Термінологічний словник

Авторське право - сукупність національних та міжнародних юри­дичних норм, що регулюють відносини, пов'язані із створенням і використанням науко­вих результатів, технічних та технологічних розробок, науково-технічних проектів, нових товарів, творів літератури і мистецтва; всі ці юридичні норми поширюються на сферу інно­вацій та інноваційних процесів; норми міжнаро­дного авторського права регулюються міжнародними конвенціями з охорони авторсь­ких прав.

Бізнес-план ін­новації

Венчурна (ризи-кова) фірма (від ангя. уепіиге ри­зикувати) Венчурний (ризиковий) капітал

Винахід

• документ, що подається інвестору інновацій­ного проекту (або іншому його учаснику) і міс­тить основні характеристики проекту, обґрунтування доцільності його реалізації, еко­номічної ефективності та інших переваг ново­введення.

• інноваційна фірма, що здійснює свою діяль­ність за участю венчурного (ризикового) капіта­лу.

Високі технології

Відкриття

• к апітал, що вкладається у заходи, пов язані з підвищеним ризиком при розробці й організації виробництва нового продукту або впровадженні нової технології.

• один із видів науково-технічних та науково-технологічних розробок, удосконалень, ново­введень, що лежать в основі значної частини ін­новацій та інноваційних процесів й істотно впливають на розвиток НТП; винаходи, як пра­вило, підтверджуються і захищаються патента­ми.

• технології, які стануть визначальними у постіндустріальному суспільстві, наприклад, біотехнології, робототехніка, штучний інтелект.

• науковий результат особливо видатного харак­теру, який вносить радикальні зміни у рівень

знань; розкриває раніше не відомі закономірнос­ті, властивості та явища матеріального світу; здійснює істотний вплив на хід НТП і розвиток цивілізації; є джерелом нових винаходів.

Глобалізація - зростаючий взаємозв'язок та взаємозалежність

н аціональних економік, національних політич­них й соціальних систем, національних культур та навколишнього середовища

І уріки якості - форма групової творчості (виникли в Японії 1962 року як метод новаторства, творчого пошу­ку, ділової активності та саморозвитку праців­ника).

Делегування - передання функцій між рівнями управління з

відповідними владними повноваженнями, обов'язками й відповідальністю.

Децентралізація - процес делегування функцій на нижчі рівні управління, який відбувається в міру зростання масштабів і складності систем управління.

Диверсифікація - поєднання широкого кола видів діяльності, по­ширення номенклатури продукції, введення нових продуктів, змінювання однієї чи кількох властиво­стей продукту (мета диверсифікації - пристосу­вання продукту до різних потреб клієнта.)

Експерт - кваліфікований фахівець з конкретної науково-

технічної проблеми, який залучається для її оці­нки.

Експертиза - розгляд експертом (групою експертів) доціль-

інноваційного ності інновації в цілому або її окремих аспектів,

проекту а також шляхів ефективної реалізації інновацій-

них процесів.

Експертна - колектив експертів, сформований за визначе-

гРУпа ними правилами для вирішення поставленої за-

дачі.

Інвестиція - усі види цінностей і ресурсів (фінансових,

майнових, інтелектуальних та ін.), вкладених в об'єкти підприємницької діяльності з метою одержання прибутків, досягнення наукового, технологічного або соціального ефекту.

644

645

і

послуг.

І нноваційна ін­фраструктура

Інноваційна по­літика держави

[інноваційна

продукція

Інноваційне під­приємство (інно­ваційний центр, технопарк, тех-нополіс, іннова­ційний бізнес-іпкубатор тощо) Інноваційний лаг

Інноваційний менеджмент

Інноваційний потенціал дер­жави

• сукупність підприємств, організацій, установ, їх об'єднань, асоціацій будь-якої форми власно сті, що надають послуги із забезпечення іннова­ційної діяльності (фінансові, консалтингові, маркетингові, інформаційно-комунікативні, юридичні, освітні тощо).

• вплив держави на інноваційну діяльність за допо­могою прямих та опосередкованих важелів право­вого та економічного регулювання задля розвитку науки і техніки, іішоваційних процесів тощо.

• нові конкурентоспроможні товари чи послуги, що відповідають вимогам, встановленим Зако­ном України «Про інноваційну діяльність»

- пі дприємство (об'єднання підприємств), що розробляє, виробляє і реалізує інноваційні про­ дукти і (або) продукцію чи послуги, обсяг яких у грошовому вимірі перевищує 70 відсотків зага­ льного обсягу його продукції і (або) послуг;

• проміжок часу між виникненням ідеї новини та її комерційним втіленням.

• сукупність форм, принципів та методів управ­ління процесами створення і впровадження но­вин у підприємницьких структурах з урахуванням особливостей ринкової економіки та сучасних тенденцій НТП.

• сукупність ресурсів у галузі освіти, науки та ви­робництва, спрямованих на іішоваційний розвиток економіки (обсяг нагромаджених теоретичних та практичних знань у різних галузях суспільної дія­льності; здатність використовувати та розповсю­джувати ці знання; наявність підготовлених кадрів високої кваліфікації; матеріально-технічна й фі­нансова база науки для проведення досліджень та експериментів з впровадження нової техніки, про­дуктів, технологій); інноваційний потенціал ви­значає можливості розвитку науки в майбутньому та місце держави на ринку технологій.

646

647

І нноваційний продукт

Інноваційний проект

Інноваційний процес

Інтелектуаль­ний продукт

Кластер техно­логій

Комплексний науково-технічний прогноз

Конкурентосп­роможність

Конкуренція

- результат науково-дослідної і (або) дослідно- конструкторської розробки, що відповідає вимо­ гам, встановленим Законом Укрїни «Про інно­ ваційну діяльність»

- комплект документів, що визначає процедуру і комплекс усіх необхідних заходів (у тому числі інвестиційних) щодо створення і реалізації інно­ ваційного продукту і (або) інноваційної продук­ ції.

• процес створення, поширення й втілення но­вини, яка задовольняє нові суспільні потреби (складається з окремих стадій).

• продукт інтелектуальної діяльності, який є то­варом в умовах ринку (знання, теорії, відкриття, винаходи).

• сукупність базисних нововведень, які визна­чають технологічний устрій економіки протягом тривалого часу (кластер складає основу довгих технологічних хвиль і змінюється з появою но­вої сукупності радикальних новин).

• вірогідне судження про систему пріоритетних цілей, тенденції можливого і бажаного науково-технічного розвитку об'єкта прогнозування, найбільш ефективні шляхи вирішення ключових проблем цього розвитку, необхідні для того ре­сурси та організаційні заходи.

• спроможність держави в цілому, галузі, фірми, товару, інновації до суперництва у боротьбі за ринки; показниками конкурентоспроможності є: самодостатність економіки; місце на ринку, роз­мір та географія окремих сегментів ринку; імовір­ність та строк морального старіння технологій або продуктів; імовірність розширення ринку; цінові характеристики; ступінь патентного захисту; на­явність секретів виробництва; наявність каналів розподілу; стійкість до коливань кон'юнктури; наявність сировини й матеріалів.

• боротьба між товаровиробниками за більш ви­гідні умови виробництва та збуту товару

Конкурентосп­роможність но­вини

Конкуренція ці­нова

Конкурсно-койтрактнасис­тема

Консорціум

Концерни

Лізинг

• переважання техшко-експлуатацшних параме­трів новини порівняно з іншими аналогічними продуктами у даному сегменті ринку.

• бажання знизити витрати на виробництво товару, аби пропонувати товар за ціною нижчою, ніж у кон­курентів, зберігаючи при цьому норму прибутку.

• інструмент об'єктивного розподілу коштів та іншої підтримки НДДКР на конкурсній основі; укладання контрактів, які визначають економіч­ні та правові взаємовідносини замовника і вико­навця НДДКР (до контракту включаються позиції фінансового, економічного, науково-технічного та соціального характеру).

• тимчасовий союз господарсько незалежних фірм та організацій, метою яких є підвищення конкурентноздатності на основі скоординованої діяльності; організація консорціуму оформляється угодою, до його складу при розробці нововведень входять великі фірми, дослідницькі центри, лабо­раторії, заклади освіти; учасники консорціуму ді­стають вигоди через обмін нововведеннями, проведення спільних досліджень, розподіл інвес­тиційного ризику, отримання додаткових ноу-хау.

• інтегровані багатогалузеві об'єднання, котрі складаються з великої кількості господарських одиниць, що мають різний ступінь самостійнос­ті, різні функції та сфери діяльності, власні нау­ково-дослідні та конструкторські центри (завдяки цьому з'являється можливість поєднати ресурси для виконання великих програм НДДКР).

• форма кредитування, за якою з клієнтом укладається договір оренди, при цьому клієнт зобов'язується з одержуваних прибутків від­шкодувати орендодавцю витрати, включаючи норму прибутку по проведених операціях (предметом лізингу можуть бути устаткуван­ня, транспорт, будинки, споруди, ноу-хау, по­слуги).

і:¹

«49

Л іцензійна торгівля

Ліцензія

Методи органі­зації інновацій­ного процесу

Наука

Наукова політика Наукові фонди

Наукомісткість

Новина

Нововведення

• основна форма міжнародної торгівлі техноло­гіями; предметом цієї торгівлі є патентні та без­патентні ліцензії на передачу винаходів, технологічного досвіду, промислових секретів і комерційних знань, на використання товарних знаків.

• дозвіл, наданий підприємствам державними органами, на право займатися певними видами діяльності, перелік яких визначається держав­ними актами; спеціальний дозвіл на право ввозу та вивозу товарів чере з кордони держави; існує також патентна ліцензія, що дає право викорис­тання винаходів або ноу-хау.

• методи організації робіт від формулювання ідеї до досягнення комерційного результату; за­стосовуються три основні методи: послідовний, паралельний, інтеграційний.

• процес створення системи нових знань, діяль­ність, котра спрямована на вивчення законів природи та суспільства; наука впливає на люди­ну через систему освіти і бере участь у розвитку всіх компонентів системи виробничих сил.

• визначення загальних принципів і вибір гене­ральних напрямів розвитку науки.

• акумулювання коштів компаній та приватних осіб, які використовуються для розвитку НДДКР.

• показник, що характеризує відношення витрат на НДДКР до обсягу продажу; іншим показни­ком наукомісткості є відношення зайнятих в НДДКР до загального числа зайнятих.

• новий вид продукту, технології, нові методи, які є кінцевим результатом інноваційного про­цесу; процес введення новини на ринок назива­ється процесом комерціалізації; новини формують ринок новин.

• процес втілення та поширення нових видів продуктів, послуг, виробничих процесів, ідей, методів роботи.

Н оу-хау

(від англ. кпом> ко\\> знаю як)

Оиовлюваність продукції Оиовлюваність технології

Опір змінам

Організаційна структура під­приємства

Організаційні нововведення

Паблік рілейшнз

42*

- науково-технічний результат, що навмисно не патентується з метою випередження конкурен­ тів, більш повного власного використання цього результату і отримання найвищого прибутку або передання іншим користувачам на найбільш вигі­ дних умовах за ліцензійним договором; у світовій практиці під ноу-хау розуміють: технічні знання і досвід; методи організації виробничого процесу і праці; незапатентовані винаходи; дані про опти­ мальні рецепти матеріалів, технологічні режими та прийоми виконання операцій, що залишаються невідомими за межами підприємства - власника ноу-хау; оригінальні методи випробувань та кон­ тролю якості процесів та продукції; способи ути­ лізації і знешкодження відходів; інформацію, що сприяє збуту продукції.

• показник, що відображає частку нової продук­ції у загальному обсязі продажу.

• показник, що відображає частку продукції, ви­готовленої за новою технологією, у загальному обсязі виробництва.

• поведінка, яка гальмує нововведення і спрямо­вана на збереження існуючого порядку речей, правил, норм, звичаїв і проявляється у відкла­данні змін.

- впорядкована сукупність взаємопов'язаних підрозділів, котрі забезпечують функціонування підприємства як єдиного цілого; елементами структури є підрозділи, служби, відділи, окремі робітники та ін. ланки, а також підтримувані між ними зв'язки; структура, як правило, змінюється разом із нововведеннями у виробництві.

• нововведення процедурного характеру (зміни наборів показників, методів розрахунку.); ново­введення у структурі управління (зміни підпо­рядкованості, координації, введення нових та ліквідація застарілих структурних одиниць).

• система підтримання зв'язків із суспільством: пресою, органами державного, регіонального й

650

651

м ісцевого рівнів, громадськими організаціями і широким загалом. Патент - документ, що підтверджує авторство на вина-

хід і дає власнику патенту виключне право на використання винаходу протягом визначеного у цьому документі строку. Пошукові - наукова діяльність, котра включає в себе від-

дослідження криття нових принципів, створення нових виро-

бів та технологій, не відомих раніше властивостей матеріалів та їхніх сполучень, роз­ робку нових методів досліджень; розвиток по­ шукових досліджень спричиняється диференціацією традиційних та формуванням нових наук. Прикладні до- - виявлення шляхів і способів застосування від- слідження критих законів і явищ природи у певній галузі

або сфері виробництва. Проблемна - група людей, що належать до різних підрозді-

група лів, які тимчасово об 'єднуються для роботи над

певною науковою проблемою чи проектом. Прогностика - галузь науки, що вивчає теорію, методологію

та закономірності розробки прогнозів. Реновація - процес заміщення морально й фізично зноше-

них основних виробничих фондів новими, що забезпечує, у т. ч., інноваційне відновлення цих фондів; реновація здійснюється шляхом заміни окремих засобів праці, реконструкції та переоб­ ладнання підприємств у цілому. Ризик - можливість несприятливого відхилення від

інноваційний мети інноваційного проекту в процесі його роз-

робки та реалізації через невизначеність приро­дних, людських та економічних чинників, що впливають на досягнення цієї мети. Роялті (від англ. - авторський гонорар або винагорода, що спла-гоуаііу королівсь- чується окремим учасникам нововведення у фо-киіі платіж, ав- рмі періодичних відсоткових відрахувань з шорський гонорар) моменту випуску продукції; механізм розподілу прибутку від реалізації продукції, яку виготов­лено на основі ліцензії або ноу-хау.

652

С инергізм

Стимулювання інновацій Стратегічний альянс

( іратеї ін Імітаційна

Стратегія

захисна

(оборонна)

Стратегія наступальна

Субсидія

Творчість Теорія

Теорія

Й. Шумпетера

Термін

окупності

нововведення

• ефект підвищення результативності за рахунок використання взаємозв'язку різних видів спіль­ної діяльності.

• заходи, форми і засоби мотивації працівників до інноваційної творчості.

- кооперація великих фірм для здійснення взає­модоповнюючих функцій при проведенні науко­во-дослідних робіт та поділі фінансових ризиків.

• різно вид захисної стратегії, який передбачає зменшення ризику впровадження нововведень завдяки залученню результатів наукових дослі­джень і розробок, проведених іншими фірмами.

• збереження і закріплення позицій фірми у пев­них галузях на основі модернізації, модифікації наявних видів продукції, технологій; завданням захисної стратегії є збереження стабільного ста­новища фірми на ринку.

• тип стратегії, спрямованої на витіснення кон­курентів шляхом захоплення нових ринків збуту чи домінуючого становища на ринку за певним видом продукції.

• допомога у грошовій чи натуральній формі, що надається державою за рахунок коштів дер­жавного чи місцевого бюджету, а також спеціа­льних фондів.

• процес створення наукових, духовних та мате­ріальних цінностей.

• форма організації наукових знань, котрі дають цілісне уявлення про закономірності та зв'язки об'єкта дослідження.

• концепція нововведень австрійського економіста Й. Шумпетера; стверджує, що розвиток економіки являє собою складний циклічний процес, у якому спалахи нововведень спричиняються чергуванням фаз кризи й розквіту. Й. Шумпетер дав визначення нововведень, запропонував їхню класифікацію.

• показник ефективності реалізації інноваційно­го проекту, визначений як період часу, що почи­нається з досліджень і закінчується моментом,

653

к оли прибуток з продажу нововсдсння відшко­ дує всі витрати на НДДКР. Технологічний - принципово нове вирішення проблеми нетра- прорив диційним шляхом.

Технологічний - періоди переходу від однієї технології до іншої на розрив основі нових знань, різниці між стратегіями щодо

використання науково-технічного потенціалу. Технологічний - групи технологічних сукупностей, які пов'язані уклад одні з одними однотипними технологічними лан-

цюгами і утв орюють відтворювальні цілісності. Технопарк - локальний науково-технічний комплекс, що

включає в себе наукові установи, вузи, підпри­ ємства і фірми, інформаційно-виставочні ком­ плекси і служби сервісу; функціонування технопарків ґрунтується на комерціалізації нау­ ково-технічної діяльності через поширення ін­ новацій у виробництві. Технополіс - розгалужена територіальна інноваційна струк-

тура, створена на базі населеного пункту або ж утворює такий населений пункт навколо себе; конгломерат розміщених на одній території до­ слідницьких установ та фірм, зацікавлених у швидкій комерціалізації нових ідей; у межах технополісу утворюється інфраструктура, яка має бути достатньою для великих інновацій; прикладом є технополіс «Сілікон веллі» у ЗО км від Сан-Франциско (США), де на площі у 450 км" розміщено близько 2 тис. фірм високої тех­ нології (центром технополісу є заснований у 1885 р. Стенфордський університет, при якому працюють 30 наукових установ та підприємств). Фундаментальні - розробка гіпотез, концепцій, теорій у певних дослідження галузях наукової діяльності, котрі є основою для

створення нових або удосконалення існуючих виробів, матеріалів, технологій. Цикли - доведене М.Д. Кондратьєвим і зафіксоване у

Кондратьєва статистиці періодичне повторення характерних

(довгі хвилі економічних, технологічних та соціальних ситу-

кон'юнктури) ацій кожні 50-60 років; в основі кожної хвилі

п ожать базисні технології; на початку циклу від­ бувається поступове нарощування потенціалу базисних нововведень, потім триває їх бурхлива комерційна експлуатація, після якої настає упо­ вільнення, спад; положення Кондратьєва розви­ нув Й. Шумпетер, який ввів поняття «циклів Кондратьєва» та «кла тера» нововведень. І (ИКЛІЧНІСТН - загальна форма руху світового розвитку та наці-

ональних господарств від однієї макроекономіч-ної рівноваги до іншої; циклічність відображає нерівномірність функціонування різних елементів національного господарства, зміну революційних та еволюційних стадій його розвитку; розробку теорії циклів розпочато в 1847 р., коли англієць Х.Кларк звернув увагу на 54-річний розрив між кризами 1793 та 1847 років і довів, що розрив був об'єктивно зумовлений.

654

655