
- •Економіка підприємства
- •Економіка підприємства
- •Структура навчальної дисципліни «Економіка підприємства» для студентів спеціальності «Міжнародна економіка»
- •Змістовий модуль 1 Підприємство в сучасній системі господарювання
- •Тема 1. Теорії підприємств і основи підприємництва
- •Зміст теми
- •Питання для перевірки знань
- •Тести для самоперевірки
- •Завдання для розв’язання
- •Тема 2. Види підприємств, їх організаційно-правові форми.
- •Зміст теми
- •Види підприємств за основними ознаками
- •Класифікація малих підприємств в Україні
- •Питання для перевірки знань
- •Тести для самоперевірки
- •Тема 3. Зовнішнє середовище господарювання підприємств.
- •Зміст теми
- •Функції
- •Середовищі
- •Питання для перевірки знань
- •Тести для самоперевірки
- •Тема 4. Структура і управління підприємством
- •Зміст теми
- •Питання для перевірки знань
- •Тести для самоперевірки
- •Завдання для розв’язання
- •Тема 5. Ринок і продукція
- •Зміст теми
- •«Потреби — товар — ціна — реклама — збут»
- •Питання для перевірки знань
- •Тести для самоперевірки
- •10. Товарна продукція — це ...
- •11. Обсяг реалізованої продукції—це ...
- •Завдання для розв’язання
- •Змістовий модуль 2 Ресурсне забезпечення діяльності підприємств
- •Тема 6. Планування діяльності підприємства
- •Зміст теми
- •Фактори, що обмежують можливості планування
- •Головне правило організації планової роботи на підприємстві:
- •Основні показники за видами планування
- •Питання для перевірки знань
- •Тести для самоперевірки
- •Тема 7. Персонал підприємства, продуктивність і оплата праці.
- •Зміст теми
- •Де чпвп.Б - базова чисельність промислово-виробничого персоналу, чол..;
- •1) За трудомісткістю виробничої програми
- •2) За нормами обслуговування
- •3) За нормами виробітку
- •Методи виміру продуктивності праці
- •Виробіток
- •Трудомісткість
- •Питання для перевірки знань
- •Тести для самоперевірки
- •Завдання для розв’язання
- •Тема 8. Капітал підприємства
- •Зміст теми
- •Характеристика основних і оборотних фондів
- •Класифікацію основних фондів підприємства
- •4. Машини та обладнання:
- •Важливо ! Слід відрізняти основні засоби від основних фондів
- •Види структури основних фондів
- •Залежно від моменту проведення оцінки вартість основних фондів визначається як:
- •Залежно від стану основних фондів вони оцінюються за:
- •Класифікація груп основних засобів та мінімально допустимі строки їх корисного використання
- •Методи нарахування амортизації основних засобів
- •2. Коефіцієнт напруженості використання устаткування
- •3. Коефіцієнт інтенсивного навантаження
- •4. Коефіцієнт екстенсивного навантаження:
- •Оборотні кошти
- •Фонди обігу –
- •Оборотні фонди –
- •Запам’ятаймо!
- •Питання для перевірки знань
- •Тести для самоперевірки
- •Завдання для розв’язання
- •Тема 9. Інвестиції
- •Зміст теми
- •Питання для перевірки знань
- •Тести для самоперевірки
- •18. Залежно від того, хто виступає інвестором, інвестиції поділяють на...
- •19. Фінансовими називаються інвестиції...
- •20. Інвестиційна діяльність підприємства може здійснюватися за рахунок...
- •Завдання для розв’язання
- •Змістовий модуль 3 Технічна база і організація господарської діяльності підприємства
- •Тема 10. Інноваційна діяльність
- •Зміст теми
- •Питання для перевірки знань
- •Тести для самоперевірки
- •23. Завершальною ланкою і формою матеріалізації фундаментальних досліджень, засобом безпосереднього впливу науки на сферу виробництва виступає...
- •24. Інноваційні процеси, результатом яких є нові вироби, технології їх виготовлення, засоби виробництва, називаються...
- •25. Нововведення, що приводять переважно до еволюційних перетворень у сфері діяльності конкретних підприємств, є...
- •Завдання для розв’язання
- •Тема 11. Техніко-технологічна база і виробнича потужність підприємства
- •Зміст теми
- •Показники оцінки технічного рівня підприємств
- •Класифікація видів лізингу
- •Питання для перевірки знань
- •Тести для самоперевірки
- •Тест 10.2
- •7. У результаті проведення реконструкції діючого підприємства у разі необхідності можуть бути...
- •8. Які з нижченаведених показників характеризують ступінь технічної оснащеності праці персоналу?
- •9. Коефіцієнт механоозброєності праці розраховується як відношення...
- •11. До показників, що характеризують рівень прогресивності технології, відносять...
- •12. Виробнича потужність підприємства — це...
- •14. Вхідна виробнича потужність підприємства — це...
- •15. Виробнича потужність підприємства встановлюється виходячи з потужності ... Цехів (дільниць, технологічних ліній, агрегатів) основного виробництва
- •16. При розрахунку виробничої потужності підприємства не враховується...
- •17. Для підприємств із дискретним процесом виробництва максимально можливий фонд часу роботи устаткування визначається як...
- •18. Якщо коефіцієнт використання виробничої потужності підприємства більше одиниці, то...
- •19. Коефіцієнт освоєння проектної потужності відображає співвідношення...
- •Завдання для розв’язання
- •Тема 12. Організація виробництва і забезпечення якості продукції
- •Зміст теми
- •Довжина потокової лінії
- •1. Галузевий рівень концентрації
- •2. Рівень загальногосподарської концентрації
- •Класифікація видів контролю на підприємствах
- •Питання для перевірки знань
- •Тести для самоперевірки
- •14. Визначте помилкові твердження:
- •Завдання для розв’язання
- •Тема 13. Витрати на виробництво та реалізацію продукції
- •Зміст теми
- •Цехова собівартість продукції Виробнича собівартість продукції Повна собівартість продукції
- •Питання для перевірки знань
- •Тести для самоперевірки
- •15. Витрати виробництва на підприємстві складаються із ...
- •26. Процес цілеспрямованого формування витрат за місцем виникнення і різновидами продукції при постійному контролі їхнього рівня та стимулюванні зниження називається ...
- •Завдання для розв’язання
- •Змістовий модуль 4 Результати та ефективність виробництва
- •Тема 14. Фінансово – економічні результати діяльності підприємства.
- •Зміст теми
- •Питання для перевірки знань
- •Тести для самоперевірки
- •16. Прибуток — це ...
- •18. Рентабельність — це ...
- •20. Рентабельність окремих видів продукції обчислюється як ...
- •21. Рентабельність продукції визначається як ...
- •Завдання для розв’язання
- •Тема 15. Розвиток підприємств: трансформація та реструктуризація
- •Зміст теми
- •Основні форми і види реструктуризації підприємств
- •Питання для перевірки знань
- •Тести для самоперевірки
- •7. Який вид реструктуризації підприємства характеризується процесами комерціалізації або корпоратизації підприємства?
- •8. Наступним заходом після занесення підприємства до Реєстру неплатоспроможних підприємств та організацій є ...
- •11. Підприємство, яке потенційно піддається реорганізації, характеризується ...
- •12. Підрозділи підприємства з високою конкурентоспроможністю, але низьким рівнем відповідності загальній стратегічній цілі ...
- •14. При проведенні процесу санації першочергово необхідно сформувати...
- •Тема 16. Економічна безпека та антикризова діяльність
- •Зміст теми
- •Питання для перевірки знань
- •Тести для самоперевірки
- •Список літератури Базова література
- •Допоміжна література
- •Інформаційні ресурси
Оборотні кошти
Функціональне призначення
Фонди обігу –
Засоби, що у грошовій або речовій формі перебувають на підприємстві й юридично в будь-який момент можуть стати вільними коштами підприємства
Оборотні фонди –
ресурси підприємства, одна частина яких входить у продукцію і утворює її матеріальний склад, а друга допомагає виконувати виробничий процес
Роль у виробництві
Виробничі запаси
Незавершене виробництво
Витрати майбутніх періодів
Готова продукція
Товари на складі
Дебіторська заборгованість
Гроші в розрахунках
Принципи організації
Нормовані –
забезпечують мінімум обігових коштів, необхідних для нормального функціонування підприємства
Ненормовані –
додаткові кошти, що спрямовуються, як правило, на розширення виробництва
Джерела формування
власні
залучені
Рис. 8.1. Класифікація оборотних коштів підприємства
Фонди обігу — це частина коштів виробництва, яка не бере участі у виробничих циклах, але авансується підприємством для створення оборотних фондів. До фондів обігу належать:
готова продукція, що перебуває на складі підприємства і підготовлена до відправки споживачеві, а також та її частина, яка вже відправлена, але ще не оплачена;
товари на складі, що закуповуються з метою подальшої реалізації за вищими цінами. У бухгалтерському обліку окремо відображаються товари на складі й у дорозі, тобто товари, надіслані постачальником на адресу споживача. При цьому право власності на ці товари перейшло до споживача, але вони ще не надійшли на його склади і не оприбутковані;
дебіторська заборгованість, що виникає внаслідок взаємних розрахунків між підприємствами за надані їм послуги або зроблену поставку товарів;
гроші у розрахунках, що включають як реальні гроші у вигляді готівки в касі підприємства, так і грошові кошти на розрахунковому рахунку в банківській установі.
Запам’ятаймо!
оборотні фонди призначені для обслуговування сфери виробництва, а фонди обігу — для обслуговування сфери обігу
За особливостями планування та принципом організації оборотні кошти поділяються на нормовані й ненормовані. До нормованих належать всі оборотні фонди та готова продукція на складах підприємства, до ненормованих — відвантажена, але ще не оплачена готова продукція, товари на складі та у дорозі, грошові кошти на розрахункових рахунках та в незавершених розрахунках, готівка в касі.
Джерелом формування оборотних коштів підприємства є власні або залучені кошти. До власних коштів належать кошти статутних фондів (для недержавних підприємств) і кошти, надані підприємству при його утворенні (для державних підприємств). Ці кошти можуть поповнюватись за рахунок прибутку підприємства і залучення в обіг стійких пасивів. До залучених коштів належать кредити банків, якими покривають нестачу власних оборотних коштів.
Стійкі пасиви — це кошти, які юридично не належать підприємству, але постійно перебувають у його господарському обігу і які воно використовує. До стійких пасивів належать:
мінімальна заборгованість підприємства з резерву майбутніх платежів, тобто витрати, що належать до витрат виробництва, але не застосовуються для безпосереднього виготовлення продукції;
стійка перехідна заборгованість постачальникам;
мінімальна заборгованість із заробітної плати і відрахувань на соціальні потреби;
залишки амортизаційних відрахувань на запаси матеріалів для капітального ремонту, виконаного господарським способом;
кошти підприємства, що покриваються кредитом банку та авансами замовників;
тимчасово вільні кошти спеціальних фондів.
Структурою оборотних коштів є відсоткове співвідношення окремих елементів у загальному обсязі оборотних коштів, що залежить від специфіки виробництва. Наприклад, у будівництві 50-60 % оборотних коштів становить незавершене виробництво, 25 % — виробничі запаси. На транспорті незавершеного виробництва немає, але 70 % оборотних коштів становлять виробничі запаси. Окрім того, структура оборотних коштів залежить від якості готової продукції, рівня концентрації, спеціалізації, кооперування або комбінування виробництва, прискорення НТП тощо.
Нормуванням оборотних коштів називають економічно обґрунтований розрахунок мінімальної потреби підприємства у фінансових ресурсах для забезпечення його нормального функціонування. Основним методом нормування оборотних коштів є метод прямого розрахунку — розрахунку нормативів за кожним нормованим елементом.
Норма витрат матеріальних ресурсів — це максимально допустимі планові витрати ресурсу (сировини, матеріалів, палива тощо), які можна споживати для виробництва одиниці продукції.
Нормативи витрат — це поелементні складові норми, які визначають витрати тих чи інших матеріальних ресурсів, віднесених на фізичну одиницю (одиницю потужності, м3, м2, 1 м погонної довжини, тонну тощо).
Вагомість нормування оборотних коштів у ринкових умовах істотно зростає, оскільки в кінцевому підсумку від нього залежать платоспроможність і фінансовий стан підприємства.
Загальний норматив оборотних коштів складається з певних нормативів:
Нзаг = Нв.з + Нн.в + Нв.м.п + Нг.п
де Нв.з ; Нн.в ; Нв.м.п ; Нг.п — нормативи відповідно виробничих запасів, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів і готової продукції.
Норматив оборотних коштів у виробничих запасах розраховується за формулою:
Нв.з = Д N
де Д — денна потреба у певному виді матеріальних ресурсів;
N — норма запасу певного виду ресурсів, днів.
Денну потребу в матеріальних ресурсах визначають шляхом ділення загальнорічної потреби в них (Мзаг) на кількість днів у році:
Д = Мзаг: 360
Норму запасу матеріального ресурсу визначають за формулою:
N = Nпот + Nпідг + Nтр + Nстр
де Nпот; Nпідг; Nтр; Nстр — запас відповідно поточний, підготовчий, транспортний і страховий.
Поточний запас (Nпот) — не резерв часу, який дорівнює половині часу між двома суміжними поставками матеріального ресурсу. Наприклад, якщо постачальник доставляє на підприємство сировину кожні 30 днів, то поточний запас становитиме половину цієї величини: Nпот = 30 : 2 = 15 (днів). На практиці постачальників більше як один, тому спочатку розраховують середньозважений інтервал поставок, а потім знаходять його половину.
Підготовчий запас (Nпідг) — це час, необхідний для підготовки матеріальних ресурсів до виробничого процесу (комплектація, приймання, лабораторний аналіз, доставка матеріалів зі складу та бази тощо). Підготовчий запас ураховують тоді, коли час на підготовку матеріалу до виробництва перевищує норму поточного запасу і дорівнює цьому перевищенню.
Транспортний запас (Nтр) — це час, необхідний для транспортування матеріальних ресурсів до території підприємства з урахуванням часу на вантажно-розвантажувальні роботи.
Страховий запас (Nстр) складається на випадок зриву поставок, він дорівнює половині поточного запасу.
Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві. Оборотні кошти в незавершеному виробництві нормують у галузях промисловості, де період виробничого циклу перевищує один день (будівництво, металургія, важке машинобудування, хімічна, складальне виробництво тощо).
Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві — це кошти, яких повинно вистачати для створення перехідних заділів у цехах основного та допоміжного виробництва з метою забезпечення ритмічної роботи й рівномірного здавання готової продукції на склади підприємства. Обчислюється цей норматив за формулою:
Нн.в. = р S Tц kн.в
де р — середньодобовий обсяг випуску продукції в натуральному вираженні;
S — планова виробнича собівартість одиниці продукції;
Тц — тривалість виробничого циклу;
kн.в — коефіцієнт наростання витрат.
Найскладнішою частиною розглядуваного нормативу є розрахунок середньої вартості виробів у незавершеному виробництві. У загальному випадку на різних виробництвах упродовж виробничого циклу витрати, що пов'язані з виготовленням продукції, наростають по-різному. Для навчальних цілей у розрахунках використовуватимемо таку формулу:
kн.в
= ПВ +
,
або
kн.в
=
де ПВ — питома вага початкових одноразових витрат на виробництво в собівартості продукції;
а — одноразові витрати на початку виробничого циклу;
b — решта витрат до завершення виробництва готової продукції.
Нормування оборотних коштів у витратах майбутніх періодів.
Цей норматив встановлюється у грошовому вираженні як залишок неописаних на собівартість витрат на кінець року:
Нв.м.п = Впоч + Впл - Всоб
де Впоч; Впл; Всоб— видатки майбутніх періодів відповідно на початок року, які плануються в цьому році і які підлягають перенесенню на собівартість у цьому році.
Нормування оборотних коштів у запасах готової продукції. Запаси готової продукції на складах підприємства повинні створюватися в такій кількості, щоб була можливість забезпечити її своєчасне відвантаження для реалізації споживачам партіями, комплектно і в повному асортименті. Для кожного виду готової продукції визначаються норми запасу залежно від того, скільки часу потрібно на комплектування і накопичення продукції до розміру партії, підготовку продукції до відвантаження, транспортування продукції за межі підприємства, підготовку і відправлення платіжних документів.
Після визначення нормативів для кожного виду готової продукції розраховується середньозважений норматив по підприємству загалом. Тоді норматив оборотних коштів у запасах готової продукції можна визначити за формулою:
Нг.п = q N
де q — вартість одноденного обсягу випуску готової продукції.
Для аналізу і планування витрат матеріальних ресурсів використовують такі показники: коефіцієнт використання матеріалу, коефіцієнт розкрою, коефіцієнт вилучення продукту з одиниці переробленої сировини, матеріаломісткість, матеріаловіддачу, електромісткість, енергомісткість, розмір відходів та ін. Наведемо визначення деяких з них.
Коефіцієнт використання матеріалу характеризує ступінь використання сировини та матеріалів і визначається як відношення його корисної витрати до нормативу витрат, встановленого для цього виду матеріалу.
Матеріаломісткість визначається за формулою
Мм = Км.р : V,
де Км.р — кількість витрачених матеріальних ресурсів;
V— обсяг випуску товарної (реалізованої) продукції на підприємстві (у натуральному або вартісному вираженні).
Матеріаловіддача — показник, обернений до матеріаломісткості.
Розмір відходів — це коефіцієнт, що показує відношення величини відходів до загальних витрат матеріалу.
До показників використання оборотних коштів на підприємстві належать коефіцієнт оборотності оборотних коштів, фондомісткість, період обороту оборотних коштів, коефіцієнт збереження, рентабельність оборотних коштів.
Коефіцієнт оборотності оборотних коштів визначає кількість оборотів, які можуть зробити оборотні кошти за певний розрахунковий період (найчастіше рік), і показує, який обсяг реалізованої продукції припадає на 1 грн. вартості оборотних коштів. Обчислюється цей показник за формулою:
kоб
=
де Q — річний обсяг реалізованої продукції;
Со.з.сер — середньорічна вартість оборотних коштів.
Фондомісткість показує, яка вартість оборотних коштів припадає на 1 грн вартості реалізованої продукції:
Фм.оз
=
Період обороту оборотних коштів показує, скільки днів триває один оборот оборотних коштів:
Тоб
=
Коефіцієнт збереження оборотних коштів характеризує ефективність використання оборотних коштів:
Кзб
=
де Но.з — сумарний норматив оборотних коштів.
Рентабельність оборотних коштів характеризує ефективність використання оборотних коштів і є відношенням балансового прибутку підприємства (П6ал) до його середньорічного залишку оборотних коштів:
Rоз
=
Середньомісячний залишок оборотних коштів обчислюється за формулою:
Смо.з.сер
=
Споч , Скін — залишок оборотних коштів відповідно на початок і кінець місяця.
Середньорічний залишок оборотних коштів обчислюється за формулою:
Сро.з.сер
=
де
С
;
С
,...,С
—
середньомісячні
залишки оборотних коштів.
Раціональне та економне використання матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів, а також оборотних коштів має велике економічне й соціальне значення для кожного підприємства, оскільки сприяє суттєвому зниженню витрат на виробництво і збут продукції, отриманню більшого прибутку за рахунок зниження собівартості продукції, підвищенню конкурентоспроможності продукції, поліпшенню загального фінансового стану підприємства.
Підприємства мають такі шляхи поліпшення використання оборотних фондів і оборотних коштів:
упровадження безвідходних виробничих технологій;
комплексне використання сировини;
якісну підготовку сировини і матеріалів до виробництва;
удосконалення нормативної бази;
підтримку техніки в належному робочому стані й суворе дотримання вимог технологічних процесів;
зменшення термінів виготовлення продукції (скорочення виробничого циклу);
зменшення кількості виробничих запасів за рахунок поліпшення організації матеріально-технічного постачання, зменшення дальності їх транспортування;
удосконалення розрахунків із замовниками та інших заходів щодо поліпшення фінансової та платіжної дисципліни.
Прискорення оборотності оборотних коштів сприяє збільшенню обсягу вироблюваної продукції та вивільненню частини оборотних коштів і за їх рахунок створенню додаткових резервів для розширення виробництва. Порівнюючи показники оборотності оборотних коштів за два суміжних періоди (наприклад, роки), можна визначити їх зміну, що спричинюється прискоренням або уповільненням їх обертання. Загальний розмір цієї зміни визначається так:
Со.з.сер = Со.з.сер1 – Со.з.сер2
де Со.з.сер1; Со.з.сер2 - середні суми оборотних коштів за два суміжних періоди.
Абсолютне вивільнення оборотних коштів виникає тоді, коли фактична потреба в них менша від планової. Вона визначається як різниця між плановою потребою у базовому періоді і фактичною сумою середніх залишків нормованих оборотних коштів. Відносне вивільнення або додаткове залучення оборотних коштів за розрахунковий період обчислюється за формулою:
де Q — річний обсяг реалізації продукції;
Тзвіт, Т6аз — тривалість обороту оборотних коштів у році відповідно звітному та плановому (базовому).
Оборотність вивільнених коштів безпосередньо впливає на кінцеві результати роботи підприємства. Так, приріст прибутків (збитків), що одержується за рахунок зміни оборотності оборотних коштів, розраховується за формулою:
де Пбаз — прибуток від реалізації продукції в базовому році;
Кбаз і Кзв — коефіцієнт оборотності оборотних коштів у році відповідно базовому і звітному.