12.3. Стратегічна парадигма інноваційного розвитку

Однією з найбільш характерних рис сучасності є поява економі­чних та інтелектуальних систем, заснованих на знаннях як на істинному відображені дійсності в мисленні й діях людини. У цих системах джерелами ринкових відносин, як було з'ясовано у попе­редніх розділах, стають не стільки матеріальні ресурси і робоча си­ла, скільки знання, ідеї та інформація. Практикою доведено, що такі

378

379

системи притаманні так званим інноваційним суспільствам на про­тилежність неінноваційним та імітаційним суспільствам.

Для сучасного етапу інноваційного розвитку характериними є орієнтація на творчий потенціал особистості, розвинуте інновацій­не мислення людей, розвинута інфраструктура отримання, опану­вання та розповсюдження знань. Звідси, в суспільстві набувають пришвидшеного розвитку такі парадигми, як: духовна, соціальна, екологічна, правова, кадрова, фінансова, економічна, політична, міжнародна, матеріально-технічна, а головне - інформаційна, оці­нювальна, творча. Парадигми створюють призму, крізь яку і мож­на бачити процеси становлення та розбудови інноваційного суспільства.

Серед названих парадигм можна виділити первинні, чи базові, адекватні природним принципам чи об'єктивним законам, та вто­ринні, або похідні. Управління вторинними парадигмами дає відно­сно невеликі зміни процесу інноваційного розвитку. Для здійснення значних якісних змін необхідно визначити базові парадигми інноватики і зосередити вплив саме на них.

Аналіз історичних інноваційних досліджень свідчить, що «... ма­сові інновації для людства, як не дивно, по історичних мірках -- справа суттєво нова. Сто мільярдів людей, що раніше жили на пла­неті, існували, в основному, у незмінних, інерційних умовах. Огля­даючись назад, ми бачимо вражаючу суму інновацій, але усі вони настільки розсіяні в часі, що життя конкретної людини найчастіше протікало в незмінному і звичному оточенні. Більш того, для біль­шої частини людської історії було характерне створення особливих механізмів для запобігання інновацій.

Протягом практично всієї історії, крім часу сучасної цивілізації, людина скоріше уникала новизни, ніж прагнула до неї. Інновації проникали у світ через «чорний хід», нелегально. У реальних древ­ніх суспільствах, традиційних культурах більшість радикальних винаходів не використовувалося, хоча люди про них знали. Свід­чення чому звертання інновацій... в іграшки. Так, скажімо, в імперії інків колесо було невідоме, і суспільство зазнавало через це серйо­зні утруднення, однак серед іншиих іграшок знаходять візка з коліщатами. Інший варіант «іграшки - інновації» - китайський сюжет з порохом і ракетами, що використовувалися для феєрверка для розваг. Те саме стосується паперових грошей, асигнацій, що за­стосовувалися в ритуальних цілях (спалювалися). У соціальному

380

поводженні оригінальність також не віталася, причому до такого ступеня, що існував спеціальний соціальний сценарій, який відлу­чав нетривіальне поводження від повсякденного життя. Роль цю виконував трикстер, чия фігура збереглася у виді блазня. Інновація стає повсякденною реальністю, коли в суспільстві з'являються такі цінності як, воля й особистість. Повною мірою це характерно для християнської цивілізації (згодом - глобальної), де процес творчос­ті у всіх його проявах, збігаючись з вектором звільнення людини від пута традиційного суспільства, стає рисою повсякденності. Со­ціальний час прискорюється, інновації усе виразніше полегшують тягар існування, підвищується ступінь незалежності людини від природи. Розмаїтість інновацій при цьому аж ніяк не обмежено технічними винаходами, мабуть, набагато більш масштабне явище - соціогуманітарні винаходи і технології, де спостерігається інно­ваційний вибух у вигляді глобальних фінансово-правових техноло­гій. Здається, що інноватика повинна час відчасу змінювати сферу свого прояву. Міркуючи подібним чином, ми потрапляємо в ту са­му логічну пастку, що і з постіндустріалізмом. Якщо під постіндустріалізмом розуміти розквіт і індустріальних, і постіндустріальних технологій — це одне. Але якщо поширення реалій постіндустріалізма пов'язано з вгасанням індустріальних потенцій цивілізації, а часом і із симптомами її деіндустріалізації, то це зовсім інша ситу­ація. Тобто, розквіт творчості, наприклад у сфері інформатики, зо­всім не виправдовує зупинку прогресу в інших областях.

Культура інновацій, відповідні інститути і технології начебто зберігаються, але вони вже нагадують маскарад. Інноваційна енер­гія змінює природу і діє в просторах, позбавлених колишнього змі­сту. Тому цілком можна говорити про вибух творчої енергії, про розвиток творчості, що, однак, часом парадоксальним чином, при­водить не до звільнення, а, навпроти, до звуження можливостей конкретної людини».

Сучасний етап інноваційного розвитку характеризується наступ­ними основними рисами:

• інтенсивним перетворенням науки в безпосередню виробничу силу в результаті консолідації переворотів у науці, техніці і технології та виробництві й посилення взаємодії між ними, а відповідно - скорочення часу від народження нової ідеї до її ви­робничого втілення;

381

• новим етапом суспільного поділу праці, пов'язаним з перетво­- ренням науки в провідну сферу соціально-економічної діяльно­сті;

- якісним перетворенням всіх елементів виробничих сил -- пред­мета праці, засобів виробництва і самого працівника, зростаю­чою інтенсифікацією всього виробничого процесу;

- зміною характеру і змісту трудових процесів, зростанням в них ролі творчих елементів;

- інтенсифікацією утворення комплексу передумов подолання протилежностей між інтелектуальною та фізичною працею, не­виробничою і виробничою сферами;

- створенням нових потенційно безмежних джерел енергії і шту­чних матеріалів з бажаними властивостями;

- зростанням рівня загальної і спеціальної освіти.

Але сутність інноваційного розвитку не зводиться до його харак­терних рис, а охоплює як перебудову всього технологічного спосо­бу виробництва, методів і форм управління, так і ставлення людини як особистості до процесу виробництва. Таким чином інноваційний розвиток створює передумови для виникнення нової системи най­важливіших сфер людської діяльності.

Інновація на підприємстві - це спроба здійснити змістову, цілес­прямовану зміну в економічному чи суспільному потенціалі під­приємства, це вдале використання ідей і створення нових можливостей. Як свідчить світовий досвід підприємництва, іннова­ції потребують знань, творчого мислення, винахідливості і цілесп­рямованості. З системних позицій для успіху в бізнесі необхідне досконале розуміння власної екосистеми.

У бізнесі екосистемою є: господарське співтовариство, що спи­рається на фундамент, який складають взаємодіючі організації та особистості світу підприємництва. Екосистема будь-якого підпри­ємства включає в себе споживачів, ринкових посередників, поста­чальників та саме підприємство. Про всі ці елементи можна думати як про первинні види, що існують в даній екосистемі.

Екосистема кожного підприємства включає в себе також власни­ків та інших зацікавлених осіб і, крім того, могутні впливові струк­тури, які необхідно врахувати в тій чи іншій ситуації, урядові відомства, асоціації і організації, що забезпечують виконання стан­дартів, і організації, що представляють інтереси споживачів і по­стачальників. В тій чи іншій мірі в екосистеми входять прямі і

потенційні конкуренти, а також багато інших важливих членів сус­пільства. Для невипадкового, а свідомого досягнення успіху необ­хідно розвивати «екологічну свідомість». Керівнику корпорації потрібно відігравати роль головного садівника, який формулює і реформує цю екосистему засобами своєї стратегії. Замість того, щоб концентрувати зусилля на конкуренції, слід сконцентрувати їх на створенні цілісних нових екосистем, щоб донести до споживачів сміливі інновації - не намагатися перемогти в грі, а змінити її пра­вила і одержати новий результат. Це саме те, що здійснили Intel, Hewlett Packard і особливо Wal-Mart, і саме тому вони досягай та­ких значних успіхів. У новому світі переваги в конкуренції вини­кають із знання того коли і як будувати екосистеми, із здатності керувати екосистемами, забезпечуючи їх довготривалість і постійне вдосконалення.

Побудова підприємницьких екосистем і управління ними з ме­тою довгостроковою зростання потребує розуміння законів їх роз­витку, до яких відноситься і закон життєвого циклу:

Н ародження екосистеми

Зростання

Лідерство (інглваційна творчість та інтеграція)

Оновлення чи смерть

В основі управління інноваціями лежить збалансоване співробіт­ництво новаторів та менеджерів, відповідальних за напрями діяль­ності (місію) і стабільність організації. Для ефективного належного управління творчими процесами менеджери вимушені знайти і знешкодити вади на шляху інновацій, забезпечити мотивацію і створити такі відношення в організації, які забезпечують індивідуа­льну і групову інноваційну ініціативу [4].

Становлення в країні інноваційного ринку - одного з ключових механізмів інтенсивного економічного зростання - потребує підтри­мки висококваліфікованим менеджментом. На сучасній постіндустріальній ході розвитку погляд на менеджмент вкрай змінився. Нещодавно в менеджменті головним вважалася стратегія, зараз же стратегій вже недостатньо. На перший план виходять вимоги до ліде-

382

383

ра, формування команди однодумців лідера, ефективне широкомасш­табне бачення, яким лідер притягує до себе і веде за собою команду. Як показує досвід найбільш вдалих світових корпорацій саме бачен­ня, а не стратегія чи «суха» мета здатно мотивовано вести людей для своєї реалізації. Таким чином, інноваційний етап розвитку потребує наявності менеджерів нової генерації, здатних створювати умови та стимули для креативної інноваційної діяльності.

Незважаючи на те, що сучасний часовий період розвитку носить назву інноваційного, відносно інновацій не існує одновизначеного об'єктивного критерію чи точних ознак, за якими можна було б ви­значити новатора (будь то людина, організація, ідея чи продукти). Не існує також єдиної теорії творчості або інновацій, чи універса­льних визначень пов'язаних з ними концепцій. Ідею часто назива­ють винаходом, якщо вона функціонує в лабораторних умовах. Та сама ідея стає інновацією, коли може мати широке застосування при розумних витратах. Винахід - це невідома раніше ідея, що вті­лилась в реальність.

Поняття «творчість» та «інновація» не є синонімами. Під творчі­стю розуміється генерація (процес утворення) нових ідей, інновація - це плід їх вдалого втілення. Творчість - це відкриття принципу, інновація - трансформація цього принципу в корисні товари та по­слуги. В процесі інновацій ідеї уречевлюються в реальні товари та послуги, здатні принести організації додатковий прибуток. Іннова­ція - це наслідок усвідомленого, цілеспрямованого пошуку можли­востей для створення чогось нового, що може бути результатом існуючих неузгоджень, потреб в процесах, змін на ринку в цілому чи окремій галузі, демографічних змін, нових знань та ін.

Винахідник - це мислитель, людина, що народжує ідеї, здатна уявити собі приховані в ідеї можливості і бажаюча бачити цю ідею реалізованою, тобто бачити наслідки реалізації ідеї.

Сьогодні найбільш поширеними є два основних підходи до ви­вчення інновації: організаційно-орієнтований та індивідуально-орієнтований.

В організаційно-орієнтованому підході термін «інновація» вико­ристовується як синонім поняття «винахід» і відноситься до твор­чого процесу, де два чи більше уявлення, ідеї, об'єкта сполучаються залученим у процес соціальним суб'єктом деяким особливим чином з мстою сформувати конфігурацію, що раніше не існувала. Цей суб'єкт називається агентом інновації.

Інновація являє собою комплекс взаємозалежних процесів і є ре­зультатом концептуалізації нової ідеї, спрямованої на рішення про­блеми і далі - до практичного застосування нового явища. Реалізація інноваційних концепцій пов'язана з використанням ста­ндартних ресурсів, застосовуваних в інших видах соціальної діяль­ності людей - це ресурси економічні: капітал (фінансові ресурси, вилучені з поточного споживання і відведені під майбутні резуль­тати); матеріальні ресурси (сировина й устаткування); праця, керу­вання і час. Нововведення інтегрується в систему в контексті процесу інтенсифікації процесів функціонування соціальної систе­ми. При ідентифікації інноваційного процесу акцент робиться на програмувальному характері творчих нововведень, пов'язаних з по­явою нових товарів чи послуг. Новизна вимірюється не стосовно суспільства, а стосовно досліджуваної організації. У цьому плані інновація - це перше за часом використання ідеї однією чи декіль­кома організаціями, що мають подібні цілі.

Соціальна зміна пов'язана з інноваційним процесом тільки на ранній стадії його дифузії. Процес дифузії - це феномен, що, вини­кає зі згоди потенційних реципієнтів інновації з пропонованими нововведеннями і частково є результатом взаємодії цих одиниць. Результатом прийняття і дифузії процесів є структурно-функціональна зміна релевантної соціальної системи. Дифузію мо­жна визначити і як процес поширення інновації по каналах комуні­кацій до членів соціальної системи. Зміна відбувається, коли процес дифузії перетворює інновацію в інтегровану частину нормативних зразків системи. Експерти переконані, що природа інновацій прямо пов'язана зі ступенем успішності дифузії, тобто позитивним сприй­няттям інновації членами соціальної системи.

Ефективним агентом інновації можуть виступати:

1. група здійснення нововведень (change team),

2. високостатусний індивід,

1. консультант - приналежний чи не приналежний релевантній си­стемі організаційних нововведень.

Основні задачі агентів нововведень, пов'язані з реалізацією таких Дій:

1. діагностика проблеми;

2. оцінка систем мотивації клієнта і його здатностей до зміни:

3. оцінка мотивації агента нововведень і ресурсів;

4. добір придатних цілей нововведення;

384

5. Інновації

   вибір відповідної ролі консультанта (асистента консультанта);

6. встановлення і підтримка взаємозв'язків із системою клієнта;

7. уточнення й орієнтація фаз нововведення;

8. добір прийнятних типів поводження й особливостей планованої до застосування техніки [5].

Для найбільш продуктивного здійснення цих дій на сучасному етапі розвитку суспільства вітчизняні науковці Г. Калитич, В. Рубан запропонували в свій час методологічно-інструментальний комплекс, який включав у себе модульний інструментарій тезисно-аналітико-синтетичного моделювання (ТАС-моделювання), конце­пції управління в просторі граничних ресурсів і станів об'єктів роз­витку (КУРСОР) та кінцевих цільових рішень.

Опираючись на їх методику, інноваційний процес моделювався у виді деякої послідовності явищ, що формують життєвий цикл інно­вації. У якості базової вважалася модель інновації, що складається з таких етапів:

1. концептуалізація нововведення;

2. попередня згода з інновацією;

3. придбання ресурсів;

4. реалізація інноваційної концепції;

5. інституціоналізація результатів.

У даній моделі виділяються інструментальні і принципові інно­вації. Принципові інновації являють собою «цінність у собі», тоді як інструментальні інновації вводяться з метою створення умов для більш легкого впровадження принципових інновацій. У ході розро­бки і реалізації програм організаційного розвитку інструментальна інновація є частиною продуманої дифузії в організацію. У цьому плані вирішальним критерієм для ухвалення рішення про прове­дення перетворень є знання про те, що дані нововведення в органі­зації і середовищі можуть викликати інші нововведення.

При індивідуально-орієнтованому підході описується процес, за допомогою якого деякий новий соціокультурний об'єкт (нововве­дення) стає частиною набору зразків поводження індивідів і однією зі складових їхньої когнітивної сфери.

Інновація розглядається як винахідницька діяльність, коли особ­ливим чином перетинаються дві раніше не зв'язані між собою сис­теми - індивід і інновація.

На рис. 12.4 представлений один із можливих варіантів типології

інновацій.

Типи

Категорії

Нові продукти - нові товари по задоволенню потреб лю­дей, або удосконалені варіа­нти існуючої товарної лінії

Макроінновації- принципо­во нові продукти та техноло­гії, які викликають революційні зміни в суспільс­тві, економіці або її галузях

Нові процеси - інновації спрямовані на покращення технологій виробництва

Базові інновації- інновації, що дають могутній поштовх в технологічному розвитку

Інновації-модифікації - нові важливі складові підвищення можливостей бізнесу, які не відносяться до макро чи ба­зових інновацій

Рис. 12.4, Типологія інновацій

Останнім часом визначено, що необхідною умовою творчості є креативність. Креативність як механізм творчості полягає у створе­ні нових зв'язків, що дозволяє розширити кордони психіки людини. Креативність може бути пов'язана з ризиком, оскільки дуже часто вимагає відкриття. Кожного разу, коли пов'язують якісь дві речі, створюється дещо нове. Креативність на індивідуальному рівні во­лодіє тим же самим потенціалом: об'єднуючі дві речі між собою, індивід виходить за межі кожної з них. Тим самим одержується можливість для створення нових переконань відносно індивіда та його здібностей.

387

Оскільки, наприклад, діти володіють природною креативністю, дорослі люди мають досвід креативності навіть коли вони не усві­домлюють, як це сталося. Звідси, креативність полягає в породжен­ні асоціацій і зв'язків. Тому для її проявлення людина повинна дозволити собі і надати час для створення нових зв'язків. Креатив­ність людини може мати в своїй основі слова, ідеї, думки або мате­ріальні речі. Можна бути креативним відносно свого зовнішнього середовища або своїх думок.

Креативність - природна здібність людини. її турботливе зрощу­вання та використання - головний шлях підвищення сили мозку в його застосуванні в будь-яких справах: вирішенні проблем, вико­нанні професійних функцій, дозвіллі.

Використання результатів творчості кожної людини - найважли­віше джерело переваги того чи іншого суспільства. Могутність держави не тільки і не стільки в корисних копалинах, а в розумі людей, у всенародній участі в державотворенні.

Механізми в галузі промислової власності, авторських та суміж­них прав більш-менш відпрацьовані, але є величезний пласт знань, які ще ніколи, ніде і ніким не навчали створювати, не збирали, не зберігали, не оцінювали, не захищали, не рекламували, не вико­ристовували.

У сучасних умовах соціального та науково-технічного розвитку сотні авторів - новаторів залишились сам на сам зі своїми ідеями, направляють їх в органи державної влади і управління всіх рівнів, засоби масової інформації тощо. Проте ці інституції мають свої специфічні функції, не пов'язані із проблематикою ідей, тому у пе­реважній більшості, не знаходячи відповідної інформаційної під­тримки, ці ідеї вмирають.

Для збереження таких ідей і подальшого використання в Україні вперше у світовій практиці у 1991 р. був створений і зареєстрова­ний в Мін'юсті України Український фонд активізації масової тво­рчості (УФАМТ), основним завданням якого є вибір та використання нових ідей з усіх видів людської діяльності. Створена громадська організація УФАМТ вже зареєструвала понад одну ти­сячу нових ідей. Діяльність УФАМТ високо оцінена ЮНЕСКО, ЮНІДО, Київською міською державною адміністрацією, у т.ч. і «Президентським Вісником» (№ 2, 2000 р.) у статі «Ідеї нації по­требують підтримки». Визначаючи приорітети УФАМТ, Всеросій­ський науково-технічний інформаційний центр - один із головних

.488

науково- інформаційних інститутів Російської Федерації - викорис­тав досвід України, із 1999 р. розпочав реєстрацію нових ідей на державному рівні.

Діяльність УФАМТ дозволяє використати глибинні резерви тво­рчого потенціалу нації при вирішенні складних загальнодержавних проблем; вона не дублює, а органічно доповнює державні інститу­ції охорони інтелектуальної власності, оскільки виходить за їхні межі й охоплює значно більше коло творчих людей.

Процес масової творчості, як це не парадоксально, проходить хаотично, стихійно, спонтанно. Сьогодення вимагає досконалої зміни ідеології творчості. Треба спрямувати зусилля творчих людей на реалізацію сформованих державою пріоритетів, адже, як стверджують мислителі «народ наймудріший, він мудрий настільки, наскільки треба». Тому сучасна парадигма ефективного інноваційного розвитку людства, в т. ч. й України, і полягає у всебічній підтримці творчого процесу нації, розвитку індивідуальної та колективної творчості, формуванні системи от­римання та використання знань на всьому протязі життєдіяльності людини.