Де чпвп.Б - базова чисельність промислово-виробничого персоналу, чол..;

I_q – індекс росту обсягу виробництва в плановому році;

I_ПП – запланований індекс росту продуктивності праці.

Планову чисельність робітничої категорії підприємства можна визначити кількома методами:

1) За трудомісткістю виробничої програми

Ч , чол..,

де Т_сум – сумарна трудомісткість виробничої програми, нормо-год.;

Ф_Д – дійсний фонд часу роботи одного середньо облікового робітника, год. (визначається за балансом робочого часу середньо облікового робітника);

k_вн – середній коефіцієнт виконання норм виробітку по підприємству.

2) За нормами обслуговування

Ч =

де п – загальна кількість одиниць устаткування, що обслуговуються;

З_М – добова кількість змін роботи устаткування;

K_я.о – коефіцієнт переведення явочної чисельності в облікову;

Н_о – норма обслуговування устаткування.

Коефіцієнт переведення явочної чисельності в облікову можна розрахувати так:

K_я.о =

де f – відсоток невиходів на роботу;

3) За нормами виробітку

Ч =

де N – планова кількість виробів;

Н_вир – годинна норма виробітку одного працівника, натуральних одиниць.

Планову чисельність допоміжних виробників визначають так са­мо, як чисельність основних працівників, якщо для них встановлені певні норми виробітку чи обслуговування. Якщо ж такі норми не встановлені, чисельність допоміжних робітників обчислюється:

Ч_др = n_Д З_м К_сс Н_а

де n_Д – кількість робочих місць допоміжних робітників.

Чисельність керівників, спеціалістів і службовців визначають на основі затвердженого на під­приємстві штатного розпису, в якому встановлюється кількість працівників у кожній із вказаних груп згідно з діючими нормативами чисельності.

Важливим моментом в обчисленні чисельності робітни­ків підприємства є правильне встановлення дійсного (корис­ного) фонду часу роботи одного середньоспискового пра­цівника. Цей фонд визначається шляхом складання балансу робо­чого часу середньооблікового працівника.

Рух кадрів на підприємстві характеризується за допомогою коефіцієнтів:

1) оборот робочої сили по прийому (К_оп):

К_оп =

де Ч_{П –} чисельність прийнятих на роботу за відповідний період, чол.;

Ч_СС – середньооблікова чисельність працівників у цьому ж періоді, чол.;

2) оборот робочої сили по звільненню (К_оз):

К_оз =

де Ч_зв.заг – загальна чисельність звільнених за відповідний період з будь-яких причин, чол.;

У практиці управління персоналом для обліку його наявності й руху використовують і інші показники.

Праця — це цілеспрямована діяльність людини. Показником ефективності праці є її продуктивність.

Продуктивність праці — це показник економічної ефективності трудової діяльності працівників підприємства, який визначається як відношення обсягу виробленої продукції (послуг) до витрат праці.

Різноманітні підходи до визначення рівня продуктивності праці залежать від специфіки діяльності тих чи інших чи підприємств їхніх підрозділів, від мети розрахунків і базуються на методичних особливостях, перелік яких приведений на рис. 7.1.