12.4. Інформаційні системи та технології обробки знань

Природні та науково-технічні зміни, які відбуваються у проце­сах розвитку людства, неминуче ведуть до якісних соціально-економічних змін. І в першу чергу - у необхідності, наявності, способах обробки, передачі та використанні інформації, а відповідно й знань, та формуванні нової ери суспільного розвит­ку - інноваційної. У зв'язку з цим відслідковуються зміни в інформаційній інфраструктурі на всіх етапах роботи з інформацією та в процесах накопичення й використання баз і банків знань. За ствердженням Б. Гейтца, сучасна інформаційна інфраструктура перетворюється з системи взаємопов'язаних матеріальних об'єктів, які мають безпосереднє відношення до процесів роботи з інформацією та продукції її обробки, до системи електронних потоків, які пов'язують між собою джерела інформації, до структури державної влади й управління різних рівнів, об'єктів всіх галузей та сфер економіки, споживачів. Саме завдяки електронним комунікаціям та устаткуванню, відповідному матеріальному забезпеченню, інформаційним технологіям

389

відбувається їх поєднання для вироблення знань, а на цій основі - товарів та послуг, створення сприятливих умов розвитку людей, суспільства в цілому.

Сучасний етап розвитку людства - ера інформатизації та інноваційного розвитку - характеризується поступовою, але стійкою глобалізацією та інтернаціоналізацією, пришвидшеними темпами розвитку всіх економічних процесів. Якщо промисловим технологіям знадобилося більше двох третин двадцятого століття, щоб досягнути необхідних результатів та висот, то розвиток інформаційних технологій практично за двадцять років досягнув небувалих розмірів. За деякими оцінками, обсяг ринку інформаційних технологій і систем та ринку знань кожні п'ять років збільшується у два рази при щорічному темпі 10-12%. Це дозволяє створювати значну кількість нових робочих місць, збільшувати обсяги внутрішнього національного продукту.

Що ж таке інформаційні системи та технології ? Яким чином во­ни впливають на соціально-економічні зміни суспільства?

У найбільш загальному розумінні, інформаційна система - це сукупність пов'язаних між собою елементів, функціонування яких направлено на реалізацію конкретної мети або отримання корисно­го результату. Звідси, практично кожний економічний об'єкт або його частину можна розглядати як систему, яка прагне у своїй діяльності до вирішення стратегічних проблем (рис. 12.5), досяг­нення визначеної мети, тобто організації такого управлінсько-виробничого процесу, який дозволив би максимально задовольнити потреби споживачів і одержати необхідні прибутки від своєї діяльності. Для реалізації такої задачі кожний об'єкт потребує наявності необхідної інформації, досить обширних знань, навичок роботи з нею та каналів зв'язку зі всіма учасниками своєї господарської діяльності.

Рис. 12.5. Взаємопов'язані групи стратегічних проблем

Сьогодні така проблема вирішується за допомогою наявності телекомунікацій та використання інформаційних технологій, які дозволяють практично миттєво підключатися до будь-яких елек­тронних масивів, отримувати інформацію і використовувати її для аналізу, прогнозування, прийняття управлінських рішень у сфері бізнесу, комерції, маркетингу тощо. Таким чином, інформаційні технології - це сукупність методів, виробничих процесів та про­грамно-технічних засобів, які забезпечують збір, зберігання, оброб­ку, передачу та використання інформації, або іншими словами-підсилювачі інтелектуальних можливостей людей та машин, основа розвитку продуктивних сил. Причому всі ці дії спрямовані на зни­ження працеємкості процесів використання інформаційних ресурсів, підвищення їх надійності та оперативності. В економічному аспекті інформаційні технології відіграють роль генератора доданої вартості, оскільки через інтерактивний діалог з користувачем висту­пають одним із засобів створення інформаційної продукції, а відповідно - породжують додаткову вартість, збагачуючи та диференціюючи інформаційні джерела.

390

391

■

Інформаційні технології можна поділити на дві категорії: технології, які поєднують між собою електронні потоки передачі інформації, та технології, за допомогою яких реалізовуються соціально-бізнесові процеси. При цьому, яку б технологію не вико­ристовували у практичній діяльності, завжди відслідковується сис­тема взаємопов'язаних та посилюючих одна одну тенденцій її розвитку: ускладнення інформаційних продуктів та послуг; забез­печення сумісності; ліквідація проміжних ланцюгів; глобалізація та конвергенція (рис. 12.6).

Рис. 12.6. Тенденції розвитку інформаційних технологій

Тенденція ускладнення інформаційного продукту та послуг про­являється через здатність інформаційних технологій генерувати ін­формаційний продукт у відповідності до запиту і надавати його споживачу у зручний час, у визначеній формі та певними каналами зв'язку, що певним чином ускладнює процеси обробки інформації, але підвищує її цінність й оперативність.

Забезпечення сумісності проявляється через здатність інформаційних технологій, завдяки стандартизації програмних, апаратних та інформа­ційних компонентів, забезпечити уніфікацію зовнішніх форм всіх ета­пів роботи з інформацією, формалізацію даних, можливість вільного обміну та зберігання різноманітної інформації, координувати розробку протоколів взаємодії стандартних інтерфейсів апаратних засобів. Сумі­сність і взаємодія починаються і закінчуються всіма видами інформації - мова, дані, знання, відображення у статиці та динаміці, почуття, зір тощо. При цьому посилюються компоненти впливу з боку інформацій-

392

них систем (наприклад, механічні вібрації, потоки повітря, запах тощо) і водночас відкриваються можливості відчувати, бачити й працювати з інформацією та продуктами її обробки у відповідності до підвищених сучасних вимог.

Ліквідація проміжних ланцюгів - це процес розробки нових ме­тодів роботи з інформацією та продуктами її обробки, які створю­ють умови перетворення їх у зручні та доступні для негайного використання споживачем форми. Наприклад, автоматизація ліній телефонного зв'язку привела до ліквідації працівників, які поєдну­вали між собою абонентів; поява мережі Інтернет привела до лікві­дації цілого загону посередників (торгових агентів, біржових брокерів, поштової розсилки, спілкування через традиційні лінії те­лефонного зв'язку тощо). Правда, не можна стверджувати, що на­звані проміжні ланцюги повністю ліквідовані з реального життєвого обігу, але значні обсяги їх функцій замінені завдяки іс­нуванню Інтернет-технологій. Так, поява електронних магазинів дозволила прискорити процеси подачі запитів та отримання необхідної продукції, зекономити час виробників та споживачів, а головне ~ зменшити обсяги витрат при використанні сучасних технологій купівлі-продажу товарів через мережу електронної торгівлі. Тут ліквідуються склади, магазини, деякі банківські та транспортні функції. Ліквідація проміжних ланцюгів одна з важли­вих і найсучасніших тенденцій, оскільки завдяки інформаційним технологіям з'являється можливість миттєвого спілкування споживачів та виробників, що дозволяє будь-який виробничий про­цес почати без довгих роздумів та підготовки, змінювати організаційно-виробничі підходи, якісно-споживчі характеристики товарів, так би мовити, «з коліс».

Процес глобалізації почався з появою Глобальної мережі Інтернет, яка через ІР-протоколи поєднала всі локальні і національні бази інформаційних ресурсів. Завдяки цьому стало можливим спілкування людей всього світу незалежно від місця знаходження та часу доби. Розробка ж систем та технологій пере­кладу з мови на мову усунули перепони розуміння та споживання інформації людей різних мов та національностей. Цілодобове підключення підприємця до інформації про стан ринків, які його цікавлять, докорінно змінило умови проведення бізнесових операцій, що зробило економіку загальносвітовою та відкритою зі всіма з цього випливаючими позитивними результатами.

393

Конвергенція або схожість, подібність - остання тенденція роз­витку інформаційних технологій, яка існує і сама по собі і виступає ланцюгом поєднання всіх названих тенденцій. Пояснити її суть можна через аналіз еволюції етапів розвитку інформаційних технологій та систем. Так, наприкінці 70-х років минулого століття з'явився програмуючий калькулятор, згодом він перетворюється у комп'ютер з ознаками швидкісної програмно-обчислювальної ма­шини, далі, завдяки розвитку інформаційних технологій, його можливості розширюються через вбудування пристроїв для слу­хання музики, прийняття телевізійних програм, занять мультимедійною графікою, створення, прийняття та передачі аудіо-та відеоінформації, виконання складних програм діалогових ігор тощо. Стає можливим замінити велику кількість оргтехніки (факс, ксерокс, сканер, телефон, радіоприймач, телевізор тощо) одним інтегрованим пристроєм зі всіма інформаційними функціями. Конвергенція інтегрованих ринкових послуг, розвиток засобів їх телекомунікацій, підвищує можливості створення складних інтегрованих інформаційних продуктів, доступ споживачів до яких здійснюється через взаємодіючі інформаційні системи. Це також сприяє ліквідації проміжних ланцюгів при роботі підприємців на внутрішніх та міжнародних ринках. Таким чином, елементи конвергенції в інформаційних системах раціоналізують номенкла­туру засобів інформації, зменшують вартість продукції, стимулю­ють її попит, ведуть до розширення використання інформаційних технологій, а відповідно - до розбудови інноваційних напрямів суспільно-економічного розвитку.

В Україні, на шляху впровадження моделі інноваційного суспільства, інформаційні системи та розробки і впровадження інформаційних технологій дедалі більше проникають у всі галузі та сфери економіки, хоча здійснюються досить стихійно. За оцінками міжнародних експертів, Україна в середині 90-х років минулого століття за рівнем забезпеченості засобами інформатики та зв'язку займала 40-50 місце у світі, а показник достатності й рівня кваліфікації трудових ресурсів - 46-е місце. Сьогодні ж країна переживає комп'ютерний бум, повсюдне впровадження автоматизації, а питання підвищення рівня знань з питань інформаційної діяльності стають головним питанням керівників управлінсько-виробничих структур різних рівнів незалежно від їх форм власності. В продовження підтримки процесів

інформатизації суспільства Урядом розроблені заходи з проблем стабілізації та координації таких робіт. Так, відомими Законами України Про Концепцію Національної програми інформатизації. Про затвердження завдань Національної програми інформатизації» та іншими затверджена стратегія країни щодо розв'язання проблем забезпечення інформаційних потреб та інформаційної підтримки соціально-економічної, екологічної, науково-технічної, оборонної, національно-культурної та іншої діяльності у сферах загальнодер­жавного значення. На виконання урядових програм були розроблені Концепції регіональних програм інформатизації.

Особливої уваги заслуговує Концепція Програми інформатизації м. Києва, де докладнішим чином виконаний аналіз сучасного стану та специфічних особливостей м. Києва як об'єкта інформатизації і визначені основні завдання розвитку міста з цьо­го напряму. Серед них: впровадження нових інформаційних технологій; створення цільових та загальноміських баз даних; розвиток міських телекомунікаційних мереж та відповідної інфраструктури; широке впровадження мережі Інтернет для сис­тем розвитку електронної торгівлі, комерції і послуг, електронних музеїв, дошок оголошення, дистанційного та інтерактивного нав­чання тощо.

Так, Концепцією Програми інформатизації м. Києва визначено, що найближчим часом у всі сфери життєдіяльності міста будуть впровадженні передові інформаційні технології:

• автоматизованого документообігу. На заміну величезній кількості паперових документів різних форматів повинні прий­ти електронні формалізовані документи, що дозволить мати швидкий та компактний доступ до необхідної інформації, її пе­регляду, анотуванню, розповсюдженню сучасними каналами зв'язку. Провідну роль в організації електронного документообігу відіграють засоби їх підготовки та передачі, які будуть розроблені за допомогою використання сучасних інформаційних технологій на базі: гіпертекстової мови НТМL, яка, між іншим, була покладена і в основу доступу до інформації WWW; промислового стандарту SGML, який являє собою набір правил для опису будь-якого електронного доку­мента; системи створення електронних документів Acrobat компанії Adobe, Common Ground фірми No Hands Software які автоматично перетворюють будь-який документальний формат

394

395

у необхідний для сприйняття та роботи; систем, які дозволяють зібрати з різноманітних файлів інформацію, що записана у довільній формі, та об'єднати їх в єдину структуру;

• доступу до ресурсів Інтернет через елементи сервісу середови­ща Windows: e-mail - електронна пошта, USENET - телеконференції, FТР - протокол передачі файлів, TELNET -протокол віддаленого доступу, WWW — гіпертекстовий доступ. Це дозволить користувачам конкретних об'єктів інформації ма­ти доступ до інформаційних ресурсів міських сховищ (бібліотечні бази даних, бази фондових ринків, електронні бази продуктів засобів масової інформації, бази даних урядових, національних та міжнародних організацій, сервери економічної, політичної, наукової, соціологічної інформації тощо);

• реєстрації інформації щодо надзвичайних ситуацій у м. Києві. Ця технологія забезпечить підвищення ефективності розробки, впровадження та контролю виконання управлінських рішень при вирішенні надзвичайних ситуацій на основі комплексної інформаційної обробки оперативних, аналітичних, нормативно-довідкових, статистичних та інших даних і матеріалів про те, що сталося, триває або може відбутися. Спочатку така технологія буде відпрацьовуватись у загальноміській комп'ютерно-телекомунікаційній системі з подальшим впро­вадженням у діючі відомчі комп'ютерні системи міста;

• вирішення прикладних задач різних сфер життєдіяльності м. Києва (геоінформаційні або ГІС-технології). Ці технології за­безпечать автоматизацію картографування, створення, аналізу та редагування географічних та інших карт, дозволять розроб­ляти інтегровані бази даних, що описують топологічні структу­ри, а також нададуть підтримку при обміні даними між різними ODBC-сумісними системами управління базами даних. Геоінформаційні технології - відносно нові технології інформатики. Вони оперують описами об'єктів і процесів у просторі та інтегрують у собі технології баз даних, машину графіку, САГТР, мультимедіа, Інтернет і ряд інших. Характер­ною ознакою ГІС є сумісне використання геометричних (про­сторових) та атрибутивних даних про об'єкти та явища на території міста, а також наявність унікальних аналітичних мож­ливостей, що базуються на спеціальному математичному апараті просторового аналізу. Геоінформаційний напрямок стає

дедалі домінуючим у вирішенні складних територіальних про­блем. Звідси, область ГІС потребує створення Web-серверів різних структур м. Києва для постійного обміну даними, відомостями про експлуатацію будівель, інженерних споруд, екологічний стан тощо. Тому адміністрацією м. Києва прийнято рішення про розробку ГІС м. Києва використовуючи потужні промислові інструментальні пакети провідних світових фірм ESRI, Autodesk, Bentley, Intergraph, що забезпечить перспективу розвитку систем з урахуванням їх входження у світовий інформаційний простір.

Впродовж нарощування та використання нових знань та необхідності підвищувати рівень інформаційного розвитку у 2000 році завершена розробка біллінгової інформаційної системи, орієнтованої на її використання у провідній телекомунікаційній компанії України - державному підприємстві електрозв'язку «Укртелеком». Ця система дозволяє при наданні послуг електрозв'язку на всій території України та за її межами мати автоматизовану, постійно діючу систему контролю та обліку технологічного проце­су, тобто досить швидко та формалізовано здійснювати розрахунки вартості послуг в залежності від змін обсягів накладних витрат та вартості хвилин розмов, виставляти рахунки споживачам, проводи­ти взаєморозрахунки з партнерами, зводити баланс рахунків клієнтів, працювати з дебіторами тощо.

Сьогодні така система вже використовується широким колом підприємств, оскільки вона розподіляється на два класи: локальні біллінгові системи, які призначені для використання у внутрішньому середовищі підприємства; операторські біллінгові системи, які можуть бути використані компаніями-операторами те­лефонного, мобільного, пейджингового зв'язку, ІР-телефонії тощо. Обов'язковою складовою цих систем є розробка необхідної проектної та експлуатаційної документації, а також технологій підтримки і поширення нових версій системи. Це потребує великих капітальних вкладень (які, до речі, окупаються достатньо швидко) і може бути реалізовано двома шляхами: купівля готової системи або розробка власними силами. Купити у західних фірм такі розробки неважко, але в Україні є свої специфічні особливості, які потягнуть за собою необхідність доробки імпортних програм, а відповідно - додаткових коштів, часу та фахівців. Це: часті законодавчі зміни; велика кількість пільговиків і практика часткового відшкодування

397

396

пільгових витрат різним організаціям; змішане використання теле­фонних апаратів (наприклад, до 18 годин його експлуатує організація, після зазначеного часу - фізична особа) тощо. Виходя­чи з цього, для отримання максимально можливих результатів від використання біллінгової системи слід її створювати власними си­лами, та й вартість буде нижчою, виходячи з оперативності роботи національних спеціалістів та рівня їх заробітної плати.

Слід розуміти, що біллінгові системи є. складними програмно-технічними комплексами, які включають потужні сервери для ви­конання великих обсягів обчислень та підтримки баз даних, потужні принтери, розгалужену мережу передачі даних для забез­печення функціонування величезної кількості робочих місць. Це зумовлює необхідність відповідної підготовки як персоналу, так і споживачів таких послуг і обов'язкову наявність відповідних знань, бажань жити й творити у розвиненій прогресивній країні.

В Україні є ряд підприємств, спроможних виконувати роботу та­кого рівня. Наприклад, науково-виробниче підприємство «Енран-Телеком». Ним розроблений програмний продукт - ETBILL, який проходить тестування й впровадження у кількох обласних дирекціях Укртелекому.

На шляху створення цього інформаційного продукту яскраво проглядається взаємозв'язок всіх тенденцій розвитку інформаційних технологій. Необхідність цілісної автоматизованої системи створення та надання послуг зв'язку, проведення економічних розрахунків, ви­користання телекомунікацій є основою для розробки нового про­грамного продукту, тобто відбувається ускладнення інформаційного продукту. Можливість використання біллінгової системи різними структурами, відділеннями та філіями підприємств зв'язку - характеризує тенденцію забезпечення сумісності. Ліквідація телефоністок, що з'єднують абонентів; кур'єрів, які привозять-відвозять у(з) центральний офіс бухгалтерсько-звітні документи або працюють з банками, споживачами, партнерами тощо - характеризує тенденцію ліквідації проміжних ланцюгів. Застосування, в даному випадку, для розробки програмного продукту ETBILL елементів британської промислової технології розробки інформаційних систем SSADM з урахуванням використання відповідних національних стандартів - характеризує тенденцію глобалізації. Еволюційний про­цес переходу від використання ручних розрахунково-бухгалтерських дій до впровадження спеціалізованої обчислювальної техніки, яка

398

стала повністю управляти процесами комунікацій, дозволив автома­тизувати функцію виписки та розсилки рахунків, обліку та контролю всіх технологічних процесів підприємств зв'язку і призвело до появи сучасних електронних АТС. Крім цього, такими системами можуть користуватися і підприємства, які займаються іншими видами бізнесу (обліково-банківська, торгівельно-складська діяльність). В цьому, між іншим, проявляється тенденція конвергенції.

Важливою проблемою сьогодення є поєднання всіх організаційно-управлінських та економічних процесів підприємства в єдиний виробничий цикл. Наявність в Україні великої кількості холдінгів, корпорацій, спільних підприємств, державних установ, які управляють цілим рядом підприємств (Фонд держмайна, міністерства, адміністрації великих міст тощо) зумовлює необхідність мати систему зв'язку зі своїми структурами незалежно від їх місцезнаходження та часу доби, здійснювати постійний кон­троль та аналіз їх діяльності, своєчасно приймати відповідні господарські рішення. За ствердженням Б. Гейца, «жодна компанія не повинна представляти себе на ринку як щось постійне і незмінне. Необхідно постійно оцінювати ситуацію по новому...». Створення такого аналітично-прогнозного середовища можливо через впровадження корпоративних інформаційних мереж управління. Україна вже має власний потенціал знань для побудови територіально розподілених мереж, спроможних задовольнити по­греби корпоративного замовника. Для цього як базові (поодинці або у поєднанні кількох) технології використовуються протоколи зв'язку Frame Relay, X.25, ISDN, ATM та інші.

Необхідність оперувати декількома протоколами для здійснення інформаційного корпоративного управління випливає з того, що, наприклад, технологія Frame Relay характеризується швидкодією і можливістю одночасної передачі даних й оцифрованого голосу при нерівномірності за часом трафіку. Можливість передачі мультимедійного трафіку часто стає основним аргументом при виборі цієї технології для побудови корпоративних інформаційних мереж. Протокол Х.25 - класична технологія комутації пакетів в мережах передачі даних. Тут передбачені спеціальні засоби корекції помилок, які забезпечують надійну доставку інформації навіть на неякісних лініях. Протокол Х.25 хоч і дає найбільш надійні результати, якщо передача даних розрахована на низькошвидкісні (частіше аналогові) канали зв'язку, все ж є

399

універсальним, спроможним передавати будь-які дані, для чого ви­користовуються методи інкапсуляції (упаковки) пакетів інформації в пакети Х.25. Технології з використання ISDN (опція Bandwidth-on-Demand, надання і оплати необхідної смуги пропускання каналу зв'язку в міру потреби) впроваджуються при різкому зростанні трафіку і розгалуженості мережі. Інший додаток технології ISDN (опція Connection-on-Demand - «зв'язок за вимогою») використовується для зв'язку із зовсім невеличкими відділеннями або віддаленими абонентами в умовах мало інтенсивного або епізодичного трафіку каналами зв'язку. Організація «зв’язку за ви­могою» використовується на мод ємних лініях при більш низьких швидкостях. Технологія АТМ розроблена як універсальний транс­порт інтермереж. Вона забезпечує: загальні транспортні протоколи для локальних та глобальних мереж; суміщення в рамках однієї транспортної системи комп'ютерного та мультимедійного трафіку; ієрархію швидкостей передачі даних з гарантованою спроможністю для відповідних додатків.

Сьогодні в Україні з використанням названих технологій створе­но ряд корпоративних та інших мереж:

• оптоволоконна мережа, що зв'язує між собою локальні мережі

Адміністрації Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів і

Представництва ООН;

• територіально-розподілена мережа Приватбанку, що об'єднує

80 філій по всій Україні;

• пілотний проект телекомунікаційної мережі Х.25 для Єдиного

республіканського цифрового територіального кадастру Криму;

• глобальна мережа УкрПак, що за допомогою протоколів Х.25,

Frame Relay та АТМ охоплює більш як 110 міст у всіх регіонах

України;

- корпоративна мережа Frame Relay, що з'єднує центральну

дирекцію Укрсоцбанку з його 32 дирекціями по Україні, та

інші.

Таким чином, названі протоколи, виходячи з організаційно-виробничих потреб споживачів, можна використовувати поодинці або у єдиній системі. Сучасне телекомунікаційне устаткування це дозволяє, оскільки характеризується багатофункціональністю й «прозорістю» для різноманітних протоколів. Використання особли­востей та переваг цих протоколів створює реальну можливість по­будови інформаційної корпоративної мережі, додаткова гнучкість

побудови якої характерна для так званої віртуальної мережі, побудованої частково або цілком на основі оренди послуг мереж загального користування.

Максимальна ефективність рішень досягається шляхом впровад­ження концепції накладених мереж. Цю концепцію активно пропа­гують на ринку, оскільки вона забезпечує користувачам доступ до новітніх технологій зв'язку в умовах елементарної нестачі як низькошвидкісних, так і магістральних каналів зв'язку. Створення телекомунікаційного обладнання, наприклад мультиплексорів, дасть можливість у рамках корпоративної інформаційної мережі отримувати послуги ISDN навіть аналоговими орендованими лініями. Або можна поєднати філії однієї компанії накладеною ме­режею Frame Relay, не будуючи власну загальнонаціональну мере­жу такого самого стандарту. Доказом цього може бути ефективне використання названих протоколів у ряді розвинених країн. Так, у Німеччині і Австрії, корпоративні мережі зв'язку побудовані з ви­користанням технологій ISDN В Іспанії і Португалії мережі побудовані на цифрових лініях й обладнанні Х.25 з поступовим пе­реходом до технологій Frame Relay.

В Україні, як було зазначено, також активно використовуються всесвітні досягнення у сфері інформаційних технологій та телекомунікацій. Так, ряд банків (Національний банк України, Промінвестбанк, Укрсоцбанк та інші) розробили корпоративні інформаційні мережі за допомогою використання аналогових ліній з модемним зв'язком за протоколом Х.25. Найближчим часом передбачається модернізація банківських телекомунікаційних сис­тем шляхом переходу до супутникових каналів зв'язку з викори­станням технологій Frame Relay та інтегрованої передачі мовлення даних і практичним втіленням концепції «віддаленого офісу».

У загальному вигляді корпоративну інформаційну мережу можна побудувати на різних каналах зв'язку - від виділених ліній (аналогових і цифрових) до комутованих цифрових, в тому числі й на оптоволоконних, супутникових, радіо- і мікрохвильових каналах, а також на базі різних протоколів і технологій.

Наприклад, основою корпоративної інформаційної мережі Ук­рсоцбанку, який має центральний офіс у м. Києві і розгалужену систему філій по всій Україні, є маршрутизатори виробництва компанії «Моторола», різні типи яких було розміщено по всіх структурних вузлах мережі. Залежно від типу каналу передачі да-

400

них, доступного на конкретному напрямі, застосовувалося відповідне обладнання передачі даних (модеми).

Так, у м. Києві для ефективної роботи всіх відділень використо­вується безпосереднє з'єднання за допомогою модемів компанії Pair Gain, які забезпечують високу швидкість передачі даних. У Донецькій дирекції Укрсоцбанку користуються каналами тональної частоти і модемами компанії «Моторола». В обласних дирекціях Рівненської та Дніпропетровської областей використовуються ISDN Для забезпечення роботи з міжнародними платіжними сис­темами у відділеннях та дирекціях банку впроваджено шлюз із зовнішньої мережі Х.25. Укрсоцбанк використовує можливості корпоративної інформаційної мережі для суміщення передачі в од­ному каналі даних і голосу. Це все привело до необхідності і дозво­лило розробити таке телекомунікаційне обладнання, яке пов'язало ряд офісних АТС обласних дирекцій Укрсоцбанку з центральним офісом у м. Києві єдиним каналом даних власного міжміського зв'язку.

Знання та вміння використовувати сучасні інформаційні технології допомогли створити в Україні систему корпоративних інформаційних мереж у банківські сфері, в галузі розробки та створенні сучасних робочих станцій і серверного обладнання, у приватному бізнесі тощо. Наявність корпоративних інформаційних мереж надає неоцінимі можливості організації виробництва у відповідності з вимогами сучасного етапу розвитку ринкових відносин. Оперативний збір, обробка та аналіз інформації, яка поступає по каналах зв'язку з різних виробничих ділянок - членів інформаційної корпоративної мережі, створює можливість:

• оперативно інформувати осіб, які приймають управлінські рішення, про всі події та явища, що відбуваються у централь­ному та периферійних об'єктах;

• забезпечити роботи на будь-якому рівні деталізованими даними з можливістю їх швидкого переходу до узагальнених і навпаки;

• підвищити достовірність інформації за рахунок швидкості її на­дання з місць безпосереднього створення;

• здійснювати контроль витрат на виробництво та реалізацію продукції;

• ефективно мати та оброблювати запити і потреби споживачів, що підвищує операційне управління збутовою діяльністю;

402

• визначати раціональний розподіл матеріальних, трудових та фінансових ресурсів

виконувати планування виробничої діяльності та погодження економічних розрахунків, визначати набори показників й аналітичних ознак для планування показників та аналізу відхилень відповідно до корпоративних стандартів, тобто звер­ху вниз і знизу вверх;

• мати своєчасний економічний аналіз бізнес-показників та відхилень у відповідних аналітичних зрізах (за видами продукції, економічними показниками, бізнес-напрямами, регіонами, ринках збуту тощо);

• моделювати сценарії розвитку бізнесу (фінансування, плану­вання, консолідація даних, впровадження досягнень НТГІ або розробка власних продуктів інтелектуальної власності, запобігання ризиків тощо), змінюючи зумовлені параметри для вибору оптимальної стратегії розвитку бізнесу; реалізувати принцип формування внутрішньої звітності, корпо­ративних планів рахунків та обліку по них, що дозволить мати консолідовану управлінську, фінансову, бухгалтерську та по­даткову звітність і інформацію;

• реалізувати принципи зовнішньої звітності відповідно до національних та міжнародних стандартів.

Аналіз рис. 12.7 і 12.8 наочно показує цільову структуру корпоративної інформаційної мережі та задачі, при

її практичній реалізації.

Таким чином, використання інформаційних технологій у

поєднанні з інформаційними системами можна розбити на три

рівні:

• автоматизація окремих операцій для вирішення проблеми автоматизації виробничих функцій кожного окремого робітника. Тут за рахунок використання мережевих ресурсів значно скорочується час на роботу з інформацією і зростає швидкість підготовки документів;

• комплексна автоматизація, яка охоплює всі структурні підрозділи підприємства, їх взаємозв'язок та залежності;

• автоматизація бізнес-процесів (вивчення ринку споживачів, конкурентів, планування, визначення шляхів та джерел фінансування, впровадження нових інформаційних технологій, введення єдиних форм та систем розрахунків та звітності тощо).

403

м

о

'В «

л І

° 1

н т

& о о о>

	Інформаційно-аналітичні системи
	Кор поративна звітність
	^ ІС підтримки рішень БюДЖЄТ |;|
	1ГГ
с:	.-
	Сховище даних

Збір, обробка та передача даних

Рн

•&<

о

а н о

а

ш 8

Он

а й

Система забезпе­чення під­приємства

X

	Система управління підприємством
	Звітність
	"1 5 с Я а: Є	Збут	Матеріаль­но-технічне зезпечення		Управлін­ня вироб­ництвом

Рис. 12.7. Цільова структура корпоративної інформаційної системи

Як показав досвід, наявність корпоративних інформаційних ме­реж, побудованих як цілісні інформаційні системи, та впровадження сучасних інформаційних технологій на 50% спрощує виконання ор­ганізаційно-управлінських та технологічно-контрольних функцій ланцюгів-учасників корпоративних відносин, на 70% - ведення об­ліково-звітної діяльності, що значно полегшує керівництву корпора­цій здійснення процесів управлінсько-економічної діяльності, визначення критичних точок свого бізнесу, оперативності прийняття оптимальних рішень, досягнення найвищих прибутків, задоволення потреб споживачів. Таким чином, впровадження інформаційних корпоративних систем дає підприємству конкурентні переваги, а інформаційні системи стають активним ресурсом управління сучас­ним підприємництвом.

1 \	Розробка корпоративних інформаційних
/ І шА	стандартів: - формування зовнішн ьо-внутрішніх принципів обліку та звітності - сценарії корпоративних бізнес-планів Розробка інформаційних систем (ОЬАР-
/ Економіч- \ ^^^ / ні аспекти і
/ \	технології):
/ \	- розробка інформаційних систем для планування та аналізу бізнес-
/ 1	показників
/ \	Розробка корпоративних стандартів біз­нес планування Розробка управлінсько-виробничої ін­формаційної системи, що забезпечить
/ і / / Управлінсь- \ У /ко-виробничі \
/ аспекти і	формування внутрішньої та податкової
/ \	звітності, оперативне управління підпри­ємством (фінанси та бухгалтерія, збут, матеріально-технічне забезпечення, пла-
/ \	нування та контроль виробництва.

Рис. 12.8. Задачі для побудови корпоративної інформаційної системи

Впровадження ж інформаційних технологій сприяє прискоренню ділових бізнес-процесів за рахунок створення умов ефективних вза­ємодій між об'єктами корпоративного управління, споживачами та партнерами.

Широкого розвитку набули інформаційні технології, які викори­стовуються у інноваційних процесах розвитку суспільства. Так, по­треба підвищення інформаційних знань та культури населення висунула необхідність збільшення об'єктів підготовки та перепідготовки кадрів по всій території України. Проте не у всіх регіонах країни є спеціалізовані навчальні заклади та фахівці

404

405

відповідної підготовки. Тут на допомогу приходить нова форма нав­чання - дистанційна. В цьому випадку використовуються інформаційні технології інтерактивного доступу викладачів та студентів до великих масивів інформації та знань - текстів лекцій, фондів бібліотек, умови самостійних завдань, тестових опитувань, контрольних робіт, спілкування шляхом використання електронної пошти тощо. Це дає можливість студентам, не відриваючись від сво­го місця мешкання або роботи, отримати знання, витримати іспит і одержати диплом будь-якого середнього або вищого навчального за­кладу України.

Цікавий факт, що ІПРІ НАН України був розроблений проект дистанційного навчання у середніх школах для особливо обдарова­них дітей. Останні мали можливість отримувати знання та складати іспити за допомогою відповідного сайту в Інтернет-середовищі, а час, який вивільнювався в результаті можливості не відвідувати школу, діти могли використати для більш глибокого вивчення дисциплін та наук, до яких мають особливий хист, або приділити більше уваги спорту, малюванню, вивченню іноземних мов тощо.

Широким спектром використовуються та прискореними темпами розвиваються інформаційні технології при створенні та впровадженні продуктів біохімічного, суднобудівного, космічного, телекомунікаційного та інших виробництв, галузей машинобуду­вання, зв'язку, охорони здоров'я тощо.

У медицині, як ніде, використовуються інформаційні технології та комп'ютери при обстеженні хворих (кардіограма, енцифалограма тощо), при операціях, при післяопераційному лікуванні (штучне дихання, система кровообігу, підтримки серця тощо).

У м. Києві, Харківській та Донецькій областях науково-виробничі центри телемедицини запропонували Концепцію телемедичної мережі. Створення телемедичних систем та мереж повинно стати складовим елементом інформатизації галузі охоро­ни здоров'я. Розробка та впровадження таких систем дозволить один раз обстежити хворого, завести на нього електронну картку і вести її на протязі всього життя пацієнта незалежно від місця його мешкання, а відповідно зберегти як час пацієнта, так і зменшити витрати, виходячи з того, що виключається необхідність прове­дення повторних обстежень. Крім цього, на кожному етапі діагностики, лікування й реабілітації пацієнта лікар матиме можливість звертатися до досвіду колег, знов ж таки незалежно від

місця їх знаходження (тут же у клініці, за її межами, навіть за кор­ доном). Відповідно посилюється ступінь відповідальності лікаря за встановлений діагноз та призначений метод лікування, оскільки всі етапи обстежень та лікування заносяться в електронну картку пацієнта. На шляху розбудови такої системи та мережі підприємством «Стел - Комп'ютерні системи» розроблений ком­ плекс підтримки телеконсультацій «STEL - ТК». Він являє собою інтегрований програмно-апаратний комплекс

відеоконференцзв'язку на базі клієнтського програмного забезпе­чення по розробці інформаційних та телемедичних систем і комплексів. Комплекс «STEL - ТК» включає в себе можливості відеоконференцзв'язку, електронного архіву медичних записів і комп'ютерного інтерфейсу з медичним обладнанням. Це дозволяє лікарю збирати та структурувати необхідні дослідження, переси­лати їх колезі або консультанту з метою уточнення й обміну дум­ками, а також для підготовки відеоконференцій (консиліумів) (рис. 9). Практичні випробування комплексу «STEL - ТК» довели його ефективність та можливість впровадження як у телемедичному консультаційному центрі великого спеціалізованого медичного за­кладу, так і в телемедичному пункті невеликої широкопрофільної лікарні. За допомогою цього рішення можлива побудова різних те­лемедичних комплексів та розподілених регіональних, відомчих і спеціалізованих мереж.

Не можна залишити без уваги факт впровадження нових інформаційних технологій в інформаційно-бібліотечну справу. Бібліотеки - головне місце зберігання всебічних джерел інформації, загальнонародний доступ до знань, свого роду двигун розвитку науки, техніки, всього суспільства.

В Україні налічується 50 тисяч різного напряму, підпорядкованості та рівня бібліотек, які вміщують близько трьох мільйонів екземплярів вітчизняних та зарубіжних видань, рукописів, мікроформ та інших документів. Бібліотеки України щодня обслуговують тисячі відвідувачів.

406

407

Рис. 12.9. Регіональна телемедична мережа

Проте, як і в інших сферах інформаційної діяльності, бібліотеки переживають певні труднощі. Відсутність необхідних обсягів фінансування призвела до того, що щорічне поповнення бібліотечних фондів скоротилося на 70%, в тому числі й зарубіжними виданнями (в 1999 р. порівняно з 1995 р. у 4 рази, а у 2000 р. - у 10 раз, у 2003 - у 15 раз, відповідно). Крім цього, поши­рення можливостей використання мережі Інтернет, повсюдне впро­вадження комп'ютерної техніки, поява електронних версій як періодичних, так і спеціалізованих видань також певним чином вплинули на потреби споживачів у бібліотечних фондах та шляхах їх отримання. Для ліквідації невідповідності потребі у джерелах інформації та знань і можливостей їх задоволення покладено поча­ток розробки систем електронних бібліотек. Вважається, що елек­тронна бібліотека гармонійно з'являється із традиційної шляхом автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів, появою і наро­щуванням електронного каталогу та масивів електронних документів. Звідси, вона повинна являти собою електронну мережу, яка поєднає бібліотеку усередині і буде мати зв'язок із зовнішнім світом шляхом використання інформаційних технологій, тобто стане системою електронних інформаційних ресурсів, яка розвивається самостійно та діє у телекомунікаційному середовищі, а також має потужні пошукові й навігаційні засоби роботи з документами.

408

Виходячи з цього, на порядку денному - створення та викори­стання електронних бібліотек. Саме поняття «електронна бібліотека» з'явилось на початку 90-х років XX ст. і остаточного визначення ще не отримало. Ряд спеціалістів стверджують, що електронною можна назвати бібліотеку, яка має у своєму фонді різні види інформації (текстові, графічні, аудіовізуальні тощо) та обладнану засобами комунікацій, які дозволяють та допомагають здійснювати обмін цими даними по інформаційній мережі Інтернет. Інші вважають, що електронна бібліотека - це сукупність елек­тронних видань, баз даних та інших електронних продуктів, які об'єднані єдиним електронним каталогом, що функціонує на основі технологічних та технічних засобів, які забезпечують доступ до цих електронних ресурсів будь-яким користувачам.

Перша електронна бібліотека була створена у 1991 р. на базі Лос-Лнджелеської Національної лабораторії (США). На сьогодні розроб­лено проектів по створенню електронних бібліотек. Найбільш відо­мий з них проект «Гутенберг» (США), згідно з яким на початку XXI ст. в електронному вигляді стануть доступними близько 10 тис. найбільш цінних книг. Європейська комісія у 1994 р. затвердила про­ект «BIBDEL», метою якого було створення інформаційної технології для доступу віддалених користувачів до бібліотечних каталогів. Ре­зультати роботи по проекту використані у Великобританії, Ірландії, Грeції. Не стоїть осторонь подібної діяльності Й Україна. Тут розроблені проекти об'єднання в єдину інформаційну мережу науко­во-технічних бібліотек 19 регіонів країни. На основі МАС-технологій будується єдина електронна бібліотека, яка поєднає Національну біб­ліотеку України ім. В. Вернацького, Парламентську бібліотеку Укра­їни та наукову бібліотеку Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Взагалі глобальна інфраструктура повинна розглядатися як єдина електронна бібліотека, що забезпечить доступ будь-якого користу­вача до всіх можливих форм та обсягів інформаційних ресурсів у зручні для нього час та місце. Тут, безумовно, мається на увазі роз­робка всесвітньої децентралізованої віртуальної бібліотеки, тобто користувач фізично може ніколи не відвідувати бібліотеку і бути її постійним чи разовим віддаленим абонентом, її читачем, «віртуальним» користувачем. Це дуже цікаво, зручно, оскільки дозволяє розв'язати проблеми захисту авторських прав у автомати­зованих мережах, розробити системи оплати вартості послуг

409

бібліотечних спеціалістів по пошуку та передачі замовлення через Інтернет тощо. Таким чином поява «віртуальних» бібліотек -перехід до нової форми співпраці, створення відкритого доступу всім бажаючим до світових інформаційних ресурсів бібліотек та інформаційних центрів. Середовище «віртуальної» бібліотеки може складатися з ряду бібліотек, які територіально віддалені одна від одної і виконують функції інтерактивного спілкування, отримання інформації про бібліотечні ресурси. При цьому комп'ютери, які розташовані у бібліотеках або інформаційних центрах і використо­вуються як сервери з великими масивами бібліографічної, фактографічної, повнотекстової та іншої інформації можна також віднести до категорії віртуальних бібліотек. Вони стають вузлови­ми пунктами глобальної інформаційної мережі, створюючи тим са­мим всесвітню віртуальну бібліотеку, тобто всесвітнє джерело інформації та знань.

Із викладеного виплаває, що розвиток інформаційних систем, впровадження інформаційних технологій - дійові інструменти су­часних і майбутніх процесів отримання, накопичення, розповсюд­ження та використання знань і навичок, а відповідно - розбудови нового типу суспільства - інноваційного.