
- •Прикладна гідромеханіка (Гідростатика)
- •2. Прилади для вимірювання тиску
- •3. Опис дослідної установки
- •4. Порядок проведення дослідів
- •Результати спостережень
- •5. Обробка результатів дослідів
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №2 вивчення відносного спокою рідини вступ
- •1. Основні теоретичні відомості
- •2. Проведення експериментального дослідження
- •2.1. Схема установки
- •2.2. Методика проведення дослідів
- •2.3. Обробка результатів дослідів
- •Результати спостережень
- •Результати розрахунків
- •Контрольні питання
- •Список літератури
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
«КИЇІСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»
Прикладна гідромеханіка (Гідростатика)
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт для студентів спеціальності "Гідравлічні і пневматичні машини" всіх форм навчання"
Рекомендовано Методичною радою НТУУ «КПІ»
Київ
НТУУ «КПІ»
2009
Прикладна гідромеханіка (Гідростатика): Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт для студентів спеціальності "Гідравлічні і пневматичні машини" всіх форм навчання" / Уклад.: Б.А. Скочеляс, В.М. Турик. – К.: НТУУ «КПІ», 2009. – 26 с.
Гриф надано Методичною радою НТУУ «КПІ»
(протокол №4 від 24.12.2009 р.)
Електронне навчальне видання
Прикладна гідромеханіка
(Гідростатика)
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт для студентів спеціальності "Гідравлічні і пневматичні машини" всіх форм навчання"
Укладачі: Скочеляс Богдан Андрійович, канд. техн. наук, доц.
Турик Володимир Миколайович, канд. техн. наук, доц.
Відповідальний
редактор Яхно Олег Михайлович, д-р техн. наук, проф.
Рецензент Шишкін Валерій Миколайович, канд. техн. наук, доц.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1
ГІДРОСТАТИЧНИЙ ТИСК ТА ЙОГО ВИМІРЮВАННЯ
ВСТУП
Тиск в рідині є однією з найважливіших характеристик її стану.
Метою лабораторної роботи є закріплення основних теоретичних понять розділу «Гідростатика», присвяченого вивченню гідростатичного тиску, його основної властивості та видів, ознайомлення з приладами та методами вимірювання тиску, а також набуття навичок практичної роботи з цими приладами у складі гідравлічної системи.
1. ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Завдяки
великої рухливості частинок рідини,
вона не здатна чинити опір дії зосереджених
сил. Тому діючі в рідині сили мають бути
розподілені або по її поверхні, або по
об’єму. В залежності від цього розрізняють
поверхневі
сили,
пропорційні площі поверхні рідини, і
масові
сили,
пропорційні її масі (наприклад, сили
тяжіння, переносні і коріолісови сили
інерції, сили електромагнітної природи).
Границя відношення елементарної
поверхневої сили, що діє в межах
елементарної площадки, до величини
площі
її поверхні, коли остання стягується в
точку, визначає вектор напруження
поверхневої сили в точці рідини.
Вектор
поверхневої сили, що діє на площадку
,
може бути розкладений на нормальну до
поверхні проекцію
і тангенціальну проекцію
.
Якщо перша складова сили направлена до
площадки, то вона називається силою
тиску; другу складову називають дотичною
силою зсуву. Границі відношень цих
складових поверхневої сили до величини
при стягуванні площадки в точку дають
відповідно нормальне напруження, або
тиск
в точці
,
а також дотичне напруження в точці
.
За умов відсутності граничних переходів
у
наведених формулах, а також обмежень
на розміри поверхонь
площадок, маємо середні по поверхні
значення нормального та дотичного
напружень. При рівномірно розподіленої
сили тиску
по поверхні
будь-якої площадки середній для цієї
поверхні тиск становитиме
(надалі індекс «с», тобто «середній»,
вилучаємо).
В ньютонівській рідині, яка знаходиться в стані спокою, можуть діяти тільки сили тиску, бо при наявності сили зсуву завжди виникає течія. Тому при рівновазі ньютонівської рідини дотичні напруження в ній відсутні, а діють лише нормальні напруження, які для випадку стискуючої поверхневої сили називаються гідростатичним тиском.
Основна властивість гідростатичного тиску — у даній точці рідини або газу він однаковий у всіх напрямках.
Гідростатичний тиск у будь-якій точці краплинної рідини може бути визначений згідно з основним рівнянням гідростатики
,
(1)
де
–
тиск на вільній поверхні рідини, який
за законом Паскаля передається в усі
точки об’єму
рідини;
– густина рідини;
–
прискорення вільного падіння;
– глибина занурення точки;
– тиск стовпа рідини висотою
(«ваговий тиск»).
Одиницею вимірювання тиску в системі СІ є паскаль (Па): 1Па=1Н/м2.
Оскільки ця величина досить мала, то широко застосовують такі похідні одиниці, як кілопаскаль (1кПа=103 Па) і мегапаскаль (1МПа=106 Па).
У техніці
досі вживають позасистемні одиниці
тиску. Серед них найбільш поширені такі:
технічна
атмосфера
(1ат=1кгс/см2=98100Па),
фізична,
або стандартна,
атмосфера
(1атм=1,033ат=101325Па при «стандартному»
значенні g=9,80665м/с2),
бар
(1бар=105Па).
Інколи в якості міри тиску приймають
висоту стовпчика рідини, що зрівноважує
даний тиск (тобто тиск виражається у
вигляді відповідного напору рідини).
Згідно із залежністю
,
маємо: 1ат
735,56мм
рт. ст.
10м
вод. ст.; 1атм
760мм
рт. ст.
10,33м
вод. ст. ; 1бар
750мм
рт. ст.
Існують чотири види тиску (рис.1):
pп
=0
Рис. 1
1. Абсолютний тиск (p) — тиск, виміряний відносно тиску в порожнечі. Тобто, за початок відліку абсолютного тиску приймається тиск, що дорівнює нулю: pп=0.
2. Атмосферний, або барометричний, тиск (pатм) — абсолютний тиск атмосферного повітря.
3. Надлишковий, або манометричний, тиск (рн = pм): pн = р – pатм , коли абсолютний тиск більший за атмосферний p > pатм .
4. Вакуумметричний тиск (pв) — недостача абсолютного тиску до атмосферного: pв= pатм – р.