Тема 2. Види підприємств, їх організаційно-правові форми.

Ключові терміни і поняття:

Нормативно-правова база функціонування підприємства, Господарський Кодекс, статут підприємства, кооператив, орендне підприємство, акціонерне товариство, асоціація корпорація, консорціум, концерн, холдинг, підприємницький договір (контракт, угода), партнерські зв’язки.

Зміст теми

1. Правові основи функціонування підприємств.

2. Види підприємств та їх класифікація.

3. Добровільні та інституціональні об’єднання підприємств та організацій.

4. Договірні взаємовідносини і партнерські зв’язки у підприємницькій діяльності.

Напрямки діяльності підприємства взаємозв’язані й у сукупності характери­зують ту чи іншу стратегію функціонування й розвитку, механізм його господарювання. Підприємство має діяти та господарювати в межах законодавства, що регулює всі напрямки його діяльності.

З великої кількості юридичних актів визначаль­ними є:

• Господарський кодекс України;

• Цивільний кодекс України;

• Податковий кодекс України;

• Кодекс законів про працю;

• Закон України «Про господарські товариства»;

• Закон України «Про власність»;

• Закон України «Про інвестиційну діяльність»;

• Закон України «Про приватизацію майна державних підприємств»;

• Закон України «Про поновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом»;

• Закон України «Про оплату праці»;

• Інші.

Внутрішня діяльність кожного під­приємства регулюється його статутом і колективним договором.

Статут підприємства — це зібрання певних правил і обов’язків, якими регулюються його відносини з іншими суб’єктами господарю­вання. Статут затверджує власник майна за участю трудового колек­тиву. У статуті містяться такі основні відомості:

• найменування власника підприємства;

• місцезнаходження, предмет і цілі діяльності підприємства;

• органи управління, порядок їх формування;

• повноваження трудового колективу і його виборних органів;

• порядок утворення майна підприємства;

• умови реорганізації та припинення діяльності підприємства.

Колективний договір — це угода між трудовим колективом та адміністрацією (власником) підприємства, яка регулює їх виробничі, економічні й трудові відносини. Колективний договір щороку пере­глядається і в разі потреби оновлюється.

Для орга­нізації ефективної діяльності конкретного підприємства необхідно чітко визначити його специфічні особливості, від яких вона багато в чому буде залежати. Особливості підприємства можуть бути визначені виходячи з за­собів його ідентифікації в загальній системі класифікації підприємств. Усі підприємства можна класифікувати за ознакою цілей їх функціонування і характеру діяльності.

Для забезпечення ефективної діяльності в сучасних умовах, кваліфікованого управління підприємствами важливою є повна класифікація підприємств за певними ознаками.

Класифікація підприємств – це їх угруповання за певною ознакою (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Види підприємств за основними ознаками

Класифікаційні ознаки	Види підприємств
Мета і характер діяльності	комерційні (які мають прибуток) некомерційні (доброчинні, освітянські, медичні, наукові та підприємства невиробничої сфери)
Форма власності майна	приватні колективні комунальні державні засновані на змішаній формі власності
Належність капіталу	національні іноземні підприємства з іноземними інвестиціями
Спосіб утворення (заснування) та формування статутного капіталу	унітарні корпоративні дочірні
Правовий статус і форма господарювання	одноосібні кооперативні (виробничі та споживчі) орендні господарські товариства
Вид і характер господарської діяльності	промислові торговельні сільськогосподарські будівельні транспортні фінансово-кредитні страхові туристичні та ін.
Обсяги діяльності та чисельність працівників	великі середні малі

За метою і характером діяльності підприємства поділяються на комерційні – це такі підприємства, характер діяльності яких ґрунтується на одержанні прибутку. Таким чином, до даної групи відносять більшість господарських суб’єктів). Некомерційні – це підпри­ємства, метою, діяльності яких не є одержання прибутку.

Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів: приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб’єкта господарювання (юридичної особи); підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності); комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади; державне підприємство, що діє на основі державної власності; підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об’єднання майна різних форм власності).

Належність капіталу. У разі якщо в статутному капіталі підприємства іноземна інвестиція становить не менш як десять відсотків, воно визнається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство, в статутному капіталі якого іноземна інвестиція становить сто відсотків, вважається іноземним підприємством.

Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

У випадках існування залежності від іншого підприємства, підприємство визнається дочірнім.

Одноосібні підприємства є власністю однієї особи або родини, які несуть відповідальність за своїми обов’язками всім майном (капіталом).

Коопе­ративні підприємства – це добровільні об’єднання громадян з метою спі­льного ведення господарської чи іншої діяльності. Їх характерною ознакою є особиста участь кожного в діяльності підприємства.

Правова основа фун­кціонування орендних підприємств – договір оренди, що означає тимчасо­ве володіння і використання майна, яке необхідне для здійснення підпри­ємницької діяльності.

Господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб’єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об’єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У деяких випадках господарське товариство може діяти у складі одного учасника. Засновниками і учасниками товариства можуть бути суб’єкти господарювання, інші учасники господарських відносин, а також громадяни, які не є суб’єктами господарювання. Господарські товариства є юридичними особами.

До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.

Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Товариством з додатковою відповідальністю є господарське товариство, статутний капітал якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.

Повним товариством є господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Командитним товариством є господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов’язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники).

Учасниками повного товариства, повними учасниками командитного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб’єкти підприємництва.

За видом і характером господарської діяльності всі підприємства, що функціонують в економіці конкретної країни, можуть бути розподілені за її галузевою структурою. В Україні такими є промислові, сільськогосподарські, будівельні, транспортні, торговельні, виробничо-торговельні, посередницькі, банківські, туристичні, інші.

Важливою є класифікація підприємств за обсягами діяльності та чисельністю працівників. При цьому виділяються підприємства: великі, середні, малі.

Малі підприємства – це підприємства, які залежать від обсягів господарського обороту і чисельності його працівників (незалежно від форми власності). До малих підприємств належать новостворені і діючі підприємства (табл. 1.2).

Таблиця 1.2