Функції управління процесами іннова ційного розвитку під­приємств

7. Формування орга­нізаційної структури управління іш-гова-ційною діяльністю

3. Виявлення напрямів та варіантів інноваці­йного розвитку рин­кових можливостей

8. Планування

виробничо-збутової

та фінансової

діяльності

4. Формування цільо­вого ринку для реалі­зації проектів іннова-ційного розвитку

10. Підготовка рішень

про своєчасну зміну

приорітетів інно-

ваційного розвитку

9. Контроль за реалізацією проектів

інноваційного розвитку

Рис. 8.4. Основні функції управління процесами інноваційного розвитку підприємств

Аналіз зовнішнього середовища і прогнозування його розвитку. Аналізуються поточна кон'юнктура ринку і визначальні її фак­тори, складається прогноз розвитку кон'юнктури. Аналіз внутрішнього середовища підприємства. Виконують аналіз сильних і слабких сторін діяльності підприємства, аналі­зують підсумки минулої діяльності, ефективність функціону­вання підприємства, тенденції його розвитку та інше. Виділення і добір напрямів, а в їхніх рамках - варіантів іннова­ційного розвитку ринкових можливостей провадиться на основі зіставлення можливостей і небезпек, що виходять із зовнішньо­го середовища, а також сили і слабкості підприємства, напри­клад, методом SWОТ-аналізу.

Формування цільового ринку для реалізації проектів інновацій­ного розвитку провадиться шляхом вибору цільових ділянок ринку (сегментів чи ніш) для реалізації відібраних варіантів ін­новаційного розвитку господарюючих суб'єктів, розробка під­ходів до формування цільового ринку на базі виділених ділянок.

5. Аналіз і кількісна оцінка ризику на етапах інноваційного розвит­ку здійснюється шляхом вивчення всього процесу в цілому та на окремих етапах з наступним коригуванням робіт на кожному з етапів за результатами аналізу (у разі необхідності).

6. Вибір пріоритетних напрямів інноваційної діяльності. На основі аналізу відібраних варіантів інноваційного розвитку ринкових можливостей, з урахуванням даних сегментації формують сис­тему цілей на поточний і довгостроковий періоди діяльності, ви­значають пріоритетні задачі, вирішення яких веде до досягнення поставлених цілей.

7. Формування організаційної структури управління інноваційною діяльністю. Відповідно до системи цілей і складу задач, які по­трібно вирішити, формують матричні організаційні структури (що складаються з фахівців різного профілю: маркетологів, еко­номістів, фінансистів, конструкторів, збутових працівників то­що) для управління процесами інноваційного розвитку ринкових можливостей.

8. Планування виробничо-збутової і фінансової діяльності за обра­ними пріоритетними напрямами. Розробляють перспективні і поточні плани, у тому числі планують бюджети проектів (розра­ховують обсяги необхідних інвестицій у новації) і визначають джерела їхнього фінансування, формують оптимальну структуру інвестицій.

9. Контроль за реалізацією проектів реалізацію потенціалу інно­ваційного розвитку. Виконується збір і аналіз інформації, що характеризує процеси, які відбуваються у зовнішньому середо­вищі, процеси усередині самого підприємства, хід виконання за­планованих науково-дослідних, дослідно-конструкторських і виробничо-збутових заходів. Виявляються причини відхилень фактично реалізованої програми від наміченої (за термінами, обсягами, ефективністю тощо).

10. Підготовка рішень про своєчасну зміну пріоритетів інновацій­ного розвитку. За підсумками контролю, готують рішення про коригування і зміну пріоритетів діяльності, аж до припинення робіт над неефективними варіантами розвитку. Приймають рі­шення про розробку нових варіантів інноваційного розвитку. Ця функція відіграє особливу роль при орієнтації виробничо-збутової діяльності підприємства на ніші ринку, де зміна пріо­ритетів - явище звичайне.

250

25,