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •7.2. Гірничі виробки на відкритих гірничих роботах
- •7.3. Етапи і процеси відкритих гірничих робіт
- •7.4. Підготовка гірських порід до виймання
- •7.4.1. Осушення масиву порід.
- •7.4.2. Буропідривні роботи.
- •7.5. Виймально-навантажувальні роботи на кар’єрах
- •7.5. 1. Виймально-навантажувальне обладнання.
- •7.5.2. Технологія виконання виймально-навантажувальних робіт, принцип розрахунку продуктивності машин.
- •7.6. Контрольні запитання до роботи
- •8. Транспорт на гірничих підприємствах
- •8.1. Загальні зауваження до вивчення теми
- •8.2. Особливості транспорту на гірничих підприємствах
- •8.3. Підземний транспорт
- •8.3.1. Задачі, структура і технологічні схеми підземного транспорту.
- •8.3. 2. Засоби основного транспорту.
- •8.3.3. Допоміжний транспорт.
- •8.3.4. Технологічні процеси в приствольному дворі.
- •8.4. Переміщення кар’єрних вантажів
- •8.4.1. Кар'єрний залізничний транспорт.
- •8.4.2. Автомобільний транспорт.
- •8.4.3. Конвейєрний транспорт.
- •8.4.4. Комбіновані і спеціальні види транспорту на кар'єрах
- •8.5. Контрольні запитання
- •9. ЛітературА
6. Вентиляція гірничих підприємств
6.1. Загальні зауваження до вивчення теми
Дана тема є визначальною при створенні безпечних умов праці на гірничих підприємствах Тому при вивченні її крім навчального посібника [2, розд.7] необхідно ознайомитися з вимогами «Правил безпеки…» (ПБ) [3]. Основні завдання при вивченні теми:
– ознайомитися зі складом рудникового повітря, вивчити гранично- допустимих концентрацій газів та пилу;
– ознайомитися з принципом розрахунку основних параметрів провітрювання підземних виробок;
– ознайомитися з засобами та способами вентиляції підземних гірничих виробок та шахти в цілому, з засобами та способами нормалізації атмосфери в кар'єрах;
–розрахувати необхідну кількість повітря і величину депресії для очисного вибою та виймальної дільниці;
– вивчити вимоги відповідних розділів ПБ;
– відповісти на контрольні запитання по темі.
6.2. Склад рудникового повітря, гранично-допустимі концентрації газів та пилу
Повітря, яке заповнює гірничі виробки шахт і кар'єрів, називають рудниковим повітрям. Воно складається з атмосферного повітря та домішок пилу, часто шкідливих газів: оксидів вуглецю і азоту, зокрема, CO2, CO, NO2, NO, N2O4, N2O5, метану (CH4) та інших. Основними складовими атмосферного повітря є азот (78,08 % – за об'ємом для сухого повітря) та кисень (20,95 %).
Джерелами утворення пилу є виробничі процеси, пов'язані з руйнуванням порід, їх навантаженням, розвантаженням та інше.
Шкідливі та отруйні гази утворюються при буропідривних роботах, при роботі двигунів внутрішнього згоряння або виділяються з корисної копалини і оточуючих порід (метан, вуглекислий газ та ін). На вугільних шахтах найбільш небезпечним газом є метан. Він майже вдвічі легший за повітря і при концентраціях від 5 до 14...16 % утворює з повітрям вибухову суміш, яка підривається при наявності високої температури (650...750 С і більше). Гранично – допустимі концентрації (ГДК) метану і вуглекислого газу наведені в таблиці 6.1.
Дуже шкідливим для здоров’я людей є оксид вуглецю CO (чадний газ). Він утворюється здебільшого при пожежах, самозагорянні вугілля, при буро-підривних роботах (БПР). Максимальний допустимий вміст CO в діючих виробках – 0,0017 %.
При вибухових роботах утворюються отруйні окиси азоту. Найбільш стійкий з них NO2, для якого ГДК становить 0,00025 %. Для інших отруйних газів “Правилами безпеки” встановлені межі ГДК: для сірчаного газу (SO2) – 0,00038 %, для сірководню (H2S) – 0,00071 %.
Таблиця 6.1. Гранично-допустимі концентрації газів у підземних гірничих виробках
Назва газу |
Місця заміру, назви виробок |
ГДК (С), % |
Метан (CH4) |
На виході з шахти, крила |
0,75 |
На виході з очисних і підготовчих вибоїв, у всіх інших виробках |
1,0 |
|
Місцеве скупчення біля працюючих машин |
2 |
|
Двоокис вуглецю (CO2) |
На виході з шахти, крила |
0,75 |
У решті виробок |
0,5 |
|
В місцях ліквідації аварії |
1,0 |
Гранично-допустимі концентрації (ГДК) пилу в гірничих виробках залежать від вмісту SiO2: якщо SiO2 > 70 %, то ГДК = 1 мг/м3; при вмісті SiO2 10-70 % ГДК = 2 мг/м3. Для вугільно-породного пилу без SiO2 ГДК = 10 мг/м3.