III етап: розробка і ство­ рення промислового зра­ зка IV етап:

випробування на ринку. Масштабне виробництво.

Потреби ринку

	Маркетингові дослідження	РИНОК
ПІДПРИ-	Потреби
ЄМСТВО

Пропозиція

Купити чи

розробити

власними

силами

Прибуток підприєм­ства зни­жується

Прибуток підпри­ємства залишається на запланованому ні

276

277

Т аблиця 9.2 Фактори економічного зростання

Фактори зростання	Вагомість кожного фактора, %
1. Збільшення працевитрат	32
2. Підвищення продуктивності праці:	68
в т. ч. за рахунок:
- нововведень (інновацій)	28
- капіталу	19
- освіти і профпідготовки	14
- економії за рахунок масштабів виробництва	9
- поліпшення розподілу ресурсів	7

Відповідно до таблиці 9.2, найбільш важливим фактором конку­рентоспроможності підприємця-виробника є підвищення продукти­вності праці. Остання зростає на базі нововведень і підвищення рівня професійної підготовки робітників. Технічний прогрес як збіжність нової технологічної бази і нових можливостей робітників визначає близько 28% приросту національного доходу. Якщо на практиці інновації і інвестиції тісно взаємопов'язані, то їх сукупний внесок в приріст доходу складає приблизно 47%. У зв'язку з цим стає зрозумілим, що якщо немає дієвих механізмів нововведень, то зберігається відстала технологічна база і неможливо підтримувати конкурентоспроможність бізнесу.

На різних у часі етапах становлення держави (період перебудови, час після неї і теперішній час) інноваційна політика підприємств, заснованих до і після перебудови, мала свої особливості. На під­приємствах соціалістичного періоду інноваційна політика задля виживання і пристосування до ринкових умов. На перших етапах перебудови робився наголос на першочегровості організаційних ін­новацій, таких як реструктуризація, зміна форм власності. На ново­утворених підприємствах в інноваційній політиці акцент змістився в бік технічних інновацій (табл. 9.3 [5, с. 117]).

На проведення технічних інноваційних заходів впливали передов­сім посилення конкуренції, прагнення утриматися та зміцнити пози­ції на ринку, зростання вимог до якості, очікування та вимоги клієнтів. Ця перспектива була характернішою для «молодих» малих та середніх фірм [5, с. 118]. У нинішній час інноваційна політика підприємства охоплює всі сторони удосконалення діяльності під­приємства задля підвищення його конкурентоспроможності на рин-

ку. Слід також зазначити, що лідируючі позиції на ринку займають підприємства, в основі яких лежить інноваційна технологія. Існують такі ознаки технологічно ефективного підприємства [7, с. 11-12]:

1. Зміна стратегічної мети і розвиток засобів її досягнення у від­повідності з НТП.

2. Намагання зберегти завойовані позиції на конкретних сегментах ринку і в той же час спостереження за новими ринками збуту.

3. Використання матричної структури управління.

4. Широке залучення своїх постачальників до розробки нової про­дукції і технології.

5. Зміна акцентів у конкурентній боротьбі. Поява глобальних рин­ків і, відповідно, глобальної конкуренції.

6. Готовність до сприйняття зовнішніх змін і контакту з фірмами -конкурентами.

7. Наявність, як правило, власної науково-дослідної бази. Техно­логічно ефективне підприємство виділяє 13% коштів від влас­них продажів на її розвиток, неефективне - 3%.

8. Паралельність розробки продукту з дослідженням його ринко­вого потенціалу.

9. Наявність кадрів, які здатні вирішувати перспективні проблеми. 10. Обмін досвідченими спеціалістами між групами досліджень і науково-технічних розробок.

Таблиця 9.3 Інноваційна практика підприємств

Технічні інновації

Організаційні інновації

Впровадження нових виробів та послуг Загальне підвищен­ня рівня послуг Впровадження нової продукції Впровадження нових технологій

Перетворення форм власності, наприклад, у ТОВ, то­вариство працівників або акціонерне товариство Реструктуризаційна діяльність Інноваційні зміни організаційної структури, проведені шляхом впровадження посади менеджерів Впровадження системи забезпечення якості або управління якістю, заснованих на нормах ISO Впровадження системи «Total Quality Control » Впровадження інтегрованого процесу управління та комп'ютеризації Створення центрів прибутків та витрат Зміни організації системи продажу, створення нової системи дистрибуції Впровадження ротаційної системи управління кадрами

278

279

С творення нових регіональних відділень Впровадження нових сист ем розрахунків Впровадження нової мотиваційної системи оплати праці Впровадження системи контролю за допомогою відеонагляду

Досвід провідних підприємств на ринку свідчить, що інновації неминучі. Радикальні інновації під силу впроваджувати невеликій кількості підприємств. Конкурентоспроможність більшості підпри­ємств забезпечується за рахунок послідовництва, модифікування, впровадження вже існуючих і тих, що зарекомендували себе на ри­нку інновацій. Останнє положення красномовно ілюструють дані, отримані вченими Booz, Allen and Hamilton при дослідженні 700 фірм і 1300 нових промислових і споживчих товарів (табл. 9.4) [10].

Таблиця 9.4 Класифікація товарів за ступенем новизни

Вид товару	Вагомість кожної групи, %
Товари світової новизни	10
Товари, нові для фірми	20
Розширення існуючої гами товарів	26
Оновлені товари	26
Зміна в позиціюванні товару	7
Скорочення витрат (виробнича інновація)	11

Таблиця 9.5 Пропозиція інноваційного товару

Характеристика пропозиції	Виникнення попиту	Об'єкт про­позиції	Результат, що очікується
Стратегічна	Зміна кон'юнктури ринку, зниження кон­курентоспроможності	Продуктові і процесні новації	Виграш у ціновій конкуренції, за­кріплення і (чи) розширення рин­кової ніші, внесок в інші сектори ринку
Тактична	Зниження обсягів продажу, зниження конкурентоспромож­ності	Процесні но­вації, вироб­ничі і управлінські ноу-хау	Зростання запасу конкурентоспро­можності, закріп­лення продукту на ринку
Антикризова	Зниження плато­спроможності і загро­за банкрутства, продаж бізнесу	Продуктові і процесні но­вації, управ­лінські ноу-хау	Відновлення кон­курентоспромож­ності, реорганізація біз­несу, більш висо­ка ціна підприємства
Венчурна	Ризикове вкладання капіталу в перспекти­вний високоприбут­ковий бізнес	Радикальна новація	Надвисокий при­буток

Як бачимо, лише мала частка нововведень (10%) володіє світо­вою новизною, тоді як більшість з них (70%) - це доповнення до гами існуючих товарів чи їх модифікації. Інновацію підприємство може купити або розробити власними силами, в будь-якому випад­ку інноваційна пропозиція повинна орієнтуватись на задоволення потреб кінцевих споживачів і таким чином вирішувати економічні інтереси виробників (табл. 9.5).

Відзначаючи стратегічну важливість інновацій, інноваційних процесів для довгострокового розвитку підприємства слід наголоси­ти на необхідності керування цими процесами. З метою організації і планування інноваційних процесів на підприємстві виокремлюють інноваційну політику. Тому обов'язковим є знання складових інно­ваційної політики, підходів до її формування, факторів впливу. Ви­світленню цих важливих питань присвячено наступний підрозділ.

280

281